Рішення № 29843032, 26.02.2013, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

Справа №0555/969/2012

Номер провадження2/250/71/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року м. Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Бичков П.Ю.,

при секретарі Черевко О.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Дмитренко А.І.,

Піпченко М.Л.,

третя особа ОСОБА_4,

представник третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Донецький завод високовольтних опор», третя особа ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2012 року позивачка ОСОБА_6 звернулася до Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Донецький завод високовольтних опор», третя особа ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 22 вересня 2011 року приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_4 керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить ПрАТ «Донецький завод високовольтних опор», рухаючись по 458 км. Ділянки дороги «Знам'янка-Луганськ-Ізварино», виконуючи маневр розвороту, завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїжджій частині, виконуючи його не з крайнього лівого положення, не впевни вся, що це буде безпечним та не створить перешкод іншим учасникам, скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7. Відповідач ухиляється від відшкодування у добровільному порядку спричиненої матеріальної та моральної шкоди. Відповідач відмовив у виплаті позивачці суми, яку позивач і просить стягнути. Також в зв'язку з несвоєчасним виконанням просить стягнути з відповідача на її користь суму моральної шкоди у розмірі 300000 гривень, а також понесені позивачем витрати.

Під час розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму майнової шкоди у розмірі 288164 гривні 32 копійки та моральну шкоду завдану їй відповідачем, яку вона оцінює у 300 000 гривень, а також понесені позивачем судові витрати пов'язані з розглядом справи .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності, підтримав у повному обсязі заявлені вимоги позивачем ОСОБА_6 та послався на обставини які викладені у позовній заяві. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача ПАТ «Донецький завод високовольтних опор» Піпченко М.Л. та Дмитренко А.І., які діють на підставі довіреності позовні вимоги не визнали у повному обсязі, та пояснили, що вина ОСОБА_4 не встановлена у дорожньо-транспортній пригоді тому не має підстав для задоволення позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти заявлених позивачем позовних вимог у повному обсязі та пояснив, що він не винний у дорожньо-транспортній пригоді, і тому не має підстав для задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи ОСОБА_5, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог стосовно того, що вина третьої особи не встановлена у дорожньо-транспортній пригоді і тому не має підстав для задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Ст. 10 ч. 3 та ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 58 ч. 1, 3 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета спору.

Як встановлено у судовому засіданні, що 22 вересня 2011 року приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_4 керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить ПрАТ «Донецький завод високовольтних опор», рухаючись по 458 км. Ділянки дороги «Знам'янка-Луганськ-Ізварино», виконуючи маневр розвороту, завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїжджій частині, виконуючи його не з крайнього лівого положення, не впевни вся, що це буде безпечним та не створить перешкод іншим учасникам, скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7, що потягло пошкодження транспортних засобів.

Згідно постанови судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 17 травня 2012 року ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні вказаного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі було закрито у зв'язку зі збігом строку притягнення особи до адміністративної відповідальності. Вказана постанова суду першої інстанції, була залишена без змін постановою судді судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 8 червня 2012 року, тобто постанова набрала законної сили 8 червня 2012 року.

Згідно ст. 61 ч. 4 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено цю постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене, та відповідно до матеріалів справи ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, досліджених в судовому засіданні, суд виходить з обставин дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої мало місце зіткнення автомобілів під керуванням водія позивача і водія відповідача, з вини останнього, який порушив пункт 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України, що не підлягає доказуванню у даному процесі.

Встановлено, що за клопотанням представника позивача проведена судово-автотоварознавча експертиза, згідно висновку якої загальна вартість матеріальних збитків завданих власнику автомобіля складає 288164 гривні 32 копійки.

Встановлено, що судово-автотоварознавча експертиза вартості матеріальної шкоди, нанесеної власнику автомобілю НОМЕР_2, проводилась за кошти позивача та складає 1885 гривень 44 копійки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, при наявності її вини.

За ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, що нанесена її робітником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до приписів ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобілю «ЗАЗ-110557» реєстраційний номер НОМЕР_1, власником його є ПрАТ «Донецький завод високовольтних опор», по подорожньому листу службового легкового автомобіля.

Оскільки вина ОСОБА_4 у скоєнні ДТП повністю знайшла своє підтвердження, також беручи до уваги, що ОСОБА_4 в момент скоєння ДТП керував транспортним засобом, який належить ПрАт «Донецький завод високовольтних опор», під час виконання своїх трудових обов'язків, працюючи на вказаному підприємстві, суд приходить до висновку, що з відповідача - ПрАТ «Донецький завод високовольтних опор» на користь позивача слід стягнути майнову шкоду в розмірі 288164 гривні 32 копійки, також слід стягнути з відповідача понесені позивачем витрати за судово-автотоварознавчу експертизу транспортного засобу позивача в розмірі 1885 гривень 44 копійки.

Вирішуючи питання стосовно стягнення моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, дані вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Стаття 23 ЦК України надає особі право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 в обґрунтування заявленого позову про відшкодування моральної шкоди у розмірі 300000 гривень, пояснив, що вона пережила стрес, внаслідок ДТП під час якої було пошкоджено новий автомобіль «Lexus LS 460», на теперішній час вона та її сім'я позбавлені можливості користуватися автомобілем, що вимагало додаткових зусиль для організації поїздок її сім'ї до праці. Вона не може використовувати автомобіль для виконання своєї діяльності, вимушена застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя, просив суд задовольнити позовні вимоги у сумі 300000 гривень у повному обсязі.

Зі змісту ст. 23 ЦК України випливає, що під моральним збитком закон передбачає втрати немайнового характеру внаслідок душевних і фізичних страждань, яких фізична особа зазнала у зв'язку, в тому числі, із знищенням чи пошкодженням її майна, приниження ділової репутації, чи інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, як роз'яснено в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5 «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з ура хуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусил ля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Відшкодування моральної шкоди не може служити збагаченню потерпілого.

Встановлені в судовому засіданні обставини свідчать про порушення права власності та її прав ОСОБА_6 у результаті пошкодження належного їй майна, а також те, що відповідач ухиляється від виплат необхідних для відновлення автомобіля і це спричинило їй душевні страждання, порушило її звичайний спосіб життя, зажадало від нього додаткових зусиль для відновлення життя.

У відповідності зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка його завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода позивачу заподіяна неправомірними діями працівників ПАТ «Донецький завод високовольтних опор», між неправомірними діями останнього і шкодою існує причинний зв'язок, вина останнього в заподіянні шкоди встановлена.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, розмір матеріальної шкоди, з огляду на суть позовних вимог, характер заподіяних ОСОБА_6 моральних страждань, ступінь негативних наслідків для її життя, що можливо відновити, майнове становище відповідача, суд визначає розмір стягнення компенсації у відшкодування заподіяного позивачу морального збитку з Приватного акціонерного товариства «Донецький завод високовольтних опор» у сумі 30000 гривень. Дана сума є розумною та справедливою, що не може служити збагаченню потерпілого.

Таким чином, суд визнає, що з вини ПАТ «Донецький завод високовольтних опор» було завдано позивачу матеріальну та моральну шкоду у зв'язку з невиплатою коштів на ремонтування автомобіля, а отже з відповідача на користь позивача слід у повному обсязі стягнути матеріальну шкоду у розмірі : страхове відшкодування з урахуванням індексу інфляції у розмірі 40732 гривні 13 копійок; пеню у розмірі 8681 гривня 21 копійка, 3% річних у розмірі 1427 гривень 04 копійки та судові витрати на правову допомогу у розмірі 350 гривень, а всього на загальну суму 51190 гривень 38 копійок та моральну шкоду у розмірі 1000 гривень.

Вирішуючи питання відшкодування витрат пов'язаних з розглядом справи понесених позивачем, суд виходить з наступного: відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме витрати на правову допомогу, інформаційно-технічне забезпечення; витрати пов'язані із залученням спеціалістів, та проведення судових експертиз.

Відповідно до статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно платіжного доручення, позивачем при подачі позовної заяви сплачений судовий збір у розмірі 3282 гривні 00 копійок, 32 гривні 82 копійки та 110 гривень 00 копійок, а всього на загальну суму 3424 гривні 82 копійки, а також витрати на проведення судово-автотоварознавчої експертизи вартість якої складає 1885 гривень 44 копійки, які підлягають стягненню з Приватного акціонерного товариства «Донецький завод високовольтних опор» на її користь.

У зв'язку з вищевикладеним позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 60, 88, 213-218, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 23, 11, 1166, 1167, 1168, 1177, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Донецький завод високовольтних опор», третя особа ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецький завод високовольтних опор» на користь ОСОБА_6 майнову шкоду у розмірі 288164 гривні 32 копійки.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецький завод високовольтних опор» на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 30000 гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецький завод високовольтних опор» на користь ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 3282 гривні 00 копійок, 32 гривні 82 копійки та 110 гривень 00 копійок, а всього на загальну суму 3424 гривні 82 копійки.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецький завод високовольтних опор» на користь ОСОБА_6 кошти за проведення судово-автотоварознавчої експертизи у розмірі 1885 гривень 44 копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: П. Ю. Бичков