Рішення № 29853481, 07.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.13 Справа№ 914/472/13-г

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергокомплект» (м. Ужгород)

до відповідача: Приватного туристично-спортивного виробничо-комерційного підприємства «Вагінтур» (м. Львів)

про: стягнення заборгованості за виконані роботи

Представники:

від позивача: Не з’явився.

від відповідача: Не з’явився.

Представникам сторін, присутнім в судових засіданнях, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть справи: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергокомплект» (м. Ужгород) до Приватного туристично-спортивного виробничо-комерційного підприємства «Вагінтур» (м. Львів) про стягнення заборгованості за виконані роботи.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.01.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 12.02.2013 року. Ухвалою суду від 12.02.2013 року розгляд справи відкладено до 19.02.2013 року, у зв’язку з неявкою відповідача. Ухвалою суду від 19.02.2013 року розгляд справи відкладено до 26.02.2013 року, у зв’язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою суду від 26.02.2013 року розгляд справи відкладено до 07.03.2013 року, у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 31.01.2013 року виконав частково, про відкладення розгляду справи від 12.02.2013 року, 19.02.2013 року, від 26.02.2013 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується реєстром №270 на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням за 27.02.2013 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов’язковою.

В судовому засіданні представник позивача подав акт звірки взаєморозрахунків станом на 19.11.2012 року.

12.02.2013 року за вх.№4001/13 позивачем подано заяву про уточнення вимог щодо відшкодування судових витрат з відповідача, а саме оплати послуг адвоката в сумі 2500 грн.

19.02.2013 року за вх.№4657/13 позивачем подано заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, а саме: стягнути з відповідача основний борг у розмірі – 100 000,00 грн.; пеню у розмірі – 6760,00 грн.; інфляційні у розмірі – 100,00 грн.; 3 % річних у розмірі – 1385,81 грн. та судових витрат, а саме судовий збір - в сумі 2168,99 грн. та витрати на оплату послуг адвоката - в сумі 2500 грн.

25.02.2013 року за вх.№5296/13 позивач подав витяг з ЄДРПОУ на відповідача - Приватне туристично-спортивне виробничо-комерційне підприємство “Вагінтур (с. Великі Грибовичі).

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 31.01.2013 року, про відкладення розгляду справи від 12.02.2013 року, від 19.02.2013 року, від 26.02.2013 року не виконав, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується реєстром №270 на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням за 27.02.2013 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов’язковою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представників сторін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, повний текст рішення виготовлено, підписано та оголошено 07.03.2013 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 20 лютого 2012 р. між Приватним туристично-спортивним виробничо-комерційним підприємством «Вагінтур» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергокомплект» (підрядник) був укладений договір підряду № Л.02/02 (надалі - Договір підряду), згідно умов якого підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати комплекс робіт із будівництва бездротової мережі передачі даних на ділянці ст. Радивилів - ст. Коростень, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Позивач наголошує, що відповідно до п. 2.1.5 Договору підряду замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити належним чином виконані підрядником роботи. Такий обов'язок замовника кореспондується правом підрядника своєчасно отримати платню за виконані роботи згідно умов договору (п. 2.4.3 Договору підряду). Згідно п. 3.1 Договору підряду, загальна вартість робіт за договором становить 312000,00 гривень, в тому числі ПДВ 20% - 52 000,00 грн.

Позивач зазначає, що, відповідно до Акту № ЗК-0698669 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2012 р., підрядник виконав роботу належним чином, претензій до нього немає. Загальна вартість робіт з ПДВ складає 110 000,00 грн. Відповідно до Акту № ЗК-0004952 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.08.2012 р. підрядник виконав роботу належним чином, претензій до нього немає. Загальна вартість робіт з ПДВ складає 202 000,00 грн. Таким чином, підрядник належним чином виконав роботи, тобто дотримався відповідних зобов'язань.

Позивач наголошує, що замовник свої зобов'язання виконав частково, зокрема, 12.04.2012 р. оплатив 60 000,00 грн., 10.05.2012 р. - 50 000,00 грн., 17.08.2012 р. - 102 000,00 грн. Отже, всього відповідачем було оплачено 212 000,00 грн. Таким чином, відповідач сплатив згідно Акту № ЗК-0698669 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2012 р. 110 000,00 грн., тобто в повному обсязі, а згідно Акту № ЗК-0004952 здачі- прийняття робіт (надання послуг) від 06.08.2012 р. оплатив лише 102 000,00 грн., тобто частково. Заборгованість в розмірі 100 000,00 гривень відповідачем не погашена і по сьогоднішній день.

Позивач зазначає, що 04 грудня 2012 року відповідачу була відправлена претензія з вимогою сплатити наявний борг. Проте, відповіді на претензію він не отримав.

Позивач зазначає, що, згідно Додатку № 2 до Договору підряду, замовник повинен сплатити заборгованість протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. Отже, граничний термін сплати заборгованості на підставі Акту № ЗК-0004952 здачі-прийняття робіт від 06.08.2012 р. сплив 09 серпня 2012 року. Відповідно до п. 6.2 Договору підряду, у разі несвоєчасної або неповної оплати вартості робіт по будівництву БС з вини замовника підрядник має право нарахувати замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу.

Відповідач, не зважаючи на вимоги суду, доказів погашення заборгованості не представив, позовні вимоги у порядку, встановленому чинним законодавством України, не заперечив та не спростував.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, в тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами – юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 статті 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Частиною 5 статті 222 ГК України передбачено, що претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, оскільки відповідач претензій до нього немає, що підтверджується Актом № ЗК-0698669 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2012 р., згідно якого загальна вартість робіт з ПДВ складає 110 000,00 грн., Актом № ЗК-0004952 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.08.2012 р., згідно якого загальна вартість робіт з ПДВ складає 202 000,00 грн.

Незважаючи на вимоги суду, належних та допустимих доказів виконання своїх зобов'язань за договором, відповідач не подав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 100000 грн. 00 коп., про що свідчить підписаний повноважними представниками та завірений печатками юридичних осіб - сторін за договором, Акт звіряння розрахунків станом на 19.11.2012 року.

В підтвердження звернення позивача до відповідача з вимогою належного виконання господарських зобов’язань останнього згідно умов договору, позивачем надана суду Претензія вих. № 1053 від 04.12.2012 р. з вимогою про погашення 100000 грн. 00 коп. заборгованості за договором підряду №Л.02/02 від 20.02.2012 року.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.6.2 Договору підряду, у разі несвоєчасної або неповної оплати вартості робіт по будівництву БС з вини замовника, підрядник має право нарахувати Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу.

В зв’язку з ухиленням відповідачем від виконання прийнятих на себе умовами Договору підряду господарських зобов’язань, позивачем додатково донараховано пеню в розмірі – 6760,00 грн., інфляційні витрати – в розмірі 100,00 грн., 3% річних – в розмірі 1385,81 грн, що не спростовано відповідачем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергокомплект» (м. Ужгород) до Приватного туристично-спортивного виробничо-комерційного підприємства «Вагінтур» (м. Львів) про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 100000 грн., пені у розмірі – 6760,00 грн., інфляційні у розмірі – 100,00 грн., 3 % річних у розмірі – 1385,81 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивач подав належні та допустимі докази поданих в ході підготовки та розгляду справи витрат на оплату за послуги адвоката в сумі 2500 грн., які підтверджуються договором про надання правової допомоги від 20.01.2013 року, актом наданих послуг №02-02/13 від 05.02.2013 року, випискою банку по особовому рахунку за 11.02.2013 року про оплату на суму 2500 грн.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №2913 від 25.02.2013 року на суму 2168,99 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Уточнені позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Приватного туристично-спортивного виробничо-комерційного підприємства «Вагінтур» (80380, Львівська обл., Жовківський район, с. Великі Грибовичі, урочище «Широка долина», ЄДРПОУ 19331337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатенергокомплект» (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Міксата, 15, код ЄДРПОУ 32145442, п/р №26001016000512 в АТ «Комінвестбанк», МФО 312248) – основного боргу в сумі 100 000,00 грн.; пеню у розмірі – 6760,00 грн.; інфляційні у розмірі – 100,00 грн.; 3 % річних у розмірі – 1385,81 грн. та судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2168,99 грн. та витрат на оплату за послуги адвоката в сумі 2500 грн.

3. Наказ видати в порядку статей 116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.