Постанова № 29847223, 06.03.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

06 березня 2013 р. Справа № 802/605/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Богоноса Михайла Богдановича,

за участю:

секретаря судового засідання: Поливаної Катерини Павлівни

позивача: ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача: Топольницького В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1

до: Військової частини А 1231

про: визнання дій протиправними та скасування в частині наказу

ВСТАНОВИВ :

12.02.2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - ОСОБА_1 з адміністративним позовом до відповідача - Військової частини А 1231. У позовній заяві позивач просить визнати дії командира ВЧ А 1231 щодо видачі наказу № 75 від 30.01.2013 року щодо стягнення з позивача матеріальних збитків в сумі 116956,56 грн. протиправними та скасувати наказ № 75 від 30.01.2013 року в частині стягнення матеріальних збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дії командира військової частини А 1231 щодо проведення службового розслідування по факту виявленої відсутності майна є протиправними. Як на підставу для визнання протиправним та скасування Наказу № 75 від 30.01.2013 року позивач посилається на відсутність підстав для притягнення його до матеріальної відповідальності, оскільки факт нестачі військового майна переданого під звіт позивачу стався не внаслідок його дій чи бездіяльності, а в наслідок незаконних дій третіх осіб. Крім того, позивач зазначає, що сума матеріальної шкоди у розмірі 116956,56 грн. є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підтверджена жодними доказами.

В судовому засіданні представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях у яких відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що 30.08.2011 року під час прийому-передачі справ та посади старшим лейтенантом ОСОБА_4 - начальником системи - інженером РСБН вузла радіотехнічного забезпечення батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини А 1231 комісійно було виявлено факт відсутності окремих найменувань техніки та майна, що входить в комплект РСБН - 4Н на суму 122652,31 грн., яке 28.07.2011 року на відповідальне зберігання прийняв прапорщик ОСОБА_1 По даному факту командиром військової частини A 1231 було призначено службове розслідування, за наслідками проведення якого 30.01.2013 року було складено акт службового розслідування, в якому зазначено причини та умови через які виникла нестача та встановлено винних осіб, серед яких і позивач у справі.

Таким чином, на думку відповідача, командир військової частини А 1231 притягнув військовослужбовців військової частини A 1231 в тому числі ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності в межах наданих йому прав та відповідно до вимог чинного законодавства України.

04.03.2013 року у судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_5 - підполковник ВЧ А 1231, який проходить службу на посаді командира батальйону зв'язку ВЧ А 1231. Свідок по суті заданих йому питань пояснив, що факт пошкодження військового майна не міг бути наслідком протиправних дій позивача, оскільки прапорщик ОСОБА_1 прийняв на відповідальне зберігання майно та справи тільки 28.07.2011 року. Окрім вказаного свідок пояснив, що за наслідками проведеного службового розслідування не в повній мірі встановлено вину позивача по факту пошкодження військового майна.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно Наказу командира в.ч. А 1231 (по стройовій частині) від 28.08.2011 року прапорщика ОСОБА_1, техніка радіотехнічної ремонтної майстерні групи регламенту та ремонту батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення допущено до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою начальника зміни радіотехнічної системи ближньої навігації вузла радіотехнічного забезпечення батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення, ВОС-4617024. Наказано вважати таким, що 28 липня 2011 року приступив до виконання службових обов'язків за посадою (а. 95 матеріалів перевірки).

Відповідно до акту прийому-передачі справ № 3805 від 28.07.2011 року, затвердженого начальником вузла радіотехнічного забезпечення, ОСОБА_1 прийняв справи та посаду начальника зміни радіотехнічної системи ближньої навігації РСБН-4Н військової частини А 1231.

Наказом командира військової частини А 1231 від 30.08.2011 року № 200 утворено комісію для здачі та прийому справ та посади ОСОБА_4 який займав посаду начальника системи - інженера радіотехнічної системи ближньої навігації вузла радіотехнічного забезпечення батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення (а. 98 матеріалів перевірки).

Згідно Акту від 30.08.2011 року (а. 115 матеріалів перевірки) комісією встановлено нестачу військового майна зазначеного в Акті.

19.10.2011 року, із рапорту командира батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення ВЧ А 1231 гвардії підполковника ОСОБА_5 стало відомо, що 30.08.2011 року під час прийому-передачі справ та посади старшим лейтенантом ОСОБА_4- начальником системи-інженером РСБН вузла радіотехнічного забезпечення батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини А 1231 комісійно було виявлено факт відсутності окремих найменувань техніки та майна, що знаходяться на відповідальному зберіганні у прапорщика ОСОБА_1

Наказом Командира в.ч. А 1231 «Про призначення службового розслідування по факту відсутності майна зв'язку та радіотехнічного забезпечення на об'єкті РСБН батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення» від 21.10.2011 року № 860 призначено службове розслідування по факту відсутності майна зв'язку та радіотехнічного забезпечення на об'єкті РСБН батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення.

Наказом Командира в.ч. А 1231 від 22.11.2011 року № 941 «Про продовження службового розслідування по факту відсутності майна зв'язку та радіотехнічного забезпечення на об'єкті РСБН батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення» продовжено службове розслідування по факту відсутності майна зв'язку та радіотехнічного забезпечення на об'єкті РСБН батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення до 09 грудня 2011 року (а. 60 матеріалів перевірки), Наказом від 12.12.2011 року № 1187 - до 23 грудня 2011 року (а. 62 матеріалів перевірки), а Наказом від 23.12.2011 року № 1217 - до 3 січня 2012 року (а. 66 матеріалів перевірки).

За наслідками службового розслідування було складено Акт службового розслідування який затверджено 30 січня 2013 року (а.с. 8-15).

Згідно висновків Акту службового розслідування, при його проведенні встановлено факт нестачі військового майна, яке знаходилось на матеріальному зберіганні у ОСОБА_1 згідно акту прийому-передачі справ № 3805 від 28.07.2011 року. Службовим розслідуванням також встановлено, що матеріальна шкода виникла в тому числі у зв'язку із недбалим виконанням своїх службових обов'язків та особистої вини прапорщика ОСОБА_1, що стосується своєчасної перевірки, здачі під охорону, збереження ввіреного йому майна та військової техніки, вартісна оцінка якої становить 34070,09 грн. без урахування кратності. Враховуючи кратність, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.1995 року № 880 «Про затвердження переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовуються винними особами у кратному співвідношенні до його вартості» розмір встановленої службовим розслідуванням шкоди склав 122652,31 грн.

Висновки Акту службового розслідування від 30 січня 2013 року стали фактичною підставою для прийняття Наказу командира військової частини А 1231 від 30.01.2013 року № 75, згідно п. 10 якого, притягнуто техніка - начальника зміни РСБН вузла РТЗ батальйону зв'язку та РТЗ в.ч. А 1231 прапорщика ОСОБА_1 до підвищеної матеріальної відповідальності за шкоду заподіяну державі в розмірі 116956,56 грн., згідно довідки - розрахунку, яка спричинена ним з необережності, внаслідок недбалого виконання службових обов'язків, що виявилось у безконтрольності за наявністю закріпленого за ним майна та спричинило його нестачу.

Надаючи оцінку зазначеним положенням Наказу командира військової частини А 1231 від 30.01.2013 року, які стали предметом оскарження у справі, суд враховує, що підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, визначені Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 року № 243/95-ВР (далі - Положення).

Відповідно до пункту 2 Положення відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.

Згідно з пунктом 3 Положення, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявністю:

а) заподіяння прямої дійсної шкоди;

б) протиправної їх поведінки;

в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди;

г) вини у заподіянні шкоди.

Протиправною визнається така поведінка (дія або бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов'язки.

Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов'язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинено ним умисно чи з необережності.

