Рішення № 29853888, 06.03.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/217/13- ц

2/119/653/13

РІШЕННЯ

іменем України

06 березня 2013 року Феодосійський міський суд АР Крим у складі:

головуючого судді - Бистрякової Д.С.

при секретарі - Аніщенко О.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_3 04.01.2013 року звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення на її користь з відповідача аліменти, починаючи з 19.09.2012 року, на утримання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовий суми у розмірі 800,00 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття та аліменти на своє утримання у твердій грошовий суми у розмірі 1000,00 грн. щомісяця до досягнення дитиною трьохрічного віку, про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн..

Вимоги мотивовані тим, що позивачка знаходилася у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, шлюб розірвано на підставі рішення Феодосійського міського суду від 21.11.2012 року. Від сумісного життя сторони мають малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, подружжя сумісно не проживають з 19.09.2012 року, позивачка із дитиною мешкає окремо, не працює. Відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дитини, також відповідач не забезпечує дружину, яка не працює, доглядає за маленькою дитиною, у зв'язку із чим позивачка звернулася до суду для стягнення аліментів. Відповідач не працює, не намагається працевлаштуватися. Відповідач добровільно надав допомогу на утримання дитини 23.12.2012 року у розмірі 300,00 грн..

Представник позивачки, який діє на підставі належним чином оформленої довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, що зазначені у позові та пояснила, що позивачка знаходилася з відповідачем у шлюбі до 21.11.2012 року. З 19.09.2012 року сторони проживають окремо, дитина мешкає разом із позивачкою у будинку АДРЕСА_1 На тепер позивачка не працює, доглядає за дитиною, доходів не має, їй самій важко утримувати дитину. Відповідач не працює, не намагається працевлаштуватися, у зв'язку з чим, можливо не має можливості утримувати позивачку до досягнення дитиною трьох років. Відповідач не має інших дітей, аліментів на утримання будь-яких непрацездатних осіб не сплачує. Позивачка у вересні 2012 року зверталася до відповідача з вимогою про надання матеріальної допомоги, але будь-яких доказів на підтвердження цього надати не може.

Представник відповідача, який діє на підставі належним чином оформленої довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме пояснив, що відповідач згоден сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 500,00 щомісячно, аліменти на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років сплачувати не згоден. Відповідач має не задовільний стан здоров'я, має хворобу Паркенсону, працює лише у влітку, продає овочі на ринку. Відповідач не має інших дітей, не сплачує аліменти на утримання будь-яких непрацездатних осіб, проживає разом із батьками, його батько інвалід. Відповідач добровільно надавав допомогу на утримання дитини у розмірі 300,00 грн. щомісяця, а саме у грудні 2012 року, у січні, лютому 2013 року. Має бажання і подальшому надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, яка проживає разом із позивачкою. Відповідач не має можливості надавати допомогу на утримання позивачки. Відповідач не згоден сплачувати аліменти, починаючи з 19.11.2012 року, оскільки у листопаді 2012 року позивачка не зверталася до нього з вимогою про сплату аліментів, а починаючи з грудня 2012 року відповідач добровільно почав надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, представника відповідача, свідків, вивчивши матеріали справи, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 23 квітня 2010 року, який було розірвано на підставі рішення Феодосійського міського суду від 21.11.2012 року (а.с. 4). Від спільного життя мають малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18 квітня 2011 року (а.с. 3), де у графі «батько» записаний ОСОБА_4. Дитина мешкає із позивачкою, проти чого не заперечує відповідач. Відповідач не працює про що свідчать копія трудової книжки та довідка виконавчого комітету Насипнівської сільської ради м. Феодосії від 18.02.2013 року № 295 (а.с. 18, 19).

У судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 показали, що вони є батьками позивачки, яка на теперішній час проживає разом із дитиною у м. Харків. Відповідач добровільно у грудні 2012 року, січні, лютому 2013 року надавав матеріальну допомогу у розмірі 300,00 грн.. Свідки пояснили, що їм не відомо про те, що зверталася у вересні 2012 року або ні позивачка до відповідача з вимогою про сплату аліментів.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, а також те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

При таких обставинах, враховуючи матеріальне становище відповідача, часткове визнання позову в частині стягнення аліментів на утримання дитини, суд вважає, що з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання малолітнього сина у твердій грошовий суми у розмірі 500,00 грн. щомісяця до повноліття дитини.

Згідно ст. 84 Сімейного кодексу України, дружина, з якої проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Зазначене право дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи працює вона і незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Враховуюче те, що відповідач не працює, відомості про отримання ним заробітку відсутні, з нього стягнути аліменти на утримання дитини, суд вважає, що він не має можливість надавати допомогу на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, а тому позовні вимоги в цієї частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік.

Враховуюче те, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що вона вживала заходи щодо отримання аліментів з відповідача з 19.11.2012 року, а з грудня 2012 року позивач надає матеріальну допомогу у добровільному порядку, про що свідчать копії квитанцій (а.с. 20), суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, починаючи з 19.09.2012 року не підлягають задоволенню

Розподіл судових витрат необхідно здійснити відповідно до положень ст.88 ЦПК України.

Вимоги позивача про відшкодування йому витрат на оплату правової допомоги у розмірі 1500,00 грн. на підставі договору про надання юридичних послуг та копії квитанції (а.с. 9, 10) не підлягають задоволенню, оскільки суду не надано відомостей про те, що особа, яка надавала правову допомогу, є фахівцем у галузі права та має право за законом надавати правову допомогу.

В судовому засіданні 06.03.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, повний текст рішення виготовлений 11.03.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 84, 79, 80, 180-182, 183 Сімейного кодексу України, ст. ст.10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовий сумі у розмірі 500,00 грн. щомісячно, починаючи з 04 січня 2013 року і до повноліття дитини.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір у доход держави (Феодосійський міський суд, код ЄДРПОУ суду 02897135) в сумі 229 (двісті чотирнадцять) грн. 40 коп..

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Феодосійській міській суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя