Постанова № 29850631, 07.03.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2013 року Справа № 5002-7/3326-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дмитрієва В.Є.,

суддів Балюкової К.Г.,

Голика В.С.,

за участю представників сторін:

позивача: Лебедков В.В., довіреність від 11.12.12 №220/942/9 (Міністерство оборони України);

позивача: Лебедков В.В., довіреність від 15.01.13 №9/120 (Євпаторійська квартирно - експлуатаційна частина району Міністерства оборони України);

відповідача: не з'явився (Приватне підприємство "Артек-Союз");

третьої особи: не з'явився (Військова частина А 1100);

прокурор: Пархоменко Д.П., посвідчення від 07.11.2012 №012806.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Артек-Союз" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 30 жовтня 2012 року у справі № 5002-7/3326-2012

за позовом Євпаторійського прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (вул. Пушкіна, 35,Євпаторія,97400)

в інтересах держави в особі:

1) Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, місто Київ 1, 01001)

2) Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України (вул. Пушкіна, 35,Євпаторія,97400)

до приватного підприємства "Артек-Союз" (вул. Павленко, 2А, офіс 3,Сімферополь,95006)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів -

Військова частина А1100 (Новофедорівка, Сакський р-н,96574)

про стягнення 97065,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2012 року у справі № 5002-7/3326-2012 задоволено позов Євпаторійського прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України до приватного підприємства "Артек-Союз" про стягнення 97065,30 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, приватне підприємство "Артек-Союз" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, котрим відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, відповідач просить визнати недійсним договір № 8/05/10в від 17 травня 2010 року.

В апеляційній скарзі заявник вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права як на підставу для скасування рішення місцевого господарського суду. ПП „Артек-Союз" вважає, що договір №8/05/10в від 17.05.2010 підлягає визнанню недійсним, оскільки його зміст протиричіть нормам Господарського кодексу України та іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 скаргу прийнято до провадження.

Під час судового провадження у суді апеляційної інстанції представник скаржника наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги.

Представник відповідача наполягав на тому, що договір закінчив свою дію 31.12.2010, та не був пролонгований у встановленому порядку. Також, представник відповідача підтвердив, що ПП „Артек-Союз" фактично споживало воду та скидувало стоки, однак, на підставі Окремого доручення Міністра Оборони у третьому та четвертому кварталі 2011 року оплата послуг водо- тепло- електро- постачання, водовідведення, якими користуються суб'єкти господарювання для надання послуг питання особистому складу, здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Прокурор та представник позивачів заперечували проти вимог скарги, вважають оскаржуване рішення вірним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною.

Третя особа (військова частина А1100) явку уповноваженого представника не забезпечила, про дату, час і місце судового засідання були повідомлена належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників третьої особи.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

01 квітня 2005 року комунальне підприємство "Новофедорівка" та військова частина А1100 уклали договір на відпуск води з комунального водопроводу та приймання соків в комунальну каналізацію за №32, відповідно до пункту 1.1. якого, комунальне підприємство "Новофедорівка" приймає на себе водопостачання військової частини А1100 питною водою та приймання стоків у каналізаційний колектор у кількості згідно представленого розрахунку (т.1, а.с. 15).

Також, судом першої інстанції встановлено, що 17 травня 2010 року між Євпаторійською квартирно-експлуатаційною частиною району (за договором платник), військовою частиною А1100 (за договором споживач) та приватним підприємством "Артек-Союз" (за договором субспоживач) укладений договір №8/05/10в на використання холодної води та прийом стоків, у якому сторонами узгоджено, що споживач одержує воду від Євпаторійського ППВКГ відповідно до договору №32 від 01 квітня 2005 року, а субспоживач частково використовує воду на постачання своїх об'єктів, а саме: буд. №270 в/м №1 та буд. №140 в/м №1 (т.1, а.с. 11-13).

Оплата водопостачання, водовідведення за даним договором субспоживачем здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника за фактично отриману воду, стоки, на підставі рахунків, виписаних платником, що відновлює лімітну статтю КЕКВ 1162 споживача (п. 1.3 договору).

Плата за використання води та стоків складається з тарифу, встановленого Євпаторійським ВП ВКГ, з врахуванням ПДВ (п. 2.10 договору).

Таким чином з врахуванням умов даного договору, зокрема пункту 1.4, плата за використання води та стоків повинна вноситися відповідачем - приватним підприємством "Артек -Союз" на розрахунковий рахунок саме Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району, як платника.

Відповідно до п. 6.5 Договору субпоживач здійснює 100% оплату за спожиту воду, стоки термін 10 днів після одержання рахунку від платника.

За порушення строків оплати з спожиту воду, стоки субспоживач сплачує платнику заборгованість відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу (п.6.7 Договору).

Договір діє з моменту підписання до 31.12.2010 року з урахуванням пролонгації або укладення нового договору (п.7.1 Договору). Пролонгація дії даного договору можлива лише після повного розрахунку субспоживачем за спожиту воду, стоки - на день визначений згідно з п.6.5 Договору (п.7.2 Договору). Даний договір пролонгується на той же строк на тих же підставах після письмового повідомлення платником субспоживача у термін не пізніше, ніж за 10 днів до закінчення дії даного договору (п.7.3 Договору).

На виконання умов договору платником субспоживачеві виставлені рахунки №295 від 27 квітня 2011 року, №359 від 31 травня 2011 року, №427 від 30 червня 2011 року, №521 від 01 серпня 2011 року, №606 від 01 вересня 2011 року, №765 від 26 жовтня 2011 року, №674 від 03 жовтня 2011 року, №75 від 08 лютого 2012 року, №152 від 22 лютого 2012 року та №177 від 29 лютого 2012 року (т.1, а.с. 20, 22, 24, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39), які були отримані відповідачем 01 березня 2012 року, що підтверджується підписом останнього на супровідному листі (т.1, а.с. 49) та на поштовому повідомленні про вручення кореспонденції з описом вкладення (т.1, а.с. 50).

Втім, вказані рахунки відповідачем сплачені не були. Доказів протилежного суду не надано. Наведене стало підставою для звернення прокурора до суду першої інстанції із відповідним позовом на суму основного боргу у розмірі 89160,00 грн., а також процентів річних (1315,48 грн.) та пені (6589,82 грн.).

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення та часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Приписами ч.1 ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає засадам цивільного законодавства.

Трьохсторонній договір №8/05/10в від 17.05.2010 регулює порядок відшкодування витрат за використані ПП „Артек-Союз" воду, стоки з метою організації харчування особового складу військової частини. Такий договір не підпадає під визначення окремих видів договорів у Цивільному кодексі України, але він не суперечить засадам цивільного законодавства, отже, може породжувати цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься у ст.193 Господарського кодексу України.

Судовою колегію встановлено, що п.7.1 Договору передбачений строк дії договору - до кінця 2010 року (до 31.12.2010) та умови пролонгації його дії.

В матеріалах справи міститься лист начальника Євпаторійської КЕЧ району на адресу директора ПП „Артек-Союз" від 16.11.2011 за вих№7/2324 про намір першого вважати дію договору №8/05/10в від 17.05.2010 пролонгованою (т.2, а.с. 28). В якості доказів надіслання та отримання ПП „Артек-Союз" вказаного листа до матеріалів справи надана копія повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2, а.с.29).

Проте, вказаний лист не може бути розцінений судом як пропозиція пролонгації дії договору, оскільки строк надіслання вказаного листа (16.11.2011) не відповідає терміну, встановленому у п.7.3 Договору (10 днів до закінчення дії Договору). Крім того, з повідомлення про вручення поштового відправлення не можливо встановити зміст вказаного листа на адресу директора ПП „Артек-Союз".

Більш того, станом на час закінчення дії договору (31.12.2010) у ПП „Артек-Союз" існувала заборгованість перед Євпаторійською КЕЧ району, що сторонами не заперечується. У свою чергу, відповідно до п.7.2 Договору, наявність заборгованості у ПП „Артек-Союз" є перешкодою для пролонгації дії договору.

Інших доказів пролонгації дії Договору суду не надано.

На підставі зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про закінчення строку дії договору №8/05/10в від 17.05.2010 у 2010 році. Отже, стягнення з відповідача заборгованості за використання води і стоків за період з квітня 2011 по лютий 2012 року на підставі Договору є неможливим.

Водночас, у суді апеляційної інстанції представник відповідача підтвердив фактичне споживання води і використання стоків після закінчення строку дії Договору. Це також підтверджується наявними в матеріалах справи актами перевірки використання водопостачання та водовідведення ПП „Артек-Союз" військової частини А1100 (т.2, а.с. 24-27).

При цьому, встановлено, що прямих договорів із водопостачальною організацією відповідач не укладав, а використовував воду, стоки, споживачем якої виступає військова частина А1100, а платником - Євпаторійська КЕЧ району.

Згідно ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Ця норма застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість (ч. 2 ст.1213 ЦК України).

Таким чином, із змісту зазначених норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав або коли така підстава згодом відпала.

Оскільки, в даному випадку підстава, на якій було набуте відповідачем спірне майно (вода) відпала внаслідок закінчення строку дії договору, то, відповідач в силу приписів ст.1212 ЦК України, є особою, яка набула спірне майно без достатньої правової підстави, і зобов'язаний сплатити його вартість позивачу, так як повернути це майно позивачу не можливо.

У разі, коли позовні вимоги не відповідають матеріально-правовим способам захисту, або обраний особою, яка звернулася з позовом, спосіб захисту не призводить до поновлення його порушеного права, але при розгляді спору буде встановлений факт порушення прав цією особи (позивача), то суд має сам визначити належний спосіб судового захисту і ухвалити відповідне рішення щодо захисту порушеного права

Відповідно до ст.4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вправі самостійно визначатися стосовно законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішенні конкретного господарського спору незалежно від змісту вимог, викладених у позовній заяві, та не застосовує лише акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. При цьому, самостійне визначення судом законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, не є порушенням ст.83 ГПК України, оскільки вихід за межі позовних вимог у даному випадку відсутній.

Аналогічна позиція викладена Вищим господарським судом України у постанові від 25.04.2012 у справі № 5002-21/3634-2011.

На підставі наведених норм права, судова колегія дійшла висновку, що вимоги про стягнення з відповідача вартості фактично спожитої та неоплаченої води і стоків є правомірними і підлягають задоволенню. При цьому, рішення суду першої інстанції має бути змінене в мотивувальній частині, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню з врахуванням зазначеного вище обґрунтування.

Так, актами перевірки використання водопостачання та водовідведення ПП „Артек-Союз" військової частини А1100 (т.2, а.с. 24-27) зафіксовані показання лічильника по періодах, що відповідають позовному періоду нарахування відповідачеві суми 89160,00 грн. за квітень 2011 року - лютий 2012 року.

Перевіривши розрахунок зазначеної суми, наданий позивачем (т.1, а.с.17) судова колегія визнала його вірним. Доказів сплати суми у розмірі 89160,00 грн. суду не надано. Отже, сказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на закінчення строку дії договору № 8/05/10в у 2010 році позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1315,48 грн. та пені у розмірі 6589,82 грн. за період з 12.03.2012 по 07.09.2012 на підставі п.6.7 Договору - задоволенню не підлягають.

Посилання відповідача на Окремі доручення Міністра Оборони щодо здійснення у третьому та четвертому кварталі 2011 року оплати послуг водо- тепло- електро- постачання, водовідведення, якими користуються суб'єкти господарювання для надання послуг питання особистому складу, за рахунок бюджетних коштів - судовою колегією до уваги не приймаються через відсутність вказаних документів (Окремих доручень) у матеріалах справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо визнання договору № 8/05/10в від 17 травня 2010 року недійсним скаржник посилається на передбачене п.1 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України право господарського суду при прийнятті рішення визнати недійсним повністю чи частково договір, пов'язаний з предметом спору. Свої вимоги мотивує приписами ст. 215 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Колегія суддів звертає увагу на те, що вказані вимоги скаржника безпідставні та не підтверджені жодними доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Отже, вбачається, що з відповідача підлягає стягненню сума 89160,00 грн. Решта позовних вимог підлягає відхиленню. Судовий збір підлягає стягненню з відповідача за правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно задоволеним позовним вимогам, у розмірі 1783,20 грн. (89160,00грн.*1941,30грн./97065,30грн.=1783,20 грн.).

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, що привело до прийняття неправильного рішення та є підставою для скасування рішення та прийняття нового згідно з п.2 ст.103 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Артек-Союз" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2012 року у справі № 5002-7/3326-2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Артек-Союз" (вул. Павленка, 2а, офіс 3, м. Сімферополь, АР Крим, 95006, код ОКПО 30741489) на користь держави в особі структурного підрозділу Міністерства оборони України - Євпаторійської квартирно - експлуатаційної частини району (вул. Пушкіна, 35, м. Євпаторія, АР Крим, 97412, код ОКПО 07786127) 89160,00 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч сто шістьдесят грн. 00 коп.).

Стягнути з приватного підприємства "Артек-Союз" (вул. Павленка, 2а, офіс 3, м. Сімферополь, АР Крим, 95006, код ОКПО 30741489) на користь Державного бюджету (УДКСУ у м. Сімферополі АРК, код ЄДРПОУ 38040558, рахунок №31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) судовий збір в сумі 1783,20 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв

Судді К.Г. Балюкова

В.С. Голик

Розсилка:

1. Євпаторійському прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (вул. Пушкіна, 35, Євпаторія,97400)

2. Міністерству оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, місто Київ 1, 01001)

3. Євпаторійській квартирно-експлуатаційній частині району Міністерства оборони України (вул. Пушкіна, 35,Євпаторія,97400)

4. Приватному підприємству "Артек-Союз" (вул. Павленко, 2А, офіс 3,Сімферополь,95006)

5. Військовій частині А1100 (Новофедорівка, Сакський р-н,96574)