Рішення № 29841100, 11.03.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2609/15410/12

2-1885/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 березня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Демидовської А.І.

при секретарі - Григорович Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк», що є правонаступником щодо прав та зобов'язань ВАТ «Ерсте Банк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 08 жовтня 2007 року між ПАТ «Ерсте Банк», що є правонаступником щодо прав та зобов'язань ВАТ «Ерсте Банк» (Позивачем) та ОСОБА_1 (Відповідачем 1) був укладений Кредитний договір №014/3949/74/05340 (далі за текстом - Кредитний договір), відповідно до умов якого Позивач надає Відповідачу 1 кредит в сумі 149 310,00 доларів США (сто сорок дев'ять тисяч триста десять доларів США 00 центів)(надалі - Кредит) зі строком користування кредитними коштами до 07.10.2037р. зі сплатою 12% річних.

Отримання кредитних коштів Відповідачем 1 підтверджується особистим підписом Відповідача 1 на заяві про видачу готівки за №330000768 від 08.10.2007р.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором були укладені наступні договори:

- Договір іпотеки №014/3949/74/05340/1 від 08.10.2007р. (надалі - Договір іпотеки), укладений між Позивачем та Відповідачем 1 (ОСОБА_1), Відповідачем 2 (ОСОБА_2), Відповідачем 3 (ОСОБА_3) та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №3041, який забезпечує вимоги Позивача, що витікають з кредитного договору, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому.

Предметом іпотеки, що є забезпеченням за Кредитним договором, є квартира АДРЕСА_1 (надалі - Предмет іпотеки), що належить Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 28.12.2001р., виданого Відділом приватизації житла Солом'янського району м. Києва, згідно з розпорядженням від 28.12.2001р. за № 26734 та зареєстрованого 21.01.2002р. Комунальним підприємством «Київське міське бюро інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» і записано в реєстрову книгу за реєстровим № 874.

- Договір поруки №014/3949/74/05340/2 від 08.10.2007р. (надалі - Договір поруки), укладений між Позивачем, Відповідачем 1 та Відповідачем 4 - ОСОБА_4, за умовами якого Відповідач 4 зобов'язується перед Позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Відповідачем-1 зобов'язань, що випливають з укладеного між Позивачем та Відповідачем-1 Кредитного договору та всіх додаткових угод, що були укладені до нього, в тому числі, але не виключно, зобов'язань щодо повернення у встановлений Кредитним договором строк суми Кредиту, сплати в порядку та строки, визначені Кредитним договором, процентів за користування Кредитом та/або комісій, можливої неустойки (пені, штрафів), а також зобов'язань щодо відшкодування Відповідачем-1 витрат Позивача, пов'язаних з пред'явленням вимог і отриманням виконання за Кредитним договором, та збитків Позивача, завданих порушенням Відповідачем-1 своїх зобов'язань за Кредитним договором.

Крім того Позивач вказує, що зобов'язання за Кредитним договором виконувались неналежним чином, внаслідок чого загальна заборгованість станом на 11.05.2012 року складає 227 032,60 доларів США (двісті двадцять сім тисяч тридцять два долари США 60 центів), яка складається з:

1. основна сума боргу - 147 705,22 доларів США (сто сорок сім тисяч сімсот п»ять доларів США 22 центи);

2. по відсотках - 60 481,27 доларів США (шістдесят тисяч чотириста вісімдесят один долар США 27 центів);

3. по пені за прострочення основної суми боргу - 217,66 доларів США (двісті сімнадцять доларів США 66 центів);

4. по пені за прострочення відсотків - 18 628,45 доларів США (вісімнадцять тисяч шістсот двадцять вісім доларів США 45 центів).

Незважаючи, на прийняті банком заходи до цього часу зобов'язання Відповідачами не виконані, тому слід вважати, що умови Кредитного договору , Договору іпотеки та Договору поруки порушені.

В судове засідання представник Позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Разом з тим, від нього надійшла до суду заява про розгляд справи у його відсутність та про те, що позов підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 141-147), про причини своєї неявки суду не повідомили, заяв про розгляду справи без їх участі до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 224, 225 ЦПК України, оскільки представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 08 жовтня 2007 року між ПАТ «Ерсте Банк», що є правонаступником щодо прав та зобов'язань ВАТ «Ерсте Банк» (Позивачем) та ОСОБА_1 (Відповідачем 1) був укладений Кредитний договір №014/3949/74/05340 (далі за текстом - Кредитний договір), відповідно до умов якого Позивач надає Відповідачу 1 кредит в сумі 149 310,00 доларів США (сто сорок дев'ять тисяч триста десять доларів США 00 центів)(надалі - Кредит) зі строком користування кредитними коштами до 07.10.2037р. зі сплатою 12% річних.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором були укладені наступні договори:

- Договір іпотеки №014/3949/74/05340/1 від 08.10.2007р. (надалі - Договір іпотеки), укладений між Позивачем та Відповідачем 1 (ОСОБА_1), Відповідачем 2 (ОСОБА_2), Відповідачем 3 (ОСОБА_3) та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №3041, який забезпечує вимоги Позивача, що витікають з кредитного договору, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому.

Предметом іпотеки, що є забезпеченням за Кредитним договором, є квартира АДРЕСА_1 (надалі - Предмет іпотеки), що належить Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 28.12.2001р., виданого Відділом приватизації житла Солом'янського району м. Києва, згідно з розпорядженням від 28.12.2001р. за № 26734 та зареєстрованого 21.01.2002р. Комунальним підприємством «Київське міське бюро інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» і записано в реєстрову книгу за реєстрованим № 874.

- Договір поруки №014/3949/74/05340/2 від 08.10.2007р. (надалі - Договір поруки), укладений між Позивачем, Відповідачем 1 та Відповідачем 4 - ОСОБА_4, за умовами якого Відповідач 4 зобов'язується перед Позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Відповідачем-1 зобов'язань, що випливають з укладеного між Позивачем та Відповідачем-1 Кредитного договору та всіх додаткових угод, що були укладені до нього, в тому числі, але не виключно, зобов'язань щодо повернення у встановлений Кредитним договором строк суми Кредиту, сплати в порядку та строки, визначені Кредитним договором, процентів за користування Кредитом та/або комісій, можливої неустойки (пені, штрафів), а також зобов'язань щодо відшкодування Відповідачем-1 витрат Позивача, пов'язаних з пред'явленням вимог і отриманням виконання за Кредитним договором, та збитків Позивача, завданих порушенням Відповідачем-1 своїх зобов'язань за Кредитним договором.

Кредит Відповідачу 1 був наданий на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування (п.3.1. Кредитного договору).

Згідно із частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (Боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за Кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

На підставі банківської ліцензії та письмового дозволу НБУ банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями (ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», постанова НБУ №275 від 17.07.2001р. «Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій»).

Використання Позивачем іноземної валюти в зобов'язаннях здійснюється на підставі банківської ліцензії та дозволу, виданих Національним банком України, що наявні в матеріалах спарви.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України передбачений обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами та виконуватися належним чином відповідно до цього умов та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст.ст. 629, 526 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 08 жовтня 2007 року Позивачем було виплачено Відповідачу 1 готівкою через касу 149 310,00 доларів США (сто сорок дев'ять тисяч триста десять доларів США 00 центів), що підтверджується особистим підписом Відповідача 1 на заяві про видачу готівки за №330000768 від 08.10.2007р..

Таким чином, Позивач виконав повністю та належним чином свої зобов'язання за Кредитним договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5.1. Кредитного договору Відповідач 1 зобов'язувався використати кредит на зазначені в Кредитному договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту, сплату нарахованих відсотків та інших платежів на умовах, передбачених Кредитним договором.

Пунктом 1.3. та 5.2. Кредитного договору передбачений порядок повернення кредиту, згідно якого Відповідач 1 зобов'язується здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу Кредитора щомісячно, до 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, сплату ануїтетних платежів згідно з Графіком платежів, що є Додатком №1 до Кредитного договору, та остаточне погашення отриманого кредиту та сплату нарахованих відсотків до 07.10.2037р..

Але, як видно з розрахунку заборгованості, наданого Позивачем, починаючи з січня 2009 року, Відповідач 1 почав недобросовісно виконувати свої зобов'язання за Кредитним договором (не здійснював часткове погашення кредиту та сплату відсотків за користування кредит ними коштами згідно графіку платежів).

Статтею 611 ЦК України визначені наслідки порушення зобов'язання, зокрема: сплата неустойки.

Згідно п.9.1. Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом та комісій, передбачених положеннями Кредитного договору, Відповідач 1 сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи зобов'язання за Кредитним договором виконувались неналежним чином, внаслідок чого загальна заборгованість станом на 11.05.2012 року складає 227 032,60 доларів США (двісті двадцять сім тисяч тридцять два долари США 60 центів), що за курсом НБУ станом на 11.03.2013 року еквівалентно 1 814 671,57 (один мільйон вісімсот чотирнадцять шістсот сімдесят одна) гривня 57 копійок, яка складається з:

1. основна сума боргу - 147 705,22 доларів США (сто сорок сім тисяч сімсот п'ять доларів США 22 центи), що за курсом НБУ станом на 11.03.2013 року еквівалентно 1 180 607,82 (один мільйон сто вісімдесят тисяч шістсот сім гривень 82 копійки);

2. по відсотках - 60 481,27 доларів США (шістдесят тисяч чотириста вісімдесят один долар США 27 центів), що за курсом НБУ станом на 11.03.2013 року еквівалентно 483 426,79 (чотириста вісімдесят три тисячі чотириста двадцять шість гривень 79 копійок);

3. по пені за прострочення основної суми боргу - 217,66 доларів США (двісті сімнадцять доларів США 66 центів), що за курсом НБУ станом на 11.03.2013 року еквівалентно 1 739,76 (одна тисяча сімсот тридцять дев'ять гривень 76 копійок);

4. по пені за прострочення відсотків - 18 628,45 доларів США (вісімнадцять тисяч шістсот двадцять вісім доларів США 45 центів), що за курсом НБУ станом на 11.03.2013 року еквівалентно 148 897,20 (сто сорок вісім тисяч вісімсот дев'яносто сім гривень 20 копійок).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, Відповідачем 1 порушено умови Кредитного договору (п. 1.1, 1.3, 3.1., 5.1., 5.2), положення статтей 509, 526, 530, 629, 1046, 1049, ч.2 ст. 1050, 1054 ЦК України.

Статтею 35 ЗУ «Про іпотеку» та п.5.1 Договору іпотеки, визначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Як видно з матеріалів справи Позивач надсилав на адресу місця проживання Відповідача 1 та Відповідача 2, Відповідача 3 вимоги про порушення забезпеченого іпотекою зобов'язання 04 лютого 2009р. за вих.№34.2.0.09-1216 та 09 липня 2010р. за вих. №6.8.1.6.34-09/365, в яких повідомлялось про виникнення заборгованості, необхідність її погашення, вимога про дострокове виконання зобов'язання та попередження про звернення стягнення у разі незадоволення вимоги у встановлений строк.

Також, 09 липня 2010р. вимога про усунення порушення зобов'язання - виконання порушеного зобов'язання за вих. №6.8.1.6.34-09/365 була надіслана і Відповідачу 4, який, відповідно до п.3.1.1. Договору поруки, зобов'язаний протягом десяти днів від дати отримання письмового попередження Позивача про невиконання Відповідачем-1 забезпеченого порукою зобов'язання виконати відповідне зобов'язання шляхом перерахування суми кредиту, несплаченої суми процентів, суми комісій, суми неустойки та витрат Позивача, пов'язаних з пред'явленням вимог і отриманням виконання за Кредитним договором, а також збитків Позивача, завданих порушенням Відповідачем-1 своїх зобов'язань за кредитним договором, на рахунки, вказані в повідомленні Позивача. Докази отримання зазначених вимог Відповідачами додаються до позовної заяви (зворотні повідомлення про вручення).

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, на сьогоднішній день вимога Позивача про усунення порушення зобов'язання та дострокове повернення кредиту не була виконана жодним з Відповідачів.

Частиною 1 ст.553 ЦК України, передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст. 554 ЦК України). Відповідно до ч.2 тієї ж статті, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом, так і будь-якого з них окремо.

Відповідно до п.3.1.2., п.3.4.2. та п.3.5.2. Договору поруки, у разі невиконання Відповідачем-1 та Відповідачем-4 забезпеченого порукою зобов'язання Позивач має право звернути стягнення на все майно Відповідача-1 та/або Відповідача-4, як солідарних боржників, згідно з чинним законодавством України, а Відповідач-1 та Відповідач-4 зобов'язані відповідно нести відповідальність солідарно за таке невиконання.

Згідно ч.1 ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Дане право передбачене також і п.1.1. Договору іпотеки, відповідно до якого, Позивач має, як іпотекодержатель, право у випадку невиконання Відповідачем 1, своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставлених на умовах, передбачених договором.

Статтею 589 ЦК України визначені правові наслідки невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, зокрема, частиною 1 цієї статті передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Правові ж наслідки порушення обов'язків іпотекодавця передбачені частиною 1 ст.12 ЗУ «Про іпотеку», а саме: у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Даним правом іпотекодержатель може скористатись і у разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки (ч.2 ст.12 ЗУ «Про іпотеку).

Частиною 2 статті 590 ЦК України визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Аналогічне положення міститься і в п.3.1.4 Договору іпотеки.

Також і пунктом 5.2 Договору іпотеки передбачено, що Позивач набуває права звернути стягнення на звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо у момент настання строку виконання зобов'язання за Кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором строк суми кредиту; або при повній чи частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум процентів, комісійної винагороди, сум неустойки (пені), штрафних санкцій.

Також і пунктом 5.3 Договору іпотеки встановлено, що іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором, забезпеченого іпотекою, а якщо його вимога не буде виконана-звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч.2 ст. 589 ЦК України та ст..7 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання (ч.2 ст.7 ЗУ «Про іпотеку»).

