Постанова № 29844199, 21.02.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року (15 год. 40 хв.)Справа № 0870/11287/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання Я.М.Муха

за участю представників сторін :

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача - Міщенко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: ОСОБА_1

до: Держаної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1 - Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області

2 - Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Держаної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач), за участю третіх осіб - Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області (далі - третя особа 1)та Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 (далі - третя особа 2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Крім того, у судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог, а саме позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, яка виявилася у ненаданні до Управління Державної казначейської служби України в Ленінському районі м. Запоріжжя висновку про повернення ОСОБА_1 з бюджету надмірно сплаченої суми податку на доходи фізичних осіб згідно Декларації про доходи за 2010 рік.

- зобов'язати державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби подати до Управління Державної казначейської служби України в Ленінському районі м. Запоріжжя, за додатково поданою заявою позивача, висновок про повернення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суми надмірно сплаченого до бюджету податку з доходів фізичних осіб, відображеного в декларації про доходи за 2010 рік, готівкою в розмірі 45 208,34 грн.

Адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі, з урахуванням заявлених уточнень.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в запереченнях. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити в повному обсязі.

Треті особи в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Заяв про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.08.2010, під час укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу житлового будинку, позивачем був сплачений до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 50 000,00 грн.

Сума податку була розрахована приватним нотаріусом, на виконання функцій податкового агента відповідно до ст.11 Закону України від 22.05.2003 №889-І\/ «Про податок з доходів фізичних осіб».

Податок сплачувався позивачем за місцем нотаріального посвідчення договору, тобто до бюджету Орджонікідзевського району м.Запоріжжя, за квитанцією №531310009 від 13.08.2010, яка міститься в матеріалах справи.

Згодом, відповідно до наданої позивачем заяви, ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя здійснила перерахування одержаних сум податку до бюджету Ленінського району м.Запоріжжя за реквізитами: код одержувача 34677103, п/р №33217844700006, код платежу 11011200, на підставі платіжних доручень: №234 від 08.02.2011 на суму 40976,17 грн., та №234 від 08.02.2011 на суму 9023,83 грн.

У зв'язку із тим, що сума податку була розрахована невірно, внаслідок чого податок був сплачений до бюджету надміру, позивачем було надано до ДПІ в Леінінському районі м.Запоріжжя Декларацію про доходи, одержані у 2010 році, разом із заявою про повернення надміру сплаченого податку.

Але листом вих.№45/14/17-111 від 12.10.2011 ДПІ в Ленінському районі м.Запоріжжя, із посиланням на п.11.3 ст.11 Закону №889, було повідомлено позивача про те, що у ДПІ немає підстав для визначення черговості договорів продажу та повернення коштів, оскільки функції податкових агентів у частині контролю повноти сплати податку до бюджету перед посвідченням договорів виконують нотаріуси, які і перевіряють черговість продажу.

З огляду на відмову ДПІ у здійсненні перерахунку суми податку за 2010 рік, що підлягала сплаті, 30.08.2012 позивач звернувся до приватного нотаріуса, який виконував функції податкового агента під час вчинення правочину купівлі-продажу у 2010 році, із заявою про визначення кількості операцій з продажу нерухомого майна, вчинених позивачем у 2010 році, які підлягають оподаткуванню, здійснення перерахунку та повернення надміру сплаченої суми податку.

У відповідь, листом від 10.09.2012 №26/01-16 нотаріусом було повідомлено, що продаж житлового будинку за договором купівлі-продажу №1108 від 12.08.2010 був першим продажем нерухомого майна, який вчинений позивачем у 2010 році, та що при обчисленні суми податку з доходів фізичних осіб під час нотаріального посвідчення цього договору, було допущено помилку, внаслідок якої позивачем був надміру сплачений податок.

Як зазначено у відповіді нотаріуса, 12 серпня 2010 року між гр. ОСОБА_5, який діяв від імені гр. ОСОБА_1, як продавцем та гр. ОСОБА_6, як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, з побутовими та господарськими будівлями і спорудами, загальною площею 192,0 кв. м. Договір купівлі-продажу був посвідчений нею, приватним нотаріусом ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №1108, а також зареєстрований в Державному реєстрі правочинів

При виконанні функцій податкового агенту, нотаріусом було перевірено наявність інших фактів продажу об'єктів нерухомого майна тим самим продавцем, та при цьому було встановлено, що згідно даних Державного реєстру правочинів гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) протягом 2010 року, до моменту укладення Договору, були вчинені наступні правочини з нерухомим майном:

08.01.2010 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 за №25, згідно якого гр. ОСОБА_1 продав земельну ділянку площею 0,0709 га, яка розташована: АДРЕСА_2.

З огляду на наявність зазначеного договору, за яким позивачем було продано земельну ділянку, під час укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку нотаріусом був розрахований та визначений до сплати податок з доходів фізичних осіб в розмірі 5% від суми доходу, а саме в розмірі 50 000,00 грн.

В письмових поясненнях нотаріус пояснив, що при обчисленні податку було допущено помилку.

Згідно п.11.1.2 п.11.1 ст.11 Закону №889 дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з об'єктів нерухомості, зазначених у підпункті 11.1.1 цього пункту, або від продажу об'єкта нерухомості, іншого ніж зазначене у підпункті 11.1.1 цього пункту, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону.

При цьому зазначені у п. 11.1.1 п.11.1 ст.11 Закону №889 об'єкти нерухомості це: житловий будинок, квартира або частина квартири, кімната, садовий будинок (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці).

