Постанова № 29822587, 04.03.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р. Справа № 5010/452/2012-16/23

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Марка Р.І.

суддів Бойко С.М.

Бонк Т.Б.

при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.

за участю представників

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

третя особа: ОСОБА_2,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Виконавчого комітету Пуківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, №277 від 19.11.2012р. (вх. №794 від 05.12.2012р.)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2012р.

у справі № 5010/452/2012-16/23, головуючий суддя Калашник В.О., судді: Гриняк Б.П. та Малєєва О.В.

за позовом Виконавчого комітету Пуківської сільської ради, с. Пуків Рогатинського району Івано-Франківської області

до відповідача-1 Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Пуків", с. Пуків Рогатинського району Івано-Франківської області

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуків", с. Пуків Рогатинського району Івано-Франківської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3, с. Старин Рогатинського району Івано-Франківської області

про визнання недійсними договору купівлі-продажу основних фондів від 12.04.2002р. та свідоцтва на право власності, виданого Івано-Франківським ОБТІ за реєстровим №318

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2012 року у справі № 5010/452/2012-16/23 відмовлено в задоволенні позову Виконавчого комітету Пуківської сільської ради до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Пуків» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пуків» про визнання недійсним договору купівлі-продажу основних фондів від 12.04.2002р., укладеного між Відповідачами в частині відчуження будівлі АДРЕСА_1; припинено провадження в частині визнання недійсним свідоцтва на право власності, виданого Івано-Франківським ОБТІ за реєстровим №318. Судові витрати у справі покладено на Позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Позивач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області у даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити. Свої доводи скаржник мотивує тим, зокрема, що рішення суду обґрунтоване недоведеними обставинами, що мають значення для справи, які судом визнано встановленими, внаслідок чого частина висновків суду не відповідає фактичним обставинам справи.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.01.2013р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2013р. розгляд апеляційної скарги Виконавчого комітету Пуківської сільської ради відкладено на 28.01.2013р.

Розпорядженням голови суду від 28.01.2013р. в склад судової колегії було внесено зміни.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2013р. розгляд апеляційної скарги Виконавчого комітету Пуківської сільської ради відкладено на 11.02.2013р.

Розпорядженням голови суду від 11.02.2013р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Малех І.Б. введено суддю Бонк Т.Б. з підстав, викладених у ньому.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013р. розгляд апеляційної скарги Виконавчого комітету Пуківської сільської ради відкладено на 04.03.2013р. з підстав, викладених у ній.

В судове засідання з'явився представник третьої особи, який висловив свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи. Зокрема, просить суд залишити без змін оскаржуване судове рішення у даній справі.

Сторони в судове засідання, призначене на 04.03.2013р. не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Враховуючи те, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, судова колегія дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2012 року у справі № 5015/3781/12 - скасувати в частині відмови в позові до Відповідача-2, з огляду на наступне.

Відповідно до припису ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15).

Згідно норми ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Норма ч. 1 ст. 1 ГПК України встановлює, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, системний аналіз вищенаведених норм матеріального та процесуального права дає можливість дійти висновку про те, що чинне законодавство можливість особи захистити порушене право, звернувшись до господарського суду, ставить у залежність від наявності самого факту порушення такого права.

При цьому, враховуючи вимоги ст.ст. 33, 34 ГПК України, саме позивач, як особа, яка вважає своє право порушеним, зобов'язана довести факт такого порушення.

З огляду на наведене, об'єктом дослідження у даній справі є та обставина, чи порушені права Пуківської сільської ради оспорюваним договором.

Разом з тим, як було правильно встановлено місцевим господарським судом у оскаржуваному рішенні та підтверджується матеріалами, наявними у справі, Позивачем оскаржується договір №1 купівлі-продажу основних засобів від 12.04.2002, укладений між СВК «Пуків» (Продавець) та ТзОВ «Пуків» (Покупець), - надалі «договір» (т. І, а.с. 22), відповідно до п.1.1., п.1.2. якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця основні засоби згідно додатку 2 до цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього вартість відповідно до додатку №1 до цього Договору/протокол погодження цін.

В додатку №1 до договору від 18.04.2002 (т. І, а.с. 102) в переліку основних фондів, під п.6 вказано приміщення контори, рік введення в експлуатацію - 1971, вартість - 27730,00 грн. Це ж приміщення значиться і в додатку №2 до Договору від 18.04.2002 (т. І, а.с. 103).

Відповідно до акта приймання-передачі від 18.04.2002 (а.с.104 т. І) Покупець прийняв, а Продавець передав нежитлове приміщення, купівля-продаж якого є предметом оспорюваного договору у даній справі.

Відповідно до протоколу №1 проведення біржових торгів від 19.09.2008р. на торгах було продано майно ТзОВ «Пуків», в особі ліквідатора Сеника Р.І., що діяв на підставі постанови Господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2008 у справі №Б-21/240, і покупцем став ОСОБА_5. До складу майна входило приміщення контори площею 336,7 м кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Договір купівлі-продажу даного приміщення від 11.11.2008 (т. І, а.с. 95) був нотаріально засвідчений, право власності покупця ОСОБА_5 було зареєстроване у встановленому законом порядку 18.12.2008 за №23959811 (а.с.96 т.І).

Надалі ОСОБА_5 продав дане приміщення ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 30.11.2011 за яким зареєстровано право власності 20.12.2011 за №23959811 (т. І, а.с.91).

При цьому, як було правильно зазначено місцевим господарським судом у оскаржуваному рішенні, твердження Позивача про те, що спірна будівля будувалась за бюджетні кошти і що вона належить до комунальної власності, не знайшли свого відображення у поданих ним документах.

Так, зокрема, Позивачем в обґрунтування його позовних вимог було подано архівний витяг №2/01.4-12 від 25.01.2012 з протоколу №19 засідання виконкому Рогатинської районної Ради депутатів трудящих від 08.10.1971 року, рішення №277 «Про хід виконання планів будівництва соціально-культурних закладів та підготовка їх до роботи в зимовий період», відповідно до п. 3 якого міститься вказівка про «...Керівникам будівельних організацій, правлінням колгоспів та виконкомам сільських Рад депутатів трудящих ... до 1 листопада 1971 року закінчити будівництво і здати в експлуатацію приміщення виконкому... Пуківської сільської Ради депутатів трудящих» (т. І, а.с. 35).

Проте, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду Івано-Франківської області про те, що вказаний документ не містить прямої ідентифікації вказаних приміщень, що дало б можливість ототожнити їх з приміщеннями, купівля-продаж яких є предметом оспорюваного договору.

Не містять відповідних ідентифікуючих ознак і інші документи, подані Позивачем у справі в обґрунтування заявлених позовних вимог.

В той час, вказані документи свідчать про планування будівництва приміщення виконкому Пуківської сільської Ради в 1971 році і про те, що питання закінчення будівництва такого приміщення розглядалось на засіданні виконкому Рогатинської районної Ради депутатів трудящих 08.10.1971.

Проте, доказів закінчення будівництва (введення об'єкта в експлуатацію) та джерел його фінансування суду не подано.

Відповідно до наявних у справі матеріалів, Пуківській сільській раді на праві комунальної власності належить нежитлова будівля, загальною площею 442,2 м кв. в АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18.11.2009 (т. ІІ, а.с.21), виданим на підставі рішення виконкому Пуківської сільської ради №20 від 27.08.2009 (а.с.25 т.П), яке зареєстроване 18.11.2009, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №24495234 від 18.11.2009.

Однак, внаслідок належності Пуківській сільській раді вказаного приміщення, не можуть бути визнані такими, що стосуються саме спірного приміщення, зведені відомості засідання інвентаризаційної комісії по розгляду результатів інвентаризації товаро-матеріальних цінностей станом на 01.10.1986 року (т. ІІ, а.с. 30) та станом на 01.10.1989 року (т. ІІ, а.с. 31), в яких відображено знаходження на балансі Позивача будівлі сільської ради, оскільки внаслідок відсутності ідентифікуючих даних неможливо встановити, про яку саме будівлю йдеться. Це ж стосується і рішень виконкому Пуківської сільської ради №35 від 14.08.1986 та №26 від 29.07.1991, в яких вказано про добудову та ремонтні роботи адмінбудинку (адмінприміщення) сільської ради.

З огляду на наведене, Позивачем не доведено, що внаслідок укладення спірного правочину, порушено його права, як власника спірної будівлі.

При цьому, твердження Скаржника у справі, визначене як одна з підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, про те, що з рішення Рогатинської районної ради депутатів трудящих №277 від 08.10.1971 року чітко вбачається, що питання про планування не порушується, а ставиться вимога про закінчення будівництва, є необґрунтованим, оскільки не усуває зазначених вище процесуальних недоліків вказаного документа як належного та допустимого доказу у даній справі.

Щодо наявних в матеріалах справи вироку Рогатинського місцевого суду у справі №1-99 від 11.11.2002 року (т. ІІ, а.с. 13-14) та вироку Рогатинського місцевого суду у справі №1-93 від 15.12.2006 року, то жоден із вказаних процесуальних документів не спростовує факту правомірності відчуження спірного об'єкта нерухомого майна, а тому не можуть слугувати доказами, які обґрунтовують підставність вимог Позивача у даній справі.

З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, місцевим господарським судом було належним чином досліджено усі обставини, які мають значення для правильного вирішення спору при правильному застосуванні норм матеріального права.

Щодо вимоги Пуківської сільської ради про визнання недійсним свідоцтва на право власності, виданого Івано-Франківським ОБТІ за реєстровим №318, занесеного в реєстрову книгу за №4, в частині, що стосується будівлі АДРЕСА_1, то оскільки в матеріалах справи відсутні докази існування вказаного документа - місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Водночас, здійснюючи перегляд даної справи в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції встановив, що при розгляді справи місцевий господарський суд допустився порушень норм процесуального права, які вплинули на прийняття рішення щодо Відповідача-2 у справі, що полягає у наступному.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 1846/5 від 14.12.2012 року на веб-сайті Єдиного державного реєстру (http://irc.gov.ua/), технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр», відображається інформація з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, а також інформація щодо фізичних осіб-підприємців.

В судовому засіданні 11.02.2013р. судом досліджувалася інформація, розміщена на веб-сайті http://irc.gov.ua/ стосовно даних про реєстрацію Відповідачів.

Так, згідно бази даних Єдиного державного реєстру (http://irc.gov.ua/) СГВК «Пуків» зареєстроване як юридична особа та не перебуває в процесі припинення.

Разом з тим, щодо ТзОВ «Пуків», то згідно бази даних Єдиного державного реєстру (http://irc.gov.ua/) - 16.07.2012р. вчинено запис про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що оскільки станом на дату прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення у даній справі юридичну особу - ТзОВ «Пуків» (Відповідач-2) було припинено, місцевому господарському суду слід було припинити провадження у справі щодо нього на підставі п. 6 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

З огляду на наведене, та беручи до уваги ту обставину, що п. 1 резолютивної частини рішення Господарський суд Івано-Франківської області містить висновки по суті спору щодо кожного з відповідачів, вказаний пункт підлягає скасуванню в частині, що стосується Відповідача-2 у справі з припиненням провадження у цій частині.

Враховуючи вищенаведене та Керуючись ст.ст. 33, 43, 80, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2012р. у справі № 5010/452/2012-16/23 скасувати в частині відмови у задоволенні вимог Позивача до Відповідача-2 та прийняти в цій частині нове судове рішення про припинення провадження у справі.

2. В решті рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2012р. у справі № 5010/452/2012-16/23 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

3. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника, стягнувши з Виконавчого комітету Пуківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області в доход державного бюджету 536 грн. 50 коп. судового збору.

4. Місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 7 березня 2013 року.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.