Вирок № 29836527, 11.03.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2932/2012

ВИРОК

іменем України

"11" березня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі :

головуючого судді - Тустановського О.М.,

при секретарі - Друца О.В.,

за участю прокурора - Луценко С.В.

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську Миколаївської області кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, освіта вища, не судимого, перебуває у цивільному шлюбі, не працюючого, наказом начальника УМВС України на Південній залізниці № 121 о/с від 24.04.2012 року звільнений з посади інспектора патрульної служби групи патрульної служби ЛПМ на ст. Кобеляки ЛВ на ст. Кременчук, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,

у вчинені злочинів, передбачених ст. 189 ч.3, 364 ч.3 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 вчинив умисний злочин при таких обставинах.

Наказом начальника УМВС України на Південній залізниці № 68 о/с від 10.05.2011 року ОСОБА_2 призначений на посаду інспектора патрульної служби групи патрульної служби лінійного пункту міліції на станції Кобеляки лінійного відділу на станції Кременчук УМВС України на Південній залізниці. Розпорядженням начальника УМВС України на Південній залізниці № 49 від 20.02.2012 року на ОСОБА_2 з 17.02.2012 року покладено виконання обов'язків оперуповноваженого сектору карного розшуку ЛВ на ст. Кременчук.

Наказом начальника Кременчуцького РВ УМВС України в Полтавській області № 5 о/с від 26.02.2010 року ОСОБА_2 присвоєно чергове спеціальне звання - "старший сержант міліції".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про міліцію" в обов'язки ОСОБА_2, зокрема, входило виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили, захист власності від злочинних посягань.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про міліцію" ОСОБА_2 зобов'язаний був також:

- виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством;

- приймати і реєструвати заяви і повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення.

Для виконання покладених на міліцію обов'язків, ОСОБА_2 як працівнику міліції відповідно до ст. 11 Закону України "Про міліцію" надано право:

- викликати громадян і службових осіб у справах про злочини та у зв'язку з матеріалами, що знаходяться в її провадженні, в разі ухилення без поважних причин від явки за викликом піддавати їх приводу у встановленому законом порядку;

- вимагати від керівників підприємств, установ і організацій пояснення по фактах порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена до компетенції міліції, а також у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, проводити перевірки по фактах порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції, вимагати проведення інвентаризацій і ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, ОСОБА_2, займаючи посаду інспектора ППС, виконував в ЛВ на ст. Кременчук обов'язки оперуповноваженого сектору карного розшуку, пов'язану з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарчих функцій, в силу чого був службовою особою.

Як співробітник міліції ОСОБА_2, на підставі ст. 1 Закону України "Про міліцію", був представником органу державної виконавчої влади.

В 2009 році ОСОБА_2, працюючи помічником дільничного інспектора міліції Кременчуцького РВ УМВС України в Полтавській області, у м. Кременчуці познайомився з мешканкою м. Вознесенськ Миколаївської області ОСОБА_3 Наприкінці 2011 року ОСОБА_2 дізнався про те, що 15.03.2011 року ОСОБА_3 була засуджена судом за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі з відстрочкою виконання покарання строком на 3 роки.

25.02.2012 року ОСОБА_2 виявив, що громадянин ОСОБА_4 на ст. Омельник Південної залізниці зберігав при собі у шприці речовину, схожу на наркотичний засіб. Дана інформація 25.02.2012 року була зареєстрована у Журналі реєстрації заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються ЛВ на ст. Кременчук під № 119.

03.03.2012 року слідчий СВ ЛВ на ст. Кременчук ОСОБА_5 за результатами дослідчої перевірки вказаної інформації порушив відносно ОСОБА_4 і прийняв до свого провадження кримінальну справу № 3512018 за ознаками ч. 1 ст. 309 КК України. На підставі зібраної по справі інформації слідчий ОСОБА_5 06.03.2012 року отримав дозвіл суду на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

08.03.2012 року в.о. оперуповноваженого ЛВ на ст. Кременчук ОСОБА_2 з оперуповноваженими СКР ЛВ на ст. Кременчук ОСОБА_6, ОСОБА_7, начальником СКР ЛВ на ст. Кременчук ОСОБА_8 зі слідчим ОСОБА_5 виїхали у м. Вознесенськ Миколаївської області, щоб забезпечити проведення останнім обшуку за місцем проживання ОСОБА_3

При цьому ОСОБА_2 вирішив використати зустріч з ОСОБА_3 в обстановці проведення у неї обшуку, а також факт засудження її в 2011 році до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років з відстрочкою виконання покарання строком на 3 роки для зловживання владою і вимагання у ОСОБА_3 грошей під погрозою фальсифікації доказів того, що вона займається злочинною діяльністю, пов'язаною з незаконним обігом особливо небезпечних наркотичних речовин.

ОСОБА_2, реалізуючи виниклий злочинний умисел, діючи як службова особа з використанням свого службового становища, висловив ОСОБА_3 вимогу передачі йому чужого майна з погрозою порушення її прав, а саме висловив вимогу передачі йому грошей , погрожуючи тим, що в разі її відмови він сфальсифікує докази її злочинної діяльності, стосовно ОСОБА_3 буде порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 307 КК України і, враховуючи її засудження у 2011 році до покарання у вигляді позбавлення волі з відстрочкою виконання покарання строком на 3 роки, призведе до обрання їй запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і в подальшому до призначення покарання у вигляді позбавлення волі, тобто порушить її право не бути незаконно притягненою до кримінальної відповідальності.

З цією метою 09.03.2012 року підсудний зателефонував ОСОБА_3 і діючи як службова особа з використанням свого службового становища, висловив ОСОБА_3 вимогу передачі йому чужого майна з погрозою порушення її прав, а саме висловив вимогу передачі йому грошей в сумі 17 000 доларів США..

Сприймаючи погрози ОСОБА_2 як реальні, ОСОБА_3 висловила свою згоду передати йому лише 16100 доларів США, на що ОСОБА_2 погодився. При цьому вони домовилися про те, що ОСОБА_3 привезе йому вказані 1100 доларів США 30.03.2012 року у м. Кременчук, а решту 15000 доларів США привезе йому до 25.04.2012 року.

30.03.2012 року ОСОБА_3 звернувся із заявою про злочинні дії ОСОБА_2 до відділу внутрішньої безпеки в Миколаївській області Департаменту внутрішньої безпеки МВС України і в подальшому діяла під контролем органів внутрішніх справ з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_2

30.03.2012 року ОСОБА_3 на вимогу ОСОБА_2 приїхала до м. Кременчука, близько 16.00 год. зустрілася на площі залізничного вокзалу ст. Кременчук з ОСОБА_2, при чому останній, діючи як службова особа з використанням свого службового становища, висловив ОСОБА_3 вимогу передачі йому чужого майна з погрозою порушення її прав, а саме висловив вимогу передачі йому грошей в сумі 1100 доларів США, погрожуючи тим, що в разі її відмови він сфальсифікує докази її злочинної діяльності, стосовно ОСОБА_3 буде порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 307 КК України і, враховуючи її засудження у 2011 році до покарання у вигляді позбавлення волі з відстрочкою виконання покарання строком на 3 роки, призведе до обрання їй запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і в подальшому до призначення покарання у вигляді позбавлення волі, тобто порушить її право не бути незаконно притягненою до кримінальної відповідальності.

Побоюючись реалізації погроз ОСОБА_2 ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_2 близько 16.30 год. 30.03.2012 року отримав від неї 1100 доларів США, що за курсом НБУ на 30.03.2012 становить 8786, 8 грн., якими в подальшому розпорядився за власним розсудом.

При цій же зустрічі з ОСОБА_3 ОСОБА_2, діючи як службова особа з використанням свого службового становища, повторно висловив ОСОБА_3 вимогу передачі йому чужого майна з погрозою порушення її прав, а саме висловив вимогу передачі йому повторно грошей в сумі 15 000 доларів США, погрожуючи тим, що в разі її відмови він сфальсифікує докази її злочинної діяльності, стосовно ОСОБА_3 буде порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 307 КК України і, враховуючи її засудження у 2011 році до покарання у вигляді позбавлення волі з відстрочкою виконання покарання строком на 3 роки, призведе до обрання їй запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і в подальшому до призначення покарання у вигляді позбавлення волі, тобто порушить її право не бути незаконно притягненою до кримінальної відповідальності.

Сприймаючи погрози ОСОБА_2 як реальні і не бажаючи порушення своїх прав, ОСОБА_3 на його вимогу передати 15000 доларів США погодилася.

Після цього, 13.04.2012 року ОСОБА_2 телефонував ОСОБА_3 з приводу передачі нею грошей і на її прохання погодився на зменшення суми цих грошей до 12500 доларів США.

21.04.2012 року ОСОБА_2, реалізуючи вищевказаний умисел, близько 18.00 год. приїхав до м. Вознесенська Миколаївської області, зайшов до АДРЕСА_1, у якому мешкала ОСОБА_3 і, діючи як службова особа з використанням свого службового становища, повторно висловив ОСОБА_3 вимогу передачі йому чужого майна з погрозою порушення її прав, а саме висловив вимогу передачі йому грошей в сумі 12 500 доларів США, погрожуючи тим, що в разі її відмови він сфальсифікує докази її злочинної діяльності, стосовно ОСОБА_3 буде порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 307 КК України і, враховуючи її засудження у 2011 році до покарання у вигляді позбавлення волі з відстрочкою виконання покарання строком на 3 роки, призведе до обрання їй запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і в подальшому до призначення покарання у вигляді позбавлення волі, тобто порушить її право не бути незаконно притягненою до кримінальної відповідальності.

Побоюючись реалізації погроз ОСОБА_2, ОСОБА_3 передала йому, а ОСОБА_2 близько 18.45 год. 21.04.2012 року повторно отримав від неї 12 500 доларів США, що за курсом НБУ на 21.04.2012 становить 99821 грн., які він не встиг використати за власним розсудом, оскільки безпосередньо після цього був затриманий співробітниками правоохоронних органів.

Всього, 30.03.2012 року та 21.04.2012 року ОСОБА_2 за вищевикладених обставин шляхом вимагання отримав від ОСОБА_3 гроші в сумі 13 600 доларів США, що за курсом НБУ на відповідні дати становить 108607, 8 грн. і в 202,43 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян (108607, 8 : 536,5 = 202,43), завдавши їй значну майнову шкоду.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_2 винним себе визнав частково, пояснивши, що з 2009 року він знає ОСОБА_3, допомагав останній в регульовані деяких питань, з 2011 року за нею нічого не чув і не знав, що вона була засуджена за збут наркотичних засобів. В лютому 2012 року він з нею не зустрічався, не телефонував і не їздив до неї додому. 08.03.2012 року він дійсно їздив до місця мешкання ОСОБА_3 в м. Вознесенськ в складі оперативної групи, де слідчим проводився обшук на предмет виявлення наркотичних засобів. Приїхали в місто Вознесенськ на двох автомобілях. Після проведення обшуку він не пам»ятає. хто запропонував ОСОБА_3 їхати в лінійний відділ ст..Кременчук. По приїзду останньому залишили черговому, а потім завели в кабінет, який знаходився на другому поверсі напроти кабінету начальника карного розшуку. ОСОБА_3 він не погрожував і не вимагав гроші в сумі 15000 доларів США. Він не знає, хто такий ОСОБА_10, з останнім не зустрічався і не бачив як він передавав гроші. Не заперечує, що 30.03.2012 року зустрічався з ОСОБА_3, яка повинна була привести йому борг за свою сестру в сумі 1100 доларів США і дійсно вказану суму грошей він отримав. Потерпілій він не погрожував. Але чув від начальника лінійного відділу, що є знайомі, які хочуть затримати ОСОБА_3, оскільки вона займається збутом наркотичних засобів і необхідно були гроші в сумі 15000 доларів США. Йому говорив начальник, що він вказану суму повинен забрати у потерпілої. До 21 квітня 2012 року він неодноразово розмовляв по телефону з нею по різним питанням, і в тому числі 15000 доларів США, які вона повинна дати, щоб її не затримали. Потерпіла пообіцяла, що вказану суму постарається назбирати. 21 квітня 2012 року за вказівкою начальника лінійного відділу разом з ОСОБА_6 приїхали в м. Вознесенськ до ОСОБА_3, де в кімнаті житлового будинку вона передала йому 12500 доларів США. При виході з будинку на дворі був затриманий і були вилучені гроші. Всього він від ОСОБА_3 отримав 13600 доларів США.

Крім часткового визнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочинів, його вина у вчиненні злочинів підтверджується наступними доказами:

- заявою ОСОБА_3 до ВВБ в Миколаївській області про вимагання у неї співробітником ОВС ОСОБА_2 15 000 доларів США під погрозою фальсифікації доказів вчинення нею злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин (т. 1 а.с. 5);

- даними протоколу огляду та вручення грошових коштів від 21.04.2012 року, з якого вбачається, що у вказаний день співробітником ВВБ в Миколаївській області в присутності понятих були оглянуті, скопійовані, та вручені ОСОБА_3 125 банкнот по 100 доларів США, а всього гроші в сумі 12 500 доларів США для фіксації факту протиправної діяльності ОСОБА_2, вказані гроші належать ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 16-50);

- даними протоколів про результати проведення оперативно - технічних заходів та додатками до них - аудіо- і аудіо відеозаписами, з яких вбачається, що, 30.03.2012 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 1100 доларів США, при чому погрожував в разі її відмови передати йому ще 15 000 доларів США фальсифікацією доказів вчинення нею злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин і позбавленням волі;

- у період з 03.04.2012 року по 21.04.2012 року підсудний ОСОБА_2 неодноразово розмовляв з ОСОБА_3 по телефону, при чому вони домовилися, що ОСОБА_3 передасть йому поки що 12 500 доларів США і що ОСОБА_2 приїде до неї за цими грошима;

- 21.04.2012 року в результаті висловлених 30.03.2012 року погроз ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 12500 доларів США, які поклав у праву зовнішню кишеню своєї спортивної куртки;

- даними протоколу особистого обшуку ОСОБА_2, з якого вбачається, що о 19.10 годин 21.04.2012 року при особистому обшуку підсудного біля будинку АДРЕСА_3 у нього, зокрема, вилучено 125 банкнот по 100 доларів США, які вручалися ОСОБА_3 відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів(т. 1 а.с. 89).

Дані вищезазначених протоколів підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_3, з яких вбачається, що у квітні 2011 року вона була засуджена Вознесенським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 307 КК України з застосуванням ст. 75 КК України - відстрочка виконання покарання строком на 3 роки. У зв'язку із цим вже більше року збутом особливо небезпечних наркотичних засобів не займається, наркотичні засоби вдома не зберігає. Підтверджує, що дійсно 30.03.2012 року вона на вимогу ОСОБА_2 приїхала до м. Кременчука, близько 16.00 год. зустрілася на площі залізничного вокзалу ст. Кременчук з ОСОБА_2, при чому останній, діючи як службова особа з використанням свого службового становища, висловив ОСОБА_3 вимогу передачі йому чужого майна з погрозою порушення її прав, а саме висловив вимогу передачі йому грошей в сумі 1100 доларів США, погрожуючи тим, що в разі її відмови він сфальсифікує докази її злочинної діяльності, стосовно ОСОБА_3 буде порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 307 КК України і, враховуючи її засудження у 2011 році до покарання у вигляді позбавлення волі з відстрочкою виконання покарання строком на 3 роки, призведе до обрання їй запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і в подальшому до призначення покарання у вигляді позбавлення волі, тобто порушить її право не бути незаконно притягненою до кримінальної відповідальності.

Вони пройшли у кав'ярню, поспілкувалися, підсудний наполягав на тому, щоб вона шукала гроші, що для того щоб заробити гроші він радить їй збувати опій, який він їй поставлятиме і забезпечувати безпеку цієї діяльності. Зміст розмови контролювався співробітниками органів внутрішніх справ.

Після виходу з кав'ярні він підвів її до автомобіля "Нива" білого кольору, на даху якого стояли 3 прожектори, який стояв в іншій частині вокзалу. Він відкрив цей автомобіль ключем, вони сіли з ним у цей автомобіль, і вона передала ОСОБА_2 1100 доларів США. Після цього вона повернулася до міста Вознесенська. Підсудний знов неодноразово телефонував їй з приводу передачі йому грошей. У одній з розмов вона сказала, що знайшла гроші, але поламала ногу і не можу приїхати. 21.04.2012 року він зателефонував їй і сказав, що можливо приїде за грошима. Біля 18.00 год. 21.04.2012 року він приїхав до неї, де вона в кімнаті будинку передала ОСОБА_2 свої 12500 доларів, які їй перед тим вручили співробітники ВБ ОВС. ОСОБА_2 перерахував ці гроші і поклав у праву кишеню свої куртки. Після того ОСОБА_2 пішов з її будинку. Всі погрози ОСОБА_2 вона сприймала реально, як такі, які він може реалізувати і які порушать її законні права.

Свідок ОСОБА_6 показав, що в лінійному відділі на ст. Кременчук працює з серпня 2011 року на посаді оперуповноваженого відділу боротьби з посяганнями на вантажі та кримінального розшуку. Приблизно у березні 2012 року він з ОСОБА_2, та іншими працівниками міліції на його автомобілі поїхали у м. Вознесенськ. Однією з причин цієї поїздки була зустріч з ОСОБА_3 в цілях оперативної роботи. Під час цієї поїздки вони заїжджали до неї додому, там поспілкувалися з нею та поїхали далі у своїх справах. Перебуваючи у неї вдома вони нічого у неї не шукали і не забирали. 21.04.2012 року йому зателефонував ОСОБА_2 та попросив на його автомобілі з'їздити з ним у м. Вознесенськ Миколаївської області до ОСОБА_3, на що він погодився. Близько о 18-ої години вони приїхали до будинку, у якому мешкає ОСОБА_3 у м. Вознесенську. З дозволу ОСОБА_3 вони зайшли до будинку. Остання лежала у кімнаті на ліжку з загіпсованою ногою. Вони присіли біля неї, стали розмовляти. Під час розмови вона попросила його вийти на кухню, щоб могла наодинці поговорити з ОСОБА_2 Він вийшов до кухні і став пити там чай, який йому зробила жінка, яка відкрила їм двері. Про що розмовляли ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у його відсутність, він не чув, з кухні їх не бачив. Як тільки вони з ОСОБА_2 вийшли з двору на вулицю, то їх затримали працівники міліції. Про те, що ОСОБА_2 отримав сьогодні від ОСОБА_3 12500 доларів США, він дізнався після їх захоплення. Він не знав, що ОСОБА_2, їдучи зі ним в м. Вознесенськ, мав намір отримати від ОСОБА_3 гроші. За що він отримав від неї гроші йому не відомо.

Із показань свідка ОСОБА_24, даних в ході досудового слідства та оголошених, пере провірених в суді, з яких вбачається, що її брат ОСОБА_25 мешкає у м. Вознесенську з ОСОБА_3 та їхнім спільним 3-річним сином ОСОБА_26. Час від часу вона буває у них вдома. Приблизно 18 квітня 2012 року ОСОБА_3 зателефонувала їй і запросила до себе, щоб пожити у неї і допомагати їй, оскільки у неї загіпсована нога. В той же день вона приїхала до неї у м. Вознесенськ і залишилася з нею та її сином у їхньому будинку. 21 квітня 2012 року після 17 години до будинку ОСОБА_3 хтось постукав. Через вікно кухні вона побачила на порозі будинку 2 молодих чоловіків, про що сказала ОСОБА_3. Вона наказала впустити їх у будинок, що вона і зробила. У коридор зайшли 2 молодих чоловіка, яких вона раніше не бачила, один - високий, худорлявий, у блакитній спортивній куртці, другий - середнього зросту, плотніший, у сірому светрі. Вони пройшли у кімнату до ОСОБА_3 і стали про щось розмовляти, але проте про що йшла мова, вона не чула, оскільки у цей час перебувала на кухні. Через деякий час другий хлопець зайшов на кухню, і вона зробила йому чаю. Хвилин через 10-15 він повернувся у кімнату до ОСОБА_3 Після того, хвилин через 15 хлопці вийшли з кімнати в коридор і далі з будинку і за двір. Як тільки вони вийшли за двір будинку, вона побачила у вікно як їх затримали інші чоловіки, при цьому ОСОБА_3 пояснила їй, що останні є співробітниками внутрішньої безпеки органів внутрішніх справ. Також ОСОБА_3 розповіла їй, що поки один з хлопців пив на кухні чай, вона у кімнаті передала хлопцю у блакитній куртці 12500 доларів США, оскільки він їх у неї раніше вимагав і зараз прихав їх забрати, що це вже п'ятий раз, коли він шляхом вимагання отримує від неї гроші(т. 2 а.с. 77).

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що 03.03.2012 року за матеріалами ЖРЗПЗ № 105 від 25.02.2012 за повідомленням оперуповноваженого ОСОБА_2 про виявлення ним факту зберігання ОСОБА_4 медичного шприцу з речовиною коричневого кольору він порушив кримінальну справу № 3512018 відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 КК України. При першому допиті в якості підозрюваного ОСОБА_4 повідомив, що вилучений у нього ацетильований опій він придбав у м. Вознесенську Миколаївської області у громадянки ОСОБА_3, повідомив її адресу і що за опієм їздив до неї додому.05.03.2012 року він підготував та погодив з прокурором подання про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3, 06.03.2012 року подання розглянуто судом, задоволене, дано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3

На обшук він виїхав 08.03.2012 року. З ним виїхали також оперуповноважені СКР ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Оперуповноважені взяли з м. Кременчука на обшук двох понятих. Вони поїхали на двох автомобілях. Близько 12.00 год. 08.03.2012 року вони приїхали у м. Вознесенськ. Коли всі разом зайшли до будинку ОСОБА_3, то він пред'явив їй постанову суду, пояснив, що за постановою суду проводитиму обшук. Під час обшуку, який тривав близько 3 годин, ними нічого не було виявлено і нічого не було вилучено, про що зазначено у складеному ним протоколі. Після проведення обшуку він допитав її в якості свідка по кримінальній справі, порушеній відносно ОСОБА_4 Після обшуку і допиту вони повернулися до своїх автомобілів, щоб їхати у м. Кременчук, куди повернулися близько 22.00 год. ОСОБА_2, ОСОБА_6 і ОСОБА_3 цього вечора більше на бачив. Протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 та протокол її допиту він долучив до кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4, 12.03.2012 року відносно ОСОБА_3 в рамках цієї справи він виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яку долучив до вказаної кримінальної справи, копію постанови через канцелярію ЛВ відправив ОСОБА_3 Жодних матеріалів стосовно ОСОБА_3 з кримінальної справи не виділяв.

Свідок ОСОБА_8 показав, що з грудня 2011 року працює начальником карного розшуку ЛВ на ст. Кременчук. 8 березня 2012 року за дорученням керівництва він виїхав зі слідчим СВ ЛВ на ст. Кременчук ОСОБА_5 та оперуповноваженими ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 у м. Вознесенськ Миколаївської області для проведення обшуку Йому було відомо, що обшук проводитиметься слідчим на підставі постанови суду у м. Вознесенськ Миколаївської області у жінки циганської національності, яка підозрюється у збуті наркотичних засобів. У м. Вознесенськ вони зайшли до будинку вказаної особи, слідчий пред'явив жінці циганської національності постанову про проведення обшуку. Вона, наскільки він пам'ятає, не заперечувала проти обшуку. Після цього слідчий провів обшук у будинку цієї жінки. Він з оперуповноваженими та понятими знаходився у цей час у приміщеннях, де слідчий проводив обшук. В результаті обшуку нічого забороненого для зберігання, в тому числі наркотичних засобів, знайдено не було. Слідчий склав протокол, надав його для підписання цій жінці та понятим. Після проведення обшуку він по телефону доповів першому заступнику начальника ЛВ ОСОБА_19 про те, що обшук проведено, нічого забороненого для зберігання не знайдено. Вказівки доставляти цю жінку до ЛВ на ст. Кременчук ОСОБА_19 йому не давав. Після проведення обшуку він зі слідчим, понятим та ОСОБА_7 в одному автомобілі поїхали від будинку, у якому проведено обшук. Повернулися вони до ЛВ на ст. Кременчук ввечері того ж дня, 08.03.2012 року.

Із показань свідка ОСОБА_20, даних в ході досудового слідства та оголошених, перевірених в суді, з яких вбачається, що він начальником ЛВ на ст. Кременчук працює з 2010 року. Йому відомо, що співробітниками ЛВ на ст. Кременчук був виявлений факт зберігання громадянином ОСОБА_4 наркотичного засобу, який, з його слів, він придбав у мешканки м. Вознесенськ Миколаївської області на ім'я ОСОБА_3. В рамках кримінальної справи щодо ОСОБА_4 слідчим СВ ЛВ на ст. Кременчук ОСОБА_5 у суді було отримано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання вказаної жінки. 09.03.2012 року начальник СКР ОСОБА_8 чи начальник СВ ЛВ ОСОБА_21 доповів йому, що за місцем проживання ОСОБА_3 проведено обшук, але наркотичних засобів у неї не знайдено. Проте, чи доставлялася ОСОБА_3 після обшуку до ЛВ на ст. Кременчук йому ніхто не доповідав, він її 8 та 9 березня не бачив і до теперішнього часу з нею не знайомий. 21.04.2012 року ввечері він дізнався про те, що ОСОБА_2 на території м. Миколаєва затриманий співробітниками ВВБ в Миколаївській області. Про його від'їзд до Миколаївської області до того не знав, їхати до ОСОБА_3 він йому не доручав. Після того йому стало відомо, що у першій половині дня 21.04.2012 року ОСОБА_2 знаходився у ЛВ на ст. Кременчук, після чого залишив лінійний відділ. Раніше його підлеглі не затримувались у зв'язку із вимаганням грошей у осіб, які причетні до збуту особливо небезпечних наркотичних засобів(т. 2 а.с. 50)

- даними протоколу огляду предметів і документів, вилучених 21.04.2012 року у ОСОБА_2, з якого вбачається. що серед іншого у ОСОБА_2 вилучено службове посвідчення сержанта міліції інспектора ПС УМВС України на Південні залізниці на його імя, посвідчення водія ні його імя та технічний паспорт автомобілю ВАЗ 21215 держаний номер НОМЕР_1, ключі від автомобілю, висновок УМВС України на Південній залізниці про наявність у ОСОБА_2 права керування автомобілем ВАЗ 21215 державний номер НОМЕР_1(т. 2 а.с. 109-112);

- даними протоколу огляду автомобіля ВАЗ 21215 державний номер НОМЕР_1, з якого вбачається що це автомобіль "Нива" білого кольору з прожекторами на даху(т. 2 а.с. 88-89).

Наявність у ОСОБА_2 технічного паспорту на цей автомобіль, ключів від нього, висновку про наявність прав на керування цим автомобілем підтверджують показання ОСОБА_3, про те, що 30.03.2012 року біля залізничного вокзалу ст. Кременчук ОСОБА_2 під час зустрічі з нею відкрив ключем автомобіль "Нива" білого кольору з прожекторами на даху, вони сіли у цей автомобіль і у ньому вона передала ОСОБА_2 1100 доларів США.

Згідно висновку експерта надані на дослідження 125 банкнот по 100 доларів США відповідають аналогічним банкнотам, наведеним у довідковій літературі, та які знаходяться в офіційному обігу США(т. 1 а.с. 133-134).

Речовими доказами: 125 банкнотами номіналом по 100 доларів США з наступними серіями і номерами: HK 92502709B, HK 76016231M, HK 92502748B, HB 33426721K, HK 92502750B, HK 92502749B, HK 92502744B, HK 92502745B, HK 92502746B, HK 92502747B, HK 92502743B, HK 92502741B, HK 92502742B, HK 92502740B, HK 92502736B, HK 92502737B, HK 92502738B, HK 92502739В, HK 92502732B, HK 92502734B, HK 92502735B, HK 92502733B, HK 92502728B, HK 92502729B, HK 92502731B, HK 92502730B, HB 88749045K, HB 88749041K, HB 88749034K, HB 88749025K, HB 88749037K, HB 88749042K, HB 88749395K, HB 88749026K, HB 88749397K, HB 88749398K, HK 92502724B, HK 92502725B, HK 92502726B, HK 92502727B, HK 92502722B, HK 92502720B, HK 92502721B, HK 92502723B, HK 92502716B, HK 92502719B, HK 92502717B, HK 92502718B, HK 92502713B, HK 92502712B, HK 92502714B, HK 92502715B, HK 92502711B, HK 92502710B, HK 92502708B, DB 52955594C, HB 00185314E, HB 13650137Q, HB 13650119Q, AB 47740979N, HB 13650141Q, HB 13650118Q, FJ 04245781A, CB 88895282A, HB 13650120Q, HK 92502705B, HK 92502701B, HK 92502707B, HK 92502706B, HK 92502703B, HB 88749056K, HB 88749064K, HB 88749063K, HB 52498858R, KB 58734342E, DK 04645719A, AC 38017288A, HB 18323516A, FG 43806293A, HB 79614721A, DB 58538103D, FF 41646040C, DF 60791046B, FG 10986022B, FF 71794478A, HB 04769281E, KF 08407901A, HB 84656179K, HB 84656181K, HC 39698913B, HB 27087201K, HB 27087193K, HK 92502704B, HD 03671273A, AB 57834711S, HB 27087194K, HC 32949610A, HB 16755055L, HF 42308454A, DE 37146508A, AK 10322988B, KI 03568287A, HC 05840162A, HB 62415507L, HB 09365630F, KI 03568286A, KI 03568290A, KI 03568285A, KI 03568284A, HB 90437935Q, HB 88749391K, HB 88749394K, HB 88749396K, HB 15826679B, FH 35996154A, AB 52902342J, HL 10871478E, YB 00185326E, AB 80916645K та протоколом їх огляду(т. 2 а.с. 136, 137)

Роздруківками з офіційного сайту НБУ щодо офіційного курсу гривні до долару США станом на 30.03.2012 року та на 21.04.2012 року(т. 2 а.с. 117-119).

Таким чином, з урахуванням зазначених доказів, суд вважає, що ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 189 КК України - вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів потерпілого, вчинене службовою особою з використання свого службового становища, що завдало значної шкоди потерпілому.

Дії підсудного ОСОБА_2 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.3 ст.189 КК України - вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів потерпілого, вчинене службовою з використанням свого службового становища, що завдало майнової шкоди у великих розмірах.

Але в ході судового розгляду доведено, що 30.03.2012 року та 21.04.2012 року ОСОБА_2 шляхом вимагання отримав від ОСОБА_3 гроші в сумі 13 600 доларів США, що за курсом НБУ на відповідні дати становить 108607, 8 грн. і в 202,43 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян (108607, 8 : 536,5 = 202,43), що являється значною майновою шкодою.

При вказаних обставинах дії ОСОБА_2 підлягають перекваліфікації з ч.3 ст.189 КК на ч.2 ст.189 КК України і по даній статті повинен нести кримінальну відповідальність.

Дослідив докази в суді, суд вважає, що із обвинувачення ОСОБА_2 за ст..189 КК України необхідно виключити епізод отримання ним вимагання від потерпілої 08.03.2012 року 15000 доларів США з таких підстав.

Як в ході досудового слідства, так і судовому засіданні ОСОБА_2 заперечував факт отримання 08.03.2012 року від ОСОБА_3 15000 доларів США. Суд критично відноситься до показань потерпілої ОСОБА_3, даних в ході судового слідства, в тій частині, що 08.03.2012 року близько 23.00 години в службовому кабінеті №10 лінійного відділу на ст..Кременчук побоюючись реалізації погроз передала ОСОБА_2 15000 доларів США. Потерпіла без поважних причин неодноразово не з»являлася до суду для дачі пояснень. Тільки в результаті застосування до неї приводу нею були дані пояснення в суді. ЇЇ показання в цій частині в ході судового слідства не підтверджені іншими доказами.

Так, із показань свідків ОСОБА_10, ОСОБА_22, ОСОБА_23, даних в ході досудового слідства, вбачається, що їх 08.03.2012 року попросила ОСОБА_3 зібрати 15000 доларів США, оскільки вказану суму необхідно було передати працівникам міліції, щоб не сфабрикували проти неї кримінальної справи і не посадили її. Ними була зібрана вказана сума і ОСОБА_10 була передана зазначена сума потерпілій 08.03.2012 року. Але суд критично відноситься до показань вказаних свідків, так як вони неодноразово викликалися до суду для дачі пояснень та перевірки їх показань, даних в ході досудового слідства. За постановою суду до них застосовувався привід. Але свідки без поважних причин до суду не з»являлися, злісно ухилялися від дачі показань в суді. Тому суд критично відноситься до їхніх показань на досудовому слідстві і не можуть бути покладені в основу обвинувачення ОСОБА_2 по факту отримання від ОСОБА_3 08.03.2012 року шляхом вимагання 15000 доларів США. Зі сторони обвинувачення не була забезпечена явка зазначених свідків в судове засідання. Крім того, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження показання потерпілої в тій частині, що вона була доставлена після обшуку в її домоволодінні в лінійний відділ ст..Кременчук та знаходилася в кабінеті ОСОБА_2 №10, її показання в цій частині спростовуються виписками із журналу обліку доставлених до ЛВ ст..Крменчук та книги обліку відвідувачів та запрошених до ЛВ на ст.. Кременчук, які досліджувалися в суді, де відсутні записи про те, що ОСОБА_3 була доставлена до службового кабінету, в якому працює ОСОБА_2 Також по даному епізоду грошові кошти не вилучалися, які є предметом злочину, передбаченому ст..189 КК України.

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що Наказом начальника УМВС України на Південній залізниці № 68 о/с від 10.05.2011 року ОСОБА_2 призначений на посаду інспектора патрульної служби групи патрульної служби лінійного пункту міліції на станції Кобеляки лінійного відділу на станції Кременчук УМВС України на Південній залізниці. Розпорядженням начальника УМВС України на Південній залізниці № 49 від 20.02.2012 року на ОСОБА_2 з 17.02.2012 року покладено виконання обов'язків оперуповноваженого сектору карного розшуку ЛВ на ст. Кременчук.

Наказом начальника Кременчуцького РВ УМВС України в Полтавській області № 5 о/с від 26.02.2010 року ОСОБА_2 присвоєно чергове спеціальне звання - "старший сержант міліції".

Таким чином, ОСОБА_2, займаючи посаду інспектора ППС, виконував в ЛВ на ст. Кременчук обов'язки оперуповноваженого сектору карного розшуку, пов'язану з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарчих функцій, в силу чого був службовою особою.

Як співробітник міліції ОСОБА_2, на підставі ст. 1 Закону України "Про міліцію", був представником органу державної виконавчої влади.

Будучи службовою особою і працівником правоохоронного органу, ОСОБА_2 вирішив з метою особистого незаконного збагачення зловживати наданими йому владою і службовим становищем всупереч інтересам служби.

Діючи з користі, зловживаючи владою і службовим становищем всупереч інтересам служби, ОСОБА_2 за вищевикладених обставин з метою заволодіння грошима ОСОБА_3 шляхом вимагання у неї грошей під погрозою порушення її прав у разі її відмови від передавання йому грошей, умисно порушив встановлені ст. 3 Закону України "Про міліцію" принципи законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості.

Так, ОСОБА_2, являючись службовою особою правоохоронного органу, умисно вчинив тяжкий злочин - вимагання, тобто вимогу передачі чужого майна з погрозою обмеження прав потерпілого, вчинене службовою особою з використання свого службового становища, що завдало майнової шкоди у великих розмірах потерпілій ОСОБА_3.

Скоюючи вказаний злочин, ОСОБА_2 дискредитував та підірвав авторитет органів внутрішніх справ і престиж звання працівника міліції.

Вказаними діями ОСОБА_2, являючись службовою особою правоохоронного органу, спричинив істотну шкоді охоронюваним законом правам, свободам громадян та державним інтересам та тяжкі наслідки у вигляді дискредитації і підриві авторитету органів внутрішніх справ і престижу звання працівника міліції, вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, в результаті чого ОСОБА_3 спричинена матеріальна шкода у великих розмірах. Таким чином, він вчинив злочин, передбачений ст..364 ч.3 КК України, тобто зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене працівником правоохоронного органу..

Але оцінив докази, встановлені в суді, суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно виправдати за ч.3 ст.364 КК України з таких підстав.

Об»єктивна сторона зловживання владою або службовим становищем, передбачене ст..364 КК України, виявляється у діянні, яке вчинюється з використанням влади або службового становища; здійснюється у межах повноважень, наданих особі за посадою чи у зв»язку з виконанням нею службових обов»язків; суперечить інтересам служби; заподіює істотну шкоду або тягне тяжкі наслідки; знаходиться у причинному зв»язку із зазначеними наслідками.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 займав посаду інспектора патрульної служби групи патрульної служби лінійного пункту міліції на станції Кобеляки лінійного відділу на станції Кременчук УМВС України на Південній залізниці. Розпорядженням начальника УМВС України на Південній залізниці № 49 від 20.02.2012 року на ОСОБА_2 з 17.02.2012 року також покладено виконання обов'язків оперуповноваженого сектору карного розшуку ЛВ на ст. Кременчук, тобто у межах своїх повноважень і у зв»язку з виконанням ним службових обов»яків не міг порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.307 КК України, притягнути її до кримінальної відповідальності по вказаній статті, обрати запобіжний захід, відмінити випробувальний термін, який був призначений потерпілій судом за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Відповідно до ст..364 КК України службове зловживання може бути кваліфіковане лише за умови, якщо відповідальність за вчинене службовою особою діяння не передбачена іншими нормами КК України, які встановлюють відповідальність за спеціальні види зловживань, основним безпосереднім об»єктом яких є не загальний порядок службової діяльності, а інші суспільні відносини(власність, господарська діяльність, тощо). У диспозиції особливої частини ст..189 КК України є норма, у якої зазначено на вчинення передбаченому у неї злочину службовими особами шляхом використання свого службового становища. Стаття 364 КК співвідноситься із ст..189 КК як загальна та спеціальна норми, тому при вирішенні питання про кваліфікацію діяння у цьому випадку повинна застосовуватися спеціальна норма. Суд вважає, що у діях ОСОБА_2 по вимаганню грошей у потерпілої ОСОБА_3 відсутня сукупність злочинів, так як злочин, вчинений ним, передбачений загальною та спеціальною нормою і застосуванню підлягає спеціальна норма.

