Рішення № 29826321, 04.03.2013, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/585/13- ц

2/206/242/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04.03.2013 року

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Мірошниченко Н.В.

при секретарі: Протас І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

29 січня 2013 року Публічне акціонерне товариство КБ «Приват Банк» (позивач) звернулося до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 08 червня 2005 року між ПАТ «Приват Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DNН4КР11410554, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 6786,00 грн., строком до 08 червня 2007 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Позивач зазначає, що станом на 10.01.2013 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить - 110158,71 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 6786,00 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 33830,14 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 63820,73 грн.; штрафи відповідно до пункту 5.3 умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500, 00 грн., штраф (процентна складова) - 5221,84 грн. Просив стягнути суму заборгованості та судові витрати по справі (а.с.2-4).

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов вважає обґрунтованим та підтримує його в повному обсязі, в своїй заяві проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 42).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності із вказаними вище обставинами дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 169, ст.ст. 224, 225 ЦПК України. Представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 червня 2005 року між ПАТ «Приват банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DNН4КР11410554, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 6786,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 25, 08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08.06.2007р. (а.с. 7-18).

Відповідно до Кредитного договору позичальник зобов'язався належним чином використовувати і повернути банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені Кредитним договором.

Попри взяті на себе зобов'язання відповідач умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни не виконав.

Так, станом на 10 січня 2013 року заборгованість ОСОБА_1 становить 110158,71 грн., яка складається: заборгованість по процентам за користування кредитом - 33830,14 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 63820,73 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 5221,84 грн., разом - 110158,71 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості. (а.с. 5-6).

Зазначені обставини підтверджені в судовому засіданні наявними в матеріалах справи довідками-розрахунками заборгованості.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній цивільній справі врегульовані нормами Цивільного кодексу України, положеннями кредитного договору.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а обов'язком позичальника за кредитним договором є, зокрема, повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Як встановлено ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Як встановлено ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язань не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

Як зазначено ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Оцінюючі всі докази, досліджені судом у їх сукупності під час розгляду справи у судовому засіданні, та приймаючи до уваги те, що відповідачем було порушено умови кредитного договору, а саме не виконані зобов'язання стосовно погашення кредиту та сплати процентів за його користування, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за кредитним договором є доведеними.

Однак, вимоги позивача, в частині стягнення пені, підлягають частковому задоволенню.

Так, відповідно до вимог ст.611 Цивільного кодексуУкраїни при порушенні зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата пені.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексуУкраїни пенею у Кодексі визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 551 Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Заявлений до стягнення розмір пені - 63820,73 грн.; штраф (фіксована частина) - 500, 00 грн., штраф (процентна складова) - 5221,84 грн. не відповідає сумі неповернутого кредиту та відсотків, оскільки співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій, і наслідки порушення зобов'язань не є співрозмірними, виходячи з принципів справедливості та розумності, закріплених у ст.3 ЦК України, суд дійшов до висновку про необхідність зменшення розміру пені до 27044 грн.14 коп.

Отже, слід стягнути з відповідача на користь позивача, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNН4КР11410554 від 08.06.2005 року, у розмірі 67660 грн. 28 коп., з яких:

- заборгованість за кредитом -6786 грн.00 коп.

- заборгованість по процентам за користування кредитом - 33830 грн.14коп.

- пеня -27044 грн.14 коп.

Крім того, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір на користь Публічного акціонерного товариства КБ «Приват Банк» у розмірі 676 грн. 60 коп..

На підставі вкладеного та керуючись ст.ст. 14, 526, 551, 611, 1054-1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57-64, 88, 169, 209, 214, 215, 224-225 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії номер НОМЕР_2 виданий Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 20.08.1996 року) на користь Публічного акціонерного товариства КБ «Приват Банк» розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570 в рахунок № 29092829003111 стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № DNН4КР11410554 від 08 червня 2005 року у розмірі 67660 грн. 28 коп., з яких: заборгованість за кредитом -6786 грн.00 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом- 33830 грн.14коп.; пеня -27044 грн.14 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії номер НОМЕР_2 виданий Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 20.08.1996 року) на користь Публічного акціонерного товариства КБ «Приват Банк» розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570 в рахунок № 64993919400001, судовий збір в розмірі 676 грн. 60 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н.В.Мірошниченко