Частиною 3 ст.7 ЗУ «Про іпотеку» визначено, що іпотекою також забезпечуються, зокрема, вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки;

Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України, ч.3 ст.33 ЗУ «Про іпотеку» та п.5.4 Договору іпотеки, звернення стягнення на заставлене майно здійснюється, зокрема, за рішенням суду.

Передача в іпотеку квартири АДРЕСА_1 була зареєстрована в Державному реєстрі іпотек 08.10.2007р., що підтверджується Витягом з Державного реєстру іпотек від 08.10.2007р. за №14800548. Згідно Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об»єктів нерухомого майна від 08.10.2007р.за №14800701 було накладено заборону відчуження предмету іпотеки.

Згідно п.2.1.1. Договору іпотеки відсутність заборони відчуження предмета іпотеки підтверджується витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, виданим приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6 від 08.10.2007р..

Пунктом 4.1.4. Договору іпотеки визначений обов'язок Іпотекодавця не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб( в т.ч. не передавати в наступну іпотеку) без отримання попередньої письмової згоди на це від Іпотекодержателя. Письмового дозволу на передачу предмета іпотеки в наступну іпотеку Позивач у відповідності до ч.1 ст.13 ЗУ «Про іпотеку» та п.4.1.4 Договору іпотеки Відповідачу 2 не надавав.

Відповідно до ч.1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей.

Згідно з ч.1 ст.109 Житлового кодексу УРСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.

Відповідно до ч.3 ст. 109 Житлового кодексу УРСР, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Так, як вбачається з матеріалів справи, надісланим 09 липня 2010 року листом-вимогою про порушення забезпеченого іпотекою зобов'язання (вих.№6.8.1.6.34-09/365) Позивач разом з повідомленням про порушення зобов'язання, необхідністю його усунення та вимогою про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором вимагав Відповідачів добровільно звільнити квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, протягом одного місяця з дня отримання даного листа.

Відповідно до ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року N 1382-IV, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5, що був стороною Договору іпотеки, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що 30.06.2009р. видано Свідоцтво про смерть. Відповідно до листа П'ятої київської державної нотаріальної контори від 21.04.2010р. за вих.№468/02-14 10 грудня 2009 року за реєстровим №7-479 на ім'я ОСОБА_2 (Відповідач 2) видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частину квартири АДРЕСА_1 після смерті її чоловіка ОСОБА_5.

Таким чином, предмет іпотеки: квартира АДРЕСА_1, належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Пунктом 36 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012р. №5 передбачено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, суди мають враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (стаття 23 Закону України «Про іпотеку»).

Проте якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, який є відмінним від боржника, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Оскільки, ОСОБА_2 успадкувала після ОСОБА_5 ј частину квартири АДРЕСА_1, заявлення позову до вище вказаного кола осіб є правомірним.

Враховуючи роз'яснення, надані Пленумом Верховного Суду України в постанові №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» та, оскільки, грошове зобов'язання виражене в іноземній валюті, АТ «Ерсте Банк» вважає за можливе заявити позов в іноземній валюті, і просить суд при винесенні рішення визначити суму стягнення в гривні, виходячи з курсу, встановленого Національним Банком України на день ухвалення рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 214, 224-226ст.ст. 12, 33, 35, 39 ЗУ «Про іпотеку», 526, 589, 590, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІПН № НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4) на користь АТ «Ерсте Банк» (ЄДРПОУ код 34001693) заборгованість за Кредитним договором №014/3949/74/05340 від 08 жовтня 2007 року в сумі 1 814 671 (один мільйон вісімсот чотирнадцять шістсот сімдесят одна) гривня 57 копійок.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки №014/3949/74/05340/1 від 08.10.2007р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6 за реєстровим №3041, на предмет іпотеки: квартира АДРЕСА_1, загальною площею 45,62 кв.м., з метою задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» (м. Київ, вул. Польова, 24-Д, ідентифікаційний код 34001693) за Кредитним договором №014/3949/74/05340 від 08 жовтня 2007року у розмірі 1 814 671 (один мільйон вісімсот чотирнадцять шістсот сімдесят одна) гривня 57 копійок.

Визначити спосіб реалізації квартири АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», з встановленням початкової ціни на рівні ціни, не нижчої за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; визначити пріоритет Позивача, як єдиного іпотекодержателя квартири АДРЕСА_1;

Зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 виселитися та знятися з реєстраційного обліку з житлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з усіма особами, що проживають разом з ними.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4) на користь АТ «Ерсте Банк» (ЄДРПОУ 34001693) судовий збір в розмірі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А.І. Демидовська