Визначаючись щодо наявності передбачених п. 3 Положення правових підстав для притягнення позивача у справі до матеріальної відповідальності, суд бере до уваги, що проведеним службовим розслідуванням, за результатами якого складено Акту службового розслідування від 30 січня 2013 року, встановлено, факт заподіяння матеріальної шкоди майну військової частини А 1231 вартісна оцінка якої становить 34070,09 грн.

Факт нестачі військового майна додатково підтверджується Актом комісії від 30.08.2011 року (а. 87-89 матеріалів перевірки). Згідно зазначеного Акту, встановлено нестачу окремих комплектуючих наступного майна: ВІКО (Е-327) № 9166; ВІКО (Е-327) № 7135; ВІКО (Е-327) № 7141 та ВІКО (Е-327) № 6018.

Відсутність окремих вузлів зазначеного військового майна підтверджується також Актом технічного стану військового майна ВІКО (Е-327) № 6018 (а. 35 матеріалів службового розслідування), Актом технічного стану військового майна ВІКО (Е-327) № 9166 (а. 37 матеріалів службового розслідування), Актом технічного стану військового майна ВІКО (Е-327) № 7144 (а. 39 матеріалів службового розслідування) та Актом технічного стану військового майна ВІКО (Е-327) № 7135 (а. 41 матеріалів службового розслідування).

Загальна вартість збитків по кожному із наведених об'єктів підтверджується додатково Відомостями визначення залишкової вартості військового майна на 25.01.2012 року (а. 36, 38, 40, 42 матеріалів службового розслідування), а загальна сума яка підлягає відшкодуванню державі за заподіяну шкоду підтверджується Довідкою про суму яка підлягає відшкодуванню державі за заподіяну шкоду (а. 33 матеріалів службового розслідування) та Довідкою про суму, яка підлягає відшкодуванню державі за заподіяну шкоду, що рахується за БЗ та РТЗ в сумі 122652,31 грн. (а. 33 матеріалів службового розслідування). На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про те, що на момент прийняття оскаржуваного Наказу, факт заподіяння прямої дійсної шкоди військовому майну був встановлений належним чином, та підтверджується дослідженими судом доказами, які у своїй сукупності є достатніми для встановлення даної обставини.

Надаючи оцінку, бездіяльності позивача, яка за результатами проведеного службового розслідування була визнана такою, що призвела до заподіяння встановленої матеріальної шкоди, суд враховує, що позивач надаючи під час службового розслідування пояснення, зазначив, що в період з 28.07.2011 року до 30.08.2011 року старший лейтенант ОСОБА_4 неодноразово вскривав техніку без його відома не здійснюючи при цьому записи в журналі, спілкувався з цивільними особами та у своєму рюкзаку виносив щось із об'єкта.

Також із пояснень позивача встановлено, що він приблизно в кінці серпня 2011 року здійснюючи перевірку з старшим лейтенантом ОСОБА_4 виявили відсутність окремих об'єктів військового майна. Про виявлену відсутність військового майна, позивач, як матеріально-відповідальна особа, запис в журнал прийняття та здавання чергування не вніс та рапортом командиру батальйону не доповів.

В силу п. 17 Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 року № 243/95-ВР, командири підрозділів та інші посадові особи про наявні факти заподіяння матеріальної шкоди зобов'язані негайно подати рапорт командиру (начальнику) військової частини.

Наведених норм зобов'язального характеру Положення, позивач не виконав, та рапорту командиру військової частини негайно, як цього вимагає Положення не подав, хоча як зазначає особисто позивач, про протиправні дії інших осіб щодо військового майна, яке передавалося йому під звіт він догадувався в період починаючи із 28.07.2011 року.

