Рішення № 29826645, 11.03.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2013 р.Справа № 916/281/13-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім"

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 5500 грн., витребування майна із чужого незаконного володіння

Суддя: Малярчук І.А.

Представники сторін:

Від позивача: Ющенко Н.М., довіреність №132 від 11.09.2012р.

Від відповідача: ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію від 26.06.2006р.

В судовому засіданні 11.03.2013 р. приймали участь:

Від позивача: Ющенко Н.М., довіреність №132 від 11.09.2012р.

Від відповідача: ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію від 26.06.2006р.

Суть спору: про витребування із незаконного володіння ФОП ОСОБА_1 стіл (місце) №НОМЕР_1, що є власністю і знаходиться на території ТОВ „Одеський торговий дім" за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд,2;

про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ „Одеський торговий дім" 5 500 грн. збитків.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду пояснення від 25.02.2013р. за вх.№6500/2013, обгрунтування збитків від 07.03.2013р. за вх.№7812/2013, де в доведення позову зазначає, що 30.12.2012р. закінчився строк дії договору оренди торгового місця №НОМЕР_1 від 15.03.2012р., розташованого на території, яка належить ТОВ „Одеський торговий дім" по вул. Новощепний ряд,2. Відповідач був завчасно повідомлений про закриття території, на якій розташовані торгівельні лотки, та ліквідацію торгівельних місць, та відповідно до п.7 вищенаведених договорів зобов'язався не чинити перешкод закриттю торгового місця. 17.01.2013р. позивач надіслав відповідачу претензію про повернення орендованого майна, у зв'язку з припиненням дії договорів та надав строк для повернення до 20.01.2013р., але станом на 28.01.2013р. відповідач не звільнив торгові місця, продовжує здійснювати незаконну торгівельну діяльність на самовільно зайнятих місцях та незаконно утримує майно ТОВ „ОТД", у той час як позивач несе видатки щодо сплати земельного податку за земельну ділянку, на якій розташовані ці місця, сплати послуг прибирання, охорони та ін., а також не може користуватись належним йому майном. Крім того, позивач зазначає, що відповідач перешкоджає демонтажу тимчасових конструкцій, провокує конфліктні ситуації з охороною ТОВ „ОТД", не покидає торгові місця, влаштовує цілодобові чергування, в нічний час блокує входи та виходи до торгових місць.

Так, 25.12.2012р. позивач уклав договір із ТОВ „Робатех" про надання послуг по розбиранню тимчасових конструкції з метою звільнення території від торгівельних лотків у термін до 11.01.2013р., але у зв'язку з перешкоджанням відповідачем розбору конструкцій позивач змушений був згідно п.4.4. договору від 25.12.2012р. сплатити ТОВ „Робатех" штраф у розмірі 2 000 грн. 26.12.2012р. між ТОВ „ОТД" та ТОВ „Грааль" було укладено договір купівлі-продажу торгівельних лотків, до яких входять і спірні лотки, однак, у зв'язку з тим, що в порушення умов цього договору ТОВ „ОТД" в строк до 11.01.2013р. не передало ТОВ „Грааль" товар, це мало наслідком для продавця розірвання договору за ініціативою покупця та ТОВ „ОТД" сплатило покупцю передбачений договором штраф у розмірі 1 000 грн. Станом на 28.01.2013р. позивач оцінює майнову шкоду у розмірі 5500грн., де 2000 грн. штраф, сплачений за договором про надання послуг, 1000 грн. штраф, сплачений за договором купівлі-продажу, 2500 грн. ціна непроданого торгівельного лотка, який утримує відповідач.

Відповідач, заявлені позивачем позовні вимоги не визнає, однак, підстави невизнання позову до відома суду не довів та письмовий відзив на позов не надав.

За клопотаннями від 25.02.2013р. за вх.№6507/2013, від 26.02.2013р. за вх.№6626/2013 відповідач подав витребувані судом документи.

Клопотання відповідача від 11.02.2013р. за вх.№4628/2013 про ознайомлення з матеріалами справи було судом задоволено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне:

15.03.2012р. між ТОВ „Одеський торговий дім" (підприємство) та ФОП ОСОБА_1 (підприємець) було укладено договір оренди торгового місця на території, що належить ТОВ „ОТД" по вул. Новощепний ряд,2, №ДГ ДГ - 0813, за умовами якого підприємство надає, а підприємець приймає у тимчасове платне користування стіл (місце) №НОМЕР_1 на території, що належить ТОВ „ОТД" по вул. Новощепний ряд,2. Вартість оренди одного місця (лотка) становить 950 грн. на місяць із урахуванням ПДВ. У зазначену суму входить відшкодування фактичних витрат підприємства за користування землею, комунальні послуги, на прибирання приміщень загального користування й території, охорону громадського порядку, та інші витрати (п.п.1, 2 договору).

Відповідно до умов п.3 договору №ДГ ДГ - 0813 від 15.03.2012р. підприємець не пізніше 3-х банківських днів з дня підписання договору зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок підприємства повну вартість за оренду торгового місця за перший місяць оренди. Підприємець зобов'язаний сплачувати щомісячну орендну плату не пізніше 5 числа поточного місяця шляхом перерахування підприємству повної вартості за оренду торгового місця протягом строку дії договору.

Положеннями пункту 7 договору №ДГ ДГ - 0813 від 15.03.2012р. сторони визначили, що договір складається до початку будівельних або інших робіт, пов'язаних з цільовим використанням чи реконструкцією території, на якій розташоване торгівельне місце, у зв'язку з чим підприємець зобов'язується звільнити торгове місце, що займає. Термін дії договору до 30.12.2012р. включно. Підприємець повідомлений про закриття території, на якій розташоване торгове місце, та ліквідацію торгівельних місць, зобов'язується не чинити перешкод закриттю торгового місця.

У зв'язку із закінченням строку дії договору № ДГ ДГ-0813 від 15.03.2012р., позивач 17.01.2013р. надіслав відповідачу претензію №11 з вимогою повернути орендоване майно за актом приймання-передачі, доказів реагування на яку з боку відповідача суду не надано.

При цьому, земельна ділянка, розташована по вул. Новощепний ряд,2 знаходиться у тимчасовому довгостроковому користуванні (на 50 років, в т.ч. до двох років для завершення будівництва, на 48 років - для експлуатації та обслуговування будинку) ЗАТ „Одеський торговий дім" згідно договору із виконкомом Одеської міської ради від 31.05.1997р., укладеного на виконання рішення виконкому Одеської міської ради №302 від 31.05.1997р.

25.12.2012р. між ТОВ „ОТД" (замовник) та ТОВ „Робатех" (виконавець) було укладено договір на надання виконавцем замовнику послуг по розбиранню каркасно-тентової конструкції, металевих конструкцій, торгових лотків та ін. Строк надання послуги з 03.01.2013р. по 11.01.2013р. (п.п.1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п.4.4. договору від 25.12.2012р. у разі ненадання інформації та не підготовки місця для проведення робіт замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 2 000грн.

Листом від 14.01.2013р. ТОВ „Робатех", у зв'язку з неможливістю надати послуги через те, що 03.01.2013р. по прибуттю на територію замовника для проведення робіт на ній знаходились підприємці, територія не була підготована для проведення робіт, вимагало сплату штрафу в розмірі 2000 грн., підготовку території для виконання робіт, передбачених договором від 25.12.2012р., та повідомлення дати проведення демонтажних робіт.

ТОВ „ОТД" сплатило ТОВ „Робатех" штраф у розмірі 2000 грн. за порушення договору від 25.12.2012р. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №11 від 15.01.2013р.

26.12.2012р. між ТОВ „ОТД" (продавець) та ТОВ „Грааль" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу каркасно-тентової конструкції, лотків торгівельних у кількості 82 од. продавець зобов'язується передати покупцю товар до 11.01.2013р. (п.п.1.1., 3.2. договору).

Згідно до п.5.4. договору купівлі-продажу від 26.12.2012р. у випадку порушення продавцем строків передачі товару продавець сплачує покупцю штраф в розмірі 1 000 грн.

Листом від 11.01.2013р. вих.№01/01 ТОВ „Грааль" висунув вимогу ТОВ „ОТД" про сплату штрафу в сумі 1 000 грн. у зв'язку з порушенням умов договору від 26.12.2012р. в частині передачі каркасно-тентової конструкції, лотків торгівельних.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №2 від 15.01.2013р. позивачем було сплачено на користь ТОВ „Грааль" 1 000 грн.

Позивач з підстав блокування невідомими особами об'єкту „Острів", перешкоджання охороні цього об'єкту, звертався із відповідними заявами до РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, які були прийняті правоохоронним органом до розгляду 30.12.2012р., 11.01.2013р.

Так, із довідки №28/132 від 20.02.2013р. про рух грошових коштів за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., внесених ОСОБА_1 в касу відділення №1 АБ „Порто-Франко" вбачається, що за період з січня по грудень 2012р. відповідач сплачував орендну плату за користування торгівельним лотком позивача.

Згідно довідки №176 від 20.02.2013р. за бухгалтерським обліком ТОВ „Одеський торговий дім" на 01.01.2013р. балансова вартість каркасно-тентової конструкції складає 1251984,76 грн., а лотків торгових в кількості 82 шт. - 204 870,08грн., за ціною 1шт/2498,42 грн.

Працівниками ТОВ „Одеський торговий дім" та АБ „Центр", ПП ОСОБА_3 було складено акти перевірки №2 від 14.01.2013р., №3 від 21.01.2013р., №4 від 30.01.2013р., №5 від 08.02.2013р., із яких вбачається, що фізичні особи - підприємці, зокрема, ФОП ОСОБА_1., станом на 14.01.2013р. знаходяться на території за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд,2, яка належить ТОВ „ОТД", не звільнили торгівельні місця, продовжують здійснювати незаконну торгівельну діяльність на самовільно зайнятих місцях та незаконно утримують майно ТОВ „ОТД".

12.02.2013р. ФОП ОСОБА_1 надіслав позивачу заяву, в якій повідомив, що не здійснює торгівельну діяльність на ринку „Острів", який знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Новощепний ряд,2, з 16.01.2013р., майном позивача не володіє.

Однак, фактична передача майна відбулась згідно акту приймання-передачі від 26.02.2013р., складеного та підписаного ТОВ „Одеський торговий дім" та ФОП ОСОБА_1., із якого вбачається, що відповідач повернув позивачу спірне майно, а саме стіл №НОМЕР_1, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд,2, та при цьому, погіршення якості з моменту укладання договору оренди і явних недоліків переданого майна при візуальному огляді не виявлено.

Проаналізувавши подані сторонами документи, правові позиції в їх сукупності, суд вважає недоведеною позицію позивача щодо стягнення збитків та припиняє провадження у справі в частині заявлених вимог щодо витребування із незаконного володіння ФОП ОСОБА_1 стіл (місце) №НОМЕР_1, що є власністю і знаходиться на території ТОВ „Одеський торговий дім" за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд,2, з врахуванням наступних положень законодавства.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частина 1 ст.785 ЦК України встановлює, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до положень ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З підстав того, що згідно підписаного сторонами акту приймання-передачі від 26.02.2013р. спірне майно фактично вибуло з оренди відповідача та повернуто позивачу, припинив існувати предмет спору у даній справі в частині позовної вимоги про витребування із незаконного володіння ФОП ОСОБА_1 стіл (місце) №НОМЕР_1, що є власністю і знаходиться на території ТОВ „Одеський торговий дім" за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд,2, відповідно до чого суд вважає за доцільне застосувати до цих правовідносин, що склались між сторонами, положення п.1-1 ст. 80 ГПК України, згідно якого суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Так, п.4.4. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань... Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на вищезазначене, так як з фактичним поверненням відповідачем за актом від 26.02.2013р. спірного об'єкта з оренди, між сторонами не залишилось неврегульованих питань, суд припиняє провадження у справі №916/281/13-г в частині позовних вимог про витребування із незаконного володіння ФОП ОСОБА_1 стіл (місце) №НОМЕР_1, що є власністю і знаходиться на території ТОВ „Одеський торговий дім" за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд,2, в порядку п.1-1 ст.80 ГПК України, з підстав відсутності предмету спору.

Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1. 5 500 грн. збитків.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За положеннями ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Кодексу).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 Кодексу).

Відшкодування збитків передбачено також і ст. 224 ГК України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України підставою відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка порушила зобов'язання, якщо інше на встановлено договором або законом.

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення збитків як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачаться, що об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Згідно положень ч.ч.1, 3 ст.390 ЦК України власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним. Добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.

Так, позивачем розраховано збитки, зокрема, в сумі 2500 грн., що складає вартість непроданого торгівельного лотка, який утримує відповідач. Так, як судом встановлено вище мало місце неправомірне утримання відповідачем понад строк, обумовлений в договорі від 15.03.2012р., орендованого майна, яке належить позивачу, однак, з врахуванням того, що спірне торгівельне місце відповідачем не знищене, не пошкоджене, не привласнене, що вбачається також із акту прийому-передачі від 26.02.2013р., відсутні підстави для розрахування позивачем збитків в сумі 2500грн. його вартості, тобто, відсутня складова цивільного правопорушення, що виключає можливість заявлення до стягнення збитків, у вигляді вартості втраченого майна, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 2500грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 000 грн. збитків, де 2000грн. сплаченого за договором про надання послуг штрафу, 1000грн. сплаченого за договором купівлі-продажу штрафу. Із наявних у справі доказів, зокрема, листа ТОВ „Робатех" від 14.01.2013р., вбачається, що розпочати послуги з розбирання конструкцій на території позивача не виявилось можливим, у зв'язку зі знаходженням на території підприємців, тоді як позовну вимогу про стягнення збитків в сумі 3000 грн., як єдино разового внеску, у повній мірі, понесених на сплату позивачем штрафу витрат заявлено до одного із підприємців, що є недоречним з огляду на можливу наявність вини у заподіяних збитках решти підприємців, що теж перешкоджали розбиранню конструкцій та продажу спірних лотків.

Одночасно, з підстав ненадання позивачем доказів вини лише ФОП ОСОБА_1 у понесенні ТОВ „ОТД" витрат на оплату штрафів через несвоєчасне виконання зобов'язань за договором від 15.03.2012р., наявність обставин, які свідчать про перебування на території позивача інших підприємців, до яких позовні вимоги у рамках даного позовного провадження не заявлені, відсутність у суду змоги самостійно розрахувати міру відповідальності кожного із підприємців, що одночасно із ФОП ОСОБА_1 перешкоджали розбору конструкцій та продажу лотків, ненадання такого розрахунку позивачем, у суду відсутні підстави для задоволення позову позивача в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача 3 000 грн., відповідно до чого у їх задоволенні суд відмовляє.

Таким чином, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з ФОП ОСОБА_1 5500 грн. збитків повністю.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 5500 грн. збитків. Крім того, провадження у справі в частині позовних вимог позивача про витребування із незаконного володіння ФОП ОСОБА_1 стіл (місце) №НОМЕР_1, що є власністю і знаходиться на території ТОВ „Одеський торговий дім" за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд,2, підлягає припиненню в порядку п.1-1 ст.80 ГПК України, з підстав відсутності предмету спору.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати, а саме 1720,50 грн. судового збору за позовною вимогою майнового характеру покладаються на позивача.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р. судовий збір, сплачений позивачем за платіжним дорученням №89 від 01.02.2013р. в сумі 1147грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, з підстав припинення провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ „Одеський торговий дім" про витребування із незаконного володіння ФОП ОСОБА_1 стіл (місце) №НОМЕР_1, що є власністю і знаходиться на території ТОВ „Одеський торговий дім" за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд,2.

2. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог позивача повністю.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім" (65012, м. Одеса, вул. Новощепний ряд,2, код 23862916) з державного бюджету України судовий збір, сплачений за платіжним дорученням №89 від 01.02.2013р. в сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 11.03.2013 р.

Суддя Малярчук І.А.