Постанова № 29848325, 28.01.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2013 року 12 год. 36 хв. Справа № 2а-10717/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дорош Х.Р.,

представника позивача - Осиповича В.М., представника відповідача - Турчина І.Я.,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Червоноградська автобаза» до прокуратури Сокальського району Львівської області про скасування постанови,-

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство «Червоноградська автобаза» (далі - ВАТ «Червоноградська автобаза») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом про скасування постанови про проведення перевірки від 11.12.2012 року № 56-4059 вих.-12, прийняту прокуратурою Сокальського району Львівської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на даний час відсутній предмет та правові підставі для прокурорського нагляду з питань виплати заробітної плати працівникам ВАТ «Червоноградська автобаза», оскільки такі питання перевіряються органами прокуратури лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань. Крім того, на даний час порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Червоноградська автобаза», а відтак зобов'язання перед працівниками підприємства-банкрута щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконані у період, що передував банкрутству підприємства виконуються відповідно до Закону України «Про банкрутство».

В судовому засіданні 28.01.2013 року у відповідності до вимог ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та просив суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача заперечив позовні вимоги, зазначив, що даний позов є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Так, прокуратурою Сокальського району Львівської області отримано оперативні дані від Сокальської районної державної адміністрації про те, що станом на 07.12.2012 року службовими особами ВАТ «Червоноградська автобаза» допущено заборгованість з виплати заробітної плати працівникам в сумі 2 896,5 тис. грн. Оскільки жодних дій службовими особами підприємства щодо погашення заборгованості перед працівниками не вжито, для проведення повної, всебічної та об'єктивної перевірки за вказаним фактом прокуратурою Сокальського району Львівської області винесено постанову про проведення перевірки № 56-4059 вих.-12 від 11.12.2012 року. Такий документ прийнято на підставі ч.3 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру». Враховуючи викладене, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані ними документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

11.02.2012 року прокурором Сокальського району молодшим радником юстиції Шарко Р.С. прийнято постанову про проведення перевірки № 56-4059 вих.-12.

Зі змісту постанови вбачається, що згідно оперативних даних Сокальської районної державної адміністрації станом на 07.12.2012 року службовими особами ВАТ «Червоноградська автобаза» допущено заборгованість з виплати заробітної плати працівникам в сумі 2 896,5 тис. грн., внаслідок чого порушено вимоги Закону України «Про оплату праці» та КЗпП України. На даний час службовими особами підприємства не вживається жодних дій щодо погашення заборгованості перед працівниками. У зв'язку з наведеним, для проведення повної, всебічної та об'єктивної перевірки за вказаним фактом необхідно провести перевірку на ВАТ «Червоноградська автобаза». Для цього необхідно витребувати з ВАТ «Червоноградська автобаза» довідку про стан заборгованості на підприємстві, довідку про рух коштів, відібрати пояснення в керуючого санацією ВАТ «Червоноградська автобаза» Гули Я.О., виконати інші необхідні перевірочні заходи.

Відповідно до ч.3 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» постанова прокурора може бути оскаржена до прокурора вищого рівня або суду в порядку адміністративного судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови.

Враховуючи викладене, позивач, не погоджуючись із постановою прокурора, звернувся до адміністративного суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховував наступне.

Відповідно до вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному випадку виник спір щодо правомірності прийнятого відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, рішення.

Відповідно до п. 9 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, ст.1, Глави 1 Розділу ІІІ Закону України «Про прокуратуру» прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Статтею 19 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до п. 7 Наказу Генерального прокурора України від 07.11.2012 року №3гн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів», який введений в дію з 01.12.20123 року, перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів організовувати та проводити за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, матеріалами контролюючих органів, повідомленнями у засобах масової інформації та за власною ініціативою.

Так, згідно пп. 7.1 вказаного Наказу, перевірки за заявами та скаргами фізичних і юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводити лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, державного нагляду (контролю), органами місцевого самоврядування, посадовими чи службовими особами відповідного рівня або неприйняття ними рішень з цих питань у встановлені строки.

Перевірки за власною ініціативою проводити з урахуванням стану законності в регіоні, на підставі рішень колегій органів прокуратури, координаційних і міжвідомчих нарад, вимог інших організаційно-розпорядчих документів, доручень керівництва прокуратур вищого рівня (пп.7.2 Наказу).

Таким чином, передбачено виключний перелік підстав для здійснення органами прокуратури нагляду за додержанням і застосуванням законів.

Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови, підставою для її винесення були оперативні дані Сокальської районної державної адміністрації. Так, згідно листа за № 547 від 07.12.2012 року начальник управління праці та соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації Огінський В.Б. надав прокурору Сокальського району Шарко Р.С. інформацію про те, що станом на 07.12.2012 року за оперативними даними заборгованість по заробітній платі працівникам ВАТ «Червоноградська автобаза» складає 2 896,5 тис. грн.

При цьому, такі дані є виключно інформацією про стан заборгованості підприємства по сплаті заробітної плати працівникам та не можуть розглядатись як заява чи повідомлення про порушення законності.

Згідно з пп.1 п.4 Положення про Державну інспекцію з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 386/2011, на Державну інспекцію з питань праці України покладається здійснення державного нагляду та контролю за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі - роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на наступний день після прийняття оскаржуваної постанови, тобто 12.12.2012 року, було направлено начальнику Територіальної державної інспекції праці у Львівській області Заваді О.Г. вимогу про виділення спеціаліста та надання відповідних документів, якою зобов'язано інспекцію провести перевірку ВАТ «Червоноградська автобаза» з приводу дотримання вимог законодавства про працю та про результати проведеної перевірки інформувати прокуратуру району до 26.12.2012 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що компетентним органом державного нагляду (в даному випадку територіальним органом Державної інспекції з питань праці) не було здійснено попереднього розгляду питання заборгованості ВАТ «Червоноградська автобаза» з оплати праці працівникам у порядку встановленому чинним законодавством.

Окрім того, вимогою про виділення спеціаліста та надання відповідних документів № 56-4058вих.-12 від 12.12.2012 року прокурор Сокальського району фактично зобов'язав територіальну державну інспекцію праці у Львівській області провести перевірку діяльності ВАТ «Червоноградська автобаза», предметом якої визначив такі ж питання, як і ті, що вказані в оскаржуваній постанові про проведення перевірки № 56-409 вих.-12 від 11.12.2012 року. Таким чином, допущено дублювання повноважень органу державного нагляду.

Також, суд бере до уваги те, що відповідачем не представлено доказів того, що перевірка проводиться за власною ініціативи прокуратури з урахуванням стану законності в регіоні, на підставі рішень колегій органів прокуратури, координаційних і міжвідомчих нарад чи вимог інших організаційно-розпорядчих документів, доручень керівництва прокуратур вищого рівня.

Відтак, суд приходить до висновку, що прокуратура Сокальського району Львівської області не мала правових підстав для проведення перевірки діяльності ВАТ «Червоноградська автобаза» з питань дотримання вимог Закону України «Про оплату праці» та Кодексу законів про працю України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.01.2002 року порушено провадження у справі № 7/45-7/45 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Червоноградська автобаза» (код в ЄДР 00179269, с. Острів, Сокальського району, Львівської області).

13.01.2012 року ухвалою суду керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Гулу Ярослава Омеляновича.

Згідно з ст. 28 Закону України «Про оплату праці» у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України «Про банкрутство».

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про банкрутство» кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд (ч.3 ст. 14 Закону України «Про банкрутство»).

Як вбачається з п. «б» ч.1 ст. 31 Закону України кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі.

Враховуючи викладене, питання щодо виникнення та погашення заборгованості позивача перед колишніми працівниками підприємства повинно вирішуватись згідно з Законом України «Про банкрутство».

Також, згідно листа керуючого санацією ВАТ «Червоноградська автобаза» № 1-28/01 від 28.01.2013 року на виконанні у відділі примусового виконання рішень ДВС ГУЮ у Львівській області перебувають виконавчі провадження щодо сплати заборгованості по заробітній платі 72 працівникам підприємства на загальну суму 1 287 531,19 тис. грн.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на органи прокуратури покладається обов'язок представити суду достатні докази законності прийнятого рішення. Однак, відповідачем не було надано суду належних доказів, які б обґрунтовували його правову позицію.

Аналізуючи діюче законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження позивача є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду наявні правові підстави вважати оспорюване рішення суб'єкта владних повноважень неправомірним.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати постанову прокуратури Сокальського району Львівської області про проведення перевірки від 11 грудня 2012 року № 56-4059 вих.-12.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства «Червоноградська автобаза» (ЄДРПОУ 00179269) 32,19 грн. (тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок) сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 31 січня 2013 року.

Суддя В.М. Сакалош