Продаж житлового будинку, вчинений 12.08.2010 згідно Договору, для цілей оподаткування є першим продажем об'єкта, зазначеного у п.11.1.1 п.11.1 ст.11 Закону №889, який здійснений гр. ОСОБА_1, у 2010 році.

Таким чином, нотаріус констатує, що позивачем дійсно був зайво сплачений податок з доходів фізичних осіб (далі - ПДФО) в сумі 45208,34 грн. (50 000,00 грн. - 4791,66 грн.) з причин помилкового тлумачення закону під час розрахунку суми податку.

Суд погоджується з тим, що земельна ділянка не входить до переліку об'єктів нерухомості зазначених у підпункті 11.1.1 Закону №889, які оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону.

Що стосується повернення надміру сплаченого податку слід зазначити наступне

Відповідно до п.11.3. ст.11 Закону №889 нотаріус, який посвідчує відповідний договір з відчуження об'єктів нерухомого майна, лише визначає суму податку та перевіряє сплату податку сторонами (або однією стороною) договору через установи банків на відповідний рахунок бюджету.

Платник податку має право на повернення зайво (надміру) сплаченої суми податку на підставі річної податкової декларації, поданої в установленому порядку та підтверджуючих документів про фактичну сплату податку. Приватні нотаріуси не мають статусу розпорядника бюджетних коштів та не мають відповідно до закону можливості повертати суми податків і зборів, зарахованих до бюджету, з огляду на що позивачу рекомендовано звернутися до органів державної податкової служби для здійснення повернення надміру сплаченого податку.

Таким чином, на цей час позивачем усунено перешкоду, яка зумовила відмову податкового органу у поверненні надміру сплаченого податку, а саме приватним нотаріусом визначено черговість продажу позивачем у 2010 об'єктів нерухомого майна та підтвердженого помилковість розрахунку суми податку, здійсненого нотаріусом як податковим агентом.

Відповідно до п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

На цій підставі позивачем було подано заяву (надіслано поштою 20.09.2012, вручено 21.09.2010) до Відповідача, до якої включено вимогу вжити всіх передбачених законом заходів та повернути надміру сплачену суму податку з доходу фізичних осіб за 2010 рік в сумі 47916,67 грн. готівкою.

Відповідь на заяву позивача відповідач надав листом вих.№13472/10/17-111 від 19.10.2012, згідно якого ДПІ у Ленінському районі не має підстав для здійснення повернення суми податку на доходи фізичних осіб, оскільки, на думку відповідача, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку тільки у разі не вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, як це передбачено пунктом 172.6 ст.172 Податкового кодексу України.

Однак судом встановлено, що нотаріальні дії були вчинені, що підтверджується відповідними документами.

Згідно п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України №226 від 10.12.2002, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002р. за №1000/7288 (далі - Порядок №226) повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П.І.Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Згідно п.8. Порядку №226 заява та/або подання надається до органу Державного казначейства України за місцем зарахування платежу до бюджету (до Державного казначейства України або відповідного територіального органу Державного казначейства України).

Органи Державного казначейства України приймають подання від органів, що контролюють справляння надходжень бюджету або які здійснюють облік заборгованості в розрізі позичальників, у строки, визначені спільними нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів.

У разі відсутності спільного нормативно-правового акта Державного казначейства України та органу, що контролює справляння надходжень бюджету або який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, платник подає до органу Державного казначейства України заяву та подання, дата складання яких не перевищує 30 календарних днів.

Спільним нормативно-правовим актом з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів у 2011-2012 році є Порядок взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21.12.2010 №974/1597/499, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010р. за №1386/18681 (далі - Порядок взаємодії).

Відповідно до п.5. Порядку взаємодії повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до п.12 Порядку взаємодії надміру утримана (сплачена) сума податку на доходи фізичних осіб підлягає поверненню платнику податку протягом 60 календарних днів від дня отримання органом державної податкової служби податкової декларації на поточний рахунок, вказаний у податковій декларації, у разі його наявності у платника податку, або на рахунок банку, який здійснюватиме виплату коштів готівкою, або на рахунок підприємства поштового зв'язку за податковою адресою платника податку, зазначеною в податковій декларації.

Якщо останній день строку виплати зазначеної суми надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку такої виплати є перший за ним робочий день.

Повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку на доходи фізичних осіб на поточний рахунок платника податку здійснюється органом Державного казначейства України на підставі висновку, поданого органом державної податкової служби до відповідного органу Державного казначейства України не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку від дня отримання органами державної податкової служби податкової декларації.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій, тому позовні вимоги є обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, яка виявилася у ненаданні до Управління Державної казначейської служби України в Ленінському районі м. Запоріжжя висновку про повернення ОСОБА_1 з бюджету надмірно сплаченої суми податку на доходи фізичних осіб згідно Декларації про доходи за 2010 рік.

Зобов'язати державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби надати до Управління Державної казначейської служби України в Ленінському районі м. Запоріжжя, за додатково поданою заявою позивача, висновок про повернення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суми надмірно сплаченого до бюджету податку з доходів фізичних осіб, відображеного в декларації про доходи за 2010 рік, готівкою в розмірі 45 208,34 грн.

Стягнути з Державного Бюджету на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 479 грн.19 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена в повному обсязі 06 березня 2013 року

Суддя О.В.Конишева