Постанова № 29832508, 11.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2013 р. Справа № 5009/2980/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справісуддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пегматіт"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 27.11.2012 у справі№ 5009/2980/12господарського судуЗапорізької областіза позовомПрокурора м. Жовті Води в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - 1. Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, 2. Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут промислової технології"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Пегматіт"простягнення 678 278,43 грн.

за участю представників від: позивача 1. не з'явився 2. Тітов М.І. (довір. від 23.11.2012р.)відповідача Ніколенко І.В. (довір. від 05.12.2011р.)прокуратураГудименко Ю.В. - посвідчення № 014715

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.10.2012р. у справі № 5009/2980/12, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2012р., частково задоволено позов Прокурора м. Жовті Води (Прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (Позивач-1), Державного підприємства "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології" (Позивач-2), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пегматіт" (Відповідач) на користь Позивача-2 суму 627 240 грн. основного боргу, інфляційні збитки в розмірі 22 429,34 грн. На Відповідача покладено судові витрати в розмірі 13 564,21 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій вказали на те, що Відповідачем не виконані договірні зобов'язання по оплаті авансу на виконання проектних робіт та не оплачені фактично виконані Позивачем-2 і прийняті Відповідачем проектні роботи, чим порушено статті 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2012р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2012р. у справі № 5009/2980/12, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема, частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України, статей 35, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 11.01.2011р. між Державним підприємством "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології" (Виконавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Пегматіт" (Замовник) укладено договір на створення (передачу) проектних робіт (науково-технічної продукції) № 3989, за умовами якого Виконавець мав виконати проектні роботи: "ТОВ "Пегматіт". Подрібнювально-збагачувальна фабрика по переробці пегматиту родовища "Балка Великого Табору". Робочий проект", а Замовник зобов'язаний прийняти роботу і оплатити. Термін виконання робіт сторони встановили - вересень 2011 року.

Відповідно до пункту 2.1 договору загальна вартість робіт складає 2 090 814 грн., а пункт 2.2 договору встановлює, що Замовник зобов'язаний протягом 5-ти днів з моменту підписання договору оплатити аванс у розмірі 30% на суму 627 240 грн.

Сторонами підписано Календарний план робіт, який передбачає декілька етапів виконання робіт, строки їх виконання і вартість кожного етапу.

ДП "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології" виконало роботи по етапу 1.1 і етапу 1.2, а ТОВ "Пегматіт" прийняло проектні роботи за актами приймання-передачі № 5654 від 30.03.2011р., № 5659 від 26.04.2011р. на загальну суму 595 188 грн.

Листами № 02-06/875 від 20.05.2011р., № 02-06/1038 від 21.06.2011р. ДП "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології" звернулося до Відповідача з вимогою про необхідність перерахування авансових платежів з огляду на те, що інститутом продовжується виконання проектних робіт за договором № 3989 і через важкий фінансовий стан інституту відсутні грошові кошти на оплату заробітної плати працівникам підприємства.

28.07.2011р. Позивач-2 звернувся до Відповідача з претензією № 02-06/1266, в якій вимагав оплатити вартість виконаних робіт на суму 598 188 грн.

Листом № 02-06/1794 від 21.10.2011р. Позивач-2 надіслав Відповідачеві для оформлення акт приймання проектної роботи № 5703 про виконання етапу 1.5 календарного плану на загальну суму 396 792 грн.

Матеріалами справи не містять доказів реагування Відповідача щодо виконання умов договору № 3989 від 11.01.2011р.

В серпні 2012 року Прокурор м. Жовті Води звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах ДП "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології" про стягнення з ТОВ "Пегматіт" авансових платежів за договором № 3989 від 11.01.2011р. на суму 627 240 грн. з нарахуванням інфляційної складової боргу у розмірі 22 580,64 грн. та 3% річних на суму 28 457,79 грн.

Стаття 887 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 2 статті 854 Цивільного кодексу України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в разі, встановлених договором.

Умовами договору № 3989 від 11.01.2011р. передбачено оплату авансу у розмірі 627 240 грн.

Тому вимоги Прокурора і Позивача-2 ґрунтуються на нормах закону та умовах договору.

Тим більше, що Позивачем-2 виконані проектні роботи, вартість яких перевищує суму авансових платежів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог, оскільки стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює свободу договору, а стаття 11 даного Кодексу передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір.

Відповідач не надав доказів розірвання договору № 3989 від 11.01.2011р., а тому суди попередніх інстанцій обґрунтовано застосували норми статей 525, 526 Цивільного кодексу України, які передбачають недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни умов договору, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Не заслуговують на увагу доводи Відповідача, викладені в касаційній скарзі, про незастосування судами при вирішенні даної справи висновків Господарського суду Запорізької області по справі № 28/5009/7972/11, оскільки рішення по справі № 28/5009/7972/11 не підтверджує факту розірвання договору № 3989, укладеного між Позивачем-2 і Відповідачем.

Частина 4 статті 849 Цивільного кодексу України надає право замовнику відмовитися від договору підряду з виплатою підрядникові плати за виконану частину роботи, але Відповідач цим правом не скористався.

Факт невиконання Відповідачем договірних зобов'язань, зокрема, не перерахування авансових платежів, не може бути підставою для звільнення його від відповідальності за порушення договірних зобов'язань.

Посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, скаржник не вказує, які саме приписи чинного законодавства порушили суди попередніх інстанцій при ухваленні рішення та постанови по справі № 5009/2980/12.

Загальні вимоги до договору (ст. 526 ЦК України), договору підряду (ст. 837 ЦК України), договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт (ст. 887 ЦК України) містять приписи про те, що договірні зобов'язання підлягають виконанню, а за затримку виконання грошових зобов'язань передбачена відповідальність про нарахування інфляційних втрат та 3% річних (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Частина 2 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України передбачає підстави для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду у зв'язку з порушенням норм процесуального права, серед яких відсутні підстави для скасування судових рішень через те, що прокурором подано позов не в інтересах держави, а в інтересах окремого підприємства, установи чи організації.

Відповідно до частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України оцінка підставності підписання позовної заяви прокурором може даватися судом першої інстанції при прийнятті до провадження позовної заяви, підписаної прокурором.

Тому, не заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що позов прокурора подано з порушенням чинного законодавства України.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав для зміни чи скасування законних і обґрунтованих рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів по даній справі.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків.

Тому, касаційна скарга ТОВ "Пегматіт" залишається без задоволення, а постанова Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2012р. у справі № 5009/2980/12 - без змін.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пегматіт" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2012 у справі № 5009/2980/12 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда