Постанова № 29842483, 01.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2013 р. Справа №805/1225/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.15

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарі судового засідання Мангуш З.В.

за участю

представника позивача Деревянка А.М.,

представників відповідача Полякової О.Г., Первих О.І.

розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкове повідомлення - рішення № 2668/10/22-5 від 24 січня 2013 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкове повідомлення - рішення № 2668/10/22-5 від 24 січня 2013 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що на підставі акта перевірки № 2/22-5/05744121 від 10 січня 2013 року відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000202340 від 24 січня 2013 року, яким донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 630879,00 грн., з яких за основним платежем 531342 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 99537 грн.

Підставою зазначених донарахувань став висновок податкового органу про те, що підприємством порушено п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. із змінами, ТОВ «ТРК «Україна» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті у розмірі 531342 грн., в тому числі за квітень 2011 року в сумі 332 270 грн., за березень 2012 року - 199 072 грн.

Позивач не згоден з висновками податкового органу, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" мало господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сценарне бюро», що відбулись в період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р., між ними було укладено угоди щодо створення літературного сценарію багатосерійного телевізійного фільму під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» та створення літературного сценарію багатосерійного телевізійного фільму під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2». Підставою для визнання податкових угод недійсними податковий орган вказує на неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сценарне Бюро» щодо підтвердження господарських взаємовідносин із позивачем. Крім того у зазначений період позивач мав господарські відносини з ТОВ «ЗЕ ШОУ ТАЙМ» щодо створення передачі «ІНФОРМАЦІЯ_3». Відповідач вважає угоду недійсною оскільки відсутні будь-які документи, що містять інформацію про фактичне надання послуг ТОВ «ЗЕ ШОУ ТАЙМ» позивачу. Проте, такі висновки податкового органу не відповідають дійсним обставинам, оскільки відповідачем з 27.12.2012 року по 03.01.2013 року ніяких документів, в тому числі текстів сценаріїв та записів на магнітному носії від позивача не вимагалось. Крім того, реальність та здійснення господарських операцій в період, що перевірявся підтверджується первинними документами, які мають всі реквізити відповідно до вимог чинного законодавства. Таким чином, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС не обґрунтовано та не доведено факт того, що договори укладені між позивачем та контрагентами порушують публічний порядок, суперечить моральним засадам суспільства та спрямований на заволодіння майном держави.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, надавши суду письмове заперечення, пояснивши, що перевіркою встановлена відсутність документів на паперовому носії, які необхідні для передачі сценарію замовнику, що обумовлено в договорі, укладеному між позивачем та ТОВ «Сценарне Бюро», відсутність за місцезнаходженням основного контрагента - постачальника ТОВ «Сценарне Бюро», неможливість фактичного виконання робіт ТОВ «Сценарне Бюро» власними силами у зв'язку з відсутністю документів, передбачених вимогами чинного законодавства, що мають свідчити про кількість робітників підприємства необхідної кваліфікації, їх технічного оснащення та відсутність документів щодо виплаченої винагороди для виконання зазначених робіт стороннім особам. Крім того, стосовно взаємовідносин з ТОВ «ЗЕ ШОУ ТАЙМ» податковим органом було встановлено відсутність переліку, прейскуранту цін та калькуляції наданих послуг, відсутність документів, що мають свідчити про фактичне проведення робіт (послуг), відсутність за місцезнаходженням та визнання банкротом контрагентів - постачальників ПП «ЕФАЛЬ», ПП «Джерел Стайл» та недоведеність фактичного виконання послуг замовника. Таким чином, ТОВ «ТРК Україна» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. На підставі вищевикладеного, відповідачі просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представника позивача та представників відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" (далі за текстом - ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна") згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 08 вересня 2000 року, включено до ЄДРПОУ за № 05744121 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби як платник податків.

Відповідач, - Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі за текстом -ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.

ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС проводила документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна", з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Сценарне Бюро» за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р., ТОВ «ЗЕ ШОУ ТАЙМ» за період з 01.03.2012 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої було складено акт № 2/22-5/05744121 від 10 січня 2013 року /а.с. 9-46/ (далі за текстом - акт перевірки) та встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. із змінами, ТОВ «ТРК «Україна» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті у розмірі 531342 грн., в тому числі за квітень 2011 року в сумі 332 270 грн., за березень 2012 року - 199 072 грн.

За змістом акту перевірки № 2/22-5/05744121 від 10 січня 2013 року вбачається, що господарські операції за періоди з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р. та з 01.03.2012 р. по 31.03.2012 р. відображені у податковій звітності, щодо придбання послуг ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна" від ТОВ «Сценарне Бюро», ТОВ «ЗЕ ШОУ ТАЙМ» є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Крім того, відповідно до довідки № 3838/2307/36057968 від 07.07.2011 р., отриманої відповідачем від ДПІ у Дарницькому районі м. Києва встановлено, що неможливо було провести зустрічну звірку ТОВ «Сценарне Бюро» щодо підтвердження господарських взаємовідносин із ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна" у квітні 2011 року, у зв'язку з тим, що підприємство не знаходилось за юридичною адресою, про що було складено довідку. Також, відповідно до податкової звітності ТОВ «Сценарне Бюро» кількість працюючих на підприємстві складає чотири особи. Витрати на оплату праці на одного працівника складає формуються в межах мінімальної заробітної плати. Вищезазначене унеможливлює фактичне виконання робіт ТОВ «Сценарне Бюро» власними силами. ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС листом № 5037/7/2240 від 01.08.2012 року отримано довідку від 30.07.2012 року № 934/22-40/36528957 про результати проведення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва зустрічної звірки ТОВ «ЗЕ ШОУ ТАЙМ» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна", за результатами якої повідомлено, що кількість працюючих на ТОВ «ЗЕ ШОУ ТАЙМ» складає шість осіб, встановлено, що підприємство є посередником. Крім того, перевіркою наданих ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна" документів щодо взаємовідносин з ТОВ «ЗЕ ШОУ ТАЙМ» встановлено відсутність будь-яких документів, що містять інформацію про фактичне надання послуг, передбачених договором, кількість робітників для виконання зазначених робіт, виїзд співробітників на об'єкт виконання робіт, транспортування співробітників на об'єкти виконання робіт.

Таким чином, в ході проведення перевірки було встановлено, що ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна" у перевіряємому періоді безпідставно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму ПДВ у зв'язку з придбанням послуг згідно нікчемних правочинів.

24 січня 2013 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення № 0000202340 згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 2/22-5/05744121 від 10 січня 2013 року за порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. із змінами, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 630879,00 грн., з яких за основним платежем 531342 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 99537 грн. /а.с.104/.

Суд приходить до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0000202340 від 24 січня 2013 року з огляду на такі обставини.

15 жовтня 2010 року між ЗАТ "Телерадіокомпанія "Україна" («Замовник») та ТОВ «Сценарне Бюро» («Виконавець») було укладено договір № 102852, за умовами якого «Виконавець» зобов'язується за замовленням «Замовника» надати оригінальний літературний сценарій багатосерійного телевізійного телефільму в жанрі мелодрами під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1».

01 грудня 2010 року між ЗАТ "Телерадіокомпанія "Україна" («Замовник») та ТОВ «Сценарне Бюро» («Виконавець») було укладено договір № 103117, за умовами якого «Виконавець» зобов'язується за замовленням «Замовника» надати оригінальний літературний сценарій багатосерійного телевізійного телефільму в жанрі мелодрами під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Фактичне виконання умов зазначених договорів (у періоді, що перевірявся податковим органом), підтверджується наступними документами:

- актами прийому-передачі сценарію від 07.04.2011 року до договору № 102852 від 15 жовтня 2010 року, актами прийому-передачі сценарію від 18.04.2011 року до договору № 102852 від 15 жовтня 2010 року, актами прийому-передачі сценарію від 07.04.2011 року до договору № 103117 від 01 грудня 2010 року, актами прийому-передачі сценарію від 21.04.2011 року до договору № 103117 від 01 грудня 2010 року;

- податковими накладними № 2 від 07.04.2011 року, № 3 від 08.04.2011 року, № 5 від 18.04.2011 року, № 1 від 07.04.2011 р., № 4 від 15.04.2011 р.

21 лютого 2012 року між ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна" («Замовник») та ТОВ «Медиа Максимум» («Продюсер») (нова назва ТОВ «ЗЕ ШОУ ТАЙМ») було укладено договір № 000098/2012, за умовами якого «Продюсер» зобов'язується здійснити відтворення телевізійної передачі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», передати передбачені договором майнові права інтелектуальної власності на вказану передачу «Замовнику».

Фактичне виконання умов зазначеного договору (у періоді, що перевірявся податковим органом), підтверджується наступними документами:

- актами прийому - передачі від 13.04.2012 року, від 23.04.2012 року;

- податковою накладною № 1 від 06.03.2012 року.

Суми ПДВ згідно зазначених вище податкових накладних позивач відніс до складу податкового кредиту, що відобразив у податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди. Копії зазначених декларацій наявні у матеріалах справи.

Отже, суд вважає, що у даному випадку позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про фактичне виконання обома сторонами договорів про надання послуг, що свідчить про спрямованість укладених договорів на настання реальних правових наслідків, а також підтверджує зв'язок придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю.

Перелік правочинів. які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦКУ: 1) правочини, спрямовані па порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Тобто визнання правочину нікчемним можливо лише за наявності наміру на порушення.

Виходячи з правової позиції Верховного суду України із нього питання, викладеної у Постанові Пленуму від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ", такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини. спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, інтими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що недійсним с правочин, якщо його недійсність встановлена Законом.

Відповідачем не викладено в акті перевірки документально обґрунтованих доказів щодо можливості надання податкової вигоди та нереальність товарного характеру у діях підприємства ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна" з ТОВ «Сценарне Бюро» та ТОВ «ЗЕ ШОУ ТАЙМ».

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦКУ, у відповідності до Постанови Пленуму від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вина дістає вияв у намірі порушити публічний порядок з боку осіб, які вчиняють такий правочин. При цьому немає значення, чи такий намір був у однієї сторони правочину, чи він мав місце у обох чи більше учасників договору.

Водночас, умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Аналізуючи наведені норми суд дійшов висновку, що питання про недійсність правочину має бути встановлене судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

З огляду на таке суд зазначає, що відповідачем не доведено тих обставин, що укладені позивачем договори порушує публічний порядок, та відсутність підстав вважати їх нікчемними. Доказів визнання спірних правочинів недійсними у судовому порядку відповідачем не надано.

В якості правомірності прийнятого рішення податковий орган в акті перевірки вказав на факт відсутності документів на паперовому носії, які необхідні для передачі сценаріїв «Замовнику», що обумовлено договорами № 103117 від 01.12.2010 р., № 102852 від 15.10.2010 р. та зазначення фамілій авторів. Крім того, в акті перевірки щодо нікчемності договору № 000098/2012 від 21.02.12 укладеного позивачем з ТОВ «Медіа Максімум» (нова назва ТОВ Зе Шоу Тайм») податковий орган зазначив про відсутність документів, що мають свідчити про фактичне проведення робіт (послуг) та про фактичне надання послуг, передбачених договором.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що тексти сценаріїв, а також запису на магнітному носії передачі «ІНФОРМАЦІЯ_3» від ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна" податковим органом безпосередньо перед перевіркою, а також в ході перевірки не вимагались.

Судом щодо зазначених обставин встановлено наступне:

10.12.2012 відповідач звернувся до ТОВ «Телерадіокомпанія України» з запитом про надання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Сценарне бюро» за період квітень 2011.

23.05.2012 відповідачем було направлено запит позивачу про надання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Зе Шоу Тайм» за період квітень 2011.

На зазначені запити позивач надав відповіді від 19.12.2012 та від 12.06.2012 разом з первинними документами: договорами, актами здачі-прийняття, податковими накладними та іншими документами. Втім сценарії на паперових носіях та записи передачі на магнітному носії податковому органу надано не було.

Суд зазначає, що запити про надання інформації та первинних документів складені у типовій формі щодо господарських відносин з поставки товарно-матеріальних цінностей. В зазначених запитах відсутні вимоги до позивача про надання предмету договорів, а саме сценаріїв на паперових носіях, а також записів передачі «ІНФОРМАЦІЯ_3» на магнітному носії.

Як вбачається з матеріалів справи, після отримання акту перевірки 14.01.2013 позивач у передбачений п'ятиденний строк надав відповідачу заперечення на акт перевірки разом з первинними документами: договорами, податковими накладними, актами здачі-прийняття, а також сценаріями на паперових носіях та записи передачі «ІНФОРМАЦІЯ_3» на магнітному носії.

Зазначена обставина визнається сторонами, отже не є спірними.

Відповідно до листа від 24.01.2013 щодо розгляду заперечень на акт перевірки, податковим органом не були взяти до відома заперечення разом з наданими до них документами, в тому числі сценаріями на паперових носіях та записи передачі «ІНФОРМАЦІЯ_3» на магнітному носії.

Відповідно до пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 44.7 ст. 44 Податковго кодексу України передбачено, що протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Суд зазначає, що не заважаючи на те, що позивачем своєчасно були надані сценарії на паперових носіях, записи передачі «ІНФОРМАЦІЯ_3» на магнітному носії, а також акти здачі прийняття записів зазначеної передачі, визначені у акті перевірки, як відсутні, податковий орган у порушення п.44.7 ст. 44 Податкового кодексу України не призначав позапланову документальну перевірку та у порушення п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України не врахував надані документи при прийняті спірних податкових повідомлень рішень.

Враховуючи вищевикладене, висновки податкового органу щодо відсутності тексту сценарію на паперовому та магнітному носії спростовуються наявністю текстів сценаріїв в паперовій формі, а саме: сценарії телефільму «ІНФОРМАЦІЯ_2» з 41 по 60 серії; сценарії телефільму «ІНФОРМАЦІЯ_2» з 61 по 70 серії; сценарії телефільму «ІНФОРМАЦІЯ_1» з 211 по 230 серії; сценарії телефільму «ІНФОРМАЦІЯ_1» з 231 по 255 серії, які не були досліджені при проведенні перевірки.

Крім того, факт створення сценаріїв в рамках виконання укладених договорів підтверджується нотаріальною заявою їх автора ОСОБА_5, яка підтверджує, що вона є автором вищезазначених сценаріїв, які були створені в рамках авторських договорів, укладених з ТОВ «Сценарне Бюро».

Також спростовуються висновки податкового органу, щодо відсутності записів передачі «ІНФОРМАЦІЯ_3», оскільки записи на магнітному носії були надані податковому органу разом з запереченнями до акту перевірки. Крім того, згідно з ефірною довідкою від 17.01.2013 наданої позивачем разом з запереченнями та у судовому засіданні в 2012 ток-шоу «ІНФОРМАЦІЯ_3» транслювалось в ефірі телеканалу «Україна» (всього 243 публічних сповіщень протягом 2012).

Таким чином, відповідач не довів суду обставин, які б свідчили про нікчемність договорів № 102852 від 15 жовтня 2010 року між ЗАТ "Телерадіокомпанія "Україна" («Замовник») та ТОВ «Сценарне Бюро» («Виконавець»), № 103117 від 01 грудня 2010 року між ЗАТ "Телерадіокомпанія "Україна" («Замовник») та ТОВ «Сценарне Бюро» («Виконавець»), № 000098/2012 від 21 лютого 2012 року між ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна" («Замовник») та ТОВ «Медиа Максимум» (нова назва ТОВ Зе Шоу Тайм»)(«Продюсер»). Натомість, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат по придбанню товарів за вказаними договорами із господарською діяльністю ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна" та фактичне використання товару у його власній господарській діяльності.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

У відповідності до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд зазначає, що діюче податкове законодавство не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг), у разі відсутності можливості перевірки його контрагента.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наданими позивачем первинними документами підтверджується факт того, що спірні правочини набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких були спрямовані.

Таким чином, у відповідача не було підстав для збільшення грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з мстою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для

прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими

несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення

яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятій рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 її. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні " органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом із тим, заявляючи вимогу про визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень та, водночас, про їх скасування, позивачем не враховано, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень або про його скасування. Наслідком висновку про недійсність рішення суб'єкта владних повноважень є його скасування. Отже вимога про визнання недійсним рішення суб'єкту владних повноважень виключає вимогу про скасування цього ж рішення, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають.

Враховуючи викладене, а також те, що приписами ст. 55 Податкового кодексу України передбачено можливість скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу, з урахуванням приписів статті 11 КАС України, для повного захисту прав позивача, суд задовольняє позовні вимоги шляхом скасування податкового повідомлення-рішення № 2668/10/22-5 від 24 січня 2013 року.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкове повідомлення - рішення № 2668/10/22-5 від 24 січня 2013 року задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 2668/10/22-5 від 24 січня 2013 року.

Врешті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 2294 грн.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 01 березня 2013 року у присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови виготовлений 06 березня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.