Постанова № 29851, 27.06.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"27" червня 2006 р.

Справа № 31/167-06-5078А

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОТУС";

до відповідача Державна податкова інспекція у Суворовському районі м.Одеси

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Суддя Лєсогоров В. М.

Представники:

Від позивача: Буран В.М;

Від відповідача: Шульга М.В;

СУТЬ СПОРУ: позивач вимагає визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 22.05.2006 року № 0000 76 1701/0. Позовна вимога обґрунтована незаконністю перевірки за результатами якої прийнято оскаржене податкове повідомлення –рішення, а також незаконністю визначення відповідачем об’єкту оподаткування під час перевірки за результатами якої прийнято оскаржене податкове повідомлення –рішення.

З заперечення № 14361/9/10-006 від 13.06.2006 року убачається, що відповідач позов не визнає оскільки вважає проведену перевірку і оскаржене податкове повідомлення –рішення законними та обгрунтованими.

Представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача позов не визнав.

Матеріалами справи встановлено:

З копії податкового повідомлення –рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 22.05.2006 року № 0000 76 1701/0 убачається, що за платежем –„податок з доходів фізичних осіб” для позивача визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних санкцій –143 932 грн. 35 коп. Податкове повідомлення –рішення грунтується на акті перевірки № 2466/17-01/20957088 від 11.05.2006 року.

З акту перевірки № 2466/1701/20957088 від 11.05.2006 року убачається, що відповідачем провадилася позапланова документальна перевірка позивача за період з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року. Перевірка проведена на підставі п. 3 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”. Номер та дата наказу керівника відповідача щодо проведення перевірки в акті перевірки відсутні. В акті перевірки указано, що перевіряюча особа діє на підставі направлення від 05.05.2006 року № 517. За наслідками перевірки позивачу донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 47 977 грн. 45 коп. В той же час згідно розрахунку викладеному в акті перевірки недобір з податку складає 47 977 грн. 14 коп. Визначаючи об’єкт оподаткування відповідач виходив з того, що відповідно до п.п. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” – доходи від операцій з майном (включаючи і операції з рухомим майном) включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи згідно з положеннями ст. 12 цього Закону.

З копії журналу реєстрації перевірок позивача не убачається запис про проведення указаної позапланової перевірки.

З копії направлення № 517 від 05.05.2006 року убачається, що воно видано відповідачем на підставі п. 3 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” для проведення позапланової документальної перевірки позивача з приводу дотримання вимог податкового законодавства. З цього направлення не убачається, що воно вручено позивачу під розписку.

З копії наказу відповідача № 173 від 05.05.2006 року убачається, що наказ прийнятий щодо проведення позапланової перевірки позивача. Наказ обґрунтований ч. 2 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та п. 5 ч. 6 ст. 11 Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)”. З копії наказу не убачається, що він вручений позивачу під розписку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” - до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі): 4) податок на доходи фізичних осіб.

Відповідно до Закону України „Про державну податкову службу в Україні” –ст. 11-1. Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. Ст. 11-2. Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

З Закону України „Про державну податкову службу в Україні” убачається, що ст. 11 цього Закону не встановлює правових підстав для проведення позапланових перевірок.

З Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)” убачається, що в цьому Законі немає ст. 11.

Відповідно до Указу Президента України „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” від 23.07.1998 року № 817/98 - 7. Рекомендувати підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності ведення журналів відвідання їх та їх структурних підрозділів представниками контролюючих органів з обов'язковим зазначенням у цих журналах строків та мети відвідання, посади і прізвища представника, який обов'язково ставить свій підпис у цьому журналі. Відмова представника контролюючого органу від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки.

Відповідно до наказу ДКУ з питань розвитку підприємництва „Про затвердження форми та Порядку ведення Журналу відвідання суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами (Журнал реєстрації перевірок)” № 18 від 10.08.1998 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.1998 року за № 619/3059 - 7. Представник контролюючого органу перед початком перевірки повинен обов'язково зробити запис у журналі, заповнюючи всі передбачені графи, та поставити свій підпис.

Відповідно до Порядку „Оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205 - 1.3. За результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. 1.7. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. 2. Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки. 2.1. Вступна частина акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинна містити такі дані: 2.1.3. Підстави для проведення перевірки відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та інших законодавчих актів. 2.1.4. Дата та номер направлення на виїзну планову чи позапланову перевірку, назва органу державної податкової служби, який його виписав. Дати та номери наказів керівника органу державної податкової служби на проведення позапланової перевірки, продовження термінів проведення перевірок. Якщо виїзна позапланова перевірка у відповідних випадках здійснюється на підставі рішення суду, зазначається назва суду, який прийняв відповідне рішення щодо здійснення виїзної позапланової перевірки, його номер та дата, термін проведення перевірки.

Відповідно до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” –ст. 4. П. 4.2. До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: 4.2.6. частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11 - 12 цього Закону. Ст. 12. П. 12.1. Дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону. Ст. 7. П. 7.1. Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.3 цієї статті. Ст. 22. Прикінцеві положення. 22.3. Починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, встановлюється на рівні 13 відсотків від об'єкта оподаткування.

Відповідно до ст. 162 КАС України - у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство яке регулює спірні правовідносини, суд зробив висновок про задоволення позову з огляду на наступне.

1. Відповідач провів позапланову перевірку позивача без законних підстав.

Так, в наказі щодо проведення перевірки, направленні на перевірку, акті перевірки не указані правові підстави для проведення перевірки, що підтверджується тим, що ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” не встановлює правових підстав для проведення позапланових перевірок, а Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)” не містить ст. 11.

В акті перевірки немає посилання на рішення суду і наказ керівника відповідача щодо проведення перевірки, що свідчить про те, що перевірка провадилася без рішення суду і наказу керівника відповідача щодо проведення перевірки.

Наказ керівника відповідача і направлення на перевірку позивачу під розписку не вручалися і перевіряюча особа не зробила запис щодо перевірки в журналі реєстрації перевірок позивача.

Таким чином відповідач порушив ст. 19 Конституції України та указані вище норми законодавчих актів щодо підстав та порядку проведення позапланової перевірки.

2. Відповідач в акті перевірки незаконно визначив об’єкт оподаткування.

Визначаючи об’єкт оподаткування відповідач виходив з того, що відповідно до п.п. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” –доходи від операцій з майном (включаючи і операції з рухомим майном) включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи згідно з положеннями ст. 12 цього Закону.

З цього приводу слід указати, що Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” не містить і ніколи не містив застосовану відповідачем редакцію п.п. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4 цього Закону.

Таким чином відповідач без достатньої правової підстави вигадав та застосував до позивача положення які ніколи в Законі України „Про податок з доходів фізичних осіб” не існували і не існують.

З приводу об’єкта оподаткування щодо податку з доходів фізичних осіб (рухоме майно) слід звернути увагу відповідача на те, що відповідно до ст. 4 п. 4.2 п.п. 4.2.6, ст. 12 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” об’єктом оподаткування є частина доходів від операцій з майном яка після її визначення є оподатковуваним доходом.

Незаконність проведення перевірки та незаконність висновків перевірки свідчать про незаконність прийняття оскарженого податкового повідомлення –рішення, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Господарський суд відхиляє правові позиції відповідача в зв’язку з їх невідповідністю законодавству та обставинам справи.

На користь позивача з Державного бюджету України підлягає присудженню судовий збір (державне мито) в сумі 3 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 94, 158 –163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Податкове повідомлення –рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 22.05.2006 року № 0000 76 1701/0 - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фірма „Тотус” ТОВ код 20957088 (м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 98) –3 грн. 40 коп. судового збору (державного мита).

Датою складання постанови відповідно ст. 163 КАС України визначити 30.06.2006 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Суддя Лєсогоров В. М.