Постанова № 29849627, 11.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 р. Справа № 804/878/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріМединській А.О. за участю: представника позивача : представників відповідача : представника третьої особи 1 : представник третьої особи 2 : представника третьої особи 3 : ОСОБА_3, Осельського Є.С., ОСОБА_5 ОСОБА_6 не з'явився ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_8 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_12 про визнання протиправними дій, скасування акту опису й арешту, скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області в якому, з урахуванням уточнень просить: - визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Осельського Євгена Сергійовича з виконання виконавчого напису нотаріуса від 13.12.2012р. реєстровий №8111; - скасувати Акт опису й арешту майна ВП №35706956 від 26.12.2012р. складений державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Осельським Є.С.; - скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Осельським Євгеном Сергійовичем з виконання виконавчого напису нотаріуса від 13.12.2012р. реєстровий №8111.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в рамках виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 13.12.12р. про стягнення з векселедавця - ФОП ОСОБА_10 на користь векселедержателя - ФОП ОСОБА_11 плати в розмірі 3084710грн. на підставі простого векселя серії АА № 25119804, та суму за вчинення виконавчого напису в розмірі 30847,10грн., на загальну суму 3115557,10 грн. вчинені виконавчі дії з опису та арешту майна за місцем (АДРЕСА_3) де знаходиться юридична особа засновником якої він є, майно, яке належить на праві власності ОСОБА_8 та майно, яке передано йому на відповідальне зберігання. При вчиненні виконавчих дій державним виконавцем порушені : ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», здійснені виконавчі дії за адресою, якої не існує хоча боржник зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1; в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій не було залучено під час опису та арешту майна суб'єкта оціночної діяльності, вартість майна не визначилась; виконавчі дії були здійснені за адресою, що за територіальною приналежністю відноситься до відділу ДВС Амур-Нижньодніпровського районного управління юстиції, який про проведення виконавчих дій не повідомлявся.

Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що у позивача відсутні правові підстави для задоволення позову та зазначає, що позивач не є стороною виконавчого провадження; приміщення, які зазначені у технічному паспорті на виробничий будинок по АДРЕСА_3, належать боржнику ОСОБА_10 були опломбовані та опечатані, після закінчення проведення виконавчих дій акти були оголошені присутнім та підписані останніми з зазначенням відсутності заперечень до змісту акту та до порядку проведення виконавчих дій. Боржник скористався правом та запропонував ті види майна на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Постанова про відкриття виконавчого провадження та стягнення грошового боргу з боржника на користь стягувача не стосується ОСОБА_8, оскільки вказаний виконавчий документ та постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.12.12р. ніяким чином не обмежує або порушує законних прав та інтересів позивача. Твердження щодо неправомірності дій державного виконавця щодо складання акту опису та арешту майна боржника не знаходить документальних підтверджень, в задоволенні позову просив відмовити.

Ухвалами суду, в судовому засіданні з врахуванням вимог ст.53 КАС України, та думки представників сторін до участі у справі залучені сторони виконавчого провадження, боржник та стягувач ОСОБА_10, ОСОБА_11 в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Та ОСОБА_12 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Третя особа 2 ОСОБА_11 направив до суду клопотання, в якому зазначив, що адміністративний позов є необґрунтованим і не підлягає задоволенню, стягненням з ОСОБА_10 на його користь грошей, права та законні інтереси ОСОБА_8 не порушує. Справу просить розглянути без його присутності.

Від представника третьої особи 1 на адресу суду надійшли письмові пояснення в яких зазначено, що ОСОБА_8 не є стороною виконавчого провадження, що було відкрито Відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області щодо примусового виконання виконавчого напису №8111. Позивач не наводить жодної норми права, якій на його думку суперечить складений акт або дії державного виконавця зі складання такого акту, у зв'язку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими, а позов не підлягає задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві та доповненнях.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, у задоволенні позову просили відмовити, посилаючись на доводи викладені в запереченнях.

Представник третьої особи 1 у судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Представник третьої особи 3 правом на надання письмових пояснень до матеріалів справи не скористався. У судовому засіданні адміністративний позов просив задовольнити, посилаючись на наявність права на спірне нерухоме майно, як у позивача так і у нього та зазначив про наявність у провадженні АНД районного суду справи про поділ вказаного нерухомого майна між колишнім подружжям ОСОБА_10 та ОСОБА_12, яке є спільною сумісною власністю.

Заслухавши представника позивача, представників відповідача, представника третьої особи 1 та представника третьої особи 3, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №35706956 від 14.12.2012р., державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №8111 від 13.12.2012р., виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 про стягнення з векселедавця - фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 на користь законного векселедержателя - фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 плату в розмірі 3084710грн. на підставі простого векселя серії АА 2519804, та суму сплачену векселедержателем за вчинення виконавчого напису в розмірі 30847,10грн. Загальна сума, що підлягає стягненню становить 3115557,10 грн. Боржнику самостійно виконати вимоги виконавчого документу до 19.12.12, про що надати документальне підтвердження. Копія вказаної постанови була направлена ОСОБА_10 та отримана нею 14.12.2012р., що підтверджується її підписом на супровідному листі, копія якого наявна в матеріалах справи.

20.12.12 державним виконавцем відділу з метою своєчасного виконання вимог виконавчого документу на адресу боржника направлено вимогу щодо надання відомостей про все рухоме та нерухоме майно боржника на яке згідно вимог чинного законодавства можливо звернути стягнення, яка отримана представником боржника 20.12.12, про що свідчить власноручний підпис останнього на вказаній вимозі.

21.12.12 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області надійшла заява-повідомлення боржника щодо зареєстрованого за останньою нерухомого та рухомого майна з наданням відповідних документів, а саме: інформаційної довідки КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, згідно якої станом на 18.12.12 за ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано право власності на: - будівлю електромайстерні, інв. № 36 літ. Н-1 загальною площею 371,8 кв.м.; будівлю компресорної, інв. № 30 літ. Р-1 загальною площею 407,8 кв.м.; будівлю молотопідйомників, інв. № 13 літ. П-1, загальною площею 63,3 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу від 18.06.04, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_14 за реєстром № 6303 та додаткового до договору купівлі-продажу від 18.06.04 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_14 за реєстром № 6786; - будівля БСУ, інвентарний номер № 252 літ. О-1, загальною площею 52,1 кв.м., будівля керамзитного цеху інвентарний номер № 6/4 літ. О1-1, загальною площею 320,4 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_14 за реєстром №7870.

24.12.12 державним виконавцем на адресу сторін виконавчого провадження направлено вимогу-повідомлення про призначення виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника, яке розташоване за адресою АДРЕСА_3, запропоноване боржником у якості майна на яке необхідно звернути стягнення у першу чергу з метою задоволення вимог стягувача, на 26.12.12р.

Також 24.12.12р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та про арешт коштів боржника, які направлені відповідним банківським установам, установам, що здійснюють реєстрацію/перереєстрацію прав власності на майно, та внесені відповідні обтяження до реєстрів.

Відповідно до Акту опису й арешту майна ВП № 35706956 від 26.12.2012р. у АДРЕСА_3 описано і накладено арешт на майно у кількості 81 одиниця (в тому числі автомобілі та виробниче устаткування). Описане майно прийняв на відповідальне зберігання ОСОБА_16 Вказана особа визначена боржником, як відповідальний зберігач. Майно не вилучалось, після складання опису приміщення опломбовані та опечатані.

Згідно договору купівлі-продажу №698335 від 02.09.2004р., укладеного між ОСОБА_17 (продавець) та ОСОБА_10 (покупець), предметом якого є: продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, які складаються з: будівлі БСУ, інвентарний №252 літ.0-1, загальна площа 52,1кв.м; будівлі керамзитного цеху, інвентарний №6/4 літ. О1-1, загальна площа 320,4кв.м. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_14

Відповідно договору купівлі-продажу №741726 від 18.06.2004р., укладеного між ОСОБА_17 (продавець) та ОСОБА_10 (покупець), предметом якого є: продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, які складаються з: літ.Н-1, загальна площа 371,8кв.м; літ. Р-1, загальна площа 407,8кв.м., літ.П-1, загальна площа 63,3кв.м.

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.10.2004р. серії СВЕ № 63645 наданим КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації підтверджено, що власником нежитлових будівель за адресою : АДРЕСА_3 є ОСОБА_10.

Також згідно Технічного паспорта на будівлі та споруди по АДРЕСА_3 виготовленого КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради за станом на 17.03.2011р. власником самовільних будівель за переліком у кількості 12( прибудови, надбудова, прохідна, котельня, виробнича будівля), є ОСОБА_10.

23 липня 1999 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_10 було зареєстровано шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про одруження НОМЕР_1, копія якого наявна в матеріалах справи. Відповідно до рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська №2-2949/2011 від 05.01.2011р. шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_10 розірвано. Рішення набрало законної сили 17.01.2011р.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18.04.2011р. по цивільній справі № 2-3789/11 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_12 по стягнення заборгованості за договором позики, з метою забезпечення позову накладено заборону на відчуження нерухомого майна яке знаходяться за адресою АДРЕСА_3, які належать на праві спільної сумісної власності ОСОБА_12 та ОСОБА_10 та квартиру АДРЕСА_1.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.05.2011 року, винесену на підставі ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18.04.2011 року, було накладено заборону на відчуження нерухомого майна, яке належить ОСОБА_12, в тому числі, яким він володіє на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_10, а саме: будівлі, які знаходяться за адресою АДРЕСА_3. Відповідно Акту опису й арешту майна №707/5 від 31.05.2011р., накладено заборону на відчуження нерухомого майна: будівлі за адресою АДРЕСА_3, які належать на праві спільної сумісної власності ОСОБА_12 та ОСОБА_10 та квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_12 та ОСОБА_10 Описане майно прийняв на відповідальне зберігання ОСОБА_8.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська №2-3789/11 від 05.09.2011р., скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді від 18.04.2011р., та знято заборону на відчуження нерухомого майна, а саме: - будівлі, що складаються з: літ. Н-1, загальна площа 371,8 кв.м.; літ. Р-1, загальна площа 407,8 кв.м.; літ. П-1, загальна площа 63,3 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, які належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_12 та ОСОБА_10; - будівлі, що складаються з: будівлі БСУ, інвентарний номер № 252 літ. О-1, загальна площа 52,1 кв.м., будівлі керамзитного цеху, інвентарний номер № 6/4 літ. О1-1, загальна площа 320,4 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, що належать на праві спільної сумісної власності ОСОБА_12 та ОСОБА_10; - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 63,3 кв.м., що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_12 та ОСОБА_10

Вказана ухвала суду набрала законної сили 12.09.2011р., що підтверджується відповідною відміткою на вказаній копії ухвали, що знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АА №14445076 від 09.08.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «АДК», засновником якого є ОСОБА_8, зареєстровано за адресою АДРЕСА_2, статус відомостей про юридичну особи не підтверджено.

Згідно ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська №199/421/13-ц від 05.02.2013р., відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_10 про розподіл майна подружжя після розірвання шлюбу.

Також, судом досліджені надані сторонами письмові докази: Технічний паспорт на виробничу будівлю літ.2Г-4, літ.2Г-4 по АДРЕСА_3 виготовлений ТОВ «ЛЕКОМ Т» на замовлення ОСОБА_8 станом на 19.03.2012р.; Акт державного виконавця від 09.01.2013р.; Договір купівлі-продажу обладнання №28/03 від 28.03.2011р. з актом приймання-передачі №1 та Специфікаціями у кількості 7 одиниць; Лист КП «Центр містобудування, архітектури, землеустрою та кадастру» Дніпропетровської міської ради від 09.01.2013р. №07/21-3КП та №07/21-2КП; Листи Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради від 09.01.2013р. №07/21-3 та №07/21-2, заява про виключення майна з опису ОСОБА_12, отримана 29.12.2012р.; лист в.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 23.01.2013р. № 23-14/104В на ім'я ОСОБА_12

Згідно ст.7 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до статті 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначені умови вчинення виконавчих написів відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно норм статті 90 Закону України "Про нотаріат" стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про виконавче провадження», учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Частинами 1, 2 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Ст.17 вищевказаного закону передбачені, виконавчі документи за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, відповідно до п.4 ч.2 вказаної статті підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі написи нотаріусів.

Перелік вимог до виконавчого документа які підлягають перевірці під час прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження містить ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Питання підвідомчості виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень регулюється ст.21 Закону України «Про виконавче провадження», згідно п.2 ч.2 якої передбачено, що на відділ примусового виконання рішень управління державної

виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч.1 ст.27 вказаного Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частинами 5, 6 ст.52 вказаного Закону передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно ч.ч.2, 5 ст.57 вказаного Закону, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: - винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; - винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; - винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; - проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.59 вказаного Закону, майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності внаслідок користування.

Ч.1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регуляторними цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів повітряних морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Ст.60 вищевказаного закону регулює питання зняття арешту з майна, згідно якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України розроблена «Інструкція з організації примусового виконання рішень» затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за № 489/20802, яка визначає окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи рішення по суті спору суд виходив з наступного.

Згідно Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №35706956 від 14.12.2012р., державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №8111 від 13.12.2012р., виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу. Вказаний виконавчий документ є чинним, як на момент відкриття виконавчого провадження так і станом на час розгляду справи адміністративним судом, відповідно до п.4 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» відноситься до документів які підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, та відповідає обов'язковим вимогам до виконавчого документа визначеним ст.18 вищевказаного Закону.

Щодо посилань позивача на те, що виконавчі дії були здійснені за адресою, яка за територіальною приналежністю відноситься до відділу ДВС Амур-Нижньодніпровського районного управління юстиції, суд зазначає, що питання підвідомчості виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень регулюється ст.21 Закону України «Про виконавче провадження», згідно п.2 ч.2 якої передбачено, що на відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в області, покладається виконання рішень, за якими зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті, то з огляду на суму зобов'язання що підлягає стягненню за виконавчим написом нотаріуса в розмірі 3115557,10грн. правила підвідомчості виконавчих проваджень відповідачем дотримані.

Доводи позивача з посиланням на порушення при вчиненні виконавчих дій ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», шляхом здійснення виконавчих дій за адресою, якої не існує, судом не приймаються з огляду на наявність, як в матеріалах виконавчого провадження, так і в матеріалах адміністративної справи, нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості від 18.06.2004р. та 02.09.2004р. згідно яких боржник прийняв у власність будівлі розташовані за адресою АДРЕСА_3, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.10.2004р. серії СВЕ № 63645 наданим КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» згідно якого, власником нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_3 є ОСОБА_10. (боржник у виконавчому провадженні ВП №35706956). Також згідно Технічного паспорта на будівлі та споруди по АДРЕСА_3 виготовленого КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради за станом на 17.03.2011р. власником самовільних будівель за переліком у кількості 12 (прибудови, надбудова, прохідна, котельня, виробнича будівля) значиться ОСОБА_10.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.09.2011р. скасовані заходи забезпечення позову вжиті ухвалою судді від 18.04.2011р. та знято заборону на відчуження нерухомого майна. На вказану ухвалу посилався позивач, як на підставу наявності права на спірне нерухоме майно за адресою АДРЕСА_3, яке було передане йому на відповідальне зберігання.

Щодо копії Технічного паспорта на виробничу будівлю літ.2Г-4, літ.2Г2-4 по АДРЕСА_3 виготовлену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕКОМ Т» станом на 19.03.2012р. де позивач зазначений в якості «замовника», залучену до матеріалів справи представником позивача, то з огляду на зазначений в ній статус позивача та суб'єкта який його виготовив, суд її також оцінює критично, та зазначає що вказаний документ не відноситься до документів який підтверджує право власності позивача на спірне нерухоме майно.

В частині посилань позивача на наявність в провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська справи про розподіл спірного нерухомого майна за адресою АДРЕСА_3 між колишнім подружжям ОСОБА_10 та ОСОБА_12 (ухвала від 05.02.2013р. справа №199/421/13-ц), суд звертає увагу позивача на відсутність зв'язку наявності порушених прав позивача ОСОБА_8 діями державного виконавця, з вказаними особами. Крім того, вказані особи не позбавлені права самостійного звернення до суду з метою захисту своїх порушених прав, в тому числі в порядку ст.60 Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо позовних вимог в частині скасування Акту опису й арешту майна ВП №35706956 від 26.12.2012р. складеного державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Осельським Є.С. складеного за місцем знаходження юридичної особи засновником якої є позивач, та майна, яке належить останньому на праві власності, то суд зазначає наступне. Згідно доказів наданих позивачем, а саме Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АА №14445076 від 09.08.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «АДК», засновником якого є ОСОБА_8, зареєстровано за адресою АДРЕСА_2, статус підприємства не підтверджено, що не відповідає адресі спірного майна в рамках виконавчого провадження ВП № 35706956.

Станом на час розгляду справи будь-які докази перебування вказаної юридичної особи, або майна позивача, документи на підтвердження права власності на рухоме чи нерухоме майно, яке перебуває за адресою АДРЕСА_3, позивачем не надано.

При цьому, суд звертає увагу на п.16 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 10 від 14.09.2012р. «Про доповнення постанови Пленуму ВАСУ від 13.12.2010р. № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВАСУ від 21.05.2012р. № 5» якою передбачено, що судам при розгляді справ з приводу оскарження дій державного виконавця стосовно арешту майна боржника потрібно враховувати, що в межах ст.181 КАС України розглядаються вимоги щодо арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно.

Тобто належним способом захисту порушеного права, під час вчинення державним виконавцем дій стосовно арешту майна боржника, за наявності спору про право на це майно є звернення до суду в порядку ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові може звернутись до суду (в порядку цивільного судочинства) з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, проте матеріали справи не містять доказів звернення позивача до суду з вказаним позовом, за викладених обставин позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

З врахуванням вищевикладеного, доказів наявних в матеріалах справи станом на час розгляду справи, обґрунтувань позову в межах заявлених позовних вимог, норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження, дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Осельського Є.С. з виконання виконавчого напису нотаріуса від 13.12.2012р. реєстровий №8111 відповідали Закону України «Про виконавче провадження» та «Інструкції з організації примусового виконання рішень» затвердженій Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за № 489/20802, правомірність своїх дій відповідачем доведена, а в задоволенні поданого адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_8 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_12 про визнання протиправними дій, скасування акту опису й арешту, скасування постанови, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 15.02.2013р.

Суддя Н.В. Турлакова