Тому, є обґрунтованими висновки Акту перевірки про те, що позивач, в період із 28.07.2011 р. до 30.08.2011 р., усвідомлюючи, що наявні факти заподіяння матеріальної шкоди та існування можливої загрози розкрадання майна, яке він прийняв на відповідальне зберігання зі сторони старшого лейтенанта ОСОБА_4 та патрульних по об'єкту, письмово рапортом не доповів начальнику вузла радіотехнічного забезпечення батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини А1231 капітану ОСОБА_8. та ТВО командира батальйону зв'язку та РТЗ капітану ОСОБА_9, що свідчить про наявність порушень позивачем п. 17 Положення, та дає підстави для висновку про протиправний характер бездіяльності позивача.

При цьому, суд визнає безпідставними посилання позивача на те, що норма п. 17 Положення не покладає на нього обов'язок подавати письмовий рапорт командиру (начальнику) військової частини, оскільки із синтаксичного аналізу словосполучення «подати рапорт», яке вживається законодавцем у п. 17 Положення, суд приходить до висновку, що поданим може бути виключно рапорт викладений у письмовій формі. Вказаний висновок узгоджується із нормами Інструкції з діловодства у Збройних силах України, яка затверджена Наказом Міністра оборони України від 11.11.1998 року № 400.

Також суд вважає безпідставними посилання позивача як на підставу своїх вимог на відсутність нормативно - правових актів, які б встановлювали чіткий порядок зберігання військового майна, оскільки нормами п. 9.2.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, що затверджене Наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року № 300 передбачено, що наявність, якісний стан, умови зберігання матеріальних засобів, експлуатації і ремонту техніки встановлюються тим, хто приймає справи і посаду, вибірково. При цьому послідовно перевіряються: записи в книгах і картках обліку з часу останньої перевірки; кількісний та якісний стан усіх видів матеріальних засобів на складах і в підрозділах та стан забезпеченості; комплектність і умови збереження матеріальних засобів недоторканного запасу.

Отже, беручи до уваги встановлений судом факт заподіяння прямої дійсної шкоди військовому майну в розмірі зазначеному в Акті службового розслідування, а також протиправний характер бездіяльності позивача, яка полягала у невиконанні п. 17 Положення, а саме неподання негайно тобто 28.07.2011 року рапорту командиру про наявні факти заподіяння матеріальної шкоди, суд приходить до висновку, про наявність причинного зв'язку між заподіяною шкодою та бездіяльністю позивача, оскільки у випадку негайного реагування у встановленому порядку позивач міг припинити наявні на його думку протиправні дії третіх осіб, які спричинили пошкодження військового майна.

Також суд вважає обґрунтованими висновки Акту службового розслідування про наявність вини позивача у заподіяній шкоді військовому майну, оскільки допускаючи протиправну бездіяльність, у формі вказаній вище, позивач повинен був та міг знати що така призводить до знищення чи пошкодження військового майна, оскільки згідно наданих позивачем пояснень, він усвідомлював факт вчинення незаконних дій щодо майна нестачу якого виявлено іншими особами.

Окрім вказаного, суд вважає, що при дослідженні доказів у їх сукупності, не знаходять свого підтвердження та спростовуються іншими доказами покази свідка про те, що факт пошкодження військового майна не міг бути наслідком протиправних дій позивача, оскільки прапорщик ОСОБА_1 прийняв на відповідальне зберігання майно та справи тільки 28.07.2011 року. Так, із Акту № 20 проведення інвентаризації майна зв'язку та РТЗ (а. 113 матеріалів перевірки) встановлено, що майно зв'язку та РТЗ обліковане встановленим порядком та знаходиться в наявності повністю. Не виявлено нестачі чи пошкодження військового майна і при складанні Акту прийому-передачі справ № 3805 від 28.07.2011 року, згідно якого ОСОБА_1 прийняв справи та посаду начальника зміни радіотехнічної системи ближньої навігації РСБН-4Н військової частини А 1231. Вказаним Актом встановлено факт прийняття позивачем укомплектованого згідно технічного паспорту військового майна. Тому посилання свідка на те, що факт пошкодження чи знищення військового майна міг мати місце до 28.07.2011 року носять суб'єктивний характер та спростовуються дослідженими судом письмовими доказами.

Надаючи оцінку Наказу командира військової частини А 1231 від 30.01.2013 року в частині наявності правових підстав для притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності суд враховує, що пунктом 8 Положення визначено, що залежно від того, навмисно чи з необережності заподіяно шкоду, а також з урахуванням суспільної небезпечності дії (бездіяльності) винної особи та обставин, за яких заподіяно шкоду, і вартості майна до військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних застосовується повна або обмежена матеріальна відповідальність.

Вичерпний перелік випадків застосування до військовослужбовців повної матеріальної відповідальності визначений пунктом 13 Положення, згідно якого військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі:

умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій;

приписки у нарядах та інших документах фактично не виконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах;

заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані;

дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину;

недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.

Як встановлено судом згідно Акту прийому-передачі справ № 3805 від 28.07.2011 року, затвердженого начальником вузла радіотехнічного забезпечення, ОСОБА_1 прийняв справи та посаду начальника зміни радіотехнічної системи ближньої навігації РСБН-4Н військової частини А 1231. Саме складання вказаного Акту стало юридичним фактом, що свідчить про передачу під звіт позивачу військового майна, в тому числі радіотехнічної системи ближньої навігації РСБН - 4 Н окремі вузли якої було пошкоджено. Вказане позивачем не заперечувалося при розгляді справи у суді. Тому, є обґрунтованими висновки Акту службового розслідування про наявність підстав для застосування до позивача повної матеріальної відповідальності, оскільки як зазначалося, нормою пункту 13 Положення, серед підстав для повної матеріальної відповідальності зазначено заподіяння з вини військовослужбовця шкоди у разі знищення або псування військового майна, переданого йому під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.

Щодо правомірності застосування кратності при визначенні суми матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачем, то суд бере до уваги, що перелік військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовуються винними особами у кратному співвідношенні до його вартості встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.1995 року № 880 «Про затвердження переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовуються винними особами у кратному співвідношенні до його вартості». Згідно вказаної Постанови, у трикратному розмірі відшкодовується шкода за нестачу в тому числі агрегатів, запасних частин, інструментів, приладів і приладдя до озброєння, військової техніки, устаткування, апаратури, засобів зв'язку, технічних засобів охорони. Як встановлено судом, майно нестачу якого встановлено (ВІКО (Е-327) № 9166; ВІКО (Е-327) № 7135; ВІКО (Е-327) № 7141 та ВІКО (Е-327) № 6018) відноситься до категорії майна, що забезпечує роботу засобів зв'язку, а тому відповідачем правомірно застосовано кратність при прийнятті оскаржуваного Наказу в частині притягнення позивача до кратної матеріальної відповідальності.

Беручи до уваги те, що існування обставин, які ставились у вину позивачу у справі за результатами службового розслідування знайшли своє підтвердження при розгляді справи судом, а також встановлену наявність у бездіяльності позивача складу правопорушення, яке є підставою для притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності суд доходить висновку про законність оскаржуваного наказу № 75 від 30.01.2013 року щодо притягнення позивача до матеріальної відповідальності. Додатково законність оскаржуваного у справі Наказу підтверджується висновками Вінницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері які викладені у листі від 04.03.2013 року № 2/1007 (а.с. 49) відповідно до яких рішення за результатами службового розслідування прийнято законне. Враховуючи зазначене, позовні вимоги про скасування Наказу № 75 від 30.01.2013 року в частині притягнення позивача до матеріальної відповідальності є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій командира ВЧ А 1231 щодо видачі наказу № 75 від 30.01.2013 року про стягнення з позивача матеріальних збитків в сумі 116956,56 грн., то у задоволенні таких слід відмовити, оскільки протиправність дій на думку позивача полягає у прийнятті Наказу № 75 від 30.01.2013 року без достатніх правових підстав. Проте, як судом встановлено, обставини які послужили підставами для прийняття Наказу мали місце.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А 1231 про визнання незаконними дій та наказу є необґрунтованим в цілому та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович