Рішення № 29846794, 11.03.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/9992/2012

№пр.2/521/805/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси

в складі: судді Буран О.М.

при секретарі: Гаврік Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Одеське РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Одеське РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором №к-2160 від 05.02.2007 року у розмірі 132 482 (сто тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят два) гривень 78 копійок та суму судового збору у розмірі 1 324(одна тисяча триста двадцять чотири) гривень 82 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач, посилається на те, що між ним та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №к-2160 від 05.02.2007 року, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 16 210,00гривень, строком користування до 05.03.2014 року, зі сплатою 11,00 % річних. Вказаний кредит був отриманий відповідачем за цільовим призначенням для придбання автомобіля «Шевроле Лачетті», 2007 року випуску. Відповідачу було відкрито позичковий рахунок НОМЕР_2 В якості забезпечення повернення кредиту, між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу, згідно якого останній передав у заставу автомобіль «Шевроле Лачетті», д/н НОМЕР_1, 2007 року випуску. Наданий кредит був забезпечений порукою ОСОБА_2, згідно договору поруки №180-07 від 05.02.2007 року. Відповідно до умов Договору поруки, ОСОБА_2 зобов'язався перед Банком відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов'язань перед банком, що виникли з кредитного договору, в повному обсязі, як існуючих на теперішній час так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Оскільки в порушення умов кредитного договору, ОСОБА_1 у встановлені строки кредит та інші передбачені договором платежі не сплатив, позивач вимушений звернутись з цим позовом до суду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2.у судове засідання з*явився, позовні вимоги визнав.

Відповідач ОСОБА_1, сповіщений належним чином, у судове засіданні не з*явився, заперечень стосовно позову та заяви про розгляд справи за його відсутності не надавав.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що 05.02.2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Одеське РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №к-2160, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 16 210,00 гривень, строком користування до 05.03.2014 року, зі сплатою 11,00 % річних. Вказаний кредит був отриманий відповідачем за цільовим призначенням для придбання автомобіля «Шевроле Лачетті», 2007 року випуску. Відповідачу було відкрито позичковий рахунок НОМЕР_2 В якості забезпечення повернення кредиту, між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №303, згідно якого останній передав у заставу автомобіль «Шевроле Лачетті», д/н НОМЕР_1, 2007 року випуску.Факт отримання Позичальником кредитних коштів підтверджується заявою на видачу готівки №1581/19558 від 18.08.2011 року.

З кредитного договору №к-2160 від 05.02.2007 року вбачається, що ОСОБА_1 зобов'язався щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 11,00% річних, а також здійснювати щомісячне погашення кредиту у строк з « 1»по « 10»число кожного місяця у розмірі 279,00 гривень, з кінцевим терміном погашення кредиту до 05.03.2014 року.

Відповідно до п.6.1. Кредитного договору у разі прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню, у розмірі 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором 02.08.2007 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 180-07, за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язався відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором №к-2160 від 05.02.2007 року.

Відповідно до п. 2.2 договору ОСОБА_2 зобов'язалась відповідати перед банком у тому ж обсязі, що й боржник, у т.ч. по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванні всіх збитків.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а відповідно до ч. 2 цієї статті поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Крім того, відповідно до п.11 Постанови пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», У разі виникнення спору щодо отримання сторонами кредитного договору індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави (підпункт "г" пункту 4 статті 5 Декрету про валютне регулювання) суд має виходити з того, що Національним банком України на виконання положень статті 11 цього Декрету, статті 44 Закону України "Про Національний банк України" в межах своїх повноважень прийнято Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року N 483 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року N 1429/10028). Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року N 3024-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків" (Закон N 3024-VI) генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій)

В зв'язку з тим, що відповідач не належним чином виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, станом на 26.04.2012 року виникла заборгованість у розмірі 132 482 (сто тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят два) гривень 78 копійок, яка складається з: заборгованості за кредитом - 69 039,67 грн.; заборгованості за простроченими відсотками - 3 508,09 грн.; заборгованості по сплаті пені - 58 799,21 грн.; пеня за несвоєчасну сплату комісій - 1 135,81грн.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другою сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат згідно зі ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору, позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору у розмірі 324(одна тисяча триста двадцять чотири) гривень 82 копійок.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню, так як не одержання прибутку банку від виконання банківських операцій може призвести до порушення фінансового стану установи, а відтак до зменшення надходжень до бюджету в якості платежів та податків, що негативно вплине на можливість кредитування вітчизняного виробника, розвитку ощадної справи, всебічного банківського обслуговування юридичних та фізичних осіб.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 31, 60, 88, 118, 151-153, 212-215, ЦПК України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 549, 553, 554, 610, 624, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Одеське РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Одеське РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором №к-2160 від 05.02.2007 року в розмірі 132 482 (сто тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят два) гривень 78 копійок.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Одеське РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» суму сплаченого судового збору в розмірі 1 324(одна тисяча триста двадцять чотири) гривень 82 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Буран О.М.