Постанова № 29836316, 11.03.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2013 р. Справа № 809/646/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання Куриша Р.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейдер” про стягнення податкового боргу у сумі 170,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

26.02.2013 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі – позивач, ДПІ у м. Івано-Франківську) звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейдер” (надалі – відповідач, ТзОВ “Трейдер”) про стягнення податкового боргу у сумі 170,00 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв’язку з несплатою штрафних санкцій, нарахованих за неподання податкової звітності з податку на прибуток за І квартал 2010 року, у сумі 170,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, кореспонденція, направлена ТзОВ “Трейдер” за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв’язку “за закінченням терміну зберігання”.

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина 6).

За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ “Трейдер” 16.07.1999 року зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа (а.с.6) та станом на 11.03.2013 року перебуває на податковому обліку як платник податків у ДПІ у м. Івано-Франківську.

Суд, у відповідності до вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, зазначає, що до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, що діяли в часі на момент їх виникнення.

Частиною 1 статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України “Про систему оподаткування” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України. Згідно пункту 2 частини 1 статті 9 цього Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платники податків зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Порядок та строки подання податкових декларацій встановлено підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно абзацу 2 пункту 16.4 статті 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року –повну.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 03.06.2010 року було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток ТзОВ “Трейдер”, за результатами якої складено акт за № 10111/15-1/30474550 від 03.06.2010 року. В даному акті зафіксовано факт неподання відповідачем податкової звітності з податку на прибуток за І квартал 2010 року (а.с.9).

Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

На підставі вищевказаного акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0011681501/0 від 10.06.2010 року, згідно якого ТзОВ “Трейдер” нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн. (а.с.11).

У відповідності до вимог пункту 17.3 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Положенням підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків його апеляційного узгодження і відповідно до абзацу 3 підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 даного Закону повинно бути сплачено платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження.

Згідно підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 цього Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 вказаного Закону надіслано ТзОВ “Трейдер” податкове повідомлення-рішення № 0011681501/0 від 10.06.2010 року (а.с.13). Дане податкове повідомлення-рішення відповідачем оскаржено не було, а відтак сума грошового зобов’язання у розмірі 170,00 грн. є узгодженою та підлягала сплаті ТзОВ “Трейдер” у строк, встановлений абзацом 3 підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно абзацу 1 підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 цього Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надіслано ТзОВ “Трейдер” першу та другу податкові вимогу. Вказані податкові вимоги у відповідності до вимог абзацу 4 підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, доведені до відома відповідача шляхом їх розміщення на дошці податкових оголошень (а.с.13, 14).

Згідно статті 1 Закону України “Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання згідно Закону України “Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами України.

З 1 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума грошового зобов’язання зі сплати штрафних санкцій, нарахованих за неподання податкової звітності з податку на прибуток за І квартал 2010 року, у розмірі 170,00 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Наявність податкового боргу підтверджується податковим повідомленням-рішенням за № 0011681501/0 від 10.06.2010 року, довідкою ДПІ у м. Івано-Франківську про борг за платежами ТзОВ “Трейдер” від 30.11.2012 року № 312, обліковою карткою даного платника податків станом на 12.02.2013 року та іншими матеріалами справи (а.с.5, 8).

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору у даній справі.

За таких обставин, податковий борг у сумі 170,00 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до вимог підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 цього Кодексу встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.6 ст.128, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейдер” (76000, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 124А/27, код ЄДРПОУ - 30474550) в дохід держави 170 (сто сімдесят) грн. податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Трейдер”.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Главач І.А.