Постанова № 29836319, 19.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

у порядку письмового провадження

м. Київ

19 лютого 2013 року № 2а-16673/12/2670

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Телемедіа»доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової службипро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2012 № 0007922203 та № 0007912203

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Телемедіа» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2012 № 0007922203 та № 0007912203.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

В порядку ч.4 ст.122 КАС України судом ухвалено про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Компанія Телемедіа» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012.

За наслідком перевірки було складено акт від 30.07.2012 року № 565/22-3/33937699 (далі - Акт перевірки). Актом перевірки зафіксовано висновок податкової служби про невикористання відповідних ТМЦ в господарській діяльності позивача, оскільки такі матеріальні цінності не відображено в регістрах бухгалтерського обліку, до перевірки не надано матеріальні носії та інші первинні документи, що засвідчують факт одержання наданих послуг та відсутності понесених витрат; фіктивності правочинів. Окрім того, наявна кредиторська заборгованість позивача перед контрагентами не погашена.

На підставі Акту перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.08.2012 року № 0007922203 та № 0007912203.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Актом перевірки було досліджено господарські відносини позивача з ТОВ «Торгсервіспостач», ТОВ «Інфосервіском», ТОВ «ТК Акцепт», ТОВ «Укрмедпром», ТОВ «Площа Європи», ТОВ «РА Фаворит», ТОВ «Трансінвест-Груп».

Зазначаючи про безтоварність операцій, податкова служба мотивує це тим, що останні в бухгалтерському обліку не відображені у відповідних регістрах.

Вказані доводи суд не приймає до уваги з огляду на наступне. У відповідності до статті 9 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999:

o Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

o Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

o Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

З зазначеного судом вбачається, що відповідні регістри бухгалтерського обліку формуються на підставі первинних документів. Відсутність відомостей у відповідних регістрах може свідчити про неналежне ведення такого обліку та наявності підстав для притягнення до відповідальності відповідних посадових осіб суб'єкта господарювання, або про відсутність певних операцій лише тоді, коли відповідні первинні документи у платника податків відсутні як такі. Адже виключно останні є підставою для заповнення відповідних регістрів бухгалтерського обліку. В Акті перевірки не встановлено фактів відсутності первинних документів.

Доводи податкової служби щодо відсутності матеріальних носіїв та інших первинних документів у вигляді друкованої продукції спростовуються долученими до матеріалів справи зразками відповідної продукції: конвертів, каталогів, іншої рекламної продукції.

У відповідності до положень пункту 16.1.5 ст.16 Податкового кодексу України (2755-VI від 02.12.2010, далі - ПКУ) платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

У відповідності до положень пп.85.4. ст.85 ПКУ при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п.85.6. ст. 85 ПКУ).

Аналіз наведеного вище дає підстави суд дійти до висновку про необґрунтованість доводів відповідача в цій частині (щодо безтоварності та непогашеної кредиторської заборгованості позивача), оскільки належними доказами це (відсутність первинних документів, ведення регістрів обліку виданих векселів) не оформлено.

В той же час, згідно положень п. 44.7. ст. 44 ПКУ у разі, якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу. У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Як вбачається з заперечень № 307 від 03.08.2012 до Акту перевірки, які надані безпосередньо через канцелярію відповідача, останні подані з додатками у формі реєстру документів то цього заперечення, а саме: копії векселів та актів їх прийому-передачі, додаткові угоди до договорів з контрагентами, оборотно-сальдові відомості по рахункам 6852, 511, платіжні доручення, копії інших договорів.

Вказане спростовує висновки податкової служби про обставини безоплатного отримання товару позивачем від контрагентів, оскільки розрахунки по договорам були здійснені шляхом видачі відповідного векселя.

Вказаного суд дійшов висновку з огляду на положення частини 3 статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" (№ 2374-III від 05.04.2001), згідно з якою встановлено, що умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Жодних інших належних і допустимих доказів, які б вказували на безтоварний або фіктивний характер угод позивача з власними контрагентами податковою службою суду не надано. При цьому суд не може прийняти покликання у Акті перевірки на відомості інших актів перевірок, оскільки відомості в них обумовлені аналізом податкової звітності або висновками про наявність фіктивності, що не відповідає вимогам ч.1. ст.69 , ч.4. ст.70, ст. 72 КАС України.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи позов, в силу положень частини 2 статті 71 КАС України, не спростував покликання позивача і не довів належними і допустимими доказами відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 15.08.2012 № 0007922203 та № 0007912203

Судові витрати в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Телемедіа» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк