Постанова № 29838797, 11.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2013 р. Справа №805/2318/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Асманової Е.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької

області Державної податкової служби

до приватного підприємства «Внєшсервіс»

про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на

розрахункових рахунках в установах банків

за участю:

від позивача: Железньової І.А., за дов. від 06 лютого 2013 року,

від відповідача: не з'явився

Ясинуватська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до приватного підприємства «Внєшсервіс» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на розрахункових рахунках платника податків в установах банків.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що станом на 30 січня 2013 року за відповідачем значиться податковий борг на загальну суму 15455,40 гривень з штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2012 року № 0000361600. На адресу відповідача була надіслана податкова вимога від 13 серпня 2012 року № 24 на іншу суму боргу, податковий борг не припинявся. В ході вчинення дій, спрямованих на виявлення майна відповідача, за рахунок якого податковий борг може бути погашений позивачем з'ясованою, що за приватним підприємством «Внєшсервіс» нерухомого майна, автотранспорту та земельних ділянок на території м. Авдіївки та Ясинуватського району Донецької області не зареєстровано.

При цьому, позивач зазначив, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на розрахункових рахунках платника податків в установах банків.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - приватне підприємство «Внєшсервіс» (ідентифікаційний код 31377587), зареєстрований як юридична особа 23 липня 2001 року виконавчим комітетом Авдіївської міської ради Донецької області, що підтверджується витягом відповідним свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 6-7), перебуває на обліку в Ясинуватській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби як платник податків за № 377 відповідно до довідки форми № 4-ОПП від 05 липня 2012 року (а.с. 8).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, органи державної податкової служби є органами державної влади, уповноваженими здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою суб'єктами господарювання податків та зборів.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

29 грудня 2012 року у відношенні приватного підприємства «Внєшсервіс» винесено податкове повідомлення-рішення № 0000361600 про застосування штрафних ( фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату зобов'язань зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 15455,40 гривень (а.с.24).

Документи, які свідчать про оскарження або сплату відповідачем штрафних санкцій, нарахованих податковим повідомленням-рішенням № 0000361600 від 29 грудня 2012 року в матеріалах справи відсутні.

За відповідачем обліковується недоїмка за податковим повідомленням - рішенням № 0000361600 від 29 грудня 2012 в сумі 15455,40 гривень, що підтверджується відомостями зворотного боку облікової картки платника з податку на додану вартість станом на 31 січня 2013 року (а.с. 25).

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу, в рахунок погашення якого заявлені вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на розрахункових рахунках платника податків в установах банків через відсутність майна у боржника.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (згідно пункту 95.3 Податкового кодексу України).

Яинуватською об'єднаною державною податковою інспекцією приймалися заходи спрямовані на забезпечення погашення податкового боргу відповідача. Так, на адресу боржника спрямовано податкову вимогу № 24 від 13 серпня 2012 року (а.с.11), вручену відповідачеві 17 вересня 2012 року. Також зроблено запити до органів БТІ, ВРЕР, Держкомзему. Згідно довідки позивача від 12 вересня 2012 року місцезнаходження платника податків за адресою реєстрації не встановлено (а.с.15).

За інформацією, отриманою позивачем від КП Ясинуватське міське бюро технічної інвентаризації, відділу Держкомзему у м. Авдіївка та Ясинувата Донецької області, Ясинуваського ВРЕР ДАІ за ПП «Вшєшсервіс» не зареєстровано нерухомого майно, відсутні зареєстровані земельні ділянки на території м. Авдіївка та Ясинувата, автотранспорт (а. с. 12-14).

Статтею 94 Податкового кодексу як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків обов'язків, визначених законом, передбачено застосування адміністративного арешту. Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені в пункті 94.5 статті 94 Податкового кодексу України.

Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків (пункт 94.4 Податкового кодексу України).

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121 - ІІІ від 17 грудня 2000 року арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду. Згідно довідки про відкриті розрахункові рахунки ПП «Внєшсервіс» (код ЄДР 31377587) має відкриті рахунки в наступних банківських установах:

№ 260031377 у ПАТ «Промекономбанк» м. Донецьк;

№ 2600888856 у АТ «Райфайзен Банк Аваль», м. Київ;

№ 260059800321 у філії № 2 ПАТ «Банк Капітал»;

№ 26008310384300 у філії АТ «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» м. Донецьк.

Згідно пункту 20.1.17 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність податкового боргу позивача та невиявлення податковою інспекцією майна, за рахунок якого може бути здійснено погашення податкового боргу, суд дійшов висновку, про наявність підстав для накладення арешту на кошти платника податків та обґрунтованість позовних вимог податкового органу.

Разом із тим, суд зазначає, що зазначену вище норму права слід застосовувати з урахуванням пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу Україні, згідно якого, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до приватного підприємства «Внєшсервіс» (код ЄДР 31377587) про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на розрахункових рахунках платника податків в установах банків - задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності приватного підприємства «Внєшсервіс» (86060, Донецька область м. Авдіївка, 9-й квартал, буд 12, кв.80, код ЄДР 31377587) в межах наявної заборгованості у розмірі 15455,40 гривень, що знаходяться на рахунках:

№ 260031377 у ПАТ «КБ «Промекономбанк» м. Донецьк, МФО 334992;

№ 2600888856 у філії АТ «Райфайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805;

№ 26008310384300 у філії АТ «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» м. Донецьк, МФО 335816

крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 11 березня 2013 року в присутності представника позивача.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.