Рішення № 29825394, 27.02.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2013 р. Справа № 5011-10/16020-2012/911/79/02/13-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс», м. Київ,

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»,

с. Мархалівка Васильківського району Київської області,

2) селянського фермерського об'єднання «Володимирівське», с. Гурівка Долинського району Кіровоградської області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро», м. Київ

2) фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

смт. Саврань Одеської області

про стягнення 16 122,77 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився; від відповідача 2: не з'явився;

від третьої особи 1: не з'явився; від третьої особи 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс», м. Київ, звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою від 15.10.2012р. №15-2/10 до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», с. Мархалівка Васильківського району Київської області, 2) селянського фермерського об'єднання «Володимирівське», с. Гурівка Долинського району Кіровоградської області, в якій просить суд

1) солідарно стягнути із селянського фермерського об'єднання «Володимирівське» та товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» 3% річних у сумі 1 356,94 грн. згідно договору поруки від 16.07.2012р. №16-07-2012-17, на підставі угоди про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012р. №21/07-12 та договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.04.2008р. №349-04-2008 за період з 17.02.2009р. по 20.12.2009р.;

2) стягнути з селянського фермерського об'єднання «Володимирівське» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» 10 025,65 грн. пені згідно п. 8.2., 8.3. договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.04.2008р. №349-04-2008 за період з 17.02.2009р. по 20.12.2009р. та на підставі угоди про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012р. №21/07-12 з 17.02.2009р. по 20.12.2009р.;

3) стягнути з селянського фермерського об'єднання «Володимирівське» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» 4 740,18 грн. інфляційних витрат в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України та згідно договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.04.2008р. №349-04-2008 та на підставі угоди про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012р. №21/07-12 з лютого по грудень 2009р.

4) солідарно стягнути із селянського фермерського об'єднання «Володимирівське» та товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» адвокатські витрати у розмірі 1 000,00 грн. згідно договору про надання адвокатських послуг від 16.07.2012р. №16-07/12-14;

5) солідарно стягнути із селянського фермерського об'єднання «Володимирівське» та товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» витрати пов'язані з сплатою судового збору у розмірі 1 609,50 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.05.2009р. у справі № 18/33, позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро» про стягнення з селянського фермерського об'єднання «Володимирівське» суми заборгованості та штрафних санкцій за період з 06.09.2008р. по 16.02.2009р. згідно договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.04.2008р. №349-04-2008 задоволено повністю. Проте селянським фермерським об'єднанням «Володимирівське» заборгованість за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.04.2008р. №349-04-2008 перед товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро» погашено лише 21.12.2009р.

Відповідно до угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 31.03.2011р. первісний кредитор - товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро» відступило фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 право вимоги виконання зобов'язання селянським фермерським об'єднанням «Володимирівське» за основним договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.04.2008р. №349-04-2008, щодо сплати пені, 3% річних, інфляційних витрат.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» отримав від фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за угодою про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012р. № 21/07-12 право вимоги виконання зобов'язання селянським фермерським об'єднанням «Володимирівське» за основним договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.04.2008р. №349-04-2008, щодо сплати пені, 3% річних, інфляційних витрат.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012р. № 21/07-12, 16.07.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» та товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» було укладено договір поруки №16-07-2012-17, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку селянським фермерським об'єднанням «Володимирівське» щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати 3% річних.

Оскільки боржник та поручитель своїх зобов'язань належним чином не виконали, коштів новому кредитору не сплатили, позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів 3% річних у сумі 1 356,94 грн. та адвокатські витрати у розмірі 1 000,00 грн., а також стягнути з відповідача 2 інфляційні витрати у розмірі 4 740,18 грн. та пеню у розмірі 10 025,65 грн. та солідарно покласти на відповідачів витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.11.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, справі присвоєно №5011-10/16020-2012 та призначено справу до розгляду на 11.12.2012р.

10.12.2012р. до господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшов відзив на позов б/н, б/д, в якому відповідач 1 повідомляє, що визнає вимоги в частині, що стосуються відповідача 1, проте задовольнити вимоги позивача не в змозі у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем та просить суд розглянути справу без участі представника відповідача 1.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2012 року справу №5011-10/16020-2012 направлено за підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.01.2013р. справу №5011-10/16020-2012 прийнято суддею Конюх О.В. до свого провадження, присвоєно справі №5011-10/16020-2012/911/79/02/13-г; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро» та фізичну особу - підприємця ОСОБА_1

Розгляд справи відкладався ухвалами від 29.01.2013р. та від 13.02.2013р. у зв'язку із неявкою відповідачів та третіх осіб, неподанням ними витребуваних судом документів. Суд неодноразово, ухвалами від 04.01.2013, від 29.01.2013р. та від 13.02.2013р. зобов'язував відповідачів подати докази погашення заборгованості за рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.05.2009р. № 18/33 первісному кредитору ТОВ «Тридента-Агро» або новим кредиторам - ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та інші наявні документи та докази, що стосуються предмету спору та попереджав відповідачів про право суду розглядати справу за наявними матеріалами.

Представники відповідачів та третіх осіб в судові засідання від 29.01.2013р. та від 13.02.2013р. не з'явились, витребувані документи суду не подали, про причини нез'явлення в судове засідання належним чином не повідомили, хоча повідомлялися судом про день, час та місце проведення судових засідань шляхом надіслання копій ухвал рекомендованим листом з повідомленням на адресу, зазначену в позовній заяві, та адреси відповідачів, зазначених у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 17.07.2012р. № 14284631 та від 17.07.2012р. № 14284668, відповідно до вимог ст.ст. 64, 87 ГПК України.

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.

Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс»,

м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Компанія «Ніко - Тайс»), до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», с. Мархалівка Васильківського району Київської області (далі по тексту - ТОВ «ПК Трейдсервісгруп»), 2) селянського фермерського об'єднання «Володимирівське», с. Гурівка Долинського району Кіровоградської області (далі по тексту - СФО «Володимирівське»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Тридента-Агро») та фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Саврань Одеської області (далі по тексту ФОП ОСОБА_1), вислухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

І. Поставка (основний договір)

Відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

10.04.2008р. між ТОВ «Тридента Агро» (продавець) та СФО «Володимирівське» (покупець) було укладено договір купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.04.2008р. №349-04-2008 (далі по тексту - Основний договір), згідно якого продавець зобов'язується поставити покупцю засоби захисту рослин (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар на умовах даного Договору. Відповідно до умов Основного договору:

- асортимент товару, кількість, ціна визначаються в додатках до договору які є його невід'ємною частиною, та/або в накладних (п. 2.1 Основного договору).

- Підписання видаткових накладних, що виписані в період дії договору, засвідчує факт передачі з товаром всієї необхідної документації, в тому числі сертифікату якості (п. 2.4 Основного договору).

- Приймання товару по кількості та якості здійснюється в момент його передачі покупцю. (пункт 4.1 Основного договору).

- Оплата товару проводиться наступним чином: 25% від загальної вартості товару оплачується покупцем в строк до 15.04.2008р. без виставлення рахунку-фактури. 75% від загальної вартості товару оплачується покупцем в строк до 05.09.2008р. без виставлення рахунку-фактури (пункт 5.3 Основного договору).

- За прострочення виконання зобов'язання покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару, та інші передбачені законом штрафні санкції та відшкодовує продавцю всі збитки. Строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Нарахування штрафних санкцій здійснюється без обмеження строку. (розділ 8 Основного договору).

Додатками №1, №2 до Основного договору сторони погодили асортимент, кількість та вартість товару, який підлягає до поставки покупцю.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.05.2009р. у справі № 18/33, стягнуто з СФО «Володимирівське» на користь ТОВ «Тридента-Агро» 80 994,00 грн., з яких 53 965,65 грн. основного боргу, пеня в сумі 12 090,35 грн., інфляційні витрати в сумі 53,87 грн., 3% річних в сумі 1 511,80 грн., 10 773,13 грн. штрафу та 2 700,00 грн. збитків, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Зазначеним рішенням встановлено факт наявності простроченої заборгованості СФО «Володимирівське» перед ТОВ «Тридента-Агро» в сумі 80 994,00 грн., та відповідно обов'язок боржника у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання сплатити кредитору борг з урахуванням трьох процентів річних та інфляційних втрат, а також сплатити передбачені договором пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штраф.

Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Суд багаторазово, ухвалами від 04.01.2013, від 29.01.2013р. та від 13.02.2013р. зобов'язував відповідачів подати докази погашення заборгованості за рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.05.2009р. № 18/33 первісному кредитору ТОВ «Тридента-Агро» або новим кредиторам - ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та інші наявні документи та докази, що стосуються предмету спору та попереджав відповідачів про право суду розглядати справу за наявними матеріалами. Відповідачі доказів погашення заборгованості не подали, доводи позивача не спростували. Суду не подано жодних доказів того, що відповідач - СФО «Володимирівське» станом на поточну дату здійснив погашення заборгованості за рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.05.2009р. № 18/33 первісному кредитору ТОВ «Тридента-Агро» або новим кредиторам - ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».

Як стверджує позивач, та підтверджується платіжним дорученням від 21.12.2009р. №105, (копія знаходиться в матеріалах справи) СФО «Володимирівське» 21.12.2009р. погасило основний борг за договором купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.04.2008р. №349-04-2008 у розмірі 53 865,65 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Як вбачається з розділу 8 Основного договору, у разі прострочення виконання зобов'язання покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару, та інші передбачені законом штрафні санкції та відшкодовує продавцю всі збитки. Строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Строк нарахування штрафних санкцій здійснюється без обмеження строку.

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64). Відповідно до ст. 11128 ГПК України рішення ВСУ, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного суду України.

За таких обставин суд встановив факт наявності права кредитора - ТОВ «Тридента-Агро» нараховувати та стягувати з боржника 3% річних, інфляційні втрати та пеню, передбачені Основним договором, за період з 17.02.2009р. і до належного виконання боржником свого зобов'язання, в тому числі за період після прийняття судового рішення про стягнення боргу, до його повного виконання, а саме до 20.12.2009р.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем 2 свого зобов'язання за Основним договором з оплати отриманого товару у розмірі 53 965,65 грн., оприлюднені індекси інфляції за відповідний період, встановлені Постановами правління НБУ розміри облікової ставки НБУ за відповідні періоди, перевіривши правильність розрахунків, наданих позивачем, судом встановлено, що за період з 17.02.2009р. по 20.12.2009р. належні до стягнення з відповідача 2 пеня складає 10 025,65 грн., три проценти річних складають 1 356,94 грн., збитки, завдані інфляційними процесами у розмірі 4 740,18 грн., що в сумі складає 16 122,77 грн.

ІІ. Уступка права вимоги (угоди про заміну кредитора в зобов'язанні)

Між ТОВ «Тридента-Агро» (первісний кредитор) та третьою особою 2 - ФОП ОСОБА_1 (новий кредитор) 31.03.2011р. укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні від 31.03.2011р. б/н, згідно якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до СФГ «Володимирівське» за основним договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 10.04.2008р. № 349-04-2008. За умовами вказаної угоди:

- вартість зобов'язання, що відступається становить 16 122,77 грн., яка є загальною сумою штрафних санкцій (пені, 3% річних, інфляційних втрат), котрі нараховані відповідно до умов договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 10.04.2008р. № 349-04-2008 (пункти 2.1, 2.2 угоди);

- Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги (пункт 3.1 угоди).

- Первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують право вимоги (пункт 4.1 угоди).

- Первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про уступку права вимоги (пункт 4.3 угоди).

- Угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (пункт 6.1 угоди).

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, в даному випадку - це проста письмова форма.

На виконання ст. 517 ЦК України, первісний кредитор - ТОВ «Тридента-Агро» передав новому кредитору - ФОП ОСОБА_1 документи на підтвердження зобов'язань боржника СФО «Володимирівське» за основним договором купівлі-продажу, про що свідчить залучена до матеріалів справи копія акту прийому-передачі документів від 31.03.2011р.

Згідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак, відповідно до частини другої ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи копії опису вкладення в цінний лист від 01.10.2012р. та фіскального чеку «Укрпошти» від 01.10.2012р. № 1078, ТОВ «Тридента-Агро» належним чином направив боржнику - СФО «Володимирівське» повідомлення про заміну кредитора в зобов'язанні та докази прав нового кредитора (оригінал повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.04.2011р., копію угоди про заміну кредитора від 31.03.2011р. та копію акту прийому-передачі документів від 31.03.2011р.) цінним листом з описом.

Крім того, між ФОП ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (новий кредитор) 02.07.2012р. укладено угоду № 21/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні, згідно якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до СФО «Володимирівське» за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 10.04.2008р. № 349-04-2008 та угодою про заміну кредитора у зобов'язанні від 31.03.2011р. За умовами вказаної угоди:

- вартість зобов'язання, що відступається становить 16 122,77 грн. і складається з 10 025,65 грн. пені, 1 356,94 грн. 3% річних, 4 740,18 грн. інфляційних втрат за період з 17.02.2009р. по 20.12.2009р., нарахованих у зв'язку з несплатою основного боргу в сумі 53 865,65 грн. за основним договором (пункти 1.1, 2.1, 2.2, 2.3 угоди);

- Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої вимоги (пункт 3.1 угоди).

- Первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують право вимоги (пункт 4.1 угоди).

- Первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про уступку права вимоги (пункт 4.3 угоди).

- Угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (п. 6.1 угоди).

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, в даному випадку - це проста письмова форма.

На виконання ст. 517 ЦК України первісний кредитор - ФОП ОСОБА_1 передав новому кредитору - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» документи на підтвердження зобов'язань боржника СФО «Володимирівське» за основним договором купівлі-продажу, про що свідчить залучена до матеріалів справи копія акту прийому-передачі документів від 02.07.2012р.

Згідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак, відповідно до частини другої ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи копії опису вкладення в цінний лист від 13.10.2012р. та фіскального чеку «Укрпошти» від 13.10.2012р. № 7124, ФОП ОСОБА_1 належним чином направив боржнику - СФО «Володимирівське» повідомлення про заміну кредитора в зобов'язанні та докази прав нового кредитора (оригінал повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012р., копію угоди про заміну кредитора від 02.07.2012р. та копію акту прийому-передачі документів) цінним листом з описом.

За таких обставин судом встановлено факт заміни в основному зобов'язанні первісного кредитора - ТОВ «Тридента-Агро» спочатку на ФОП ОСОБА_1, а потім на нового кредитора - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», яке здійснено шляхом укладення в належній формі, з погодженням всіх необхідних умов угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 31.03.2011р. та угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012р. №21/07-12, про які боржник - СФО «Володимирівське» був належно повідомлений цінним листом з описом, з наданням доказів прав нового кредитора.

В результаті новий кредитор - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» отримав право вимагати виконання зобов'язання щодо сплати визначених основним договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 10.04.2008р. № 349-04-2008 пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з 17.02.2009р. по 20.12.2009р. в загальній сумі 16 122,77 грн. від боржника - СФО «Володимирівське» в тій самій мірі, що і первісний кредитор - ТОВ «Тридента-Агро».

Згідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Суд багаторазово, ухвалами від 04.01.2013, від 29.01.2013р. та від 13.02.2013р. зобов'язував відповідачів подати докази погашення заборгованості за рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.05.2009р. № 18/33 первісному кредитору ТОВ «Тридента-Агро» або новим кредиторам - ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та інші наявні документи та докази, що стосуються предмету спору. Відповідач 2 доказів погашення заборгованості не подав, доводи позивача не спростував. Суду не подано жодних доказів того, що відповідач - СФО «Володимирівське» погасив заборгованість по пені, процентам та інфляційним первісному кредитору ТОВ «Тридента-Агро» або новому кредитору ФОП ОСОБА_1 чи ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».

За таких обставин, судом встановлено факт наявності простроченого грошового зобов'язання СФО «Володимирівське» перед ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» в сумі 16 122,77 грн., що складається з 10 025,65 грн. пені, 1 356,94 грн. 3% річних, 4 740,18 грн. інфляційних втрат за період з 17.02.2009р. по 20.12.2009р., нарахованих у зв'язку з несплатою основного боргу в сумі 53 865,65 грн. за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 10.04.2008р. № 349-04-2008.

Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач 2 - СФО «Володимирівське» доказів належного виконання своїх зобов'язань суду не подав, доводів позивача не спростував.

ІІІ. Порука

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

16.07.2012р. між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (кредитор), та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель) укладено Договір поруки №16-07-2012-17 (далі - Договір поруки), згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку селянським фермерським об'єднанням «Володимирівське» (боржник) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру 3% річних у зв'язку з неналежним та несвоєчасним виконанням боржником грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 10.04.2008р. № 349-04-2008 та угодами про заміну кредитора у зобов'язанні.

Відповідно до умов Договору поруки:

- у разі порушення боржником обов'язку за основним договором Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 1.2 Договору поруки);

- відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою 3% річних у розмірі 1 356,94 грн. (пункт 3.1 Договору поруки);

- у разі порушення боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором (пункт 4.1 Договору поруки);

- Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності (пункт 6.2 Договору поруки).

Приписами статті 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, визначених договором або законом.

Згідно положень ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктами 1.2, 3.1, 4.1 Договору поруки встановлено, що боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники в межах обсягу відповідальності поручителя в розмірі сплати 3% річних в розмірі 1 356,94 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Суду не подано одних доказів того, що сторонами спірних відносин укладалися угоди щодо зміни спірних зобов'язань, в результаті яких збільшилась відповідальність поручителя.

