Постанова № 29837487, 04.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2013 р. Справа №805/1921/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Асманової Е.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Торезької об'єднаної державної податкової інспекції

Донецької області Державної податкової служби

до товариства з обмеженою відповідальністю «Витрен»

про стягнення податкового боргу в сумі 706216,69 гривень

за участю:

від позивача: Мочкаєва Ю.І., за дов. від 08 лютого 2013 року,

від відповідача: не з'явився

Торезька об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Витрен» про стягнення податкового боргу в сумі 706216,69 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що станом на 3 січня 2013 року відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Витрен» має заборгованість перед бюджетом у сумі 706216,69 гривень, яка виникла через несплату останнім самостійно поданих податкових декларацій, уточнюючих розрахунків, податкових повідомлень-рішень. Посилаючись на вимоги пунктів 95.1, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача зазначену суму податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, органи державної податкової служби є органами державної влади, уповноваженими здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою суб'єктами господарювання податків та зборів.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Витрен», є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 31906150, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 70, 74), перебуває на обліку в Торезькій об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби як платник податків з 28 березня 2002 року за № 562 відповідно до довідки форми № 4-ОПП від 18 червня 2012 року (а.с. 72).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Станом на 04.03.2013 року за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 205465,71 гривень, що підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 03.01.2013 року (а.с. 8-9) та наданим у судовому засіданні представником позивача зворотнім боком облікової картки платника. Зазначена заборгованість виникла внаслідок нездійснення відповідачем сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітні податкові періоди, а саме: згідно декларацій за вересень 2011 року від 19.10.2011 року № 9009007788 на суму 7544,00 гривень, за листопад 2011 року від 20.12.2011 року № 9012800556 на суму 95016,00 гривень, за грудень 2011 року від 20.01.2012 року № 9014192012 на суму 9984,00 гривень, за квітень 2012 року від 18.05.2012 року № 9027728098 на суму 3229,00 гривень, за червень 2012 року від 20.07.2012 року № 9042252099 на суму 37785,00 гривень, за серпень 2012 року від 19.09.2012 року № 9056964597 на суму 612,00 гривень, за листопад 2012 року від 20.12.2012 року № 9080343591 на суму 35125,00 грн. (а.с. 20-33), уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку виправленням самостійно виявлених помилок від 05.09.2012 року № 9053559702, від 14.12.2012 року № 9078606251 (а.с. 62-67) та на підставі податкового повідомлення-рішення від 28.03.2011 року форми «Р» № 0000961540 на суму 1745,00 гривень, яке згідно корінця податкового повідомлення-рішення отримане представником відповідача 28.03.2011 року (а.с. 69).

Документи, які свідчать про оскарження або сплату відповідачем податкових зобов'язань та штрафних санкцій, нарахованих податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0000961540 від 28.03.2011 року в матеріалах справи відсутні.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 205465,71 гривень.

Порядок та строки сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток визначені розділом 3 Податкового кодексу України.

Пунктом 152.9 статті 152 Податкового кодексу України визначено, що для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал. Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

04.08.2010 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток № 9975 за півріччя 2010 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 11850,00 гривень (а.с. 46).

04.11.2010 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток № 14769 за 3 квартал 2010 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 4021,00 гривень (а.с. 47).

09.02.2011 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток № 19805 за 2010 рік, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 22210,00 гривень (а.с. 48).

06.05.2011 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток № 13382 за 1 квартал 2011 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 34520,00 гривень (а.с. 49).

09.08.2011 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток № 9006419183 за півріччя 2011 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 31097,00 гривень (а.с. 50-51).

09.11.2011 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток № 9010679490 за 3 квартали 2011 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 16828,00 гривень (а.с. 52-53).

09.02.2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток № 9015974555 за 2011 рік, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 21980,00 гривень (а.с. 54-55).

08.05.2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток № 9024850282 за 1 квартал 2012 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 1375,00 гривень (а.с. 52-53).

07.08.2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток № 9046796686 за півріччя 2012 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 8377,00 гривень (а.с. 58-59).

09.11.2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток № 9070327862 за 3 квартали 2012 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 38403,00 гривень (а.с. 60-61).

08.04.2011 року на підставі акту перевірки № 223/15-31906150 від 08.04.2011 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001021540, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у розмірі 572,73 гривень (а.с. 68). Зазначене податкове повідомлення-рішення отримане представником відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи корінцем податкового повідомлення-рішення 08.04.2011 року (а.с. 68).

Документи, які свідчать про оскарження або сплату відповідачем податкових зобов'язань та штрафних санкцій, нарахованих податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0000961540 від 28.03.2011 року в матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що станом на день судового розгляду відповідачем податкові зобов'язання з податку на прибуток за звітні податкові періоди - півріччя 2010 року, 1 квартал 2011 року, півріччя 2011 року, 3 квартали 2011 року, 2011 рік, 1 квартал 2012 року, півріччя 2012 року та 3 квартали 2012 року, а також штрафні санкції, нараховані податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» № 0001021540 від 08.04.2011 року у загальній сумі 188093,30 гривень не сплачені, що підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 03.01.2013 року (а.с. 8-9) та наданим у судовому засіданні представником позивача зворотнім боком облікової картки платника.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу з податку на прибуток в сумі 188093,30 гривень.

Пунктом 286.2 статті 286 цього Кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

26.01.2011 року відповідачем надано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності № 455 за звітний податковий період - 2011 рік, якою визначено орендну плату за землю у 2011 році у загальній сумі 20549,48 гривень, з щомісячною оплатою з січня по листопад 2011 року - 1712,46 гривень, у грудні 2011 року - 1712,42 гривень (а.с. 17).

30.01.2012 року відповідачем надано податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності № 9002300295 за звітний податковий період - 2012 рік, якою визначено орендну плату за землю у 2012 році у загальній сумі 20549,61 гривень, з щомісячною оплатою з січня по листопад 2012 року - 1712,47 гривень, у грудні 2012 року - 1712,44 гривень (а.с. 18-19).

Податковий борг підприємства у загальному розмірі 31923,47 гривень виник за несплату орендної плати за земельні ділянки державної власності за 2010-2011 роки, що підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 03.01.2013 року (а.с. 8-9) та наданим у судовому засіданні представником позивача зворотнім боком облікової картки.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 31923,47 гривень.

Підпунктом 9.1.12 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України визначено, що збір за спеціальне використання води належить до загальнодержавних зборів.

Відповідно до пункту 323.1 статті 323 Податкового кодексу України платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

У пункті 324.1 статті 324 Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Керуючись пунктом 326.1 статті 326 Податкового кодексу України водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Так, відповідно до пункту 326.2 статті 326 зазначеного Кодексу, збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

Згідно пункту 328.1 статті 328 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

Пунктом 328.2 статті 328 цього кодексу встановлено, що платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації, як визначено пунктом 328.3 статті 328 Податкового кодексу України.

Як передбачено підпунктом 49.18.2 пунктом 49.18 статті 49 розділу ІІ Податкового кодексу України, податкові декларації, розрахунки, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Керуючись пунктом 328.4 статті 328 Кодексу збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

02.02.2012 року відповідачем надано до податкової інспекції податкову декларацію зі збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за 2011 рік № 9014837319, у рядку 3.1 розділу ІІІ якої відповідач визначив до сплати збір у сумі 847,57 гривень (а.с. 43-45).

08.05.2012 року відповідачем надано до податкової інспекції податкову декларацію зі збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за 1 квартал 2012 року № 9024863152, в якій відповідач визначив до сплати збір у сумі 639,12 гривень (а.с. 40-42).

30.07.2012 року відповідачем надано до податкової інспекції податкову декларацію зі збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за перше півріччя 2012 року № 9044671068, в якій відповідач визначив до сплати збір у сумі 398,47 гривень (а.с. 37-39).

06.11.2012 року відповідачем надано до податкової інспекції податкову декларацію зі збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за 3 квартал 2012 року № 9068983252, в якій відповідач визначив до сплати збір у сумі 659,66 гривень (а.с. 34-36).

Судом встановлено, що станом на день судового розгляду, з урахуванням переплати, несплаченими залишаються грошові зобов'язання зі збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за звітні податкові періоди - 2011 рік, 1 квартал 2012 року, 1 півріччя 2012 року та 3 квартал 2012 року у загальному розмірі 2508,43 гривень, що підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 03.01.2013 року (а.с. 8-9) та наданим у судовому засіданні представником позивача зворотнім боком облікової картки.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу плати за спеціальне використання поверхневих та підземних вод у розмірі 2508,43 гривень.

Порядок та строки сплати податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначені розділом ХІ Податкового кодексу України.

Підпунктом 263.11.1 пункту 263.11. статті 263 Податкового кодексу України визначено, що звітним (податковим) періодом з плати за користування надрами для видобування корисних копалин є календарний квартал.

Зазначеним підпунктом також визначено, що податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подається органу державної податкової служби до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків.

Як передбачено підпунктом 49.18.2 пунктом 49.18 статті 49 розділу ІІ Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до вимог пункту 263.12 статті 263 Податкового кодексу України платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби.

31.07.2012 року відповідачем надано до податкової інспекції податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 квартал 2012 року № 9044903356, у рядку 7 якого відповідач визначив до сплати податок в сумі 495,77 гривень (а.с. 13-14).

09.11.2012 року відповідачем надано до податкової інспекції податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 3 квартал 2012 року № 9070421468, в якому відповідач визначив до сплати податок в сумі 4094,67 гривень (а.с. 15-16).

Станом на день судового розгляду відповідачем грошові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за звітні податкові періоди - 2 квартал 2012 року та 3 квартал 2012 року у розмірі 4589,70 гривень не сплачені, що підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 03.01.2013 року (а.с. 8-9) та наданим у судовому засіданні представником позивача зворотнім боком облікової картки.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 4589,70 гривень.

Платники податку, об'єкти та база оподаткування, ставки податку, порядок обчислення та порядок сплати податку на доходи фізичних осіб визначені розділом ІV Податкового кодексу України.

