Ухвала суду № 29825372, 11.03.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2013 року Справа № 925/132/13-г

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., розглянувши справу за позовом приватного підприємства "Деодар" до Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, третя особа - Стеценко Роман Олександрович, про визнання права власності на майно, зняття з нього арешту та зобов'язання відповідача передати майно позивачу,

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством "Деодар" пред'явлено позов до Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про визнання за позивачем права власності на одну бензопилу вартістю 1 749 грн. та на пристрій стрічковий горизонтальний вартістю 18600 грн., які описані та арештовані відповідачем згідно акту від 27.11.2012, про зняття з них арешту і зобов'язання відповідача передати їх позивачу.

Тобто, позивачем у позовній заяві заявлено три позовні вимоги до відповідача, одна з яких майнового характеру - про визнання права власності на майно, та дві вимоги немайнового характеру - про зняття із вказаного майна арешту та зобов'язання відповідача передати майно позивачу.

Згідно пункту 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З позовом подана квитанція від 28.01.2013р. № 3704.944.1 на сплату 1 720 грн. 50 коп. судового збору, що відповідно до припису підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" є доказом сплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру позивачем сплачується судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, яка станом на 1 січня 2013 року встановлена у розмірі 1 147 грн.

Відтак за вказаним вище позовом позивач, крім сплаченого ним судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп. за вимогою майнового характеру, повинен сплатити ще й 1 147 грн. судового збору за вимогами немайнового характеру. Проте доказів сплати судового збору за вимогами немайнового характеру позивач не подав.

28 лютого 2013 року судом прийняте рішення у справі № 925/132/13-г, яким позивачу повністю відмовлено в позові.

Однак, питання про стягнення з позивача до Державного бюджету України 1 147 грн. судового збору в рішенні суду від 28.02.2013 не вирішено.

Відповідно до статті 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 1, пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" з приватного підприємства "Деодар" підлягає стягненню в доход спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 147 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 88 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з приватного підприємства "Деодар" (18028, м. Черкаси, вул. Руднева, 16/2, кв.49, ідентифікаційний код 36584498) в доход спеціального фонду Державного бюджету України - 1 147 грн. (одну тисячу сто сорок сім гривень) судового збору.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Суддя А.Д. Пащенко