Рішення № 29847551, 01.03.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2013 року Справа №1915/20772/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О. М.

при секретарі с/з Жара М. Т.

за участю осіб, які беруть участь у справі

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Ярмусь В. Д.

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору фізична особа - підприємець ОСОБА_7 про визнання поруки такою, що припинена, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору фізична особа - підприємець ОСОБА_7 про визнання поруки такою, що припинена. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 16.11.2007 р. між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 20 строком до 14.11.2017 р. Розмір кредиту становив 3 000 000.00 грн. Відповідно до умов вказаного кредитного договору між Банком та Позичальником було укладено додаткові кредитні договори №010/09-01/291/07 від 16.11.2007 р. про надання кредитної лінії на суму 2 000 000.00 грн. та №010/09-01/292/07 від 16.11.2007 р. про надання кредитної лінії на суму 1 000 000,00 грн. Строк повернення коштів по даних кредитних лініях становить до 14.11.2017 р. Процентна ставка у відповідності до п. 2.2.1 Кредитного Договору становить 12,75 %. З метою виконання умов кредитних договорів між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки №20 Р від 16.11.2007 р. Позичальнику - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_7, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» направив 11.07.2008 р. повідомлення про підвищення процентної ставки у кредитному договорі в односторонньому порядку до 17 %, про що позивачу не було відомо, про збільшення розміру його відповідальності. У зв'язку з цим позивач просить визнати припиненою поруку, встановлену договором поруки № 20 Р від 16 листопада 2007 року, укладеним між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_5, з метою виконання кредитної угоди № 20 від 16 листопада 2007 року, укладеною між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7, а також укладених додаткових кредитних договорів №010/09-01/291/07 від 16.11.2007 р. про надання кредитної лінії на суму 2 000 000.00 грн. та №010/09-01/292/07 від 16.11.2007 р. про надання кредитної лінії на суму 1 000 000,00 грн., припиненою.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову з підстав викладених у письмовому запереченні на позовну заяву, а також наданих суду усних поясненнях. Заперечення ґрунтується на тому, що про підняття процентної ставки, позивач довідався з вересня 2008 року, коли сплачувались платежі по процентах і кредиту ОСОБА_7 та із звернення відповідача з позовною заявою № 4540 від 02 жовтня 2009 року до суду про стягнення заборгованості, а з позовною заявою про припинення договору поруки звернувся 13.12.2012 р., у зв'язку з тим від пропустив строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору фізична особа - підприємець ОСОБА_7 у судовому засіданні не заперечує проти задоволення позову і вважає, що слід визнати поруку за спірними договорами припиненою, також стверджує, що його довірителем не було отримано повідомлення про підвищення процентної ставки у кредитному договорі в односторонньому порядку до 17 %.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

16 листопада 2007 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 та відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" - від імені якого діє Тернопільська обласна дирекція відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" було укладено генеральну кредитну угоду № 20 із змінами та доповненнями від 25 грудня 2008 року.

Пунктом 2.2. генеральної кредитної угоди, встановлено, що в рамках цієї угоди діє кредитний договір № 010/09-01/291/07 від 16 листопада 2007 року із змінами та доповненнями від 25 грудня 2008 року та від 19 лютого 2009 року та № 010/09-01/292/07 від 16 листопада 2007 року.

У відповідності з умовами кредитного договору № 010/09-01/291/07 від 16 листопада 2007 року, банк надав позичальнику кредит з лімітом кредитування у сумі 2 000 000,00 грн. строком до 14 листопада 2007 року із сплатою 12 процентів річних з 16.11.2007 р. по 15.05.2008р. та 12,75 процентів річних з 16.05.2008р. по 14.11.2017 р.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за генеральною кредитною угодою № 20 від 16 листопада 2007 року, укладеною між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7, було укладено договір поруки № 20 Р від 16 листопада 2007 року, між ОСОБА_5, публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 та іпотечний договір від 21 листопада 2007 року, між ОСОБА_5 та публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до умов п. п. 1.1, 1.2 договору поруки, сторони договору встановлюють, що поручителі на добровільних засадах беруть на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по боргових зобов'язаннях боржника - фізичної особи - підприємця ОСОБА_7. які виникають з умов генеральної кредитної угоди № 20 від 16 листопада 2007 року, а саме: повернути кредит в розмірі 3 000 000,00 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

11.07.2008 р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» направив позичальнику фізичній особі - підприємцю ОСОБА_7, повідомлення про підвищення процентної ставки у кредитному договорі в односторонньому порядку, і з 01 серпня 2008 року, змінено процентну ставку на 17 відсотків річних.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем не було повідомлено позивача про підвищення процентної ставки у кредитному договорі в односторонньому порядку з 12 відсотків річних на 17 відсотків річних, та не було укладено з ним додаткових угод.

Статтею 559 ЦК України, визначено підстави припинення поруки. Зокрема, згідно ч. 1 цієї статті, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається із змісту ст. ст. 559, 598 ЦК України, припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати. Термін "порука", застосований законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК України, використовується в розумінні зобов'язальних правовідносин поруки, з припиненням яких втрачає чинність договір поруки.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо.

Таким чином, за положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, зі змісту зазначеної норми вбачається, що припинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що внесення змін до генеральної кредитної угоди № 20 від 16 листопада 2007 року, в частині збільшення розміру процентів з 01 серпня 2008 року, за відсутності згоди на таку зміну поручителя ОСОБА_5, збільшує обсяг його відповідальності, що є підставою для визнання припиненою поруки ОСОБА_5, встановлену договором поруки № 20 Р від 16 листопада 2007 року, укладеним між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_5, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7, на забезпечення виконання зобов'язань, які виникають з умов генеральної кредитної угоди № 20 від 16 листопада 2007 року, укладеною між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7.

При цьому, припинення поруки ОСОБА_5, встановлену договором поруки № 20 Р від 16 листопада 2007 року, на забезпечення виконання зобов'язань, які виникають з умов генеральної кредитної угоди № 20 від 16 листопада 2007 року, з підстав вищезазначених, не припиняє дію іпотечного договору від 21 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль».

Посилання представника відповідача на ті обставини, що підняття процентної ставки, позивач довідався з вересня 2008 року, коли сплачувались платежі по процентах і кредиту ОСОБА_7 та із звернення відповідача з позовною заявою № 4540 від 02 жовтня 2009 року до суду про стягнення заборгованості, а з позовною заявою про припинення договору поруки звернувся 13.12.2012 р., у зв'язку з тим, що він пропустив строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову, не може бути прийняте до уваги судом, оскільки позивача не було повідомлено про підвищення процентної ставки у кредитному договорі в односторонньому порядку на 17 відсотків річних, також про дану обставину, не було зазначено у цивільній справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5, фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, також у платіжних документах про сплату кредиту, відсутня інформація щодо відсоткової ставки по даному кредиту.

Відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви в суд.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст.ст. 251, 252, 559, 598 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору фізична особа - підприємець ОСОБА_7 про визнання поруки такою, що припинена - задовольнити.

Визнати припиненою поруку ОСОБА_5, встановлену договором поруки № 20 Р від 16 листопада 2007 року, укладеним між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_5, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7, на забезпечення виконання зобов'язань, які виникають з умов генеральної кредитної угоди № 20 від 16 листопада 2007 року, укладеною між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, ідентифікаційний номер 21139067, в користь ОСОБА_5, судовий збір у розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду, до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяО. М. Вийванко