Постанова № 29839548, 07.03.2013, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/569/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2013 року Сарненський районний суд Рівненської області

одноособово суддя - Галінська В.В.

при секретарі - Мороз Ю.М.

з участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Назарця І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сарни справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сарненської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в обґрунтування вимог зазначила, що постановою № 3 від 31 січня 2013 року адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сарненської міської ради вона була притягута до адміністратвиної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 850 грн. за скоєння адміністратвиного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КУпАП, за те, що вона 21 січня 2013 року під час перевірки не заключила договір про вивезення твердих побутових відходів, що суперечить п. 8.1.8 Правил благоустрою м. Сарни. Вважає, що притягута до адміністравтиної відповідальності безпідставно, так як за результатами підприємницької діяльності ніяких побутових відходів не утворюється і в неї відсутні підстави для укладення договору на вивезення твердих побутових відходів. Просила постанову скасувати.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, суду вказала, що вона є приватним підприємцем і здійснює торгівлю непродовольчими товарами у власному приміщенні за адресою АДРЕСА_1. Жодних твердих побутових відходів від її діяльності не має. Прилягаюча територія до магазину є прибраною, сміття на ній відсутнє. В разі наявності будь-яких відходів, вони вивозяться нею самостійно до місця свого проживання. Вважає, що не порушувала вимог ст. 152 КУпАП.

Представник відповідача позов не визнав, суду вказав, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Згідно правил благоустрою м. Сарни позивач зобов"язана укласти договір на вивезення ТПВ, чого вона не зробила. ЇЇ правомірно приятгуто до адміністратвиної відповідальнсоті і нкаладено мінімальне стягнення.

Суд заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 Сарненського району Рівненської області.

21 січня 2013 року начальником інспекції з благоустрою м. Сарни Овсійчуком О.А. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення АК № 0069, згідно якого 21 січня 2013 року об 13 годині в АДРЕСА_1 магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", під час перевірки виявлено - не заключено договір по вивезенню твердих побутових відходів, що порушує встановлений порядок поводження з побутовими відходами і суперечить п. 8.1.8 Правил благоустрою м. Сарни.

31 січня 2013 року адміністративною комісією виконавчого комітету Сарненської міської ради були розглянуті матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та винесена постанова № 3 по справі про адміністратвине правопорушення та накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо правильності визначення адміністративною комісією виконавчого комітету Сарненської міської ради наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП слід відзначити наступне.

У відповідності із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду даної справи відповідачем, всупереч вимогам ст. 251 КУпАП не доведено належними та допустимими засобами доказування вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.

З постанови про адміністративне правопорушення від 31 січня 2013 року вбачається, що ОСОБА_1 не заключено договір на вивезення твердивх побутових відходів, що порушує встановлений порядок поводження з побутовими відходами, проте об'єктивна сторона правопорушення за ознаками ст. 152 КУпАП полягає у порушенні правил благоустрою території міста, іншого населеного пункту, недодержання правил щодо забезпечення чистоти і порядку в місті, іншому населеному пункті. Як видно із змісту оскаржуваної постанови, вона не містить об'єктивної сторони правопорушення, і, зокрема, в ній не зазначено, якими саме діями чи бездіяльністю позивача допущено порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою території населеного пункту, а посилання на відсутність договору на вивезення твердих побутових відходів не утворює об'єктивної сторони правопорушення, а отже і самого складу правопорушення.

Законодавством передбачена відповідальність за ст. 152 КУпАП лише за дії щодо порушення правил благоустрою населених пунктів, а не за будь-яку бездіяльність з цього приводу. Ніяких достовірних фактів порушення позивачем правил благоустрою у протоколі про адміністративне правопорушення не наведено, не вказано, які негативні наслідки були виявлені на підтвердження того, що ОСОБА_1 не укладений договір на вивезення твердих побутових відходів (чи було виявлене сміття, бруд чи таке інше).

Крім того, згідно ч. 3 Постанови КМ України від 10.12.2008, № 1070 "Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів" власники або балансоутримувачі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з особою, яка визначена виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Договір про надання послуг укладається відповідно до типового договору, наведеного у додатку 1.

Однак, ні дана Постанова КМ УКраїни, ні ЗУ "Про відходи" не містить обов"язку укладення такого договору.

Суд звертає увагу й на те, що саме положення п.п. 8.1.8. Правил благоустрою м. Сарни щодо укладення договорів на предмет здійснення послуг по вивезенню сміття лише визначає цивільно-правову природу регулювання відносин між суб'єктами благоустрою по дотриманню вимоги з санітарного очищення, утримання та користування об'єктом благоустрою, відповідно до положення ст. 34 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", та не може розглядатись як обов'язок, оскільки таке розуміння положення суперечило б загальним засадам цивільного законодавства щодо свободи договору та вільного волевиявлення сторін правочину.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що провадження у справі здійснювалось із суттєвими порушеннями вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з чим дії відповідача не можуть вважатися правомірними, а постанова винесена за наслідком такого провадження підлягає скасуванню.

На підставі наведеного, керуючись cт. ст. 4, 18, 71, 86, 100, 102, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сарненської міської ради № 3 від 31 січня 2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками ст. 152 КУпАП і накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн..

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя -