Рішення № 29850672, 06.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-49/13880-2012 06.03.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське»

До Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»

Про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 12 033,15 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Пахолок Т.П. дов. № б/н від 09.07.2012р.

Від відповідача Сукорянський Є.О. дов. № 01/226-47 від 02.01.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 12 033,15 грн., крім того просив стягнути з відповідача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське» на підставі договору страхування № ЦО-05-005171 від 23.09.2010р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Опель» (державний номерний знак АО 4570 АС), а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Ваз 2109» (державний реєстраційний номер АА 1811 АС), яким скоєно ДТП, застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВЕ/3442072), а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.10.2012 порушено провадження у справі №5011-49/13880-2012 та призначено розгляд справи на 31.10.2012.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної A.B. на лікарняному, розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 31.10.2012 справу №5011-49/13880- 2012 було передано для розгляду судді Якименку М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2012 суддя Якименко М.М. прийняв справу №5011-49/13880-2012 до свого провадження та призначив судове засідання на 14.11.2012.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної A.B. з лікарняного, розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 05.11.2012 справу №5011-49/13880-2012 було передано для розгляду судді Митрохіній A.B.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 суддя Митрохіна A.B. прийняла справу №5011-49/13880-2012 до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду від 14.11.2012 розгляд справи відкладався на 03.12.2012 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.12.2012 оголошувалась перерва до 12.12.2012.

Ухвалою Господарського суду від 12.12.2012 розгляд справи відкладався на 24.12.2012 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. у відпустці, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 справу №5011-49/13880-2012 було передано в провадження судді Якименко М.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.12.2012 суддя Якименко М.М. прийняв справу №5011-49/13880-2012 до свого провадження та призначив до розгляду на 21.01.2013.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з відпустки, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 18.01.2013 справу №5011-49/13880-2012 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.01.2013 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №5011-49/13880-2012 до свого провадження.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.01.2013 справу №5011-49/13880-2012 було передано для розгляду судді Якименку М.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.01.2013 суддя Якименко М.М. прийняв справу №5011-49/13880-2012 до свого провадження та призначив до розгляду на 18.02.2013.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 справу №5011-49/13880-2012 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.2013 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №5011-49/13880-2012 до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду від 18.02.2013 викликано сторін на 06.03.2013 для оголошення повного тексту рішення.

У судове засідання 06.03.2013 з'явилися представники позивача та відповідача.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. №02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5011-49/13880-2012.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2010 року між Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське» (далі - Страховик) та Подоляко Михайлом Йосиповичем (далі - Страхувальник), було укладено договір страхування № ЦО-05-005171 (далі - Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Опель», державний номерний знак АО 4570 АС.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема - пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 14.10.2010 року в м. Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Опель», державний номерний знак АО 4570 АС., що знаходився під керуванням Страхувальника, який в свою чергу здійснив зіткнення з автомобілем марки «Ваз 2109» державний реєстраційний номер АА 1811 АС, яким керував Хоменко Віктор Васильович.

В результаті ДТП автомобіль «Опель», державний номерний знак АО 4570 АС було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на ім'я Страхувальника (копія довідки в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь ТОВ «Автодіксіті» (товариство, яке буде проводити ремонт пошкодженого автомобіля) страхове відшкодування в розмірі 12 033,15 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5104 від 11.11.2010 (копія платіжного доручення у справі).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.11.2010р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Хоменком Віктором Васильвичем п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р. Останню визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи Хоменком Віктором Васильовичем застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Ваз 2109» державний реєстраційний номер АА 1811 АС, шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/3442072 (належним чином засвідчена довідка моторно (транспортного) страхового бюро України міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з Хоменком Віктором Васильовичем полісу №ВЕ/3442072 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану Хоменком Віктором Васильовичем шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Ваз 2109» державний реєстраційний номер АА 1811 АС.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Хоменком Віктором Васильовичем транспортного засобу «Ваз 2109» державний реєстраційний номер АА 1811 АС.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається зі звіту №1598 від 22.10.2010 (копія звіту міститься в справі) вартість матеріального збитку, що був заподіяний власнику автомобіля «Опель», державний номерний знак АО 4570 АС., внаслідок ДТП, що відбулося 14.10.2010, становить: 12 735,79 грн. та враховуючи франшизу, яка відповідно до договору добровільного страхування транспортних засобів позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 12 033,15 грн.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору 10.05.2012р. відповідачу була направлена регресна вимога №09/74/67ІЛ на виплату страхового відшкодування у розмірі 12 033,15 грн. (копія вимоги в справі). Позивач зазначає, що на відповідну вимогу відповідач ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок позивача не провів.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем на рахунок позивача не проведена, а відповідно до Закону України «Про страхування» відшкодуванню підлягає оцінена шкода, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі - 12 033,15 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України «Про страхування» визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України «Про страхування» страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Представник відповідача проти позову частково заперечував, з підстав не врахування зносу транспортного засобу, при проведені експертизи по визначенню вартості завданого збитку.

Крім того, у судовому засіданні 03.12.2012 зазначив, що ним було сплачено позивачу суму відшкодування у розмірі 6 366,64 грн. з урахуванням фізичного зносу пошкодженого автомобіля, що підтверджується платіжним дорученням №1439 від 27.11.2012 (копія міститься в матеріалах справи).

Фізичний знос дорожнього транспортного засобу (його складових) - утрата вартості дорожнього транспортного засобу (його складових), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей дорожнього транспортного засобу (його складових) порівняно з вартістю нового подібного дорожнього транспортного засобу (його складових).

Щодо заперечень по не врахованому зносу автомобіля внаслідок того, що транспортний засіб «Опель», державний номерний знак АО 4570 АС вже потрапляв до ДТП раніше, то суд звертає увагу на те, що у разі потрапляння у ДТП раніше, знос вираховується лише у випадку деформації частин кузова, кабіни, рами (зазначеної позиції дотримується КАГС у постанові від 12.12.2012 по справі №5011-1/9294-2012),

Однак, відповідачем до матеріалів справи не було надано належних доказів стосовно того, що автомобіль «Опель», державний номерний знак АО 4570 АС раніше потравляв у ДПТ, крім того, відсутні також належні докази того, що у зазначено транспорного засобу були деформації вказаних частин, відповідач суду не надав, а позивач проти факту деформації у повному обсязі заперечив.

Лист, доданий відповідачем до заперечень на позовну заяву щодо пошуку ДТП, за участю транспортного засобу номерний знак АО 4570 АС, судом до уваги не приймається, адже зазначена інформація є неофіційною, а відтак не може вважатися належним доказом.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату винесення рішення відповідач сплатив частково суму страхового відшкодування, а саме у розмірі 6 366,64 грн., а тому провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження по справі в частині стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 6 366,64 грн. припинити.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа - Гарант» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38Б, п/р 26503010000017 в АКБ «Індустріалбанк» в м. Києві, МФО 313849, код ЄДРПОУ 25186738) 5 666,51 грн. - шкоди в порядку регресу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа - Гарант» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38Б, п/р 26503010000017 в АКБ «Індустріалбанк» в м. Києві, МФО 313849, код ЄДРПОУ 25186738) 1 609,50 грн. - судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Дата складення повного рішення 06.03.2013р.

Суддя Митрохіна А.В.