Вирок № 29838153, 11.03.2013, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2013 1-кп/425/17/13

425/381/13-к

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Томко В.В.

при секретарі Брудницькій О.В.

за участю прокурора Лавриненко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рубіжне Луганської області, громадянина України, українця, з середньою технічною освітою, працюючого на ПП «Парітет - Україна» на посаді директора, раніше судимого 28.04.2006 р. Рубіжанським міським судом Луганської області за ст.ст. 164 ч. 1, 358 ч. 1 КК України - засуджений до 2 років обмеження волі з іспитовим строком на 3 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 25.06.2003 р. ОСОБА_1 зобов`язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, починаючи з 23.05.2003 р.

Однак ОСОБА_1 у період часу з 06.02.2006 р. по 01.12.2012 р. злісно ухилявся від сплати аліментів на користь ОСОБА_2, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість, яка станом на 01.12.2012 р. склала 25702,76 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та щиро розкаявся, суду пояснив, що в період з 2000 по 2003 роки він перебував у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 Від цього шлюбу вони мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 З 2003 року вони припинили спільне проживання через несумісність характерів. У тому ж році його колишня дружина ОСОБА_2 подала заяву до Рубіжанського міського суду про стягнення з нього аліментів на її користь на утримання їх дитини. Згідно з рішенням Рубіжанського міського суду та на підставі виконавчого листа ОСОБА_1 був зобов'язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 1/4 частки зі всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 2003 року. Проте аліменти ОСОБА_1 сплачував нерегулярно, тому з 2003 року в нього почала виникати заборгованість. Будь-якої матеріальної допомоги дочці він не надавав. Родичі ОСОБА_1 ніяких стосунків з їх дитиною не підтримують, допомоги не надають. Участі у вихованні дитини ОСОБА_1 чи його родичі також не приймають. Таким чином, в даний час у нього виникла заборгованість по аліментам на загальну суму 25702,76 грн., яку він зобов'язується погасити в найближчий час.

Крім повного визнання своєї провини, винність ОСОБА_1 у скоєні інкримінованого йому злочину також підтверджується іншими доказами щодо обставин провадження, які не оспорюються жодним з учасників судового розгляду, тому суд, керуючись ст. 349 КПК України, визнав недоцільним їх дослідження. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 164 ч. 1 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів). Винність підсудного у вчиненні зазначеного злочину повністю доведена.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує пом'якшуючу обставину - щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом встановлено не було.

Як особа, обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, судимість погашена, за місцем реєстрації характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, до адміністративної відповідальності не притягався, працює.

Враховуючи ступінь тяжкості та характер суспільної небезпеки вчиненого злочину, його суспільно небезпечні наслідки, а також особу обвинуваченого і всі обставини провадження, суд вважає за можливе призначити йому покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчиненням ним нових злочинів.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 роки, та зобов'язавши його періодично з'являтися в органи виконання покарання за місцем проживання на реєстрацію.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Томко