Ухвала суду № 29833482, 25.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2013 р.Справа № 2а-12932/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2012р. по справі № 2а-12932/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

20.11.2012 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просив суд, визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Металург-2010" за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року, за результатами якої був складений акт №1138/2210/32236010 від 22.06.2012 року "Про результати документальної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Бастіон-Сервіс" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Металург-2010" та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.04.2012 року № 0000671700, за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000112210 від 13.07.2012 року та №0000102210 від 13.07.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року позов було задоволено.

Скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача від 13.07.2012 року №№0000112210; 0000102210.

Визнані протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Металург-2010" за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року, за результатами якої було складено акт №1138/2210/32236010 від 22.06.2012 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Бастіон-Сервіс" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Металург-2010" за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 12 грудня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким, відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилаються на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційних скарг постанову суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Металург-2010" за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року, про що був складений акт від 22.06.2012 року №1138/2210/32236010.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме за періодами за 1 квартал 2012 року, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 182000,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2012 року (лютий 2012 року) в сумі 182000 грн.; пп.198.4, п.198.3 ст.198 ПК України, та занижено податок на додану вартість на загальну суму 173333 грн. в тому числі за лютий 2012 року на суму 173333,00 грн.

За результатами перевірки були ухвалені податкові повідомлення-рішення від 13.07.2012 року №0000102210, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 216666,25 грн., із них за основним платежем - 173 333,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 43333,25 грн.; від 13.07.2012 року № 0000112210, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 227 500,00 грн., із них за основним платежем - 182000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 45500,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення були залишенні без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Стосовно частини позовних вимог про визнання протиправними дії податкового органу щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, то колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 75 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення і за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 і 78 цього Кодексу; документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника державної податкової служби, оформленого наказом, і за умови направлення платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення йому або його уповноваженому представникові під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку і місце проведення такої перевірки.

Пунктом 78.1.1 статті 78 ПК України, передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 86.4 статті 86 ПК України зазначено, що акт документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки терміну, після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам.

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

Як свідчать матеріали справи, позивачем був отриманий запит від 19.05.2012 року №2626/10/15-314 про направлення документів на адресу відповідача.

07.06.2012 року позивачем був направлений до відповідача відповідь на запит з копіями документів.

21.06.2012 року начальником податкового органу був постановлений наказ №513 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

21.06.2012 року працівникам позивача був вручений наказ про перевірку та направлення на її проведення.

Пояснення представника позивача про те, що працівниками податкового органу не був здійснений виїзд по місцезнаходженням платника податків для проведення перевірки, підтверджується відміткою в копії акту перевірки, в якому вказана адреса здійснення перевірки - вул. Кузнечна, тоді як місцезнаходження позивача є - вул. Уборевича.

Крім цього, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що відповідач не навів підстав для необхідності проведення перевірки, оскільки позивачем були дотриманні вимоги щодо надання документів у 10-денний строк за запитом податкового органу.

Окрім цього, колегія суддів зазначає про те, що працівниками податкового органу були порушені вимоги ПК України щодо підписання акту перевірки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про протиправність дій по проведенню перевірки, та задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга не спростовує висновків суду.

Щодо частини позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.07.2012 року, то колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезення таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

ввезення необоротних активів на митну територію України за договором оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 І1К України, зазначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбудеться раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до етапі 39 цього Кодексу, та складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 ст.201 цього Кодексу).

Згідно до п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом П цього Кодексу.

Податковим органом ставиться під сумнів реальний характер господарських операцій між позивачем та ТОВ "Металург-2010" та правильність віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та податку на прибуток за даними господарськими операціями.

В ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Металург-2010", з яким був укладений договір від 09.12.2011 року про надання послуг прання та хімчистки, 03.01.2012 року між ними була укладена додаткова угода №1 про продовження строку дії договору про надання послуг прання та хімчистки до 31.12.2012 року.

Крім цього, в своїй господарській діяльності позивачем був укладений договір з ТОВ "Металург-2010" від 01.02.2012 року про надання послуг по технічному обслуговуванню, ремонту та догляду за зовнішнім виглядом автотранспортних засобів та від 01.02.2012 року про розробку програмного забезпечення для можливості у реальному часу відстеження місць знаходження та маршруту руху сімнадцяти автопатрулів позивача, 03.02.20112 року між позивачем та ТОВ "Металург-2010" був укладений договір про укладання договору про надання маркетингових послуг.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що надані до матеріалів справи, копії документів бухгалтерського обліку підтверджують фактичне здійснення сторонами даних господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів, вважає що позов обґрунтований та позивачем було правильно сформований податковий кредит та віднесення до валових витрат за результатами даних господарських операцій.

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача про наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Металург-2010" щодо підтвердження господарських відносин, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до суду копії документів бухгалтерського обліку доказують наявність фактичного здійснення вказаних господарських операцій, здійснення руху активів у позивача, зміни, що відбулись у його зобов'язаннях.

Надані послуги по здійсненню прання та хімчистки спецодягу, по технічному обслуговуванню, ремонту та догляду за зовнішнім виглядом автотранспортних засобів безпосередньо пов'язані з діяльністю позивача по наданню охоронних послуг.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником позивача були надані докази економічної вигоди від укладеної угоди з ТОВ "Металург-2010" про проведення маркетингових послуг.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 етапі 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право апеляційну скаргу - без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2012р. по справі № 2а-12932/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Зеленський В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 01.03.2013 р.