Згідно пункту 171.1. статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Тобто, відповідач є податковим агентом у розумінні приписів підпункт 14.1.180 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпунктів 168.1.1. та 168.1.2.пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно положень пункту «а» пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

28.02.2011 року відповідачем надано до податкової інспекції податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року № 1744, в якому відповідач визначив до сплати податок в сумі 2046,52 гривень, а також заборгованість станом на 01.01.2011 року у сумі 315558,11 гривень (а.с. 10).

14.03.2011 року відповідачем надано до податкової інспекції податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за лютий 2011 року № 2709, в якому відповідач визначив до сплати податок в сумі 1981,68 гривень (а.с. 11).

19.04.2011 року відповідачем надано до податкової інспекції податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за березень 2011 року № 12167, в якому відповідач визначив до сплати податок в сумі 7633,27 гривень (а.с. 12).

Відповідно до підпункту 168.4.4 статті 168 Податкового кодексу України юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

У встановлені законодавством строки самостійно узгоджені податкові зобов'язання відповідачем не сплачені.

Податковий борг підприємства у загальному розмірі 273636,30 гривень виник за несплату податку на доходи фізичних осіб за звітні податкові періоди - січень, лютий та березень 2011 року, що підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 03.01.2013 року (а.с. 8-9) та наданим у судовому засіданні представником позивача зворотнім боком облікової картки.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 273636,30 гривень.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

27 вересня 2006 року податковою інспекцією сформовано першу податкову вимогу № 1/174, яка отримана уповноваженою особою відповідача 28 вересня 2006 року, що підтверджується корінцем першої податкової вимоги (а.с. 71).

31 жовтня 2006 року податковою інспекцією сформована друга податкова вимога № 2/252, яка отримана уповноваженою особою відповідача 3 листопада 2006 року, про що свідчить підпис на корінці вимоги (71).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Як вбачається із матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Витрен» починаючи з 31 жовтня 2006 року (дата формування другої податкової вимоги) по 04 березня 2013 року безперервно мало податковий борг, у зв'язку з цим податкові вимоги № 1/174 від 27 вересня 2006 року та № 2/252 від 31 жовтня 2006 року є чинними.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.

Крім того, відповідно до ухвали господарського суду Донецької області від 22 жовтня 2009 року у справі № 27/166Б 04.11.2008 року стосовно підприємства порушено справу про банкрутство та триває процедура санації (а.с.77). Однак, позивач просить стягнути з боржника суми поточної податкової заборгованості, стосовно яких у відповідача законодавчо встановлений обов'язок сплати.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу, в рахунок погашення якого заявлені вимоги про стягнення коштів з рахунків у банках.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня направлення податкової вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Витрен» про стягнення податкового боргу в сумі 706216,69 гривень задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Витрен» (ЄДРПОУ 31906150) податковий борг у сумі 706216 (сімсот шість тисяч двісті шістнадцять) гривень 69 копійок, з яких:

- податок на додану вартість в сумі 205465 (двісті п'ять тисяч чотириста шістдесят п'ять) гривень 71 копійок - код платежу 14010100, отримувач: Державний бюджет, банк отримувач УДКС м. Сніжне ГУ ДКУ СУ в Донецькій області, МФО - 834016, код - 38024012, р/р 31115029700078;

- податок на прибуток в сумі 188093 (сто вісімдесят вісім тисяч дев'яносто три) гривень 30 копійок - код платежу 11021000, отримувач: Державний бюджет, банк отримувач УДКС м. Сніжне ГУ ДКУ СУ в Донецькій області, МФО - 834016, код - 38024012, р/р 31113009700078;

- орендна плата з юридичних осіб в сумі 31923 (тридцять одна тисяча дев'ятсот двадцять три) гривень 47 копійок - код платежу 13050211, отримувач: Місцевий бюджет, банк отримувач УДКС м. Сніжне ГУ ДКУ СУ в Донецькій області, МФО - 834016, код - 38024012, р/р 33212812700078;

- збір за спеціальне використання води в сумі 2508 (дві тисячі п'ятсот вісім) гривень 43 копійок - код платежу 13020100, отримувач: Місцевий бюджет, банк отримувач УДКС м. Сніжне ГУ ДКУ СУ в Донецькій області, МФО - 834016, код - 38024012, р/р 33119357700078;

- плата за користування надрами для видобування корисних копалин загального значення в сумі 4589 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 70 копійок - код платежу 13030100, отримувач: Місцевий бюджет, банк отримувач УДКС м. Сніжне ГУ ДКУ СУ в Донецькій області, МФО - 834016, код - 38024012, р/р 33111366700078;

- податок на доходи найманих працівників в сумі 273636 (двісті сімдесят три тисячі шістсот тридцять шість) гривень 30 копійок - код платежу 11010106, отримувач: Місцевий бюджет, банк отримувач УДКС м. Сніжне ГУ ДКУ СУ в Донецькій області, МФО - 834016, код - 38024012, р/р 33213800700078.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 04 березня 2013 року в присутності представника позивача.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.