Постанова № 29835181, 04.02.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 року (11 год. 41 хв.)Справа № 0870/7612/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Філоненко Ю.М.

за участю:

представника позивача: Яценка Д.В.

відповідача: Савенко В.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Селянського (фермерського) господарства «Таврічеське»

до: Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції

Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового

повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства «Таврічеське» до Державної податкової інспекції в Оріхівському районі Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.03.2012 № 0000062302.

Згідно з ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Згідно зі ст.55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 21 вересня 2011 року №981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» та на виконання наказу ДПС України від 10.10.2011 №49 «Про реорганізацію окремих територіальних органів Державної податкової служби» Державну податкову інспекцію в Оріхівському районі Запорізької області було реорганізовано та змінено назву. Нова назва відповідача по справі - Пологівська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби .

Виходячи з вищезазначеного, суд прийшов до висновку про заміну відповідача Державну податкову інспекцію в Оріхівському районі Запорізької області на його правонаступника Пологівську міжрайонну державну податкову інспекцію Запорізької області Державної податкової служби.

В позовній заяві зазначено, що в ході проведення перевірки було встановлено відсутність необхідних умов у контрагентів С(Ф)Г «Таврічеське» ТОВ «Глорія Фарм Груп», ТОВ «Алтаїр-ХХІ-7к», ТОВ «РИЛ-5МС», ТОВ «Євротрейд-Холдінг» для результатів відповідної господарської (економічної) діяльності, а саме: технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, дозвільних документів. Разом з тим, а акті зазначено, що оскільки фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, передбачених чинним законодавством України. На підставі чого зроблено висновок про неможливість здійснення постачання товару («безтоварні» угоди).

Позивач зазначив, що висновки перевіряючих не відповідають існуючим фактам та діючому податковому законодавству, надані ним документи підтверджують реальність господарських операцій, в зв'язку з чим вважає винесене податкове повідомлення - рішення від 19.03.2012 № 0000062302, не законним, противоправним та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, зазначає, що всі первинні документи по взаємовідносинам з вищевказаними контрагентами були надані для огляду працівниками податкової під час перевірки. Також вважає, що відсутність у підприємства - постачальника складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів жодним чином не може слугувати підставою для висновку щодо неможливості реального здійснення вказаних операцій. Напроти, вказане може свідчити лише про вдалу організацію керівництва підприємством та. по суті здійснення посередницької діяльності в торгівлі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення. Відповідно до заперечень відповідачем встановлено, що перевірка позивача проведена із дотриманням всіх вимог чинного законодавства, а тому доводи позивача про протиправність спірного рішення є недоведеними. Крім того зазначив, що операції з контрагентами позивача ТОВ «Глорія Фарм Груп», ТОВ «Алтаїр-ХХІ-7к», ТОВ «РИЛ-5МС», ТОВ «Євротрейд-Холдінг» є безтоварними, а тому не можуть бути включені до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Також в судовому засіданні представник відповідача наголосив на тому, що до перевірки, під час адміністративного оскарження та судового розгляду справи позивачем не надано первинні документи, які б підтверджували реальність угод між С(Ф)Г «Таврічеське» та ТОВ «Глорія Фарм Груп», ТОВ «Алтаїр-ХХІ-7к», ТОВ «РИЛ-5МС», ТОВ «Євротрейд-Холдінг». Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Оріхівському районі на підставі ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) проведена планова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання селянським (фермерським) господарством «Таврічеське» (код ЄДРПОУ 30567634) вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011.

За результатами планової перевірки С(Ф)Г «Таврічеське» був складений акт перевірки від 16.02.12 /23-30567634 «Про результати планової виїзної перевірки С(Ф)Г «Таврічеське» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011, яким встановлено порушення С(Ф)Г «Таврічеське»:

За наслідками перевірки було складено акт від 16.02.2012 №7//23-30567634, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення рішення від 19.03.2012 №0000062302, яким визначено до сплати 521 837 грн. податку на додану вартість і 652 296,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіркою встановлено, що встановлено, що С(Ф)Г «Таврічеське» до податкового кредиту у спеціальній податковій декларації по ПДВ (скороченій) за грудень 2009 включило податок на додану вартість у сумі 249 166,67 грн. по операціям з придбання селітри аміачної у кількості 680 тон на суму 1 495 000 грн. на підставі податкової накладної від 17.12.2009 №347331, отриманої від ТОВ «Глорія Фарм Груп».

До складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ (скороченій) за березень 2010 року С(Ф)Г «Таврічеське» включило 68 086,28 грн. податку на додану вартість по операціям з придбання товарів (амофосу у кількості 55,5 тон, дизельного пального у кількості 18 272 літрів, них частин) та послуг по ремонту тракторів і комбайнів на загальну суму 408517,66 грн. у ТОВ «Альтаїр-ХХІ-7К», а також 561382,60 грн. податку на додану вартість по операціям з придбання ТМЦ (амофосу у кількості 152,5 тон, пального у кількості 47920 літрів, селітри аміачної у кількості 375 тон та запасних в асортименті) на загальну суму 3368177,83 грн. у ТОВ «РИЛ-5МЄ» на підставі отриманих податкових накладних, перелік яких наведено в акті перевірки.

Враховуючи, що відповідно до даних Системи автоматизованого співставленння ПК та ПЗ на рівні ДПА України та додатку К1 до декларації з податку на прибуток ТОВ «Глорія Фарм Груп» та ТОВ «Альтаїр-ХХІ-7К» не мали основних засобів, не були платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, що свідчить про відсутність у них власних транспортних засобів, а також не були платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища, що свідчить про відсутність орендованих транспортних засобів, в акті перевірки зроблено висновок про неможливість здійснення перевезень та, як наслідок, поставки товарів від ТОВ «Глорія Фарм Груп» та ТОВ «Альтаїр-ХХІ-7К» на адресу С(Ф)Г «Таврічеське».

За результатами відпрацювання підприємств - контрагентів встановлено, що ТОВ «РИЛ- 5МС» має стан 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Документальною позаплановою перевіркою ТОВ «РИЛ-5МС» щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.01.2010 по 30.04.2010 ( акт ДПІ у м. Суми від 07.02.2012 №769/15-319/36789484) було встановлено, зокрема, неможливість фактичного здійснення ТОВ «РИЛ-5МС» господарських операцій через відсутність майна, персоналу та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, недодержання вимог ч.1, 5 ст. 203, ст. 215, ч.1 ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України в момент оформлення ТОВ «РИЛ-5МС» правочинів з покупцями, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Також в акті перевірки зазначено, що згідно з даними Системи автоматизованого співставлення ПК та ПЗ на рівні ДПА України відсутні відомості про наявність у ТОВ «РИЛ- МС» основних засобів, товарно-матеріальних цінностей (запасів). ТОВ «РИЛ-5МС» не є платником збору за забруднення навколишнього середовища, що свідчить про відсутність у підриємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження ТМЦ. Здійснення господарських операцій з поставки товарів не підтверджується з врахуванням реального часу, необхідного для здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або . здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності через відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Також в акті перевірки зазначено, що відсутність чи неправильне оформлення товарно транспортних накладних свідчить про відсутність документального підтвердження господарської операції. У разі сутності такої документації не можливо встановити факт поставки придбаного товару від постачальників до С(Ф)Г «Таврічеське».

Враховуючи наведене, перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.1.7 ст. 1, пп.7.4.1 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» С(Ф)Г «Таврічеське» завищений податковий кредит у податковій декларації по ПДВ (скороченій) на загальну суму 878 637 грн., в за грудень 2009 рову на 249 168 грн., за березень 2010 року на 629 449 грн.

Перевіркою встановлено, що С(Ф)Г «Таврічеське» в декларації по ПДВ (скороченій) за жовтень 2010 року у рядку 10.1 відобразило суму ПДВ з придбання товарів (робіт, послуг) у розмірі 192891 грн., в т.ч. по операціям з ТОВ «Євротрейд - Холдінг» у сумі 139250 гривень. В червні 2011 року С(Ф)Г «Таврічеське» подано уточнюючий розрахунок до декларації по ПДВ (скороченої) за жовтень 2010 року (реєстраційний № 15397 від 23.06.2011), згідно якого сума податкового кредиту по придбанню товарів (послуг) у ТОВ «Євротрейд - Холдінг» зменшена на суму 139250 гривень. За результатами уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням помилок за жовтень 2010 року сума ПДВ, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства, має позитивне значення і складає 139 250 грн. Враховуючи наведене, перевіркою встановлено, що С(Ф)Г «Таврічеське» неправильно визначена сума податкової пільги по коду пільги 14010450 по податку на додану вартість Звіту про суми податкових пільг за 2010 рік, чим підприємством порушено ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість».

Станом на дату закінчення перевірки С(Ф)Г «Таврічеське» не надано будь-яких первинних документів, угод, товарних та податкових накладних, платіжних документів, які б свідчили про здійснення операцій транспортування, зберігання, сортування, навантаження, розвантаження, нарізання придбаної продукції, яка в подальшому визнана та реалізована власними силами С(Ф)Г «Таврічеське» або третіми особами.

Для проведення перевірки не надано товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування продукції.

Згідно з п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовуються грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 (із змінами та доповненнями) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення..

Відповідно п.1 ст. 9 Закону України № 996 первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій на даних якого, як зазначено в п.2 ст.3 Закону України № 996, ґрунтується податкова звітність.

Згідно з частиною 2 ст.909 Цивільного Кодексу України Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Відповідно частини 3 ст.909 Цивільного Кодексу України укладання договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з п.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за № 128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначається для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з п.11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

У зв'язку з вищезазначеним, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності є обов'язковим. Таким чином у разі відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує факт перевезення вантажів автомобільним транспортом (товарно-транспортних накладних), платник податків не має підстав до віднесення таких витрат до складу валових витрат.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 за № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в не оборотні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господар ської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.5 цього Закону не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку с придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

В ході судового розгляду справи з'ясовано що операції із придбання та реалізації не мали реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Відповідно наданих документів немає можливості встановити умови угод між позивачем та його контрагентами, вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

Також судом не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, оригіналів податкових видаткових накладних, документів складського обліку тощо.

Таким чином, діяльність С(Ф)Г «Таврічеське» була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом-посередником, який не виконував своїх податкових зобов'язань. Крім того, С(Ф)Г «Таврічеське» працюючи у даному сегменті ринку був обізнаний щодо учасників цього ринку і налагоджених стабільних зв'язків.

Таким чином, операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Щодо відносин з ТОВ «Євротрейд-Холдінг» суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується у порядку, встановленому підпунктом «ї» підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування застосовує ставки податку, встановлені пунктом 6.1 статті 6 цього Закону.

Також, ст. 30. 8 Податковим кодексом України визначено, що контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 209.2 ПКУ згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Щодо штрафних фінансових санкцій у розмірі 176796 грн. 00 коп. суд приходить до висновку про задоволення в цій частині так, як податковим органом не доведено правомірність нарахування такого виду штрафних фінансових санкцій. Також відповідно до наданого розрахунку основного боргу та штрафних фінансових санкцій вбачається, що за такі ж самі періоди та такі ж порушення штрафні санкції не були застосовані відповідачем.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства «Таврічеське» до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оріхівському районі Запорізької області від 19.03.2012 № 0000062302 в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій на суму 176796 грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено відповідно до вимог ст. 160 КАС України.

Суддя О.О. Артоуз