Рішення № 29850151, 05.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2007/13 05.03.13Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» простягнення 15 835,12 грн. Представники сторін: від позивачане з'явились;від відповідачане з'явились.

С У Т Ь С П О Р У :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» 15 835,12 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем згідно договору добровільного страхування наземного транспорту внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1187 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідачем, тому відповідальним за завдані збитки є відповідач, в межах укладеного договору страхування.

Представник позивача в судове засідання 05.03.2013 р. не з'явився, проте 27.02.2013 р. через загальний відділ діловодства (канцелярія) Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідач відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду у справі не виконав, явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, про поважні причини неявки до суду не повідомив.

Ухвали суду надсилались відповідачу на адресу вказану позивачем, та яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду, що надсилались відповідачу на адресу вказану позивачем, та яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були отримані відповідачем, про що свідчать поштові повідомлення повернуті відділенням поштового зв'язку з відміткою про вручення поштової кореспонденції, наявні в матеріалах справи.

За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

11.05.2012 р. між Іващук Наталією Володимирівною, як страхувальником та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група», був укладений Договір страхування транспортних засобів № 28-0220-12-00073, предметом якого є страхування автомобіля марки «Хюндай І 20», державний реєстраційний номер АА 1137 МС.

16.08.2012 р. в м. Києві на вулиці Межигірській трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки «Хюндай І 20», державний реєстраційний номер АА 1137 МС, під керуванням Іващук Наталії Володимирівни та автомобіля марки «Хюндай Гетс» державний реєстраційний номер АА 7919 НА під керуванням Сиротіної Ірини Геннадіївни.

04.09.2012 р. постановою Подільського районного суду міста Києва Сиротіну Ірину Геннадіївну було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Відповідно до страхового акту № ЦРКА - 854 від 03.09.2012 р. пошкодження транспортного засобу марки «Хюндай І 20», державний реєстраційний номер АА 1137 МС, в зв'язку з дорожньо-транспортною подією визнано страховим випадком відповідно до умов Договору страхування № 28-0220-12-00073 від 11.05.2012 р. та визначено суму страхового відшкодування у розмірі 15 835,12 грн.

04.09.2012 р. позивач на підставі Страхового акту № ЦРКА - 854 від 03.09.2012 р. та розрахунку суми страхового відшкодування до нього здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 15 835,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10776.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Сиротної Ірини Геннадіївни встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки «Хюндай Гетс» державний реєстраційний номер АА 7919 НА відшкодовується Сиротіною Іриною Геннадіївною.

Цивільно-правова відповідальність Сиротіної Ірини Геннадіївни застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Лафорт» згідно із полісом № АВ/6300093.

Згідно із ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1. статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Згідно з ст. 38.2.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після сплати страхового відшкодування, особа, яка виплатила страхове відшкодування, має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За таких обставин, до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 15 835,12 грн.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом № АВ/6300093 встановлено франшизу у розмірі 1 000,00 грн.

Позивачем при зверненні до суду не враховано вимоги п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не зменшено страхове відшкодування на суму франшизи.

Отже, сума страхового відшкодування підлягає зменшенню на суму франшизи у розмірі 1 000,00 грн.

За таких обставин, розмір страхового відшкодування становить 14 835,12 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

01.10.2013 р. позивач звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 15 835,12 грн.

Відповідачем доказів виконання зобов'язання не надано, як не надано доказів звільнення його від виконання свого обов'язку.

При цьому, згідно листа відповідача вих. № 294 від 24.01.2013 р. останній повідомив позивача, що відповідачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у найкоротший термін.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково на загальну суму 14 835,12 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (місцезнаходження: 04050, місто Київ, вулиця Довнар-Запольського, будинок 9/10; ідентифікаційний код 25005889) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (місцезнаходження: 03038, місто Київ, вулиця Федорова, будинок 32, літера А; ідентифікаційний код 30859524) суму страхового відшкодування у розмірі 14 835,12 (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн. 12 коп. та витрати з оплати судового збору у розмірі 1 611,85 (одна тисяча шістсот одинадцять) грн. 85 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата складення повного рішення 07.03.2013 р.

Суддя В.В. Джарти