Суд також не сприймає показання ОСОБА_2 в тій частині, що він не вимагав гроші в потерпілій ОСОБА_3, останній не погрожував, і при отриманні грошей від потерпілої як службова особа не використовував своє службове становище всупереч інтересам служби, так як спростовуються вищезазначеними доказами.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного, та обставини, які пом"якшують його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Суд враховує стан здоров»я ОСОБА_2, що пом»якшує його покарання.

ОСОБА_2 раніше не судимий, позитивно характеризувався за місцем роботи, в даний час позитивно характеризується за місцем свого мешкання.

З урахуванням зазначених обставин суд вважає, що перевиховання ОСОБА_2 можливо в умовах без ізоляції від суспільства та є підстави для застосування ст..75 КК України.

З урахуванням характеру злочину, вчиненого ОСОБА_2 за посадою, суд вважає за необхідним відповідно до ст..55 КК України позбавити його права займати владні повноваження в органах державної влади.

Потерпілою ОСОБА_3 по справі заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 на її користь 20100 доларів США та 3500 грн. за спричинення збитків(т.2.а.с.103).

Обсудив цивільний позов, суд вважає, що його необхідно залишити без розгляду, оскільки сама заява не мотивована, потерпілою не зазначено, в чому полягають матеріальні збитки, спричинені їй на вказану суму, крім того, неодноразово ухилялася від дачі пояснень в суді, у тому числі відносно і цивільного позову..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбачених ч.2 ст.189 КК України та призначити йому по даній статті покарання у вигляді 5(п»яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст..55 КК України ОСОБА_2 позбавити права займати владні повноваження в органах державної влади строком на 3(три) роки.

Згідно ст..75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання в частині позбавлення волі звільнити, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов»язки.

На підставі ст..76 КК України на ОСОБА_2 покласти такі обов»язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_2 виправдати за ч.3 ст.364 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в закону силу залишити - підписку про невиїзд

Стягнути з ОСОБА_2 за проведення судової технічної експертизи документів 470,4 гривні(т.1, а.с.130,132).

Речові докази по справі: 125 банкнот номіналом по 100 доларів США з наступними серіями і номерами: HK 92502709B, HK 76016231M, HK 92502748B, HB 33426721K, HK 92502750B, HK 92502749B, HK 92502744B, HK 92502745B, HK 92502746B, HK 92502747B, HK 92502743B, HK 92502741B, HK 92502742B, HK 92502740B, HK 92502736B, HK 92502737B, HK 92502738B, HK 92502739В, HK 92502732B, HK 92502734B, HK 92502735B, HK 92502733B, HK 92502728B, HK 92502729B, HK 92502731B, HK 92502730B, HB 88749045K, HB 88749041K, HB 88749034K, HB 88749025K, HB 88749037K, HB 88749042K, HB 88749395K, HB 88749026K, HB 88749397K, HB 88749398K, HK 92502724B, HK 92502725B, HK 92502726B, HK 92502727B, HK 92502722B, HK 92502720B, HK 92502721B, HK 92502723B, HK 92502716B, HK 92502719B, HK 92502717B, HK 92502718B, HK 92502713B, HK 92502712B, HK 92502714B, HK 92502715B, HK 92502711B, HK 92502710B, HK 92502708B, DB 52955594C, HB 00185314E, HB 13650137Q, HB 13650119Q, AB 47740979N, HB 13650141Q, HB 13650118Q, FJ 04245781A, CB 88895282A, HB 13650120Q, HK 92502705B, HK 92502701B, HK 92502707B, HK 92502706B, HK 92502703B, HB 88749056K, HB 88749064K, HB 88749063K, HB 52498858R, KB 58734342E, DK 04645719A, AC 38017288A, HB 18323516A, FG 43806293A, HB 79614721A, DB 58538103D, FF 41646040C, DF 60791046B, FG 10986022B, FF 71794478A, HB 04769281E, KF 08407901A, HB 84656179K, HB 84656181K, HC 39698913B, HB 27087201K, HB 27087193K, HK 92502704B, HD 03671273A, AB 57834711S, HB 27087194K, HC 32949610A, HB 16755055L, HF 42308454A, DE 37146508A, AK 10322988B, KI 03568287A, HC 05840162A, HB 62415507L, HB 09365630F, KI 03568286A, KI 03568290A, KI 03568285A, KI 03568284A, HB 90437935Q, HB 88749391K, HB 88749394K, HB 88749396K, HB 15826679B, FH 35996154A, AB 52902342J, HL 10871478E, YB 00185326E, AB 80916645K , які зберігаються в камері речових доказів відділу нагляду та виконання законодавства у сфері запобігання та протидії корупції та досудовим слідством прокуратури Миколаївської області, передати ОСОБА_3 за належністю(т. 2 а.с. 136, 137)

На вирок суду можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з дня його проголошення через Вознесенський міськрайонний суд.

Суддя: підпис: О.М.Тустановський

Згідно оригіналу: суддя: