Рішення № 29853516, 05.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26142 05.03.13

За позовом Підприємства «Роман» Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів

«Софія»

До Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної

адміністрації

Про стягнення 1 206,91 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Підприємства «Роман» Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» до Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 1 206,91 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору поставки № 175 від 20.12.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2013 порушено провадження у справі № 910/26142 та призначено справу до розгляду на 24.01.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/26142 від 24.01.2013, в зв'язку з нез'явленням представників позивача і відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі від 02.01.2013, розгляд справи був відкладений на 12.02.2013.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 справу № 910/26142 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку перебуванням судді Сівакової В.В. у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/26142 від 12.02.2013 (суддя Трофименко Т.Ю.) розгляд справи призначено на 05.03.2013.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 справу № 910/26142 передано на розгляд судді Сіваковій В.В., в зв'язку із прибуттям судді з відрядження.

Позивач в судове засідання 05.03.2013 не з'явився.

Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 12.02.2013 було надіслано позивачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Туполєва, 18-Є.

Позивач ухвалу суду від 12.02.2013, надіслану за вищевказаною адресою, отримав 18.02.2013, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення відправлення.

Відповідач в судове засідання 05.03.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.01.2013 та ухвал від 24.01.2013, від 12.02.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 12.02.2013 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Зоологічна, 6-А.

Відповідач ухвалу суду від 12.02.2013, надіслану за вищевказаною адресою, отримав 18.02.2013, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників сторін суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило.

Оскільки, наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.03.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

20.12.2011 між Управлінням освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (покупець) та Підприємством «Роман» Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» (постачальник) було укладено договір № 175 (далі - договір).

Згідно з п. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язався поставити у встановлений строк у власність покупця борошно (далі - товар), яке зазначено у специфікації (додаток № 1) і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його.

В п. 1.2. договору зазначено найменування товару : борошно в/г - 2000 кг (код ДКПП - 15.61.2).

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань за договором не було у повному обсязі сплачено вартість отриманого товару, в зв'язку з чим відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 1 206,91 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 5.1. договору датою поставки товару є дата, коли товар був переданий у власність покупця в місці поставки, що підтверджується відповідними документами (товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі).

Матеріали справи свідчать про отримання товару на загальну суму 1 307,61 грн. за наступними видатковими накладними:

№ РН-0054064 від 12.12.2011 на суму 250,50 грн.,

№ РН-0054142 від 13.12.2011 на суму 75,15 грн.,

№ РН-0054144 від 13.12.20011 на суму 135,27 грн.,

№ РН-0054151 від 13.12.2011 на суму 125,25 грн.,

№ РН-0054154 від 13.12.2011 на суму 55,11 грн.,

№ РН-0054163 від 13.12.2011 на суму 175,35 грн.,

№ РН-0054167 від 13.12.2011 на суму 50,10 грн.,

№ РН-0054175 від 13.12.2011 на суму 75,15 грн.,

№ РН-0054177 від 13.12.2011 на суму 90,18 грн.,

№ РН-0054182 від 13.12.2011 на суму 60,10 грн.,

№ РН-0054194 від 13.12.2011 на суму 75,15 грн.,

№ РН-0054197 від 13.12.2011 на суму 60,12 грн.,

№ РН-0054207 від 13.12.2011 на суму 90,18 грн.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата товару проводиться покупцем у національній грошовій одиниці України на поточний рахунок постачальника на підставі накладних виписаних постачальником протягом 10 банківських днів після отримання товару.

За умовами п. 4.2. договору у разі затримки цільового бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання замовником цільового бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок.

Відповідачем доказів в підтвердження наявності визначених даним пунктом обставин, що є підставою для відстрочення здійснення оплати товару не подано.

Статтею 692 цього Кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування грошовими коштами.

Згідно з п. 6.1.1. договору покупець зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення вартості товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача, що неоспорені відповідачем складає 1 206,91 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 206,91грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Підприємства «Роман» Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (м. Київ, вул. Зоологічна, 6-А, код ЄДРПОУ 37470086) на користь Підприємства «Роман» Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» (м. Київ, вул. Туполєва, 18-Є, код ЄДРПОУ 30636739) 1 206 (одну тисячу двісті дев'ять) грн. 91 коп. боргу.

3. Стягнути з Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (м. Київ, вул. Зоологічна, 6-А, код ЄДРПОУ 37470086) в доход Державного бюджету України 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Повне рішення складено 12.03.2013.

СуддяВ.В.Сівакова