Постанова № 29837447, 25.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2013 р. Справа №2а/0570/16093/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-55

при секретарі судового засідання Заднепровської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції в Донецькій області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0003531542 від 06листопада 2012року,-

за участю представників сторін

від позивача: Макіян Г.В.

від відповідача: Полтарацької Т.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум», звернувся з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції в Донецькій області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення»0003531542 від 06листопада 2012року.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що на підставі акта перевірки № 4423/15-210/31586254 від 17 вересня 2012 року відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0003531542 від 06 листопада 2012 року, відповідно до якого товариству нараховано суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 232,5грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, яка була проведена з порушенням порядку, а саме згідно п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України проведення камеральної перевірки відбувається протягом 30календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації. Отже, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2011року від 09.11.2011року мав бути перевірений до 9грудня2011року. Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до ст. 209 розділу V Кодексу), який є податковою звітністю, затверджений Наказом Державної податкової Адміністрації України № 41 від 25 січня 2011 року, що діяв на той час, не містить рядок для визначення суми штрафу, нарахованої платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки. Отже, для підприємств, що обрали оподаткування в порядку ст. 209 Податкового кодексу України не передбачено обов'язку розраховувати та сплачувати до бюджету суму штрафу в розмірі трьох відсотків від суми недоплати.

Листом Державної податкової служби України від 09 вересня 2011 року № 14/7/15-3417-04 "Щодо виправлення помилок у звітності з податку на додану вартість" визначено, що у випадку виявлення помилок (порушень), що не вплинули на розрахунки з бюджетом, штрафні санкції відповідно до норм Податкового кодексу України до платника податку не застосовуються.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав заперечення на адміністративний позов (а.с.86), у яких зазначив, перевіркою встановлено, що даним платником у зв'язку з самостійно виявленим заниженням податкових зобов'язань минулих податкових періодів був надан уточнюючий розрахунок відповідно до якого збільшено суму ПДВ, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства в розмірі 4650,00грн., однак без сплати суми штрафу передбачено пунктом 50.1 статті 50 ПКУ.

Відповідно до пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання. Враховуючи те, що підприємство не виконало вимоги ст. 50 Податкового кодексу був складений акт перевірки від 17.09.2012 №4423/15-210/31586254, на основі якого було прийняте податкове повідомлення-рішення від 6листопала 2012року №0003531542. Щодо твердження позивача про порушення податковою інспекцією строку проведення камеральної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань податку на додану вартість, то за приписами п.50.1 ст.50 ПКУ граничний термін надання уточнюючого розрахунку є строк, встановлений ст..102ПКУ, тобто 1095днів. Таким чином, податковою інспекцією строки проведення камеральної перевірки уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за лютий 2011року, що була надана в жовтні 2011р.порушені не були. На підставі вищевикладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум» є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області 17.12.2001 року, ідентифікаційний код юридичної особи 31586254, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(а.с.17).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум» надало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виявленими помилками за липень 2011року від 09.11.2011 вх.№61218.

Слов'янська ОДПІ у Донецької області ДПС проводила камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Гранум", за результатами якої було складено акт № 4423/15-210/31586254 від 17 вересня 2012 року (а.с.6) та встановлено порушення п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.

26 жовтня 2012 року позивачем до Слов'янської ОДПІ Донецької області ДПС було подано заперечення на акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 4423/15-210/31586254 від 17 вересня 2012 року, в яких ТОВ "Гранум" просив відмінити акт перевірки (а.с.10-12).

Листом від 01 листопада 2012 року № 23211/10/13-2 податковим органом була надана відповідь на заперечення ТОВ "Гранум", в якій податковий орган повідомляє, що підприємством не були виконані вимоги ст. 50 Податкового кодексу України, тому вищезазначений акт перевірки був складений з відповідними висновками, які узгоджуються з діючим законодавством

Відповідачем на підставі акта перевірки № 4423/15-210/31586254 від 17 вересня 2012 року за порушення п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 232,50грн. винесено податкове повідомлення-рішення№ 0003531542 від 6 листопада 2012 року.

Суд, розглянувши документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

09листопада 2011 року ТОВ "Гранум" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецької області Державної податкової служби було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2011 року та додатки до цього розрахунку, відповідно до якого позивачем збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено ст. 50 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

На виконання вказаних норм 09листопада 2011 року позивачем до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецької області Державної податкової служби було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2011 року.

Відповідно до п. 209.2. ст. 209 ПКУ сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно з п. 54.1. ст. 54 ПКУ платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 14.1.39 ст. 14 ПКУ визначено, що грошове зобов'язання, це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію.

Такий же порядок передбачений і п. 4.2.1. розділу 4 Наказу Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», а саме: податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до статті 209 розділу V Кодексу) який є податковою звітністю, затвердженийНаказом Державної податкової Адміністрації України № 41 від 25 січня 2011 року, що діяв на той час, не містить рядок для визначення суми штрафу, нарахованої платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки.

Таким чином суд погоджується з доводами позивача про те, що для підприємств які обрали оподаткування в порядку ст. 209 ПКУ не передбачено обов'язку розраховувати та сплачувати до бюджету суму штрафу в розмірі трьох відсотків від суми недоплати.

Відповідальність за податкові правопорушення в частині невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності передбачена п. 120.2 ст.120 Податкового кодексу України.

Положеннями ст. 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення це діяння яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПК України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З аналізу пункту 120.2 ст. 120 ПКУ вбачається, що штраф передбачений вказаною нормою може бути накладено у випадку не надіслання уточнюючого розрахунку або не включення виявлених сум до податкової звітності за наступні періоди, а також у разі несплати суми недоплати.

Оскільки, позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно усунуто виявлені помилки, бюджет не зазнав втрат, тому суд вважає необґрунтованим та недоведеним висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Стосовно строків проведення камеральної перевірки, суд зазначає, що порушення строку проведення камеральної перевірки є порушенням з боку податкового органу, але не може розцінюватися як підстава для звільнення платника податку від правових наслідків, передбачених законодавством у разі необґрунтованості податкової вигоди.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції в Донецькій області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0003531542 від 06листопада 2012року- задовольнити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 25 лютого2013 року в присутності представників сторін. Постанову у повному обсязі буде складено 01березня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» витрати по сплаті судового збору у розмірі 139,49грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.