Дата документу 12.03.2013
Справа № 334/953/13-ц
Провадження № 2/334/994/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2013 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Козлової Н.Ю.,
при секретарі Васильєвій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
Представник ПАТ «ІМЕКСБАНК» звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що між банком та ОСОБА_1 20 лютого 2012 року був укладений Договір № 999-00017489/1 про надання кредиту, на підставі якого Банком наданий Позичальникові кредит у формі овердрафту за допомогою платіжної картки VISA, з максимальною сумою заборгованості 15 000,00 гривень, зі сплатою 19% річних від суми заборгованості, та встановленням дати остаточного повернення кредиту овердрафту до 19 лютого 2015 року.
Банк свої зобов'язання по кредитному договору виконав в повному обсязі.
В зв'язку з неналежним виконанням договору, станом на 01.01.2013 року відповідач має заборгованість в сумі 17 454,72 гривень, яка складається з: 12 914,82 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 1 089,90 гривень - прострочена заборгованість за відсотками; 1 750,00 гривень - комісія за розрахункове обслуговування поточного рахунку; 1 700,00 гривень - штрафні санкції.
У зв'язку з виникненням заборгованості по оплаті передбачених кредитним договором платежів Позивач неодноразово повідомляв Відповідача про факт виникнення заборгованості та її розмір. Однак на даний час кредитна заборгованість відповідачем не погашена.
В зв'язку з вищевикладеним ПАТ «ІМЕКСБАНК» просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 17 454,72 гривень, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 229,40 гривень.
У судовому засіданні представник позивача Чопоров С.Ю., який діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі пояснюючи, що неодноразово, в усній та письмовій формі, пропонувалося Відповідачу погасити прострочену заборгованість по кредиту та відсоткам. Однак, зазначені вимоги щодо погашення простроченої заборгованості в добровільному порядку залишились Відповідачем без уваги та задоволення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим конвертом, який повернувся на адресу суду без вручення адресату за закінчення строку зберігання.
Судом були використані всі можливі способи сповіщення відповідача про час та місце розгляду справи, але вони виявилися марними. Неявка в судове засідання відповідача, судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.
Згідно із положенням статті 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомлені сторони без поважних причин, з урахуванням поважності або неповажності явки сторін до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Отже, згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого відповідача у судове засідання, тому на підставі ст. 169, 224 ЦПК України зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав:
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Виходячи зі змісту та розуміння цієї норми Закону слід, що при тому існувало порушення цього права. Представником позивача у судовому засіданні було доведено, що саме відповідачем були порушенні його права та інтереси.
По встановленим ЦПК України нормам (ст.. 60 ЦПК України), кожна сторона зобов'язана довести її обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 ЦПК України.
Так, ст.. 131 ЦПК України передбачає, що сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.
В судовому засіданні встановлено, що 20 лютого 2012 року між сторонами був укладений Договір № 999-00017489/1 про надання кредиту, на підставі якого Банком наданий Позичальникові кредит у формі овердрафту за допомогою платіжної картки VISA, з максимальною сумою заборгованості 15 000,00 гривень, зі сплатою 19% річних від суми заборгованості, та встановленням дати остаточного повернення кредиту овердрафту до 19 лютого 2015 року (а.с.4-5).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України по кредитному договору банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
ПАТ „ІМЕКСБАНК" свої зобов'язання по Договору кредиту виконав в повному обсязі, що підтверджується випискою по особовим рахункам Відповідача з 20.02.2012 року (а.с.10-13,14).
Відповідно до п. 3.3.5. та п. 3.3.6. Договору кредиту, позичальник зобов'язався сплатити відсотки за користування кредитом та комісії, згідно тарифів до Договору кредиту, а також повернути в повному обсязі кредит з нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями у терміни, визначені цим Договором.
Положеннями ч.1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. В свою чергу, згідно з п.2.5., п. 2.6. Договору кредиту сплата відсотків Позичальником здійснюється за фактичний термін користування кредитом; відсотки за використаними грошовими коштами по кредиту нараховуються банком щодня на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом в емісійній системі.
Пунктом 2.4. Договору кредиту встановлено, що повернення кредиту та відсотків за користування ним здійснюється щомісячно за рахунок готівкових чи безготівкових надходжень на відкритий Позичальнику рахунок. У першу чергу підлягають сплаті проценти за користуванням овердрафтом, а потім сума кредиту.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Строк дії кредиту згідно Договору кредиту встановлений до 19.02.2015 року, однак вищевказані зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитом та відсотками, нарахованими за користування кредитом Відповідачем досі не виконані.
Позивач неодноразово, в усній та письмовій формі, пропонував Відповідачу погасити прострочену заборгованість по кредиту та відсоткам, про що свідчать лист-повідомлення про наявність простроченої заборгованості за кредитом за вих. № 15-з від 04.01.2013 року (а.с.14).
Однак, зазначені вимоги щодо погашення простроченої заборгованості в добровільному порядку залишились Відповідачем без уваги та задоволення.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Крім того, пунктом 4.4. Договору кредиту передбачено, що позичальник не звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань, якщо обставини, визначені п.3.3 цього договору настали у період прострочення виконання зобов'язань. А п. 4.6. Договору кредиту передбачено, що сплата неустойки не звільняє Позичальника від відшкодування завданих Банку збитків в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України Позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язань по поверненню Банку сум кредиту та/або процентів за користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу.
В п. 4.9. Договору кредиту встановлена відповідальність Позичальника за повне або часткове прострочення повернення кредиту (овердрафту) та/або сплати процентів за користування ним та/або інших платежів за договором у вигляді обов'язку сплати Банку штраф у розмірі - 200,00 гривень за перший прострочений платіж, та 500,00 гривень за кожний наступний прострочений поспіль платіж.
На підставі зазначеного, боржнику були нараховані штрафні санкції за порушення умов договору кредиту в сумі 1 700,00 гривень.
В зв'язку з неналежним виконанням договору, станом на 01.01.2013 року відповідач має заборгованість в сумі 17 454,72 гривень, яка складається з: 12 914,82 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 1 089,90 гривень - прострочена заборгованість за відсотками; 1 750,00 гривень - комісія за розрахункове обслуговування поточного рахунку; 1 700,00 гривень - штрафні санкції.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги законні, обґрунтовані тому підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача, заборгованості за договором № 999-00017489/1 від 20 лютого 2012 року в сумі 17 454,72 гривен.
Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню понесені позивачем, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 229,40 гривень.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 69, 88, 169, 212, 213, 224 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 527, 549, 610, 611, 615, 625, 1049, 1050 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» (адреса: 65039, м. Одеса, пр. Гагаріна, 12-а, рахунок № 37393009999021 в АТ „ІМЕКСБАНК", МФО 328384, код ЄДРПОУ 20971504) заборгованість за Договором № 999-00017489/1 про надання кредиту з використанням банківської платіжної картки міжнародних платіжних систем від 20 лютого 2012 року, яка складається з: 12 914, 82 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 1 089,90 гривень - прострочена заборгованість за відсотками; 1750,00 гривень - комісія за розрахункове обслуговування поточного рахунку; 1700,00 гривень - штрафні санкції, загальна сума боргу становить 17454 (сімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят чотири) гривні 72 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» (адреса: 65039, м. Одеса, пр. Гагаріна, 12-а, рахунок № 37393009999021 в АТ „ІМЕКСБАНК", МФО 328384, код ЄДРПОУ 20971504) - витрати по сплаті судового збору в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Н.Ю. Козлова
Судове рішення № 29846564, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 12.03.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/953/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: