Рішення № 29822608, 04.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р.Справа № 5023/5164/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Воронько В.В.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дергачі, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дергачі, Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Дергачі , Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Дергачі, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Дергачі, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, с. Безруки, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Дергачі, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8, м. Дергачі , Фізичної особи - підприємця ОСОБА_9, м. Дергачі, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_10, м. Дергачі, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_11, м Дергачі, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_12, м. Дергачі, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_13, с. Безруки, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_14, м. Дергачі, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_15, м. Дергачі, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_16, смт. Слатине до 1) Дергачівської міської ради, м. Дергачі , 2) Товариства з обмеженою відповідповідальністю "Туча", м. Дергачі про визнання незаконним рішення та визнання недійсним договору за участю представників сторін:

позивача - ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_1 (паспорт), ОСОБА_17 (договір, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю);

позивачів - ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15, ФОП ОСОБА_16 - ОСОБА_17 договір, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю;

позивача ФОП ОСОБА_13 - не з'явився;

позивача ФОП ОСОБА_6. - не з'явився;

1-відповідача - Пономарьової І.В. довіреність б/н від 08.01.13 р.;

2-відповідача - Чертушкіна В.М. (договір, свідоцтво на права заняття адвокатською діяльністю);

ВСТАНОВИВ:

Позивачі, ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15, ФОП ОСОБА_16, звернулись до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів, Дергачівської міської ради, ТОВ "Туча", в якій просять суд :

- визнати незаконним рішення Дергачівської міської ради від 24.02.2004р. "Про затвердження технічної документації з встановлення зовнішніх меж та передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Туча";

- визнати недійсним договір оренди землі від 27.05.2004р., реєстраційний № 80 від 15.06.2004р., укладений між Дергачівською міською радою та ТОВ "Туча" на земельну ділянку загальною площею 0,16 га на АДРЕСА_1.

Присутній представник позивачів ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15, ФОП ОСОБА_16 у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник позивача ФОП ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Представник позивача ФОП ОСОБА_13 у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Присутній представник 1-го відповідача проти позову заперечував, з підстав викладених ним у відзиві на позов, який ним наданий через канцелярію господарського суду 14 грудня 2012 року за вх.№22589, зокрема зазначив про пропуск позивачем строку на подання позовної заяви до суду, що є підставою для відмови у позові.

Присутній представник 2-го відповідача підтримав позицію 1-го відповідача та просив у задоволенні позову відмовити. Також надав через канцелярію господарського суду Харківської області письмові пояснення за вх.№8169, які долучені судом до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до рішення Дергачівської міської ради народних депутатів від 07.10.1997 року за №171/14 Спільному підприємству "Дергачівський ринок" було видано Державний акт на право постійного користування землею II-ХР №000834, який було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 27 жовтня 1997 року за №24. Згідно даного державного акту СП "Дергачівський ринок" було надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,16 га за адресою АДРЕСА_1 для обслуговування ринку.

Рішенням Дергачівської міської ради від 24.10.2003 р. "Про припинення права постійного користування землею СП "Дергачівський ринок" припинено право користування земельною ділянкою СП "Дергачівський ринок" площею 0,16 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1.

Рішенням Дергачівської міської ради від 21.02.2004 року було затверджено технічну документацію щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки ТОВ "Туча" та відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передано в оренду терміном на 50 років ТОВ "Туча" земельну ділянку площею 0,16 га без зміни цільового призначення для комерційного використання: обслуговування будівель та споруд колгоспного ринка в АДРЕСА_1.

Відповідно абз.3 п.1 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, яким передбачено, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного Кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

27 травня 2004 року між Дергачівською міською радою та ТОВ "Туча" було укладено довгостроковий Договір оренди земельної ділянки комерційного призначення загальною площею 0,16 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1, терміном на 50 (п'ятдесят) років, який був посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_20 та зареєстрований в Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 17 червня 2004 року за № 80.

Пунктом 11 вказаного договору визначені умови використання земельної ділянки - для комерційного використання: обслуговування будівель і споруд продовольчо-речового ринку "Туча".

Відповідно п.12 договору оренди, передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту ії відведення. Передача земельної ділянки Орендарю (ТОВ "Туча") здійснюється у триденний строк після державної реєстрації цього договору та актом приймання - передачі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України орендар - ТОВ "Туча" вчасно сплачує визначену договором орендну плату, використовує землю за її цільовим призначенням, тобто умови договору виконує належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, оскільки межові знаки земельної ділянки були втрачені попереднім землекористувачем - СП "Дергачівський ринок", науково-технічним центром "Промсермет" були проведені роботи по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки на місцевості загальна площа якої так і залишилася незмінною 0,16 га.

З огляду на зазначене твердження позивача про невідповідність оспорюваних договорів вимогам ст.ст. 123, 124, 134, 135 Земельного кодексу України - не підтверджуються матеріалами справи.

Рішенням Дергачівської міської ради від 21.02.2004 року було затверджено технічну документацію щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки ТОВ "Туча" та відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передано в оренду терміном на 50 років ТОВ "Туча" земельну ділянку площею 0,16 га без зміни цільового призначення для комерційного використання: обслуговування будівель та споруд колгоспного ринка в АДРЕСА_1.

27 травня 2004 року між Дергачівською міською радою та ТОВ "Туча" було укладено довгостроковий Договір оренди земельної ділянки комерційного призначення загальною площею 0,16 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1, терміном на 50 (п'ятдесят) років, який був посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_20 та зареєстрований в Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 17 червня 2004 року за № 80.

Ст.627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно із ст.210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом; такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Згідно із ч.3 ст.640 Цивільного кодексу України, договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Відповідно до ст.18 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ч.ч.1.3 ст.203 та ст. 215 Цивільного кодексу України, вважаючи, що оспорювані правочини не відповідають вимогам ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України, проте позивачем не надано належних та допустимих доказів у підтвердження своїх міркувань.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": п. 2.1. згідно з частиною другою статті 43 Господарського процесуального кодексу та статтею 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши заяву першого та другого відповідачів, заявлені у відзиві на позовну заяву, про застосування наслідків пропущення строку позовної давності, суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Згідно з частинами 2 - 4 статті 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності, яка застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявила сторона у спорі, є підставою для відмови у позові.

Предметом позову у даній справі є визнання незаконним рішення Дергачівської міської ради від 21.02.2004 року та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який укладено між першим та другими відповідачами від 27.05.2004 року. Посилання позивачів на те, що про спірні: рішення та договір йому стало відомо з вересня 2012 року є безпідставним, оскільки спростовується матеріалами справи №35/73-09 про визнання за позивачами права власності на торгові місця, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1, в яких містяться наданий позивачами у березні 2009 року договір від 27.05.2004 року разом із кадастровим планом (аркуші справи №35/73-09: том перший аркуші №124-127), у зв"язку із чим строк позовної давності на подання даної позовної заяви до суду сплинув у квітні 2012 року, відповідно до цього заяви першого та другого відповідачів підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивачами пропущено строк позовної давності на пред'явлення даного позову до суду, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв"язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір у даній справі покладається на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/5164/12

Повне рішення складено 11 березня 2013 року.