Рішення № 29822955, 04.03.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.03.2013

Справа № 0814/13348/2012

Провадження № 2/334/425/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі Кожевник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Банк звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши в позовній заяві, що 15.07.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», і відповідачкою був укладений кредитний договір №014/17-43/1784-33. На підставі кредитного договору ОСОБА_2 був наданий кредит у сумі 35 446 доларів США, зі сплатою 13,8 % річних, на строк до 15.07.2014 р.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між Банком та Позичальником було укладено договір застави транспортного засобу №014/17-43/1784 від 15.07.2008 р. майна за реєстровим №7658 від 22.12.2006 р. Предметом застави за цим договором є рухоме майно, а саме: автомобіль марки «Honda FR-V», 2008 року випуску, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, видане МРЕВ №1 м. Запоріжжя 15.07.2008 р. Заставне майно було реалізовано 23 березня 2012 року.

Однак, ОСОБА_2 взяті на себе обов'язки, щодо виконання умов договору, не виконує, у зв'язку з чим станом на 06.09.2012 р. має заборгованість за кредитним договором в сумі 75 545,96 доларів США, що еквівалентно 603 838 грн. 86 коп., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 169 444 грн. 17 коп.; прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом - 47 813 грн. 17 коп.; пеня за несвоєчасну сплату планового платежу за тілом кредиту - 169 444 грн. 17 коп.; пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом - 217 137 грн. 36 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 603 838 грн. 86 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3219 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягає на задоволенні позовних вимог за мотивами, вказаними в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково та пояснила, що дійсно має заборгованість за кредитним договором №014/17-43/1784-33 від 15.07.2008 р., однак вважає її занадто завищеною. У зв'язку з чим просить зменшити розмір нарахованої позивачем пені, оскільки має скрутне матеріальне становище, має на утриманні дитину. Відповідачка вказала, що 23.03.2012 р. було реалізоване заставне майно - автомобіль. Крім того, відповідачка зазначила, що автомобіль був переданий позивачу 08.06.2010 р. відповідно до акту-прийому передачі, проте позивач затягував процес продажу автомобіля з метою збільшення заборгованості.

Представник відповідачки в судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що відповідачка дійсно має заборгованість за кредитним договором №014/17-43/1784-33 від 15.07.2008 р., однак вважає її занадто завищеною, просить зменшити розмір нарахованої позивачем пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

З матеріалів справи вбачається, що 15.07.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», і відповідачкою був укладений кредитний договір №014/17-43/1784-33. На підставі кредитного договору ОСОБА_2 був наданий кредит у сумі 35 446 доларів США, зі сплатою 13,8 % річних, на строк до 15.07.2014р.

Відповідно до п. 5.1. кредитного договору, Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів рівними щомісячними платежами в розмірі згідно з Графіком погашення кредиту та інших платежів.

Згідно пунктів 7.1., 14.2. кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим договором та/або договорами, що забезпечують виконання зобов'язань Позичальника за цим договором, Кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту Позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом ( в тому числі прострочені проценти), пеню відповідно до цього договору.

Відповідно до п. 7.3. кредитного договору, Позичальник зобов'язаний виконати вимогу Кредитора про дострокове погашення грошових зобов'язань за цим договором протягом не більш ніж 30 календарних днів з моменту її пред'явлення. У разі невиконання Позичальником цієї вимоги Кредитор має право за власним вибором звернути стягнення на майно Позичальника, або звернутися до майнових поручителів, відповідно до вимог чинного законодавства України або вжити інші заходи для стягнення заборгованості Позичальника за цим договором, які не суперечать чинному законодавству України.

Згідно п. 14.3. кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором Позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 процента від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу №014/17-43/1784 від 15.07.2008 р. майна за реєстровим №7658 від 22.12.2006 р. Предметом застави за цим договором є рухоме майно, а саме: автомобіль марки «Honda FR-V», 2008 року випуску, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, видане МРЕВ №1 м. Запоріжжя 15.07.2008 р.

Згідно п. 2.1. договору застави, застава відповідно до цього договору забезпечує повне виконання грошових зобов'язань Позичальника, що випливають та/або виникнуть у майбутньому з кредитного договору №014/17-43/1784-33 від 15.07.2008 р., укладеного між Заставодержателем та Позичальником, а також зміни до нього, якщо такі будуть укладені та будуть невід'ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п. 7.2. договору застави, у разі порушення Заставодавцем засвідчень і гарантій, вказаних в цьому договорі, невиконання або неналежного виконання ним обов'язків, Застоводержатель має право вимагати дострокового виконання грошових зобов'язань за

кредитним договором у повному обсязі, а в разі їх невиконання - звернути стягнення на предмет застави.

Згідно п. 8.1. договору застави, у разі невиконання або неналежного виконання всіх або окремих зобов'язань, що забезпечені заставою, Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави і задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі ст.ст. 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики и позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 615 ЦК України передбачено, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Позивач у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов'язання за договором і надав відповідачці суму кредиту, що підтверджується меморіальним валютним ордером від 15.07.2008р. А відповідачка не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 06.09.2012 р. відповідачка має заборгованість за кредитним договором в сумі 75 545,96 доларів США, що еквівалентно 603 838 грн. 86 коп., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 21 199,07 доларів США, що еквівалентно 169 444 грн. 17 коп.; прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом - 5 981,88 доларів США, що еквівалентно 47 813 грн. 17 коп.; пеня за несвоєчасну сплату планового платежу за тілом кредиту - 21 199,07 доларів США, що еквівалентно 169 444 грн. 17 коп.; пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом - 27 165,94 доларів США, що еквівалентно 217 137 грн. 36 коп., що підтверджено розрахунком заборгованості.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на адресу відповідачки було направлено вимогу, в якій повідомлено про суму заборгованості за кредитом та попереджено про можливість прийняття примусових заходів стягнення заборгованості в разі несплати боргу протягом 30 днів з моменту отримання даної вимоги. Однак, відповідачка не приймає ніяких дій, спрямованих на погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30.06.2011 р. у цивільній справі №2-591/2011 позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за договором кредиту №014/17-43/1784-33 від 15.07.2008р. звернуто стягнення на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на предмет застави за договором застави від 15.07.2008р. - на транспортний засіб: автомобіль «Honda FR-V», 2008р. випуску, держномер НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2, зареєстрований на ім'я ОСОБА_3, відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, виданого 15.07.2008р. МРЕВ №1 м. Запоріжжя, шляхом продажу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» автомобіля з публічних торгів, з визначенням початкової ціни, не менш ніж ринкової вартості автомобіля на день його продажу, з укладенням договору купівлі-

продажу з іншою особою-покупцем, та зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України. За рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна - автомобіля «Honda FR-V», 2008р. випуску, держномер НОМЕР_1, задоволено вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в сумі не більш як 368408,11 грн., в рахунок заборгованості за кредитним договором №014/17-43/1784-33 від 15.07.2008р. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суму держмита - 1700гр. та витрати за інформаційно-технічний збір - 120гр., а всього - 1820гр.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 08 листопада 2011 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» у зазначеній справі задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2011 року у цій справі змінено в частині способу звернення стягнення на предмет застави. Вважатиме, що в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет застави транспортний засіб: автомобіль марки «Honda FR-V», 2008 року випуску, номер двигуна (кузова) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, видане МРЕВ №1 м. Запоріжжя 15.07.2008р. шляхом продажу автомобіля через прилюдні торги в рамках виконавчого провадження, за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна у виконавчому провадженні. За рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна, у встановленому законом порядку задоволено в повному обсязі вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» в сумі 389261 грн. 28 коп. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Таким чином, згідно рішення апеляційного суду Запорізької області від 08 листопада 2011 року станом на 27.05.2011 р. відповідачка мала заборгованість за кредитним договором №014/17-43/1784-33 від 15.07.2008р. в сумі 389 261 грн. 28 коп., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 35 673,54 доларів США, що еквівалентно 284 674 грн. 85 коп.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 7 073,29 доларів США, що еквівалентно 56 444 грн. 85 коп.; пеня за прострочення зі сплати кредиту та відсотків - 48 140 грн. 88 коп.

Згідно акту прийому-передачі транспортного засобу від 08.06.2010 р. ОСОБА_2 передала на відповідальне зберігання АТ «Райффайзен Банк Аваль» автомобіль марки «Honda FR-V», 2008 року випуску, держномер НОМЕР_1 з метою подальшої охорони транспортного засобу.

23.03.2012 р. заставне майно - автомобіль марки «Honda FR-V» було реалізовано за 167 401 грн. 72 коп.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, які мають іншу правову природу.

Істотними обставинами в розумінні частити третьої статі 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

В судовому засіданні відповідачкою ОСОБА_2 був наданий свій розрахунок заборгованості за кредитним договором, згідно якого заборгованість по тілу кредиту - 169 444 грн. 17 коп., прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом - 47 813 грн. 17 коп. Крім того, відповідачкою було заявлено про зменшення розміру нарахованої позивачем пені у зв'язку з тяжким матеріальним становищем. Так, відповідачка надала суду довідку про заробітну плату, відповідно до якої її заробітна плату становить у середньому 2500 грн. на місяць. Відповідачка проживає з дитиною, на утримання якої отримує аліменти в середньому 680 грн. на місяць, іншого доходу не має. Також, відповідачка надала суду копії листів про її звернення до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо реалізації автомобіля, та пояснила, що вона передала автомобіль позивачу для реалізації 08.06.2010 р., однак автомобіль був реалізований тільки 23.03.2012 р., та за цей період позивач їй нараховував проценти за користування кредитом та пеню за прострочення сплати кредитних коштів, тому просить суд зменшити розмір пені.

Враховуючи, що пеня, нарахована позивачем на суми заборгованості в розмірі 1 % за кожний день прострочення сплати кредиту складає 386 581 грн. 52 коп., що значно перевищує суму заборгованості за тілом кредиту, яка становить 21 199,07 доларів США, що еквівалентно 169 444 грн. 17 коп., та враховуючи майновий стан відповідачки, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання, суд вважає за можливе зменшити суму пені з 386 581 грн. 52 коп. до 100 000 грн.

Зважаючи на той факт, що на час розгляду справи ОСОБА_2 порушила умови кредитного договору, має невиконані перед позивачем зобов'язання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що є всі передбачені законом підстави для часткового задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 317 257 грн. 34 коп., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 21 199,07 доларів США, що еквівалентно 169 444 грн. 17 коп.; прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом - 5 981,88 доларів США, що еквівалентно 47 813 грн. 17 коп.; пеня - 100 000 грн. У зв'язку з чим, в задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України також підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача судові витрати у виді судового збору в сумі 3 219 грн.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 218 ЦПК України, і ст. ст. 509, 526, 530, 549-551, 610-612, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (р/р № 2909334 в Запорізькій обласній дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014), заборгованість за кредитним договором №014/17-43/1784-33 від 15.07.2008 р. в сумі 317 257 грн. 34 коп. (триста сімнадцять тисяч двісті п'ятдесят сім гривень 34 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (р/р № 6499475 в Запорізькій обласній дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219 грн. (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Т.Є. Баруліна