Ухвала суду № 29829812, 11.03.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1295/13 Головуючий у 1 інстанції: Котляр А.М.

2013 р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„05" березня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Стрелець Л.Г.

при секретарі: Мосіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Карлсберг» Україна» про визнання незаконним наказу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Пиво безалкогольний комбінат «Славутич»(в подальшому ПАТ „Карсберг Україна") про визнання незаконним наказу по встановленню умов праці та відшкодування моральних збитків.

У позові зазначав, що він з 01 жовтня 2001 року працює на підприємстві відповідача на посаді водія навантажувача складського господарства.

10.05.2012 року було створено первинну профспілкову організацію ВПС «Захист справедливості» працівників ПАТ «ПБК «Славутич», головою якою він був обраний на установчих зборах 10.05.2012 року.

01.08.2012 року представником роботодавця його було усно повідомлено про наказ № 301 від 27.07.2012 року, згідно з яким з 01 жовтня 2012 року буде змінено умови праці усім членам виборного профоргану незалежної Первинної профспілкової організації ВПС «Захист справедливості», а саме, 4 працівникам складського господарства буде встановлено неповний робочий тиждень: 2 робочих дні та неповний робочий день 4 години.

Надати копію наказу про зміну умов праці відповідач відмовився.

08.10.2012 року рішенням загальних зборів ПАТ «Пиво безалкогольний комбінат «Славутич» перейменовано на ПАТ «Карлсберг Україна».

Посилаючись на те, що він не згоден із зазначеним наказом, вважає, що не було зменшення обсягів виробництва, крім того, він не надавав згоду на встановлення неповного робочого часу і наказ не погоджено з профспілковою організацією ВПС «Захист справедливості», членом якої він являється, хоча про створення цієї профспілки 17.07.2012 року керівник підприємства був повідомлений, оскільки повідомлення було передано працівнику підприємства ОСОБА_3, яку він вважав секретарем директора, просив суд визнати протиправним наказ №301 від 27.07.2012 року та компенсувати моральні збитки в розмірі 10 000 грн.

У листопаді 2012 року ОСОБА_2 уточнив позовні вимоги і, вказавши в якості відповідача ПАТ «Карлсберг Україна», просив визнати наказ № 301 від 27.07.2012 року по ПАТ Пиво-безалкогольний комбінат „Славутич"( ПАТ «Карлсберг Україна») протиправним.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди залишено без розгляду.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2013 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суд виходив з того, що наказ № 301 від 27 липня 2012 року про встановлення неповного робочого часу працівникам складського господарства, у тому числі ОСОБА_2, було видано з дотриманням вимог трудового законодавства, оскільки на підприємстві дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, а попереднє отримання згоди на видачу наказу з первинною профспілковою організацією Всеукраїнської професійної спілки „Захист справедливості" ПАТ „Пиво-безалкогольний комбінат „Славутич", головою якої був обраний ОСОБА_2, не було здійснено роботодавцем з причини того, що всупереч вимогам ст. 16 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" на момент видачі наказу роботодавець про створення цієї профспілки належним чином повідомлений не був.

Висновки суду погоджуються з фактичними обставинами справи та відповідають вимогам матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 працював на підприємстві ПАТ „Пиво-Безалкоголний комбінат „Славутич"( нове найменування ПАТ „Карлсберг Україна") на посаді водія навантажувача з 01.10.2001 року у підрозділі складське господарство, звільнений з посади 05.11.2012 року у зв"язку із скороченням штату(а.с.68, 160-161).

Позивач являвся членом первинної профспілкової організації ПАТ „Пиво-безалкогольний комбінат „Славутич" з 01.01.2001 року по 31.01.2002 року та з 01.02.2012 року по 27.03.2012 року(а.с.67).

05.07.2012 року в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців було зареєстровано Первинну профспілкову організацію Всеукраїнської професійної спілки „Захист справедливості" працівників ПАТ „Пиво-безалкогольний комбінат „Славутич", в якості керівника даної профспілки зазначено ОСОБА_2 ( а.с.4,6).

Наказом генерального директора ПАТ „Пиво-безалкогольний комбінат „Славутич" № 301 від 27.07.2012 року ОСОБА_2 було встановлено неповний робочий час, починаючи з 03.10.2012 року у зв"язку із зменшенням обсягів виробництва, реалізації товарів і, як наслідок, зменшення необхідності у кілкості водіїв навантажувачів складського господарства заводу( а.с.41-42).

Зазначений наказ відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 247 КЗпП україни був погоджений з первинною профспілковою організацією ПАТ „Пиво-безалкогольний комбінат „Славутич", що підтверджується протоколом засідання № 24 від 26.07.2012 року щодо розгляду подання адміністрації про погодження встановлення неповного робочого часу працівникам складського господарства - водіям навантажувачів(а.с.125-126).

З названим наказом ОСОБА_2 був ознайомлений 01.08.2012 року, однак від підпису відмовився, що підтверджується актом від 01.08.2012 року (а.с.43).

Відповідно до ч.3 ст. 32 КЗпП України у зв"язку із змінами в організації витробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.Про зміну істотних умов праці - систем та розміру оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасвання неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Виходячи з роз"яснень п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України № № 9 від 06.11.1992 року з подальшими змінами „Про практику розгляду судами трудових спорів", згідно з ч.3 ст. 32 КЗпП в межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці, зокрема, встановлення або скасування неповного робочого часу, - допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці.

Якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміну істотних умов договору проведено не у зв"язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин справи може бути визнана судом неправомірною з покладанням на власника або уповноважений ним орган обов"язку поновити працівникові попередні умови праці.

Згідно ч.2 ст. 252 КЗпП України зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньої згоди виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

За вимогами ч.7 ст. 16 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15.09.1999 року в редакції Законів від 13.12.2001, від 05.06.2003 року, статус організації всеукраїнської профспілки чи профспілки іншого статусу визначається статутом цієї профспілки. Про належність до певної профспілкової організації, які діють на підставі статуту цієї профспілки, надсилають легалізуючому органу за місцем свого знаходження повідомлення із посиланням на свідоцтво про легалізацію профспілки, на підставі якого вони включаються до реєстру об"єднань громадян. Первинні профспілкові організації також письмово повідомляють про це роботодавця.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 являвся керівником легалізованої Первинної профспілкової організацію Всеукраїнської професійної спілки „Захист справедливості" працівників ПАТ „Пиво-безалкогольний комбінат „Славутич", однак на момент видачі оспорюваного ним наказу № 301 від 27.07.2012 року письмово про створення зазначеного первинного осередку роботодавця в установленому порядку не повідомив.

Доводи позивача про те, що про створення первинного осередку профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки „Захист справедливості" працівників ПАТ „Пиво-безалкогольний комбінат „Славутич" роботодавця було повідомлено шляхом подання 18.07.2012 року повідомлення фахівцю з зовнішньоекономісної діяльності відділу закупівель ОСОБА_3(а.с.5), суд правомірно не визнав належним повідомленням у розумінні вимог ст. 16 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", враховуючи, що функції оброблення документації(приймання, реєстрування тощо) не передбачені посадовою інструкцією вказаного фахівця(а.с.а.с.70-72), повідомлення не пройшло реєстрації за правилами діловодства і, згідно пояснювальній записці ОСОБА_3, про відсутність у неї відповідних повноважень вона повідомляла позивача та пропонувала йому звернутися з повідомленням до канцелярії підприємства(а.с.44).

За вказаних обставин доводи відповідача про те, що станом на 27.07.2012 року при видачі наказу про встановлення неповного робочого часу ОСОБА_2, обраного керівником Первинної профспілкову організацію Всеукраїнської професійної спілки „Захист справедливості" працівників ПАТ „Пиво-безалкогольний комбінат „Славутич", вимоги ч.2 ст. 252 КЗпП України не порушувались у зв"язку з недоведенням належним чином до роботодавця інформації про створення первинної профспілкової організації, суд визнав обгрунтованими.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд також послався на доведеність відповідачем наявності змін в організації виробництва і праці, враховуючи зменшення обсягу виробництва за перше піврячння 2012 року відносно першого півряччя 2011 року, що підтверджується письмовими доказами(а.с.66) та поясненнями свідка ОСОБА_5

Таким чином, рішення суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 із заявлених підстав ухвалено з додержанням матеріального і процесуального права.

Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що згоди на встановлення йому з ініціативи роботодавця наказом № 301 від 27.07.2012 року неповного робочого часу він не надавав, не можна визнати порушенням вимог трудового законодавства, зважаючи, що за змістом ч.3 ст. 32 КЗпП України така згода працівника не передбачена, враховуючи при цьому, що у такому випадку працівник вправі відмовитися від роботи в нових умовах та вимагати припинення трудового договору на підставі п.6 ст. 36 КЗпП.

Інші докази та обставини, на які посилається ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеоріального та процесуального права.

Фактично доводи зводяться до іншої оцінки обставин справи, які відрізняються від зробленої судом першої інстанції, і підстав для скасування судового рішення не містять.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2013 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: