Ухвала суду № 29834772, 28.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 р.Справа № 2-а/1570/5977/11

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.

при секретарі Івановій К.І.

за участю представника апелянта Горового А.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень, -

В С Т А Н О В И В:

02.08.2011 року товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень та про поворот виконання податкових повідомлень-рішень від 11.07.2011р. №0008552310 та № 0008542310- зобов'язати відповідача збільшити валові витрати позивача на суму 1190823 грн. та податковий кредит у сумі 238165 грн., а також податковий кредит у сумі 437905 грн. 49коп. у реєстрах, які ведуться Відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність будь-яких порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж» положень чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, оскільки податковий кредит Підприємством було сформовано з урахуванням положень Закону України «Про податок на додану вартість», та на підставі виписаних контрагентами позивача податкових накладних.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж» в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси з 30.05.2011р. по 10.06.2011р.була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р.

За наслідками перевірки було складено акт №4134/23-1/32521827 від 25.06.2011р. «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р.»,

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси 11.07.2011р. винесено податкові повідомлення-рішення №0008542310 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 2205,00грн., з яких 1764,00грн. - основний платіж, 441,00грн. - штрафні (фінансові) санкції, та №0008552310 щодо визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 235246,00грн., з яких 188 197,00грн. - основний платіж, 47 049,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Як встановлено судом першої інстанції та зазначено в акті перевірки, ТОВ ВКФ «Енергоспецмонтаж» у 1 кварталі 201 Ороку, зокрема, у березні 2010 року, реалізовувало основні засоби - «автофургон для тестування та діагностування кабелів на базі автофургона Мегсеdes-Вепs Vіtо » за залишковою вартістю 683769,00грн. без ПДВ, відповідно до умов договору № б\н від 03.03.2010 року, укладеного позивачем з НВП «Спецбудмонтаж» ТОВ та на підставі видаткової накладної №ЛНА-000001 від 03.03.2010року, в порушення приписів п.п.8.4.4 п.8.4 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. №334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР, відповідно до положень якого у разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду, врахувало означену суму до складу валових доходів, та як наслідок у 1 кварталі 2010 року ТОВ ВКФ «Енергоспецмонтаж» завищено декларування показників у рядку 01.1 Декларації «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 683769грн.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР до складу валових доходів включаються загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону). Датою виникнення валового доходу відповідно до пп. 11.3.1 цього Закону є дата, зарахування коштів від покупця (замовники) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу разі продажу товарів (робіт/послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що для визначення валових витрат в ході перевірки використано дані кореспонденції бухгалтерських рахунків 70 - "Дохід від реалізації товарів робіт (послуг)", з бухгалтерськими рахунками 361 - "Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками" (оборот по дебету, сальдо по кредиту), 79 - "Фінансові результати", які перевірено суцільним порядком за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р.

Зокрема, під час визначення суми валового доходу по податкових періодах встановлені розбіжності між даними бухгалтерського обліку та даними Декларацій про прибуток Підприємства (рядок 01.1), а саме: сума доходу за даними перевірки в 1 кварталі 2010року склала 9395451грн., сума валового доходу за даними підприємства, яку вказано у рядку 01.1 з податку на прибуток підприємства, склала - 9295451грн. Відхилення - 100000грн.; сума витрат за даними перевірки в 2 кварталі 2010 року становить 10415446грн., сума валових витрат за даними підприємства, яку вказано у рядку 01.1 з податку на прибуток підприємства, становить 10515446грн. Відхилення - 100000грн.; сума витрат за даними перевірки в 4 кварталі 2010 року становить 18234922грн., сума валових витрат за даними підприємства, яку вказано у рядку 01.1 з податку на прибуток підприємства, склала 18734922грн. Відхилення - 500000грн., у зв'язку з чим, у І кварталі 2010 року Товариством в порушення приписів п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занижено задекларовані у рядку 01.1 Декларацій „Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" показники у сумі 100000грн., та завищено у 2 кварталі 2010 року у сумі 100000грн., у 4 кварталі 2010 року у сумі 500000грн. Таким чином, за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року Товариством завищено валовий дохід на загальну суму 1183769грн, у т.ч. по періодам: за 1 квартал 2010 року - у сумі 583769грн., за 2 квартал 2010 року - у сумі 100000грн., за 4 квартал 2010 року - у сумі 500000грн.

Також, як вбачається з наявного у матеріалах справи акта перевірки №4134/23-1/32521827 від 25.06.2011р. «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р.», протягом перевіряємого періоду ТОВ ВКФ «Енергоспецмонтаж» мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Автобуд -НІКМА».

Зокрема, перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» показників за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року у загальній сумі 46023946грн., після дослідження таких документів: договори, видаткові накладні, виписки банку, платіжні доручення, регістри бухгалтерського обліку встановлено, що ТОВ ВКФ «Енергоспецмонтаж» здійснювало операції з придбання матеріалів для подальшого використання у виконанні робіт, для здійснення монтажу, іншого електричного устаткування, придбавав обладнання, послуги субпідряду з монтажу, послуги зв'язку, послуги оренди, транспортні послуги, послуги проектування, та інше. При цьому, встановлено завищення задекларованих ТОВ ВКФ «Енергоспецмонтаж» показників у рядку 04.1 - „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), на загальну суму 1190823грн., у т.ч. по періодах: за 1 квартал 2010року у сумі 42158грн.; за 2 квартал 2010року у сумі 36250грн.; за 3 квартал 2010року у сумі 99241грн.; за 4 квартал 2010 року у сумі 60167грн.; за 1 квартал 2011 року у сумі 1031415грн.

Крім того, в ході проведення перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси був отриманий акт ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 21.03.2011р. №911/23-100/34851450 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Автобуд-Нікма», з питань перевірки правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010 року», з якого, зокрема, вбачається, що перевіркою фінансово-господарської діяльності підприємства - постачальника ТОВ ВКФ «Енергоспецмонтаж», встановлено відсутність реальності продажу товарів, робіт (послуг), у грудні 2010 року, Підприємству ТОВ «Автобуд-Нікма» від ТОВ «Т.С.Т.», ТОВ «Віко-Миколаїв», що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, Таким чином, операції по придбанню товарів, робіт (послуг) за участю ТОВ «Автобуд-Нікма» не спричиняли реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Крім встановлених обставин колегія суду апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити,що правомірність угоди передбачає, що така угода має ознаки юридичного факту, що породжує визначені законом для такої угоди правові наслідки, настання яких бажають особи - учасники угоди. Тобто дійсність угоди означає визнання за нею ознак юридичного факту, що створює той правовий результат, до якого прагнули суб'єкти угоди.

Для визначення реальності господарської операції необхідно не лише первинні бухгалтерські документи, а докази фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції , оскільки податковий кредит складається з сум податку, сплачених у зв'язку з придбанням або виготовленням товару, умова придбання або виготовлення товару є обов'язковою та підлягає доказуванню.

Відповідно до п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів (робіт, послуг здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з пп. 7.2.1. п. 7.2. вказаного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача: ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Положеннями пп. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 згаданою Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назв}' документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ:; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення: особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1.. 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо не неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, де податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції (оскільки податковий кредит складається з сум податку, сплачених у зв'язку з придбанням або виготовленням товару, умова придбання або виготовлення товару є обов'язковою та підлягає доказуванню); 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Як було зазначено вище, в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємства-постачальника підприємству-покупцю, а отже такі дії здійснені без мети настання реальних наслідків.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. Підприємством було завищено загальну суму валових витрат на 1 190 823,00грн., у т.ч. по податкових періодах: 1 квартал 2010року - на 42158грн.; півріччя 2010 року - на 78408грн. у т.ч. 2 квартал 2010 року - на 36250грн.; З квартали 2010року - на 99241грн. у т.ч. З квартал 2010року - на 20833грн.; 2010рік - на 159408грн. у т.ч. 4 квартал 2010року завищення - на суму 60167грн.; 1 квартал 2011року - на суму 1031415грн. Відтак, сума заниження податку на прибуток становить 1 764,00грн. = 1 190 823,00грн. (завищені валові витрати) - 1 183 769,00грн. (завищені валові доходи) = 7054x25%.

Крім того, в акті перевірки №4134/23-1/32521827 від 25.06.2011р. зазначено, що ТОВ ВКФ «Енергоспецмонтаж» в порушення вимог пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкове зобов'язання за квітень 2010 року на загальну суму 103026грн., зокрема, не нараховано (занижено) податкове зобов'язання по контрагенту ПАТ «Миколаївобленерго» на загальну суму 600000грн., у т.ч. ПДВ 100000грн., та по контрагенту АТ «ФК Чорноморець» на загальну суму 18158 грн., у т.ч. ПДВ 3026грн. Отже, у квітні 2010 року Товариством занижено податкове зобов'язання у загальній сумі 103 026,00грн. Також, в ході проведення перевірки встановлено, що у грудні 2010 року Товариством зайво нараховано (завищено) податкове зобов'язання у зв'язку з поверненням ТМЦ покупцем - ТОВ ВКФ «СЕМ-1» згідно накладної №1 від 27.12.2010 року на загальну суму 519374грн., у т.ч. ПДВ - 86 562грн., а також зайво нараховано (завищено) податкове зобов'язання на отриману у 2010року від покупця ТОВ ВКФ «СЕМ-1» оплату дебіторської заборгованості за матеріали на загальну суму 295000грн., у т.ч. ПДВ 49167грн., та як наслідок в порушення пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ ВКФ „Енергоспецмонтаж" завищено податкове зобов'язання за грудень 2010 року на загальну суму 135 729,00грн.

Таким чином, внаслідок порушення ч.3 ст.5, ст.7 Господарського Кодексу України від 16.01.03р. №436-ІУ, п.2 ст.З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п.3.1.1 п.3.1 ст.З, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено завищення ТОВ ВКФ „Енергоспецмонтаж" податкових зобов'язань за період з 01.01.2010року по 31.03.2011 року, в межах виконання умов Договору №ДГ-11/Т-05 від 06.01.2010р. «Реконструкція п/с Центральна», у загальній сумі 238 165грн. по покупцю товарів, робіт (послуг), зокрема, ПАТ «Миколаївобленерго», у т.ч. по періодах: березень 2010р. - у сумі 8432,00грн., квітень 2010р. - у сумі 5833,00грн., травень 2010р. - у сумі 750,00грн, червень 2010р. - у сумі 667,00грн., липень 2010р. - у сумі 450,00грн, вересень 2010р. - у сумі 3717,00грн., жовтень 2010р. - у сумі 7525,00грн., листопад 2010р. - у сумі 4508,00грн., грудень 2010р. - у сумі 164167,00грн., січень 2011р. - у сумі 41116,00грн. Отже, загалом встановлено завищення податкового зобов'язання по ПДВ у сумі 270 868грн. (238 165грн. + 135 729грн. - 103 026грн.).

Також, як судом першої інстанції вірно встановлено що згідно податкової декларації з ПДВ за лютий 2010р. (№9000787738 від 22.03.2010р.), ТОВ ВКФ „Енергоспецмонтаж" до складу податкового кредиту віднесено податок на додану вартість по контрагенту - постачальнику ПП "Ізобуд БФ" у загальному розмірі - 2514,67грн. Водночас, згідно бази даних «Контрагенти» (автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України): у лютому 2010 року обліковується відхилення, зокрема, на суму ПДВ: за даними контрагента - 6006грн., за даними перевіряємого Підприємства - 8520,67грн., сума відхилення - 2514,67 грн. Згідно податкових декларацій з ПДВ за березень, квітень 2010р. (№62678 від 20.04.2010р., №9001894660 від 20.05.2010р.), ТОВ ВКФ „Енергоспецмонтаж" до складу податкового кредиту віднесло податок на додану вартість по контрагенту - постачальнику ПП ВКФ "Стар" у сумі - 437 905,49грн., тоді як відповідно до бази даних «Контрагенти» (автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України): у березні 2010 року обліковується відхилення: сума ПДВ за даними контрагента - 0грн., за даними перевіряємого підприємства - 403332,25грн., сума відхилення - 403332,25грн.; у квітні 2010 року обліковується сума відхилення: ПДВ за даними контрагента - 0грн., за даними перевіряємого підприємства - 34573,24грн., сума відхилення - 34573,24грн. Згідно податкових декларацій з ПДВ за травень, червень 2010р. (№9002266314 від 21.06.10, №9002814148 20.07.10), ТОВ ВКФ „Енергоспецмонтаж" до складу податкового кредиту віднесено податок на додану вартість по контрагенту - постачальнику ТОВ «Будінтерпром» у сумі - 4 426,67грн. Водночас, згідно бази даних «Контрагенти» (автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України): у травні 2010 року обліковується сума відхилення: сума ПДВ за даними контрагента - 0грн., за даними перевіряємого підприємства -2500,00грн., сума відхилення «-» 2500,00грн.; у червні 2010 року обліковується сума відхилення: сума ПДВ за даними контрагента - 0 грн., за даними перевіряємого підприємства - 1 926,67грн., сума відхилення - 1 926,67грн. На підставі проведеного співставлення між задекларованими податковими зобов'язаннями контрагента ПП "Ізобуд БФ", ПП ВКФ "Стар", ТОВ «Будінтерпром» та задекларованим податковим кредитом ТОВ ВКФ „Енергоепецмонтаж" встановлено, що відповідно до наданих для перевірки додатків 5 до податкових декларацій з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень, червень 2010року, ТОВ ВКФ „Енергоепецмонтаж" у складі податкового кредиту відобразило податкові накладні, отримані від ПП "Ізобуд БФ", ПП ВКФ "Стар", ТОВ «Будінтерпром», які у свою чергу, не відобразили дані податкові накладні в сумі своїх податкових зобов'язань у повному обсязі, та відповідно не підтвердила дійсність даних господарських операцій.

Відповідно до пп.пп.7.2.3.,7.2.8. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у момент виникнення податкових зобов'язань продавець складає податкову накладну у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платник податку зобов'язаний вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість. Зведені результати такого обліку відображаються у податковій декларації, форма і порядок заповнення якої визначається відповідно до закону. Порядок заповнення га подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997 року (у редакції наказу від 11.09.2008 року №159), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за №702/10982. Відповідно до п.4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року (у редакції наказу від 11.09.2008 року №159) одночасно з декларацією повинно подаватися всі необхідні додатки до декларації: розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Розглядом матеріалів справи встановлено, що позивачем - ТОВ ВКФ „Енергоспецмонтаж" до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ у загальному розмірі 444846,83грн., у зв'язку з придбанням послуг та матеріалів у ПП "Ізобуд БФ", ПП ВКФ "Стар", ТОВ «Будінтерпром», тоді як постачальником у Додатку №5 за лютий, березень, квітень, травень, червень 2010р. по взаєморозрахунках з перевіряємим Підприємством суму податкових зобов'язань не задекларовано.

До того ж, з матеріалів вбачається,що згідно з даними «Контрагенти» (автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) наявні наступні відомості: ПП "Ізобуд БФ" знаходиться в стані 16 припинено (ліквідовано, закрито), до основного виду діяльності відноситься - Будівництво будівель; ПП ВКФ «Стар» - в стані 11 припинено, але не знято з обліку, основний вид діяльності - «Інші види оптової торгівлі»; ТОВ «Будінтерпром» - в стані 32 фактична адреса не встановлена, юридична адреса масової реєстрації, основний вид діяльності - «Інші види оптової торгівлі».

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції позивачем до складу податкового кредиту упродовж періоду: лютий, травень, липень, вересень, грудень 2010р. не використано законодавчо передбачене право та не віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у загальній сумі 226538,20грн., по контрагентам, зокрема, ТОВ "ТФ-К", ТОВ "Епоха", ТОЕ "Релеекспорт", ВКФ "СЕМ-1" ТОВ, та ТОВ "Пожзабезпечення". При цьому, на підставі проведеного співставлення між задекларованими податковими зобов'язаннями означених контрагентів та задекларованим податковим кредитом ТОВ ВКФ „Енергоспецмонтаж" встановлено, шо відповідно до наданих для перевірки додатків 5 до податкових декларацій з ПДВ за лютий, травень, липень, вересень, грудень 2010 року та лютий 2011 року, ТОВ ВКФ „Енергоспецмонтаж" у складі податкового кредиту не відобразило податкові накладні, отримані від перелічених контрагентів, які в свою чергу, відобразили ці податкові накладні в сумі своїх податкових зобов'язань, тобто фактично підтвердили дійсність даної господарської операції.

Таким чином за перевіряємий період ТОВ ВКФ „Енергоспецмонтаж" занижено податковий кредит на загальну суму 226 538,00грн., та завищено суму податкового кредиту на загальну суму 456 474,00грн. (238 165грн.- 226 538.00грн. + 444847,00грн.), а відтак сума заниження податку на додану вартість загалом склала 188 197,00грн. (456 474,00грн. - 270 868,00грн.).

З врахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо правомірності та ґрунтовності донарахування ДПІ у Приморському районі м. Одеси ТОВ ВКФ «Енергоспецмонтаж» податку на додану вартість у сумі 188 197,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку у сумі 47049,00грн., а також донарахування податку на прибуток у сумі 1764,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку у сумі 441,00грн.

З огляду на викладене апеляційний судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

Отже, судом першої інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.01.2012р. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.03.2013 року.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.