За таких обставин у суду відсутні правові підстави вважати припиненим зобов'язання поручителя солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання в межах обсягу відповідальності поручителя в розмірі 3% річних 1 356,94 грн., тобто судом встановлено факт наявності солідарного боргу ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (поручителя) та СФО «Володимирівське» (боржника) перед ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» в сумі 1 356,94 грн.

Частиною першою ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та встановлення судом факту солідарного обов'язку ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та СФО «Володимирівське» перед ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 трьох процентів річних за період з 17.02.2009р. по 20.12.2009р. за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 10.04.2008р. № 349-04-2008 та угод про заміну кредитора у зобов'язанні від 31.03.2011р. та про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012р. №21/07-12 в сумі 1 356,94 грн. є обґрунтованими, законними, матеріалами справи підтверджуються та підлягають задоволенню повністю.

Судом встановлено факт наявності заборгованості СФО «Володимирівське» перед ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» всього в сумі 16 122,77 грн. Частина цього боргу в розмірі 1 356,94 грн. є солідарним боргом ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та СФО «Володимирівське» і підлягає стягненню з боржників солідарно. Залишок заборгованості поза межами обсягу відповідальності поручителя в сумі 16 122,77 грн. - 1 356,94 грн. = 14 765,83 грн., який складається з пені в сумі 10 025,65 грн. та інфляційних втрат в сумі 4 740,18 грн. за період невиконання основного зобов'язання з 17.02.2009р. по 20.12.2009р. не є солідарним і підлягає стягненню з відповідача 2 - СФО «Володимирівське».

Крім того, позивач просить суд до складу судових витрат по справі включити витрати позивача на послуги адвоката в сумі 1 000,00 грн. На підтвердження зазначених витрат до позову додана копія договору № 16-07/12-14 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 16.08.2012р., укладеного між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та адвокатом ОСОБА_1, згідно якого адвокат ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 29.10.2009р. № НОМЕР_1, копія якого залучена до матеріалів справи) надає позивачу консультації із практичного застосування законодавства, правову допомогу щодо врегулювання та законного вирішення питань майнового характеру з СФО «Володимирівське», організовує, проводить позовну роботу, подає позов, представляє інтереси позивача в судових засіданнях з розгляду господарського спору між позивачем та СФО «Володимирівське» тощо, а замовник - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» приймає та оплачує зазначені послуги. Крім того, суду подана копія акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 15.10.2012р. на суму 1 000,00 грн. та оригінал платіжного доручення від 16.07.2012р. № 86, яким позивач сплатив адвокату ОСОБА_1 обумовлену суму у розмірі 1 000,00 грн. Щодо зазначених вимог суд зазначає таке.

Склад судових витрат визначений ст. 44 ГПК України і складається з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 29 Листа Вищого господарського суду України, від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році» витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК, і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків.

Пунктом 5 Листа Вищого господарського суду України від 14.07.2004р. № 01-8/1270 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», визначено, що статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК України передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником. Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.10.2002 р. у справі № 30/63.

За таких обставин вимога позивача про віднесення до судових витрат оплату послуг адвоката в сумі 1 000,00 грн., які підтверджуються належними фінансовими документами, підлягає задоволенню.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» повністю. У зв'язку із задоволенням позову, судові витрати, в тому числі по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1000,00 грн. суд відповідно до ст. 49 ЦК України покладає на відповідачів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 11, пунктом 1 частини 1 ст. 512, ст.ст. 513, 516, 517, 525, 526, 541, 543, 546, 547, 553, 554, частиною 1 ст. 559, частиною 1 ст. 598, ст. 599, 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, ст.ст. 625, 629, частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська 22, код ЄДРПОУ 38267861)

та з селянського фермерського об'єднання «Володимирівське» (28540, Кіровоградська обл., Долинський район, с. Гурівка, код ЄДРПОУ 13757207)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, кв. 23, код ЄДРПОУ 38039872)

1 356,94 грн. (одна тисяча триста п'ятдесят шість гривень дев'яносто чотири копійки) трьох процентів річних;

1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок) судового збору,

1 000,00 грн. (одна тисяча гривень нуль копійок) витрат на оплату послуг адвоката.

3. Стягнути з селянського фермерського об'єднання «Володимирівське» (28540, Кіровоградська обл., Долинський район, с. Гурівка, код ЄДРПОУ 13757207)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, кв. 23, код ЄДРПОУ 38039872)

10 025,65 грн. (десять тисяч двадцять п'ять гривень шістдесят п'ять копійок) пені;

4 740,18 грн. (чотири тисячі сімсот сорок гривень вісімнадцять копійок) інфляційних втрат.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 11.03.2013р.