Постанова № 29843400, 28.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 р. Справа №805/159/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:30

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Шинкарьової І.В.,

при секретарі судового засідання Заднепровської В.О.,

за участю представника позивача Бойчук В.А.,

представників відповідача Мочкаєв Ю.І., Фатьянов Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетз-Інвест» до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетз-Інвест», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка по ПрАТ «ТЕТЗ-ІНВЕСТ» код ЄДРПОУ 31173861 з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Леміш груп» (код за ЄДРПОУ 36521019) за період з 01.09.2009 року по 31.12.2010 року; ТОВ «Укртехномас - сервісс» (код за ЄДРПОУ 37144600) за період з 14.06.2010 року по 10.05.2011 року; ФОП ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1 за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 року). За результатами перевірки 15 жовтня 2012 року було складено Акт №494/22-2/31173861. Відповідно до Акту перевірки було встановлено наступні порушення: п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством ПрАТ «ТЕТЗ-Інвест» завищено валові витрати по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Леміш груп» (код за ЄДРПОУ 36521019), ТОВ «Укртехномас - сервіс» (код за ЄДРПОУ 37144600) всього у сумі 5465634,00 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1366409,00 грн.; п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено податковий кредит по фінансово - господарським відносинам з ТОВ «Леміш груп» (код за ЄДРПОУ 36521019), ТОВ «Укртехномас - сервіс» (код за ЄДРПОУ 37144600) на загальну суму 739 200 грн., внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 739200,00 грн., внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 739200,00 грн.; ст.203 п.1, п.2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України.

30 жовтня 2012 року відповідачем були прийняті: податкові повідомлення рішення №0000431502 та №0000441502. За наслідками адміністративного оскарження, відповідачем було залишено без задоволення скаргу, збільшено суму грошових зобов'язань та прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 грудня 2012 року №0000511502.

Позивач зазначає, що, податковим органом не враховано, що: по підприємству повністю підтверджується рух придбаних товарів по складу, виробництву (з проведенням доопрацювання та перероблення); використання закупленого товару передбачене за всією конструкторською документацією продукції та є обов'язковою умовою її працездатності та він в дійсності наявний в комплектації нашої продукції; не наведено аргументації на підставі якого нормативного акта податковим органом вимагалось документи на доставку товару позивачу, в той час коли доставка здійснювалась саме для підприємства; не спростовано того, що товар реально надійшов на підприємство та сплату за нього коштів; не аргументовано чому при відсутності будь-яких претензій щодо правильності оформлення та заповнення документів щодо поставки товару, податкової накладної, знаходження нашого контрагента в реєстрі платників ПДВ, податковим органом не приймаються належно оформлені документи; не враховано інші доводи та докази, які вказувались, як в запереченнях, так і в скарзі. Також, не враховано, що виїзна перевірка проводилась по позивачу, проте в Акті перевірки в п.2.13 вказано, що під час проведення виїзної перевірки здійснювалось використання даних інформаційних систем державної податкової служби, при цьому , зустрічна перевірки за даними контрагентами саме по взаємовідносинах з позивачем в ході перевірки не проводились, взята лише з інформаційних баз. Тобто, на думку позивача, висновки податкового органу нічим не підтверджені. Аналогічна ситуація й щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Укртехномас-сервіс» (код ЄДРПОУ 37144600).

Позивач зазначає, що жоден нормативний акт не містить вказівок на залежність права платника податку на включення до свого податкового кредиту сум податку на додану вартість, фактично сплачених в ціні придбання товару, на підставі податкової накладної, від дотримання контрагентами правил господарської діяльності, оскільки згідно вимог чинного законодавства обов'язок контролювати звітність контрагента на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, крім того суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Отже, на думку позивача, якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податків є правомірними. Таким чином, у разі порушення контрагентами платника податку вимог податкового законодавства, податковий орган має право у межах своєї компетенції та у відповідності до вимог чинного законодавства видавати акти державного органу на усунення таких порушень, які є обов'язковими до виконання. За таких обставин, покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

На підставі вищевикладеного, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 жовтня 2012 року №0000431502 та №0000441502, від 28 грудня 2012 року №0000511502.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав заперечення (т.1, а.с.152), у яких зазначив, що реєстрація контрагента позивача ТОВ «Леміш Груп» в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів, надало можливість особам , матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, прикриваючись зовнішньо законним фактом реєстрації ТОВ «Леміш груп», здійснювати неконтрольовані державою фінансові операції. Так, вищезазначені особи уникли від контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів, завдяки чому отримали можливість складати фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи. Вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 22 травня 2012 року по кримінальній справі №2610/9798/2012 по обвинуваченню гр..ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.205, ч.2. ст.358 КК України, було встановлено провину щодо пособництва у вчинені фіктивного підприємництва, тобто надані засобів чи знарядь для створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Взаємовідносини позивача та ТОВ «Укртехномас-сервіс» відбувалися в період з серпня по грудень 2010 року без підписання відповідного договору. У ТОВ «Укртехномас-сервіс» відсутні трудові ресурси, виробниче, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Постановою Печерського районного суду м.Києва по справі №1-167/12 від 19 березня 2012 року встановлено, що ОСОБА_7 у травні-червня 2010 року, умисно, з корисних мотивів за попередньою змовою створив фіктивне підприємство, шляхом реєстрації на його ім'я в органах державної влади об'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Укртехномас-сервіс», а також став його керівником та засновником. Судом дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.2 ст.205 КК України, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Крім того, відповідач зазначає, що до перевірки не надано жодних документів, які б підтверджували доставку товару. Таким чином, відповідач приходить до висновку, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Леміш-груп» та ТОВ «Укртехномас-сервіс» не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом нікчемним. За змістом ч.1 ст.228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті, є нікчемним.

Тому, на підставі викладеного просив у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕТЗ-Інвест», правонаступник Приватного акціонерного товариства «ТЕТЗ-Інвест», є юридичною особою, зареєстровано розпорядженням Ватутінської районної державної адміністрації м.Києва від 10 жовтня 2000 року №04287, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1, а.с.16), Довідка з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України АБ №568104 (т.1, а.с.201). Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. (т.1, а.с.203)

Торезькою об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «ТЕТЗ-Інвест», код за ЄДРПОУ 31173861, з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Леміш груп» (код за ЄДРПОУ 36521019) за період з 01 вересня 2009 року по 31 грудня 2010 року; ТОВ «Укртехномас-сервіс» (код за ЄДРПОУ 37144600) за період з 14 червня 2010 року по 10 травня 2011 року; ФОП ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1 за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2012 року. За результатами перевірки складено акт перевірки від 15 жовтня 2012 року №494/22-2/31173861 (т.1, а.с.20).

У висновках акту вказано, що перевіркою встановлено порушення

п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - завищення валових витрат по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Леміш груп» (код ЄДРПОУ 36521019), ТОВ «Укртехномас-сервіс» (код ЄДРПОУ 37144600) всього у сумі 5465634,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 1174570,00 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 250000,00 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 1324710,00 грн., за 3квартал 2010 року в сумі 1621262,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 1095092,00 грн.,внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1366409,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 293643,00 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 62500,00 грн., за 2 квартал 2010 року 331178,00 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 405315,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 273773,00 грн.;

п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - завищення податкового кредиту по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Леміш груп» (код ЄДРПОУ 36521019), ТОВ «Укртехномас-сервіс» (код ЄДРПОУ 37144600) на загальну суму 739200,00, у тому числі за вересень 2009 року на суму 234914,00 грн., за квітень 2010 року на суму 32028,00 грн., за травень 2010 року на суму 73850,00 грн., за серпень 2010 року на суму 102677,00 грн., за вересень 2010 року на суму 76712,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 64846,00 грн., за листопад 2010 року на суму 83474,00 грн., за грудень 2010 року на суму 70699 грн., внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 739200,00 грн., у тому числі за листопад 2009 року на суму 149720,00 грн., за грудень 2009 року на суму 85194,00 грн., за травень 2010 на суму 126558,00 грн., за серпень 2010 року на суму 81997,00 грн., за грудень 2010 року на суму 74109,00 грн., за листопад 2011 року на суму 60561,00 грн., за грудень 2011 року на суму 15332,00 грн., за січень 2012 року на суму 28798,00 грн., за квітень 2012 року на суму 89620,00 грн., за травень 2012 року на суму 27311,00 грн.;

ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст..228 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем було надано заперечення від 18 жовтня 2012 року №2412 (т.1, а.с.89). За результатами розгляду заперечення Торезькою об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби вирішено висновки акта перевірки залишити без змін, про що надіслано позивачу Відповідь на заперечення від 25 жовтня 2012 року №2689/10/22-312 (т.1, а.с.100).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняті податкові повідомлення - рішення від 30 жовтня 2012 року:

№0000441502, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 924000,00грн., з якої основний платіж 739200,00грн. та штрафна санкція у розмірі 184800,00грн. (т.1, а.с.111) та

№0000431502, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальні сумі 1634600,00грн., з якої основний платіж 1366409,00грн., та штрафна санкція у розмірі 268191,00 (т.1, а.с.110).

В порядку адміністративного оскарження 08 листопада 2012 року позивачем було подано скаргу до Державної податкової служби у Донецькій області на спірні податкові повідомлення-рішення (т.1, а.с.112).

В ході розгляду скарги відповідачем Державною податковою службою у Донецькій області встановлено, що при розрахунку штрафних санкцій з податку на прибуток допущено арифметичну помилку, яка призвела до застосування заниженої на 73411,25 грн. суми штрафу. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 55 ПК України та п.п. «а», «г» п.14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 23 грудня 2010 року №1001 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 січня 2011 року за №10/18748, Державна податкова служба у Донецькій області залишила без змін спірні податкові повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення; збільшила суму грошових зобов'язань визначених у податковому повідомленні-рішенні від 30 жовтня 2012 року №0000431502 на 73411,25 грн. штрафу (т.1, а.с.126).

На підставі вказаного акту перевірки та рішення про результати розгляду скарги від 21 грудня 2012 року №19773/10/10-2-12-5 відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 28 грудня 2012 року №0000441502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальні сумі 73411,25грн., з якої штрафна санкція у розмірі 73411,25грн. (т.1, а.с.134).

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною другою статті 180 зазначеного Кодексу господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що між позивачем та ТОВ «Укртехномас-сервіс» шляхом перерахування позивачем грошових коштів у загальній сумі 2390443,20 грн. за контактори, наявності зазначеного товару у відповідача та готовності його передати позивачеві, про що свідчать рахунки-фактури та видаткові накладні, було укладено усну угоду, згідно з якою ТОВ «Укртехномас-сервіс» зобов'язався передати у власність позивачеві товар, а позивач - прийняти його та оплатити.

Позивачем на виконання умов договору до матеріалів справи були надані:

рахунок-фактура №50/200810 від 20 серпня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 78,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 77,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 4,000 шт. загальною вартістю 616063,20 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 102677,20 грн. (т.2, а.с.186);

податкова накладна №55/200810 від 20 серпня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 78,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 77,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 4,000 шт. загальною вартістю 616063,20 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 102677,20 грн. (т.2, а.с.188);

видаткова накладна №55 від 20 серпня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 78,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 77,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 4,000 шт. загальною вартістю 616063,20 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 102677,20 грн. (т.2, а.с.189);

прибутковий ордер №449 від 20 серпня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 78,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 77,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 4,000 шт. загальною вартістю 513386,00 грн. без ПДВ (т.2, а.с.190);

рахунок-фактура №50/200910 від 20 вересня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 14,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 72,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 25,000 шт. загальною вартістю 460269,60 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 76711,60 грн. (т.2, а.с.191);

податкова накладна №52/200910 від 20 вересня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 14,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 72,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 25,000 шт. загальною вартістю 460269,60 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 76711,60 грн. (т.2, а.с.192);

видаткова накладна №52 від 20 вересня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 14,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 72,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 25,000 шт. загальною вартістю 460269,60 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 76711,60 грн. (т.2, а.с.193);

прибутковий ордер №519 від 20 вересня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 14,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 72,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 25,000 шт. загальною вартістю 383558,00 грн. без ПДВ (т.2, а.с.194);

рахунок-фактура №50/201010 від 20 жовтня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 34,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 39,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 21,000 шт. загальною вартістю 389073,60 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 64845,60 грн. (т.2, а.с.195);

податкова накладна №53/201010 від 20 жовтня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 34,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 39,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 21,000 шт. загальною вартістю 389073,60 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 64845,60 грн. (т.2, а.с.196);

видаткова накладна №53 від 20 жовтня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 34,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 39,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 21,000 шт. загальною вартістю 389073,60 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 64845,60 грн. (т.2, а.с.197);

прибутковий ордер №611 від 29 жовтня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 34,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 39,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 21,000 шт. загальною вартістю 324228,00 грн. без ПДВ (т.2, а.с.198);

рахунок-фактура №51/10/1110 від 10 жовтня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 20,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 43,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 50,000 шт. загальною вартістю 500844,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 83474,00 грн. (т.2, а.с.199);

податкова накладна №55/101110 від 10 листопада 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 20,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 43,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 50,000 шт. загальною вартістю 500844,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 83474,00 грн. (т.2, а.с.200);

видаткова накладна №55 від 10 листопада 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 20,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 43,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 50,000 шт. загальною вартістю 500844,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 83474,00 грн. (т.2, а.с.201);

прибутковий ордер №677 від 10 листопада 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 20,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 43,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 50,000 шт. загальною вартістю 417370,00 грн. без ПДВ (т.2, а.с.202);

рахунок-фактура №50/91210 від 09 грудня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 22,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 5,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 62,000 шт. загальною вартістю 424192,80 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 70698,80 грн. (т.2, а.с.203);

податкова накладна №68/91210 від 09 грудня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 22,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 5,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 62,000 шт. загальною вартістю 424192,80 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 70698,80 грн. (т.2, а.с.204);

видаткова накладна №68 від 09 грудня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 22,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 5,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 62,000 шт. загальною вартістю 424192,80 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 70698,80 грн. (т.2, а.с.205);

прибутковий ордер №767 від 29 грудня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 22,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 5,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 62,000 шт. загальною вартістю 353494,00 грн. без ПДВ (т.2, а.с.206);

Згідно банківських виписок та платіжних доручень оплата за даним договором була проведена шляхом перерахування грошових коштів у загальній сумі 2390453,00 грн. з ПДВ, що підтверджується:

платіжним дорученням №2878 від 29 вересня 2010 року на суму 160000,00 грн. (т.2, а.с.228), реєстром оплачених документів списання за 29 вересня 2010 року (т.2, а.с.229);

платіжним дорученням №2980 від 11 жовтня 2010 року на суму 240000,00 грн. (т.2, а.с.235), реєстром оплачених документів списання за 11 жовтня 2010 року (т.2, а.с.236);

платіжним дорученням №2983 від 12 жовтня 2010 року на суму 216063,00 грн. (т.2, а.с.238), реєстром оплачених документів списання за 12 жовтня 2010 року (т.2, а.с.239);

платіжним дорученням №3256 від 28 жовтня 2010 року на суму 460269,60 грн. (т.2, а.с.242), реєстром оплачених документів списання за 28 жовтня 2010 року (т.2, а.с.243);

платіжним дорученням №3584 від 19 листопада 2010 року на суму 150000,00 грн. (т.2, а.с.248), реєстром оплачених документів списання за 19 листопада 2010 року (т.2, а.с.249);

платіжним дорученням №3644 від 23 листопада 2010 року на суму 50000,00 грн. (т.3, а.с.2), реєстром оплачених документів списання за 23 листопада 2010 року (т.3, а.с.3);

платіжним дорученням №3696 від 26 листопада 2010 року на суму 189083,60 грн. (т.3, а.с.7), реєстром оплачених документів списання за 26 листопада 2010 року (т.3, а.с.8);

платіжним дорученням №3745 від 30 листопада 2010 року на суму 500844,00 грн. (т.3, а.с.11), реєстром оплачених документів списання за 30 листопада 2010 року (т.3, а.с.12);

платіжним дорученням №161 від 13 січня 2011 року на суму 424192,80 грн. (т.3, а.с.15), реєстром оплачених документів списання за 13 січня 2011 року (т.3, а.с.16).

Також, судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Леміш груп» (Продавець) укладено два договори №1 від 01 вересня 2009 року (т.3, а.с.20) та №1 від 11 січня 2010 року (т.3, а.с.23).

