Рішення № 29848535, 12.03.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/1401/13-ц

Номер провадження 2/404/1066/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого-судді Бурко Р.В.

при секретарі Полока Л.О.

за участю прокурора Могильної О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом прокурора Устинівського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає ПАТ „ Державний ощадний банк України" в особі Устинівського ТВБВ 10010/0121 філії - Кіровоградського обласного управління АТ „Ощадбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відсотків за користування кредитом та зустрічним позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання договору поруки № 63 від 25.03.2008 року укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Резнік В.В., ОСОБА_3 припиненим,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Устинівського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає ВАТ „Державний ощадний банк України" в особі Устинівського ТВБВ 10010/0121 філії - Кіровоградського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відсотків за користування кредитом, в якому просив солідарно стягнути з відповідачів на користь ВАТ „Державний ощадний банк України" в особі Устинівського ТВБВ 10010/0121 філії - Кіровоградського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України" заборгованість по кредиту та судові витрати в дохід держави.

6 жовтня 2011 року заочним рішенням Кіровського районого суду м. Кіровограда було стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ВАТ „Державний ощадний банк України" в особі Устинівського ТВБВ 10010/0121 філії - Кіровоградського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України" (МФО 323475, р/р 3739203027051, код 09323408) заборгованість по наданому кредиту на загальну суму 95367, 53 грн. (дев»яносто п»ять тисяч триста шістдесят сім грвиень 53 копійки) та на користь держави державне мито в розмірі 953, 67 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

11.02.2013 року за заявою ОСОБА_1 Кіровським районним судом м. Кіровограда скасовано заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6.10.2011 року та призначено справу до судового розгляду.

В ході розгляду справи прокурором надано до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить солідарно стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ТВБВ № 10010/0121 філії - Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість у розмірі 108 336, 98 грн. (основний борг - 2090,81 грн., прострочений борг - 62 067, 51 грн., відсотки 20 136, 44 грн., пеня на прострочений борг та на прострочені відсотки - 24042, 22 грн.)

Відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічним позовом, в якому просила визнати договір поруки № 63 від 25.03.2008 року укладений між нею та ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Резніка В.В., та ОСОБА_3 припиненим. Посилаючись на те, що зміна зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, тягне за собою припинення договору поруки.

В судовому засіданні прокурор Кіровського району м. Кіровограда позовні вимоги за основним позовом підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові та зазначила, що позовні вимоги за зустрічним позовом не визнає в повному обсязі.

Представник ПАТ «Державний ощадний банк України» в судовому засіданні позовні вимоги за основним позовом підтримала в повному обсязі, в задоволенні зустрічних позовних вимог просила відмовити в повному обсязі.

Відповідач за основним позовом ОСОБА_1 у судове засідання не з»явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Однак, направила до суду свого представника, який в судовому засіданні позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 заборгованості не визнав та просив задовольнити зустрічну позовну заяву.

Відповідач за основним позовом ОСОБА_3 у судове засідання не з»явився, про час, дату та місце повідомлений належним чином, через засоби масової інформації, надав до суду заяву про перенесення судового засідання та письмові пояснення щодо основного та зустрічного позову, в яких просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні зустрічного позову.

Вислухавши пояснення позивача за основним позовом, представника відповідача за основним позовом, представника позивача за зустрічним позовом, представника відповідача за зустрічним позовом, дослідивши матеріали справи суд находить позов ПАТ „Державний ощадний банк України" в особі Устинівського ТВБВ 10010/0121 філії - Кіровоградського обласного управління АТ „Ощадбанк " до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відсотків за користування кредитом таким, що підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання договору поруки № 63 від 25.03.2008 року укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Резнік В.В. ОСОБА_3 припиненим, задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України встановлено обов'язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 25.03.2011 р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі начальника відділення Резніка В.В. та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 63 щодо надання останньому кредиту в сумі 66 900 грн. та зобов»язано ОСОБА_3 сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 16% річних та комісійні винагороди в порядку, на умовах та в строки, визначені договором.

Згідно п. 1.2 Договору кредит надається позичальнику на 60 місяців з терміном остаточного погашення не пізніше 25.03.2013 р.

В п.1.3 договору, вказано, що кредит надається шляхом перерахування коштів в національній валюті з кредитного рахунку позичальника на поточний рахунок продавця товару, на підставі рахунку - фактури, для здійснення оплати за автомобіль ГАЗ - 2752 - 404. За договором купівлі-продажу від 25.03.2008 р. укладеним між позичальником та продавцем. Сукупна вартість кредиту, графік платежів, вид і предмет кожної супутньої послуги та їх обґрунтування визначенні в додатку № 1-2 до цього договору, що є невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 1.6.1.1 договору на період з дня видачі кредиту та до моменту закінчення терміну на який надано кредит, а саме: до 19.08.2006 р. включно відсотки за користування кредитом розраховується банком на основні процентної ставки в розмірі 20% відсотків річних.

В п. 1.5.1.1. договору визначено, що на період з дня видачі кредиту та до моменту закінчення терміну, на який було надано кредит, а саме: до 25.03.2013 р. включно, проценти за користування кредитом нараховуються банком на підставі процентної ставки в розмірі 16%.

Станом на 18 лютого 2013 року за відповідачем рахується заборгованість по основному боргу - 2090,81 грн., по простроченому боргу - 62 067, 51 грн., по відсоткам 20 136, 44 грн., по пені на прострочений борг та на прострочені відсотки - 24042, 22 грн., загальна сума боргу, що підлягає стягненню становить 108 336, 98 грн.

Згідно з договором застави майна предметом договору є майно, а саме: транспортний засіб марки ГАЗ, модель 2752404, 2007 року виписку, шасі (кузов, рама), № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить Застовадавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого Кіровоградським РЕВ ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області 25.03.2008 р., яке видане на підставі договору купівлі- продажу автомобіля, укладеного 25.03.2008 р. між підприємством з іноземними інвестиціями «Автомобільне підприємство Автоінвестстрой - Кіровоград» та ОСОБА_3 Заставна вартість майна становить 66 900, 00 грн.

Крім того, 25.03.2008 року укладено договір поруки за № 63 між ВАТ „Державний ощадний банк України" в особі Резніка В.В. та ОСОБА_1 в якому п. 1.1, зазначається, що поручитель зобов'язаний перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором № 63 від 25.03.2008 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно з п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Закон пов'язує припинення поруки зі зміною зобов'язання, забезпеченого порукою. Підставами для припинення поруки можуть бути лише ті факти, які виникли після вчинення правочину.

Як вбачається з з розрахунку заборгованості по кредитному договору№ 63 від 25.03.3008 року (а.с. 74 ) доданому позивачем в обгрунтування своїх позовних вимог ПАТ «Державний ощадний банк України» з листопада 2008 року збільшив відсотки за користування кредитом до 19%, а з травня 2009 року до 24%.

Збільшивши процентну ставку по кредитному договору, банк фактично збільшив обсяг відповідальності поручителя, однак попередньої згоди поручителя на зміну умов основного договору не отримав.

Судом враховано, що наявність в договорі поруки попередньої згоди поручителя на зміну умов основного договору не свідчать про те, що така зміна та доповнення умов основного договору, якими збільшується обсяг відповідальності поручителя, повинні здійснюватися без будь-якого повідомлення поручителя, і не свідчать про те, що такі зміни можливі без погодження із поручителем, оскільки зазначення в договорі поруки про такі зміни у бік збільшення за основним зобов'язанням не звільняє сторони основного зобов'язання від узгодження цих змін із поручителем, в силу того, що договором поруки не передбачено, що такі зміни проводяться без їх, узгодження (додаткового повідомлення), і докази такого узгодження відсутні.

Таким чином суд приходить до переконання, що позов прокурора Устинівського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає ПАТ „Державний ощадний банк України" в особі Устинівського ТВБВ 10010/0121 філії - Кіровоградського обласного управління АТ „ Ощадбанк " до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відсотків за користування кредитом підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання договору поруки № 63 від 25.03.2008 року укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Резнік В.В. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 припиненим підлягає повному задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_3 на користь держави 953, 67 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

При винесенні рішення, суд керується ст.11 ЦПК України щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів , наданих сторонами.

На підставі ст.ст. 526, 559 ЦК України, керуючись ст.ст. 213-215, 226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Устинівського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає ПАТ „ Державний ощадний банк України" в особі Устинівського ТВБВ 10010/0121 філії - Кіровоградського обласного управління АТ „Ощадбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відсотків за користування кредитом - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ „ Державний ощадний банк України" в особі Устинівського ТВБВ 10010/0121 філії - Кіровоградського обласного управління АТ „Ощадбанк" заборгованість по наданому кредиту на загальну суму 108 336, 98 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави державне мито в розмірі 953, 67 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання договору поруки № 63 від 25.03.2008 року укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Резнік В.В., ОСОБА_3 припиненим - задовольнити.

Визнати договір поруки № 63 від 25.03.2008 року укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Резнік В.В., ОСОБА_3 припиненим.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 12.03.2013 року.

Суддя Кіровського Р. В. Бурко

районного суду

м.Кіровограда