ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6425/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецького Р.І.,
при секретарі - Лі Н.А.,
за участю:
представника позивача - Бехтер Л.В., Серьогіна О.М.,
представника відповідача - Решетник М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства " Полтавакондитер " до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
05 жовтня 2012 року Публічне акціонерне товариство "Полтавакондитер" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000481507 від 27 вересня 2012 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10 782,00 грн за червень 2012 року та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 391,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що порушень податкового законодавства, викладених в акті перевірки №2834/15-3/00382208 від 19.09.2012 року, не вчиняв. Посилався на те, що сума податку на додану вартість згідно податкової накладної від 21.03.2012 №1238 правомірно включена ПАТ "Полтавакондитер" до податкового кредиту за травень 2012 року, оскільки вказану податкову накладну позивачем фактично отримано від постачальника - ТОВ "Ларєв" саме в травні 2012 року, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних. Крім того, до декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року було додано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну, в якій ПАТ "Полтавакондитер", відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, заявило про порушення продавцем - ТОВ "Ларєв" порядку реєстрації податкової накладної від 21.03.2012 №1238 на суму 64692,00 грн., в тому числі ПДВ - 10782,00 грн., в Єдиному реєстрі податкових накладних. З огляду на викладене, позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0000481507 від 27 вересня 2012 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях відповідач посилався на те, що в ході перевірки встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ "Полтавакондитер" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2012 року на 10782,00 грн. Зазначав, що позивачем було неправомірно включено до складу податкового кредиту за травень 2012 року суму ПДВ у розмірі 10 782,00 грн. по податковій накладній від 21.03.2012 №1238 по контрагенту - ТОВ "Ларєв", яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, вказував, що ПАТ "Полтавакондитер" було подано заяву про відмову продавця товарів/послуг надати податкову накладну №1238 від 21.03.2012 (додаток 8 до податкової декларації за травень 2012 року) по контрагенту ТОВ "Ларєв", при тому, що заява зі скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбувся факт сплати податку постачальнику або факт отримання товарів/послуг та відповідно права на податковий кредит покупця. Враховуючи викладене, а також той факт, що отримання таких товарів/послуг відбулось в березні 2012 року, ПАТ "Полтавакондитер" подано заяву зі скаргою на постачальника після закінчення встановленого Податковим кодексом України терміну звітного податкового періоду, у якому виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту, а тому дана заява не є підставою для включення до складу податкового кредиту за травень 2012 року суми ПДВ згідно податкової накладної, виписаної продавцем ТОВ "Ларєв" у березні 2012 року та не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПАТ "Полтавакондитер" (ідентифікаційний код 00382208) 10.12.1991 зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість.
Згідно довідки з ЄДРПОУ видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів; виробництво сухарів і сухого печива, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання; оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт; будівництво житлових і нежитлових будівель.
19.06.2012 року ПАТ "Полтавакондитер" подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 року з відповідними додатками, згідно якої від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене в рядку 19 податкової декларації, складає 1893038 грн. та сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість 467922 грн. на рахунок платника у банку відображена в рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди.
19.07.2012 року ПАТ "Полтавакондитер" подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року з відповідними додатками, згідно якої від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене в рядку 19 податкової декларації, складає 1896586 грн. та сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість 1893012 грн. на рахунок платника у банку відображена в рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди. Згідно Довідки про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) поданої товариством 19.07.2012 року за червень місяць 2012 року звітній (податковий) період, у якому виникла сума є травень 2012 року.
Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Пунктом 3 Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1238, встановлено, що підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку являється існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.
Згідно пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
ДПІ у м. Полтаві, на підставі рішення керівника Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, оформленого наказом «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Полтавакондитер» від 04 вересня 2012 року № 1615, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку", відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування ПАТ "Полтавакондитер" від'ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
За результатами даної перевірки відповідачем складений акт №2834/15-3/00382208 від 19.09.2012 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ «Полтавакондитер» код ЄДРПОУ 00382208 бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2012 року» (а.с. 12-33, т.1), яким встановлено, що на порушення пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ПАТ "Полтавакондитер" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2012 року на суму 10782,00 грн.
20.09.2012 року ПАТ «Полтавакондитер» подано до ДПІ у м. Полтаві заперечення на акт документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування від'ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2012 р. (акт від 19.09.2012 р. № 2834/15-3/00382208). За наслідками розгляду зазначених заперечень товариством отримано відповідь Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби «Про розгляд заперечень» від 27.09.2012 року № 9973/10/15-3, згідно якої висновки виїзної позапланової документальної перевірки з питання правомірності декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2012 року залишається без змін, а заперечення без задоволення.
На підставі вказаного акта перевірки, ДПІ у м. Полтаві 27.09.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000481507, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень місяць 2012 року на 10782,00 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 5391 грн. (а.с. 37, т. 1).
Позивач, не погоджуючись із правомірністю зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень місяць 2012 року звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000481507 від 27.09.2012 року.
Надаючи оцінку вказаному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як слідує зі змісту акта перевірки №2834/15-3/00382208 від 19.09.2012, висновок про завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 10782,00 грн., та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2012 року на 10782,00 грн. зроблений особами, що здійснювали перевірку, оскільки відбулось завищення товариством податкового кредиту за травень 2012 року на суму ПДВ 10782 грн. внаслідок порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Неправомірність включення ПАТ "Полтавакондитер" у травні 2012 року до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 10782,00 грн. в результаті придбання в березні 2012 року у ТОВ "Ларєв" товарів (шоколадні фігурки), податкова інспекція обґрунтовує тим, що ПАТ «Полтавакондитер» подано Заяву зі скаргою на постачальника після закінчення встановленого кодексом терміну звітного податкового періоду, у якому виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Тому дана заява не є підставою для включення до складу податкового кредиту за травень 2012 року податкової накладної, виписаної продавцем ТОВ «Ларєв» у березні 2012 року та не зареєстрованої в Єдиному Реєстрі податкових накладних.
З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2012 року ПАТ «Полтавакондитер» за травень 2012 року поданий додаток №8, в якому зазначено про відсутність реєстрації податкової накладної №1238 від 31.03.2012, виписаної контрагентом - ТОВ "Ларєв", в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як слідує з акта перевірки, податковий орган виходив із того, що заява зі скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбувався факт сплати податку постачальнику або факт отримання товарів/послуг та відповідно права на податковий кредит покупця.
Враховуючи викладене, а також той факт, що отримання таких товарів/послуг відбувалося в березні 2012 року, ПАТ "Полтавакондитер" подано заяву зі скаргою на постачальника після закінчення встановленого Податковим кодексом України терміну звітного податкового періоду, у якому виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Відтак, на думку перевіряючих, дана заява не є підставою для включення до складу податкового кредиту травня 2012 року податкової накладної, виписаної продавцем ТОВ "Ларєв" у березні 2012 року (№1238 від 21.03.2012) та не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Надаючи оцінку твердженням податкового органу, викладеним в акті перевірки на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 14.1.18 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.
Так, згідно пункту 200.1 статті 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).
Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Кодексу).
При цьому з урахуванням викладеного, на думку суду, форма оплати постачальнику товарів податку на додану вартість не впливає на право отримання бюджетного відшкодування. Для виникнення такого права має значення саме факт сплати податку (понесення витрат), а не форма такої оплати.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Судом встановлено, що 21.03.2012 року між ПАТ "Полтавакондитер" (покупець) та ТОВ "Ларєв" (продавець) укладено договір № ЛВ 000004729, згідно якого продавець зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати товар, в найменуванні, кількості і ціні згідно специфікацій, узгоджених сторонами, які є додатками та невід'ємними частинами даного договору.
Відповідно до специфікації №1 від 21.03.2012 року до договору № ЛВ 000004729 від 21.03.2012, товаром, що реалізовується ТОВ "Ларєв" на користь позивача являються шоколадні фігурки - Яйце (Дракон), Дід Мороз, Снігурочка, Різні.
В рамках виконання вказаного вище договору, з урахуванням специфікації №1 до нього, ПАТ "Полтавакондитер" у березні 2012 року придбало у ТОВ "Ларєв" шоколадні фігурки на загальну суму 64692,00 грн., в тому числі ПДВ 10782,00 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між ПАТ "Полтавакондитер" та ТОВ "Ларєв" з придбання товарно-матеріальних цінностей, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: податкову накладну №1238 від 21.03.2012 року на загальну суму 64692,00 грн., в тому числі ПДВ - 10782,00 грн. та видаткову накладну №4729 від 21.03.2012 року.
Судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар був проведений позивачем на користь ТОВ "Ларєв" в повному обсязі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Вказаний факт підтверджується наявними у матеріалах справи виписками по рахунку, договором на дистриб'юцію товару №288/12-11 від 03.01.2012 року та угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.06.2012 року.
Згідно пунктів 2.1 та 2.2 договору №ЛВ 000004729 від 21.03.2012, товар поставляється на умовах ЕХW м. Київ у відповідності до правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року. Поставка здійснюється за рахунок покупця.
Так, із наданих в ході судового розгляду представником позивача пояснень, судом встановлено, що придбані ПАТ "Полтавакондитер" у ТОВ "Ларєв" шоколадні фігурки, у відповідності до пункту 2.2 договору №ЛВ 000004729 від 21.03.2012, транспортувались силами та за рахунок позивача.
На підтвердження реальності транспортування придбаного ПАТ "Полтавакондитер" товару представником позивача було надано до матеріалів справи належним чином завірену копію товарно-транспортної накладної.
При цьому суд звертає увагу, що, як слідує з акту перевірки та пояснень представника відповідача, наданих під час розгляду справи, податковим органом реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ларєв" під сумнів не ставиться, інші обставини, що впливають на розмір бюджетного відшкодування, окрім подання заяви зі скаргою на постачальника, яка, на думку відповідача, не є підставою для включення до складу податкового кредиту за травень 2012 року податкової накладної виписаної ТОВ «Ларєв» у березні 2012 року, не досліджувались.
Системний аналіз положень розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.
Судом встановлено, що 21.03.2012 року ТОВ "Ларєв" за фактом відвантаження товару була виписана податкова накладна №1238 на загальну суму 64692,00 грн., в тому числі ПДВ - 10782,00 грн.
Як вбачається з реєстру виданих та отриманих податкових накладних за травень 2012 року, податкову накладну №1238 від 21.03.2012 позивачем від контрагента фактично отримано 30.05.2012, після чого ПАТ "Полтавакондитер" суму ПДВ за березень 2012 року в розмірі 10782,00 грн. було включено до податкової декларації за травень 2012 року, що підтверджується додатком №5 до вказаної декларації.
Отже, у зв'язку із відсутністю у позивача податкової накладної №1238 від 21.03.2012 року в березні 2012 року, право на податковий кредит по вказаній накладній згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України в березні 2012 року у ПАТ "Полтавакондитер" не виникло, оскільки не було підтверджено податковою накладною.
Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Отже, заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Оскільки в порушення вимог Податкового кодексу України ТОВ "Ларєв" не зареєструвало податкову накладну №1238 від 21.03.2012 року у Єдиному реєстрі податкових накладних, разом з декларацією з ПДВ за травень 2012 року ПАТ "Полтавакондитер" було подано додаток №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)", а також всі документи, що підтверджують факт придбання товару у ТОВ "Ларєв".
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що ПАТ "Полтавакондитер" правомірно включило до складу податкового кредиту за травень 2012 року суму ПДВ у розмірі 10782,00 грн. згідно податкової накладної №1238 від 21.03.2012 року та заяви із скаргою про порушення продавцем порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судження податкового органу про те, що заява зі скаргою повинна була подаватися позивачем разом з декларацією за березень 2012 року, оскільки господарська операція по придбанню у ТОВ "Ларєв" товару мала місце саме в березні 2012 року, суперечить положенням Податкового кодексу України, зокрема, пункту 198.2 статті 198, який пов'язує факт виникнення права на податковий кредит з отриманням податкової накладної, та пункту 198.6 статті 198, який передбачає право платника податку на включення до податкового кредиту суми ПДВ протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Отже, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ПАТ "Полтавакондитер" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Таким чином, висновок ДПІ у м. Полтаві про завищення ПАТ "Полтавакондитер" суми податкового кредиту за травень 2012 року, і як наслідок, суми від'ємного значення за травень 2012 року на 10782,00 грн. та, відповідно, завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2012 року на 10782,00 грн. є неправомірним.
Крім того, суд зазначає, що як слідує з письмових заперечень № 14975/9/10-129 від 22.10.2012 року відповідача на адміністративний позов та його письмових пояснень № 15292/9/10-123 від 29.10.2012 року, залучених до матеріалів справи, проведеною перевіркою правомірності нарахування ПАТ «Полтавакондитер» бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2012 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 2834/15-3/00382208 від 19.09.2012 р. та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000481507 від 27.09.2012 р., враховані висновки попередньої перевірки з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПАТ «Полтавакондитер» за травень 2012 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 2234/15-3/00382208 від 07.08.2012 року та винесене податкове повідомлення-рішення № 0000331507 від 21.08.2012 р.
Як слідує з матеріалів справи податковим повідомленням-рішенням № 0000331507 від 21.08.2012 р. позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 10782,00 грн. за травень 2012 року.
З цього приводу суд зазначає, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року, у справі № 2а-1670/5618/12 за позовом ПАТ «Полтавакондитер» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, встановлено правомірність включення ПАТ «Полтавакондитер» до складу податкового кредиту за травень 2012 року суми ПДВ у розмірі 10782,00 грн. згідно податкової накладної № 1238 від 21.03.2012 та заяви зі скаргою про порушення продавцем порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 21 серпня 2012 року № 0000331507.
Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В силу наведених норм процесуального закону обставини, встановлені постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року в адміністративній справі № 2а-1670/5618/12, яка набрала законної сили, мають значення при вирішенні спору у цій справі, оскільки ухвалюючи таку постанову, суд встановив, що ПАТ "Полтавакондитер" правомірно включило до складу податкового кредиту за травень 2012 року суму ПДВ у розмірі 10782,00 грн. згідно податкової накладної №1238 від 21.03.2012 та заяви із скаргою про порушення продавцем порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а висновок ДПІ у м. Полтаві про завищення ПАТ "Полтавакондитер" суми податкового кредиту за травень 2012 року, та як наслідок суми від'ємного значення за травень 2012 року на 10782,00 грн. є неправомірним, тобто фактично, у судовому порядку скасована підстава, згідно якої відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2012 року на 10782,00 грн.
Вище викладене свідчить про те, що встановлення податковим органом порушення з боку позивача щодо завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2012 року на 10782,00 грн., згідно податкової накладної від 21.03.2012 №1238, є неправомірним.
За таких обставин податкове повідомлення-рішення №0000481507 від 27 вересня 2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень місяць 2012 року на 10782,00 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 5391 грн. є протиправним, отже підлягає скасуванню.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, незважаючи на вимогу частини 2 статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, останній в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000481507 від 27 вересня 2012 року не довів, а відтак позовні вимоги ПАТ "Полтавакондитер" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000481507 від 27 вересня 2012 року.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 27 вересня 2012 року № 0000481507.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" (код ЄДРПОУ 00382208) витрати зі сплати судового збору в розмірі 161 (сто шістьдесят одна) гривень 73 копійки.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 12 лютого 2013 року.
Суддя Р.І. Молодецький
Судове рішення № 29852518, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 07.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1670/6425/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: