Постанова № 29824011, 26.02.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 р. Справа № 2a-1870/10017/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Литвиненко М.В.,

представника позивача - Волик О.М.,

представника відповідача - Шульга М.В.,

представника третьої особи: Садової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2a-1870/10017/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Володимирський" до Державної податкової інспекції у м. Сумах, третя особа: Національний банк України про зобов'язання вчинити дії:,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк „Володимирський", з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сумах, в якому просить зобов'язати відповідача анулювати реєстрацію Публічного акціонерного товариства " Комерційний банк „Володимирський " як платника податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100246691 від 28.09.2009 року.

Свої вимоги мотивує тим, що постановою Правління Національного банку України №301 від 31.08.2011 року у ПАТ „КБ „Володимирський" відкликано з 31.08.2011 р. банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації. Таким чином, з цієї дати банківську діяльність позивача припинено. Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.12.2011 року №5021/2514/2011 підтверджено відповідність застосування процедури ліквідації ПАТ „КБ „Володимирський" з боку Національного банку України вимогам Закону України "Про банки і банківську діяльність". 02.08.2012 року позивачем подано до ДПІ в м. Сумах заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою №3-ПДВ, проте, в її задоволенні відповідачем було відмовлено, оскільки ст. 184 Податкового кодексу України передбачає анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість у випадку ліквідації юридичної особи саме за рішенням суду. Позивач вважає відмову відповідача протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити із зазначених вище підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пояснивши, що згідно ст. 184 Податкового кодексу України анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість позивача є неможливим, оскільки дана норма передбачає наявність рішення суду про ліквідацію юридичної особи (а.с.33).

В судовому засіданні представник третьої особи - Національного банку України проти задоволення позовних вимог не заперечувала, зазначивши, що у процедурі ліквідації банку у нього не виникає нових податкових зобов'язань, в тому числі і з податку на додану вартість, окрім тих, що існували на день початку ліквідаційної процедури. Обов'язок щодо нарахування та сплати банком податку на додану вартість припиняється у разі анулювання реєстрації банку як платника податку на додану вартість. Рішення Правління Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора за своїми правовими наслідками є ідентичним рішенню суду про визнання боржника банкрутом (а.с.22-24).

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступні підстави.

Судом встановлено, що ПАТ „КБ „Володимирський" зареєстроване як платник податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 261200818192, що підтверджується свідоцтвом свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ за № 100246691 (а.с.13).

Постановою Правління Національного банку України №301 від 31.08.2011 року у ПАТ „КБ „Володимирський" відкликано з 31.08.2011 р. банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації (а.с.11-12).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.12.2011 року №5021/2514/2011 підтверджено відповідність застосування процедури ліквідації ПАТ „КБ „Володимирський" з боку Національного банку України вимогам Закону України "Про банки і банківську діяльність" (а.с.34-37).

02.08.2012 року ПАТ „КБ „Володимирський" звернулося до ДПІ в м. Сумах із заявою про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100246691 від 28.09.2009 року (а.с.14).

Листом від 13.08.2012 року №36077/10/15/345 відповідач відмовив позивачу в анулюванні його реєстрації як платника податку на додану вартість з посиланням на ст. 184 Податкового кодексу України, згідно якої ліквідація юридичної особи має відбуватися саме за рішенням суду, внаслідок чого ПАТ „КБ „Володимирський" неправильно зазначило підставу для анулювання такої реєстрації в своїй заяві від 02.08.2012 року (а.с.15).

Відповідно до п.п. «е» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема, платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду.

Правовідносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків регулюються спеціальним Законом України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000, № 2121-III, (далі по тексту - Закон), та іншими законами України, в частині, що не суперечить нормам цього Закону.

Згідно ч.1 ст.77 Закону банк може бути ліквідований: 1) за рішенням власників банку 2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до п.4 ст. 84 Закону (в редакції, що діяла на момент відкликання банківської ліцензії) Національний банк має право відкликати банківську ліцензію, ініціювати ліквідацію банку в будь-який час, коли дійде висновку, що фінансове оздоровлення банку є неможливим.

При цьому, Національному банку України було надано право звертатися до суду із заявою про визнання банку неплатоспроможним та його ліквідацію (п.2 ч.1 ст.88 Закону).

Згідно положень ч.ч.10, 11 ст.88 Закону України "Про банки і банківську діяльність" єдиним питанням, що приймається до розгляду судом у справі про ліквідацію банку, є висновок Національного банку України щодо доцільності ліквідації банку та відповідність застосування процедури ліквідації з боку національного банку України вимогам цього Закону. У своєму рішенні суд повинен підтвердити кандидатуру ліквідатора або призначити такого, що відповідає вимогам цього Закону. Єдиною підставою відхилення кандидатури ліквідатора, призначеного Національним банком України, може бути наявність конфлікту інтересів, який став відомий суду.

Таким чином, Законом встановлена особлива процедура ліквідації банку, відмінна від загальної процедури ліквідації інших юридичних осіб, оскільки прийняття судом рішення про підтвердження відповідності застосування процедури ліквідації банку фактично є рішенням суду про ліквідацію платника податку - банку.

Щодо посилань представника позивача на втрату ПАТ „КБ „Володимирський" ознак платника податку на додану вартість як на підставу для припинення відповідного податкового обов'язку у розумінні норм п.п.37.3.3 п.37.3 ст.37 Податкового кодексу України, суд зазначає, що згідно ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність " банківська діяльність - це залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. При цьому, банки мають право здійснювати банківську діяльність лише на підставі ліцензії.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.11), постановою Правління Національного банку України №301 від 31.08.2011 року у ПАТ „КБ „Володимирський" відкликано з 31.08.2011 р. банківську ліцензію, а тому, починаючи з цієї дати, позивач не міг здійснювати будь-яку банківську діяльність, втративши ознаки платника відповідних податків.

Відповідно до ст. 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність " (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора: банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Аналіз зазначених норм свідчить, що банківська діяльність ПАТ „КБ „Володимирський» на момент прийняття відповідного рішення є завершеною та прийняття такого рішення є підставою для зняття його з обліку як платника податку.

Відповідно до п.п 5.3.1. п. 5.3 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 N 1394, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 р. за N 1369/20107, для анулювання реєстрації платник податку на додану вартість подає до податкового органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 3-ПДВ. Разом із поданням такої заяви платник податку на додану вартість зобов'язаний повернути податковому органу Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Якщо такі додатки відсутні, то податковий орган не приймає до розгляду заяву про анулювання реєстрації.

Згідно п. 184.3 ст. 184 Податкового кодексу України орган державної податкової служби анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.

З копії листа ДПІ в м. Сумах від 13.08.2012 року №36077/10/15/345 вбачається, що підставою для відмови в анулюванні реєстрації як платника податку на додану вартість стало зазначення, на думку відповідача, недостовірних даних щодо причин такого анулювання. Посилання на відсутність необхідних додатків у цьому листі відсутні (а.с.15).

Тобто, позивач вчинив всі необхідні дії та виконав вимоги законодавства, щодо анулювання реєстрації ПАТ „КБ „Володимирський" як платника податку на додану вартість в органах державної податкової служби.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1, 2 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладені обставини, що підтверджуються належними доказами, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Володимирський" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сумах анулювати реєстрацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Володимирський" (код 26120084), як платника податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100246691 від 28.09.2009 року.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова

Повний текст постанови складено та підписано 04.03.2013 року.