Постанова № 29822596, 04.03.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р. Справа № 5015/3445/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Кордюк Г.Т.,

Кравчук Н.М.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Гачак І.О.

від третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", вих. № М - 2423 від 14.11.2012 року

на рішення господарського суду Львівської області від 23.10.2012 року (підписане 26.10.2012 року), суддя Р. Матвіїв

у справі № 5015/3445/12

за позовом Державного підприємства "Вугілля України", м. Київ

до відповідача Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Західенерго», м.Львів

про стягнення 29659,20 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.10.2012 року по справі №5015/3445/12 позов ДП "Вугілля України" задоволено, стягнено з ДТГО «Львівська залізниця» на користь позивача 29659,20 грн. безпідставно списаних коштів.

Суд у рішенні посилаючись на положення ст.ст.628,629 ЦК України, умови договору №429 від 29.12.2009 року, додаткових угод №1 від 30.12.2009 року, №2 від 22.12.2011 року, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову. Поряд з цим, судом відзначено, що існування додаткової угоди №3 від 19.01.2012 року, на яку посилається відповідач, є спірною та те, що останнім не представлено оригіналу такої, а відтак така не є належним доказом на якому ґрунтується заперечення відповідача щодо правомірності списання спірних коштів.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДТГО «Львівська залізниця» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 23.10.2012 року по справі №5015/3445/12, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи. Зокрема, скаржник посилаючись на положення ст.908 ЦК України, ст.307 ГК України, Статут залізниць України, затвердж. постановою КМУ від 06.04.1998 року №457, Правила оформлення перевізних документів, затв. 21.11.2000 року наказом №644 Міністерства транспорту України, зареєстр. в Мін'юсті 24.11.2000 року №863/5084, зазначає, що судом не з'ясовано обставини відправлення вантажу ПАТ «Західенерго», а також не взято до уваги лист отримувача від 07.02.2012 року №107 щодо непогодження між позивачем та ДВАТ «Шахта Надія» об'єму поставки вугілля, що спричинило до простою вагонів на станційних коліях Станції Стрий Львівської залізниці в період з 27, 31.01.2012 року по 10.02.2012 року.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2012 року прийнято вказану апеляційну скаргу, призначено справу до розгляду на 17.12.2012 року. Ухвалою суду від 17.12.2012 року залучено до участі у справі ПАТ «Західенерго» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

В судових засіданнях розгляд справи неодноразово відкладався.

Представники відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилаючись на положення п.п.2.6, 2.7 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затв. наказом Мінтрансу №644 від 21.11.2000 року, зазначає, що спірна сума списана з позивача на підставі відомостей плати за користування вагонами, а не на підставі залізничних накладних №37261898 та №37243672, які, на думку останнього, даного спору не стосуються. Таким чином, звертає увагу на те, що списання відповідачем з позивача у лютому 2012 року - 29659,20 грн. плати за користування вагонами, суперечить умовам договору.

Поряд з цим, до суду від Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» надійшло пояснення на апеляційну скаргу, в якому останнє зазначає, що у лютому 2012 року ДТЕК Добротвірська ТЕС ПАТ «ДТЕК Західенерго» від шахти «Надія» вугілля не отримувало, перевізні документи - накладні №37261898 та 37243672 не оформляло, а у відомості плати за користування вагонами №08029024 зазначено код станції, який не відповідає коду станції ДТЕК Добротвірська ТЕС та звертає увагу суду на те, що ВАТ «ДТЕК Західенерго» у договірних відносинах з ДП «Вугілля України» не перебувало.

Оскільки явка представників позивача та третьої особи не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 29.12.2009 року між ДП "Вугілля України" (в тексті договору - замовник) та ДТГО"Львівська залізниця" (в тексті договору - залізниця) укладено договір "Про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги" № 429. Строк дії договору, відповідно до п. 9.1, встановлюється з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

30.12.2009 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору від 29.12.2009 року № 429, якою з метою проведення розрахунків і обліку сплачених сум за перевезення енергетичного вугілля призначенням на електростанції "Залізниця" через Єдиний Технологічний центр обробки перевізних документів відкриває для "Замовника"додатковий особовий рахунок з присвоєнням єдиного коду платника 7371444, 22.12.2011 року додаткову угоду № 2, якою продовжено термін дії договору від 29 грудня 2009 року № 429 з усіма попередніми додатками на період до 31 грудня 2012 року.

10.02.2012 року та 12.02.2012 року по станції Соснівка ДТГО "Львівська залізниця"з особового рахунку Державного підприємства "Вугілля України" № 7371444 списано суму 28850,40 грн. та 808,80 грн. (всього 29659 грн. 50 коп.), відповідно як плату за користування вагонами, що відносяться до робіт ДВАТ "Шахта "Надія".

Факт списання коштів у сумі 28850,40 грн. підтверджується долученими до матеріалів справи документами, а саме: відомістю плати за користування вагонами №08029024 від 10.02.2012 року (форма ГУ-46) та довідкою Єдиного ТехПД № 65 від 10.02.2012 року (форма ГУ-46), коштів у сумі 808,80 грн. відомістю плати за користування вагонами № 11029032 від 11.02.2012р. та довідкою Єдиного ТехПД № 36 від 12.02.2012р.

Списання вказаних коштів, позивач вважає неправомірним, внаслідок чого він звертався до відповідача з листами № 1 від 31.01.2012 року, № 1 від 21.03.2012 року та претензією № 1/а від 21.05.2012 року про повернення безпідставно стягнутих коштів, в яких вказує, що ДП «Вугілля України» не підтверджувало сплату за додаткові збори та користування вагонами щодо вказаної шахти та просить розглянути спірне питання і повернути кошти в розмірі 29659,2 грн. на особовий рахунок ДП «Вугілля України» №7371444.

Проте, вказані листи та претензія залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач посилається на те, що списання зазначених коштів здійснено правомірно, посилаючись при цьому на накладні № 37261898 від 28.01.2012 року №37243672 від 27.01.2012 року та те, що правильність внесення у накладні № 37261898, 37243672 відомостей своїми підписами підтвердили представники відправника тобто представники Добротвірської ТЕС ПАТ "Західенерго", а саме Накрийко Е.І. та Кучук У.О.

Абзацом 2 п. 2.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000, встановлено, що згідно з договором залізниця відкриває особовий рахунок кожному відправнику (одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника. Пунктом 2.5. вказаних правил передбачено, що платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для оплати перевезень і додаткових послуг, а у відповідності до п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.

Відповідно до п.2.1 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року №138) відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Пунктом 2.3. Правил визначено, що у графі 55 "Правильність внесення відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Статтями 6, 24 Статуту залізниць України, встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажу і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до п.2.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу №644 від 21.11.2000 р., розрахунки за перевезення вантажу між залізницею і відправником (одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору.

Пунктами 2.1, 2.2 та 2.4 договору №429 від 29.12.2009 року встановлено, що розрахунок провізних платежів, послуг та додаткових зборів проводиться згідно ставок Тарифного керівництва №1 з урахуванням коефіцієнтів і зборів, оголошених Укрзалізницею на підставі належного оформлення планів та заявок.

Відповідно до п. 4.3 договору №429 від 29.12.2009 року після списання коштів залізниця надає замовнику через опорну станцію перелік списаних сум. По закінченні кожного місяця залізниця через Єдине ТехПД надає замовнику витяг з його особового рахунку і податкову накладну.

Із вказаних вище накладних відправником є ПАТ "Західенерго" Добротвірська ТЕС, а платником зазначено ДП "Львіввугілля".

До матеріалів справи не подано доказів того, накладні № 37261898 від 28.01.2012 року № 37243672 від 27.01.2012 року складено представниками ПАТ "Західенерго" та, що такі діяли від імені чи інтересах позивача.

Поряд з цим, як уже зазначено вище, оформлення накладних заперечує Добротвірська ТЕС ПАТ «ДТЕК Західенерго» у поясненні на апеляційну скаргу (за вих.№119-1357 від 0103.2013 року).

Судом відзначено, що рахунок Державного підприємства "Вугілля України" з якого стягнено кошти, а саме: 7371444 відкритий для замовника як додатковий, згідно із доповненням до п. 2.3 договору (додаткова угода № 1 від 30.12.2009 року) для проведення розрахунків і обліку сум за перевезення енергетичного вугілля, тобто перевезення товару (вантажу), а відповідно до довідок № 65 та № 39 кошти в розмірі відповідно 28850 грн. 40 коп. та 808 грн. 80 коп. стягнуті як плата за користування вагонами.

Пунктом 3.1. договору № 429 від 29.12.2009 року, в редакції додаткової угоди № 2 від 22.12.2011р., встановлено, що ДП "Вугілля України" виступає платником за перевезення саме вантажів, для яких він є відправником, одержувачем або експедитором, а не платником тарифу за повернення порожніх вагонів після вивантаження вантажу на станції одержувача, а у п. 2.1 договору зазначено, що надання відповідачем послуг здійснюється на підставі належно оформлених планів та заявок.

Відповідно до п. 3.2 договору позивач зобов'язався належним чином оформляти та узгоджувати плани і заявки на перевезення вантажів. Пунктом 3.3.1. договору передбачено, що позивач здійснює попередню оплату за перевезення вантажів та оплату інших транспортних послуг шляхом перерахування коштів авансом в сумах, відповідно до обсягу запланованого перевезення на рахунок єдиного ТехПД на зазначені у договорі рахунки банків.

Одночасно, відповідач, як на правомірність списання спірних коштів вказує на наявність додаткової угоди №3 від 19.01.2012 року до договору № 429 від 19.01.2012 року, відповідно до якої сторони домовились забезпечити повернення порожніх вагонів під навантаження на станції попереднього навантаження, тариф за повернення порожнього вагону стягувати на станції призначення з ДП "Вугілля України".

Відповідно до статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 307 ГК України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.

Відповідно до ст.908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст.307 ГК України умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.

Порядок розрахунків за перевезення і послуги врегульований ст.62 Статуту залізниць України та Правилами розрахунків за перевезення вантажів, тобто спеціальними нормами права.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 року №317, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 № 340/16356, затверджено "Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги". Слід зазначити, що відповідно до п.13,14 розділу 2 Збірника тарифів, перевезення порожніх вагонів залізниць здійснюється безоплатно, а оплачується перевезення в порожньому стані власних або орендованих вагонів.

Відповідачем долучено до матеріалів справи (арк. справи 64) копію додаткової угоди №3, однак, оригіналу вказаної угоди, скріпленої печатками та підписами уповноважених осіб, або угода із "мокрою" печаткою та підписом позивача на отриманій від відповідача факсовій копії суду не представлено, з огляду на що, така обґрунтовано не прийнята до уваги.

Згідно п. 5.1 договору № 429 від 22.12.2009 року залізниця (відповідач) несе відповідальність перед замовником за списання сум з його особового рахунку за документами, що не мають відношення до перевезень замовника. У разі виявлення такого залізниця негайно відновлює неправильно списану суму на особовому рахунку замовника.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Таким чином, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 23.10.2012 року по справі №5015/3445/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Кордюк Г.Т.

Кравчук Н.М.