Предметом договору є зобов'язання продавця поставити покупцю продукцію (далі товар), а покупець зобов'язується прийняти та сплатити цей товар відповідно до умов договору. Кількість, номенклатура, ціна та строки поставки товару визначені в рахунках та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Доставка товару здійснюється транспортом продавця. Витрати на доставку включені в вартість товару. Оплата за постачальний товар здійснюється на умовах вказаного в видаткових накладних , які є невід'ємною частиною цього договору.

Позивачем на виконання умов договорів до матеріалів справи були надані:

специфікація до договору №1 від 01 вересня 2009 року на товари контактори CKJ-5-1/14/125 у кількості 135 шт., контактори CKJ-5-1/14/250 у кількості 135 шт., контактори CKJ-5-1/14/400 у кількості 130 шт. (т.3, а.с.21)

специфікація до договору №1 від 01 вересня 2009 року на товари контактори CKJ-5-1/14/125 у кількості 310 шт., контактори CKJ-5-1/14/250 у кількості 208 шт., контактори CKJ-5-1/14/400 у кількості 140 шт. (т.3, а.с.22)

рахунок-фактура №180909/50 від 18 вересня 2009 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 135 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 135 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 130 шт. загальною вартістю 1709484,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 284914,00 грн. (т.3, а.с.27);

податкова накладна №180909/51 від 18 вересня 2009 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 135 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 73,44133 шт. загальною вартістю 800000,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 133333,33 грн. (т.3, а.с.38);

податкова накладна №210909/50 від 21 вересня 2009 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 64,02569 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 53,155763 шт. загальною вартістю 450000,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 75000,00 грн. (т.3, а.с.39);

податкова накладна №300909/52 від 30 вересня 2009 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 41,402907 шт. загальною вартістю 159484,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 26580,67 грн. (т.3, а.с.40);

податкова накладна №78/21009 від 02 жовтня 2009 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 78,320801 шт. загальною вартістю 300000,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 50000,00 грн. (т.3, а.с.41);

видаткова накладна №54 від 02 жовтня 2009 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 57 шт. загальною вартістю 218332,80 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 36388,80 грн. (т.3, а.с.28);

прибутковий ордер №548 від 02 жовтня 2009 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 57 шт. загальною вартістю 181944,00 грн. без ПДВ (т.3, а.с.29);

видаткова накладна №79 від 04 листопада 2009 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 28 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 51 шт. загальною вартістю 303703,20 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 50617,20 грн. (т.3, а.с.30);

прибутковий ордер №579 від 04 листопада 2009 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 28 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 51 шт. загальною вартістю 253086,00 грн. без ПДВ (т.3, а.с.31);

видаткова накладна №50 від 02 грудня 2009 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 16 шт. загальною вартістю 61286,40 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 10214,40 грн. (т.3, а.с.32);

прибутковий ордер №587 від 02 грудня 2009 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 16 шт. загальною вартістю 51072,00 грн. без ПДВ (т.3, а.с.33);

видаткова накладна №51 від 12 лютого 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 81 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 55 шт. загальною вартістю 522122,40 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 87020,40 грн. (т.3, а.с.34);

прибутковий ордер №86 від 12 лютого 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 81 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 55 шт. загальною вартістю 435102,00 грн. без ПДВ (т.3, а.с.35);

видаткова накладна №77 від 12 березня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 95 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 62 шт. загальною вартістю 602712,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 100452,00 грн. (т.3, а.с.36);

прибутковий ордер №131 від 12 березня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 95 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 62 шт. загальною вартістю 502260,00 грн. без ПДВ (т.3, а.с.37);

рахунок-фактура №68/200410 від 20 квітня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 20,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 30,000 шт. загальною вартістю 192168,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 32028,00 грн. (т.3, а.с.42);

видаткова накладна №69 від 20 квітня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 20 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 30 шт. загальною вартістю 192168,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 32028,00 грн. (т.3, а.с.43);

податкова накладна №69/200410 від 20 квітня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 20 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 30 шт. загальною вартістю 192168,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 32028,00 грн. (т.3, а.с.44);

прибутковий ордер №176 від 30 квітня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 20 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 30 шт. загальною вартістю 160140,00 грн. без ПДВ (т.3, а.с.45);

рахунок-фактура №51/110510 від 11 травня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 36,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 62,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 2,000 шт. загальною вартістю 387062,40 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 64510,40 грн. (т.3, а.с.46);

податкова накладна №52/110510 від 11 травня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 36,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 62,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 2,000 шт. загальною вартістю 387062,40 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 64510,40 грн. (т.3, а.с.47);

видаткова накладна №52 від 11 травня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 36,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 62,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 2,000 шт. загальною вартістю 387062,40 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 64510,40 грн. (т.3, а.с.48);

прибутковий ордер №217 від 31 травня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 36,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 62,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 2,000 шт. загальною вартістю 322552,00 грн. без ПДВ (т.3, а.с.49);

рахунок-фактура №54/120510 від 12 травня 2010 року на товар - автоматичний вимикач NV2-12/Т-630-20 у кількості 2,000 шт. загальною вартістю 56040,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 9340,00 грн. (т.3, а.с.50);

податкова накладна №50/120510 від 12 травня 2010 року на товар - автоматичний вимикач NV2-12/Т-630-20 у кількості 2,000 шт. загальною вартістю 56040,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 9340,00 грн. (т.3, а.с.51);

видаткова накладна №50 від 12 травня 2010 року на товар - автоматичний вимикач NV2-12/Т-630-20 у кількості 2,000 шт. загальною вартістю 56040,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 9340,00 грн. (т.3, а.с.52);

прибутковий ордер №222 від 13 травня 2010 року на товар - автоматичний вимикач NV2-12/Т-630-20 у кількості 2,000 шт. загальною вартістю 46700,00 грн. без ПДВ (т.3, а.с.53);

рахунок-фактура №52/100610 від 10 червня 2010 року на товар - автоматичний вимикач NV2-12/Т-630-20 у кількості 16,000 шт. загальною вартістю 448320,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 74720,00 грн. (т.3, а.с.54);

податкова накладна №50/100610 від 10 червня 2010 року на товар - автоматичний вимикач NV2-12/Т-630-20 у кількості 16,000 шт. загальною вартістю 448320,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 74720,00 грн. (т.3, а.с.55);

видаткова накладна №50 від 10 червня 2010 року на товар - автоматичний вимикач NV2-12/Т-630-20 у кількості 16,000 шт. загальною вартістю 448320,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 74720,00 грн. (т.3, а.с.56);

прибутковий ордер №307 від 10 червня 2010 року на товар - автоматичний вимикач NV2-12/Т-630-20 у кількості 16,000 шт. загальною вартістю 373600,00 грн. без ПДВ (т.3, а.с.57);

рахунок-фактура №51/110610 від 11 червня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 34,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 64,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 25,000 шт. загальною вартістю 506061,60 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 84343,60 грн. (т.3, а.с.58);

податкова накладна №53/110610 від 11 червня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 34,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 64,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 25,000 шт. загальною вартістю 506061,60 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 84343,60 грн. (т.3, а.с.59);

видаткова накладна №53 від 11 червня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 34,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 64,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 25,000 шт. загальною вартістю 506061,60 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 84343,60 грн. (т.3, а.с.60);

прибутковий ордер №308 від 11 червня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 34,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 64,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 25,000 шт. загальною вартістю 421718,00 грн. без ПДВ (т.3, а.с.61);

рахунок-фактура №54/210710 від 21 липня 2010 року на товар - автомат А3792БУ 3 у кількості 6,000, автомат А3792УУ5 у кількості 2,000 шт. загальною вартістю 26880,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 4480,00 грн. (т.3, а.с.62);

податкова накладна №50/210710 від 21 липня 2010 року на товар - автомат А3792БУ 3 у кількості 6,000, автомат А3792УУ5 у кількості 2,000 шт. загальною вартістю 26880,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 4480,00 грн. (т.3, а.с.63);

видаткова накладна №50 від 21 липня 2010 року на товар - автомат А3792БУ 3 у кількості 6,000, автомат А3792УУ5 у кількості 2,000 шт. загальною вартістю 26880,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 4480,00 грн. (т.3, а.с.64);

прибутковий ордер №371 від 30 липня 2010 року на товар - автомат А3792БУ 3 у кількості 6,000, автомат А3792УУ5 у кількості 2,000 шт. загальною вартістю 22400,00 грн. без ПДВ (т.3, а.с.65);

рахунок-фактура №50/190710 від 19 липня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 14,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 22,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 71,000 шт., автоматичний вимикач NV2-12/Т-630-20 у кількості 12,000 шт. загальною вартістю 842301,60 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 140383,60 грн. (т.3, а.с.66);

податкова накладна №53/1901710 від 19 липня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 14,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 22,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 71,000 шт., автоматичний вимикач NV2-12/Т-630-20 у кількості 12,000 шт. загальною вартістю 842301,60 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 140383,60 грн. (т.3, а.с.67);

видаткова накладна №53 від 19 липня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 14,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 22,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 71,000 шт., автоматичний вимикач NV2-12/Т-630-20 у кількості 12,000 шт. загальною вартістю 842301,60 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 140383,60 грн. (т.3, а.с.68);

прибутковий ордер №374 від 30 липня 2010 року на товар - контактор CKJ-5-1/14/125 у кількості 14,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/250 у кількості 22,000 шт., контактор CKJ-5-1/14/400 у кількості 71,000 шт., автоматичний вимикач NV2-12/Т-630-20 у кількості 12,000 шт. загальною вартістю 701918,00 грн. без ПДВ (т.3, а.с.69).

Згідно банківських виписок та платіжних доручень оплата за даним договором була проведена шляхом перерахування грошових коштів у загальній сумі 2390453,00 грн. з ПДВ, що підтверджується:

платіжним дорученням №2086 від 18 вересня 2009 року на суму 800000,00 грн. (т.3, а.с.111), реєстром оплачених документів списання за 18 вересня 2009 року (т.3, а.с.112); платіжним дорученням №2087 від 21 вересня 2009 року на суму 450000,00 грн. (т.3, а.с.114), реєстром оплачених документів списання за 21 вересня 2009 року (т.3, а.с.115);

платіжним дорученням №2184 від 30 вересня 2009 року на суму 159484,00 грн. (т.3, а.с.116), реєстром оплачених документів списання за 30 вересня 2009 року (т.3, а.с.117);

платіжним дорученням №2206 від 02 жовтня 2009 року на суму 300000,00 грн. (т.3, а.с.119), реєстром оплачених документів списання за 02 жовтня 2009 року (т.3, а.с.120);

платіжним дорученням №1251 від 19 травня 2010 року на суму 192168,00 грн. (т.3, а.с.122), реєстром оплачених документів списання за 19 травня 2010 року (т.3, а.с.123);

платіжним дорученням №1442 від 31 травня 2010 року на суму 210000,00 грн. (т.3, а.с.124), реєстром оплачених документів списання за 31 травня 2010 року (т.3, а.с.125);

платіжним дорученням №1566 від 11 червня 2010 року на суму 177062,40 грн. (т.3, а.с.128), реєстром оплачених документів списання за 11 червня 2010 року (т.3, а.с.129);

платіжним дорученням №1715 від 24 червня 2010 року на суму 56040,00 грн. (т.3, а.с.133), реєстром оплачених документів списання за 24 червня 2010 року (т.3, а.с.134);

платіжним дорученням №2018 від 23 липня 2010 року на суму 550000,00 грн. (т.3, а.с.136), реєстром оплачених документів списання за 23 липня 2010 року (т.3, а.с.137);

платіжним дорученням №2094 від 28 липня 2010 року на суму 204381,60 грн. (т.3, а.с.140), реєстром оплачених документів списання за 28 липня 2010 року (т.3, а.с.141);

платіжним дорученням №2224 від 09 серпня 2010 року на суму 200000,00 грн. (т.3, а.с.143), реєстром оплачених документів списання за 10 серпня 2010 року (т.3, а.с.144);

платіжним дорученням №2292 від 13 серпня 2010 року на суму 250000,00 грн. (т.3, а.с.147), реєстром оплачених документів списання за 13 серпня 2010 року (т.3, а.с.148);

платіжним дорученням №2523 від 31 серпня 2010 року на суму 269181,61 грн. (т.3, а.с.151), платіжним дорученням №2521 від 31 серпня 2010 року на суму 350000,00 грн. (т.3, а.с.152), реєстром оплачених документів списання за 31 серпня 2010 року (т.3, а.с.153).

