КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4944/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
У Х В А Л А
Іменем України
26 лютого 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.,
суддів: Ісаєнко Ю.А. та Кучми А.Ю.,
при секретарі: Проценко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року у справі за позовом приватного підприємства «Альянс 2000» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2012 року приватне підприємство «Альянс 2000» звернулося в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 26 червня 2012 року № 0000062200.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що дії позивача мали на меті здійснення певних господарських операцій, а саме, закупівлі товару для подальшого його використання у своїй діяльності (зокрема, електромонтажних робіт), а наявні в матеріалах справи первинні бухгалтерські та платіжні документи підтверджують товарність господарських операцій, здійснених позивачем та ТОВ «Ельзікторг» і ТОВ «Збутроект-1» у вересні-листопаді 2010 р., жовтні, грудні 2011 р.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, у зв'язку із порушенням норм матеріального права.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що у період з 29 травня по 5 червня 2012 р. відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з платниками податків: ТОВ «Екзікторг» та ТОВ «Збутпроект-1» їх реальності та повноти відображення в обліку за періоди вересень-листопад 2010 р., жовтень, грудень 2011 р., за результатами якої 11 червня 2012 р. було складено акт перевірки № 358/22-5/31129440 (далі - акт перевірки).
Під час перевірки податковий орган дійшов до висновку, що позивачем допущено ряд наступних порушень:
- ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, в результаті чого встановлено вчинення договорів, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, укладених між позивачем та ТОВ «Екзікторг» на загальну суму 1 047 423 грн. 60 коп. (в тому числі ПДВ - 174 570 грн. 60 коп.), та договір, укладений між позивачем та ТОВ «Збутпроект-1» на загальну суму 610 598 грн. 40 коп. (в тому числі ПДВ - 101 766 грн. 40 коп.), які не спрямовані на реальне настання наслідків;
- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР (який був чинний на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 168/97-ВР), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 174 570 грн. 60 коп., в тому числі: за вересень 2010 р. у сумі 46 890 грн. 00 коп.; за жовтень 2010 р. у сумі 100 385 грн. 40 коп.; за листопад 2010 р. у сумі 27 295 грн. 20 коп.;
- п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість у сумі 101 766 грн. 40 коп., в тому числі: за жовтень 2011 р. у сумі 49 722 грн. 76 коп., за грудень 2011 р. у сумі 52 043 грн. 64 коп.
У зв'язку із виявленими порушеннями на підставі акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062200, яким нараховано податкове зобов'язання на загальну суму 345 421 грн. 25 коп., з яких за основним платежем - 276 337 грн. 00 коп., за штрафними санкціями - 69 084 грн. 25 коп.
Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов до висновку, що вказане податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 названого Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем у вересні-листопаді 2010 р. та у жовтні, грудні 2011 р. задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість по проведених розрахунках з ТОВ «Ельзікторг» та ТОВ «Збутпроект-1» на загальну суму 174 570 грн. 60 коп. (за вересень 2010 р. - 46 890 грн. 00 коп., за жовтень 2010 р. - 100 385 грн. 40 коп., за листопад 2010 р. - 27 295 грн. 20 коп.) та на загальну суму 101 766 грн. 40 коп. (за жовтень 2011 р. - 49 722 грн. 76 коп., за грудень 2011 р. - 52 043 грн. 64 коп.) відповідно.
На дату проведення господарських операцій позивача з ТОВ «Ельзікторг» і ТОВ «Збутроект-1», останні були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Вищезазначені розрахунки між позивачем і названими контрагентами було здійснено на виконання нижчезазначених договорів на купівлі-продажу.
Так, 23 вересня 2010 р. та 29 вересня 2011 р. між позивачем і ТОВ «Ельзікторг» та ТОВ «Збутпроект-1» були укладені договори купівлі-продажу №№ 23, 29/09 відповідно (т. 1 а.с. 124-127).
Як убачається з п. 1.2 договору № 23 та п. 3.1 договору № 29/09, предметом договору є товар - електроосвітлювальні прилади, електроарматура та інші матеріали, які використовуються для електропостачання та функціонування вуличного освітлення (т. 1 а.с. 124, 126).
На виконання договору № 23 ТОВ «Ельзікторг» було поставлено на адресу позивача товар, що підтверджується:
- податковими накладними від 30 вересня, 6, 19, 21 жовтня та 30 листопада 2010 р. №№ 30093, 6101, 19102, 21102, 301110, 301111 на суму 281 340 грн. 00 коп., 83 685 грн. 60 коп., 275 479 грн. 20 коп., 243 147 грн. 60 коп., 60 816 грн. 00 коп. та 102 955 грн. 20 коп. відповідно (т. 1 а.с. 138-143);
- видатковими накладними від 30 вересня, 6, 19, 21 жовтня та 30 листопада 2010 р. №№ 30093, 6/10-1, 19/10-2, 21/10-2, 30/11-10, 30/11-11 на суму 281 340 грн. 00 коп., 83 685 грн. 60 коп., 275 479 грн. 20 коп., 243 147 грн. 60 коп., 60 816 грн. 00 коп. та 102 955 грн. 20 коп. відповідно (т. 1 а.с. 128-133).
Також, на виконання договору № 29/09 ТОВ «Збутпроект-1» було поставлено на адресу позивача товар, що підтверджується:
- податковими накладними від 6, 12 жовтня, 2 та 23 грудня 2011 р. №№ 120, 123, 650, 670 на суму 149 343 грн. 94 коп., 148 992 грн. 65 коп., 100 708 грн. 25 коп., 211 553 грн. 59 коп. відповідно (т. 1 а.с. 144-147);
- видатковими накладними від 6, 12 жовтня, 2 та 23 грудня 2011 р. №№ 120, 123, 650, 670 на суму 149 343 грн. 94 коп., 148 992 грн. 65 коп., 100 708 грн. 25 коп., 211 553 грн. 59 коп. відповідно (т. 1 а.с. 134-137).
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що проведення названих операцій призвело до зміни майнового стану позивача, оскільки ним було оплачено поставлений контрагентами товар в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками (т. 2 а.с. 87-89, 90-95). До того ж, у подальшому, поставлений контрагентами позивача - ТОВ «Ельзікторг» та ТОВ «Збутпроект-1» товар позивачем було використано для виконання договорів з контрагентами про ремонт мереж вуличного освітлення, реконструкції мереж вуличного освітлення, поточного ремонту повітряних ліній електропередач, реконструкції мереж зовнішнього освітлення тощо.
Крім того, на дату виконання названих договорів у позивача працювали висококваліфіковані кадри, зокрема, інженер-електрик, інженер-проектувальник та техніки-електрики, які мали IV та V групи з електробезпеки, що підтверджується штатними розписами на 2010 р. та 2011 р. та копіями посвідчень цих працівників (т. 2 а.с. 108-109).
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що дії позивача мали на меті здійснення певних господарських операцій, а саме, закупівлі товару для подальшого його використання у своїй діяльності (зокрема, електромонтажних робіт), а наявні в матеріалах справи первинні бухгалтерські та платіжні документи підтверджують товарність господарських операцій, здійснених позивачем та ТОВ «Ельзікторг» і ТОВ «Збутроект-1» у вересні-листопаді 2010 р., жовтні, грудні 2011 р.
До того ж, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 4 березня 2013 року.
Головуючий: Н.В. Безименна
Судді: Ю.А. Ісаєнко
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Кучма А.Ю.
Судове рішення № 29825680, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4944/12/1070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: