Рішення № 29850316, 27.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1869/13 27.02.13

За позовомПублічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"ДоВідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"Простягнення заборгованості, 6155, 15 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача -Гаймащук О.В., пред. за дов. № 197 від 14.06.2011 р.

Від відповідача -Туринська В.Є., пред. за дов. б/н від 21.02.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" звернулось до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення заборгованості, 6155, 15 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2013 року порушено провадження у справі № 910/1869/13, розгляд справи призначено на 27.02.2013 року.

12.02.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва з Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація про розмір страхового покриття.

12.02.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва з Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття.

25.02.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

27.02.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

27.02.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтвержується зворотнім повідомленням про вручення № 37536634.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені формуляри (протоколи), які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 27.02.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2008 року між Криницькою Оленою Григорівною та Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, оформлений полісом № 19G- 0278131, предметом якого є страхування транспортного засобу «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер АА 2983 ЕР.

28.04.2011 року найменування Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» було замінено на Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», що підтверджується витягом із статуту Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», свідоцтвом про державну реєстрацію позивача та відповідними довідками з ЄДРПОУ, що містяться в матеріалах справи.

31.10.2009 року у м. Києві, на вулиці Московській, 22 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля « Шевроле Авео», державний реєстраційний номер АА 2983 ЕР, під керуванням Римського Г.І. та «Сузукі», державний реєстраційний номер АА 9441 НТ, під керуванням Романченка О.А.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.10.2009 року по справі № 3-12387/09 Романченка О.А. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП та стягнення штрафу у розмірі 340 грн.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль « Шевроле Авео», державний реєстраційний номер АА 2983 ЕР.

Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Сузукі», державний реєстраційний номер АА 9441 НТ, застраховано у Відкритому акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВС / 5910010.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню шкоди в порядку регресу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно Постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 20.10.2009 року по справі № 3-12387/09 Романченка О.А. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП та стягнення штрафу у розмірі 340 грн.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до Звіту № 5602 від 13.04.2010 року про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер АА 2983 ЕР, вартість матеріального збитку в результаті пошкодження автомобіля в ДТП 31.10.2009 року склала 7 220, 33 грн.

20.02.2012 р. позивач на підставі страхового акту № 94589 від 09.12.2010 виплатив страхове відшкодування у розмірі 6 139, 51 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7230 від 16.12.2010 року.

Позивач виконуючи зобов'язання сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 6 139, 51 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7230 від 16.12.2010 року.

Відповідно ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

28.09.2012 року позивач надіслав на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу за вих. № 10423 про відшкодування в порядку регресу 6 139,51 грн.

Відповідач відповіді на заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу за вих. № 10423 не надав.

Як свідчать матеріали справи цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Сузукі», державний реєстраційний номер АА 9441 НТ, застраховано у Відкритому акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВС / 5910010.

Згідно п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язковий ліміт відповідальності страховика за Полісом № ВС / 5910010 за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 35 000,00 грн. на одного потерпілого, франшиза 0 грн.

Відповідно до частини 18 статті 9 Закону України «Про страхування»франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що позивач виплатив страхове відшкодування потерпілій особі, то до нього у відповідності до приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" перейшло право вимоги в сумі 6 139,51 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 15, 64 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 15, 64 грн. підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»( 01032, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, Печерський р-н, провулок Новопечерський, будинок 19/3, ідентифікаційний код 16467237) суму боргу в розмірі 6 139, 51 грн (шість тисяч сто тридцять дев'ять грн. 51 коп.), 15, 64 грн. (п'ятнадцять грн. 64 коп.) 1720, 50 грн.(одну тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судовий збір.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено: 04.03.2013 року

Суддя О.Є. Блажівська