Також, позивачем до суду були надані документи, підтверджуючі використання у власній господарській діяльності підприємства, а саме: програма та методика прийому - здавальних випробувань ПІФА контактору вакуумного рудничного типу КВР-114-А (т.1, а.с.220), комплекти документації, технологічні процеси доопрацювання контактора вакуумного (т.1, а.с.228-245), журнали прийому - здавальних випробувань контактора КВР-1,14 за 2009 та 2010 роки (т.2, а.с.1-25), технічні умови на пускач ПВИТ-М (т.2, а.с.26), довідка технічного відділу про застосування комутаційних апаратів у виробах (т.2, а.с.79), каталог продукції (т.2, а.с.81), лист Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Белгородский экспериментальный механический завод» (Російська Федерація) про придбаний товар (т.2, а.с.99), паспорт серії НГ №007045 на пускач вибухозахисний іскробезпечний (т.2, а.с.107), вантажно-митні декларації (т.2, а.с.115-124, т.3, а.с.205-249), рух комплектуючих за вересень-грудень 2010 року, січень-липень 2010 року (т.2, а.с.125-132), випуск товарної продукції за жовтень-грудень 2009 року, січень-грудень 2010 року (т.2, а.с.133-184), картки складського обліку матеріалів та лімітно-заборні картки (т.2, а.с.207-227, т.3, а.с.70-110), внутрішні листи, службові записки, листи з ТОВ «Леміш Груп», з ТОВ «Укртехномас-Сервіс» (т.4, а.с.1-10). Крім того, пояснення свідків підтверджує вищевикладені обставини.

Також, позивачем надана довідка, яка свідчить, що підприємство не має технічної та технологічної можливості самостійно та в повному обсязі виробляти контактори вакуумні. У виробництві використовуються виключно контактори КВР-1,14 допрацьовані на базі придбаних контакторів CKJ (т.1, а.с.218).

Спір виник через висновки податкового органу про нікчемність договору з ТОВ «Укртехномас-Сервіс», та договорів з ТОВ «Леміш Груп» №1 від 01 вересня 2009 року та №1 від 11 січня 2010 року, через суперечність інтересам держави та суспільства, а також у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних та сумнівністю діяльності контрагентів.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У перевіряємому періоді бланк товарно-транспортної накладної був виключений із переліку бланків суворої звітності, у зв'язку з втратою чинності Наказу Міністерства статистики та Міністерства транспорту від 07 серпня 1996 року № 228/253 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи».

Крім того, типова форма товарно-транспортної накладної, затверджена спільним наказом Міністерства транспорту та Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" не є обов'язковою, оскільки вказаний Наказ не був зареєстрований у Міністерстві юстиції України та носить міжвідомчий характер. Вищезазначене свідчить про обов'язковість виконання вимог Наказу № 448/346 від 29 грудня 1995 року підприємствами, що входять у сферу управління органу, який видав даний нормативно-правовий акт.

Згідно довідки державного комітету статистики України №568104 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ «ТЕТЗ-Інвест» не відноситься до сфери управління Міністерства транспорту.

Крім того, відповідачем не було враховано припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком. Суд не приймає до уваги наданий відповідачем вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 22 травня 2012 року, яким визнано ОСОБА_6, директора ТОВ «Леміш груп», винним у вчинені злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.205, ч.2 ст.358 Кримінального кодексу України, оскільки дане рішення суду не є доказом наявності мети такого суб'єкта господарювання на укладання спірних договорів та виконання всіх зобов'язань з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки це не встановлено цим обвинувальним вироком суду.

Відповідачем не надано доказів, фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «Леміш груп», ТОВ «Укртехномас-сервіс» правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом -є тільки припущенням.

Крім того, посилання відповідача на ст. 203, ст. 215, ст. 228 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що «податкова накладна видається платником податку, який поставляє товар (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту...».

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також «... у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетз-Інвест» до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.10.12 №0000431502, №0000441502 та від 28.12.12 №0000511502, задовольнити

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.10.12 №0000431502 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 1634600,00 з яких основний платіж 1366409 грн штрафні (фінансові)санкції 268191грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.10.12 № 0000441502 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 924000грн. яких основний платіж 739200 грн. штрафні (фінансові)санкції 184800 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.12.12 № 0000511502 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 73411грн. 25 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетз-Інвест» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 28 лютого 2013 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі буде складено протягом п'яти днів після розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.