Рішення № 29822574, 26.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.02.13 р. Справа № 905/340/13-г

Господарський суд Донецької області у складі:

Судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

Розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Нова», м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства «Макіїввугілля», м. Макіївка

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервис», м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 259398,3 грн., 3 % річних в сумі 7270,26 грн., пені в сумі 18175,65 грн.

за участю представників:

від позивача: Гриневський В.В. - за довір. від 18.01.2013 р. № б/н

Обуховська В.І. - за довір. від 01.11.2013 р. № б/н

від відповідача: Головня Є.О. - за довір. від 02.01.2013 р. № 08-81/31д

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-Нова», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля», м. Макіївка за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на сто?роні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсп?ецсервис», м. Донецьк пр?о стяг?нення заборгованості в сумі 259398,3 грн., 3 % річних в сумі 7270,26 грн., пені в сумі 18175,65 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір поставки № 5/111894 від 10.11.2011 р., № 5/111900 від 11.11.2011 р., № 5/111910 від 15.11.2011 р., видаткові накладні № РН-0000114 від 16.11.2011 р., № РН-0000115 від 17.11.2011 р., № РН-0000116 від 18.11.2011 р., № РН-0000117 від 18.11.2011 р., № РН-0000118 від 22.11.2011 р., договір відступлення права вимоги № б/н від 08.12.2011 р., довіреності № 3594 від 16.11.2011 р., № 3600 від 17.11.2011 р.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав наполягав на їх задоволенні.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що умовами договорів не передбачена така штрафна санкція, як пеня. Також відповідач зазначив про відсутність обґрунтованого розрахунку суми 3 % річних. Проте щодо існування спірної заборгованості не заперечував.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору до судових засідань жодного разу не з'явилась, надала письмові пояснення по суті спору, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

10.11.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервис» (постачальник), та державним підприємством «Макіїввугілля» (покупець) було укладено договір поставки № 5/111894, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості, за цінами зазначеними в договорі.

Відповідно до п. 2.2 Договору строк поставки продукції - 2011 р. Датою поставки продукції вважається дата прийняття продукції на склад покупця. Право власності на продукцію переходить до покупця з моменту її прийняття (п. 2.4 Договору).

Згідно п. 3.3 Договору розрахунки за продукцію здійснюються по факту поставки протягом тридцяти банківських днів.

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2011 р. (п. 9.1. Договору).

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.

Відповідно до специфікації до договору від 10.11.2011 р. № 5/111894 постачальник зобов'язаний поставити протягом 2011 р. бензин А-80 та дизпаливо на загальну суму 86 955,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервис» свої зобов'язання за Договором від 10.11.2011 р. № 5/111894 виконало належним чином, поставило відповідачу товар, що підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною № РН-0000114 від 16.11.2011 р. з підписом відповідача про отримання товару, про що відповідач в судових засіданнях не заперечував.

11.11.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервис» (постачальник), та державним підприємством «Макіїввугілля» (покупець) було укладено договір поставки № 5/111900, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості, за цінами зазначеними в договорі.

Відповідно до п. 2.2 Договору строк поставки продукції - 2011 р. Датою поставки продукції вважається дата прийняття продукції на склад покупця. Право власності на продукцію переходить до покупця з моменту її прийняття (п. 2.4 Договору).

Згідно п. 3.3 Договору розрахунки за продукцію здійснюються по факту поставки протягом тридцяти банківських днів.

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2011 р. (п. 9.1. Договору).

З пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.

Відповідно до специфікації № 1 до договору від 11.11.2011 р. № 5/111900 постачальник зобов'язаний поставити протягом 2011 р. бензин А-80 та дизельне паливо Евро на загальну суму 86 955,00 грн.

Відповідно до специфікації № 2 до договору від 11.11.2011 р. № 5/111900 постачальник зобов'язаний поставити протягом 2011 р. бензин А-80 та дизельне паливо Евро на загальну суму 12 374,40 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервис» свої зобов'язання за Договором від 11.11.2011 р. № 5/111900 виконало належним чином, поставило відповідачу товар, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними № РН-0000115 від 17.11.2011 р., № РН-0000116 від 18.11.2011 р. з підписом відповідача про отримання товару, про що відповідач в судових засіданнях не заперечував.

15.11.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервис» (постачальник), та державним підприємством «Макіїввугілля» (покупець) було укладено договір поставки № 5/111910, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості, за цінами зазначеними в договорі.

Відповідно до п. 2.2 Договору строк поставки продукції - листопад - грудень 2011 р. Датою поставки продукції вважається дата прийняття продукції на склад покупця. Право власності на продукцію переходить до покупця з моменту її прийняття (п. 2.4 Договору).

Згідно п. 3.3 Договору розрахунки за продукцію здійснюються по факту поставки протягом тридцяти банківських днів.

Строк дії Договору встановлено з 15.11.2011 р. по 31.12.2011 р., а по зобов'язанням постачальника з поставки та зобов'язанням покупця з оплати продукції - до повного їх виконання (п. 9.1. Договору).

З пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.

Відповідно до специфікацій до договору від 15.11.2011 р. № 5/111910 постачальник зобов'язаний поставити ліс для кріпильних робіт хвойних порід протягом листопада 2011 р. на загальну суму 35 818,80 грн. та 37 295,10 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервис» свої зобов'язання за Договором від 15.11.2011 р. № 5/111910 виконало належним чином, поставило відповідачу товар, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними № РН-0000117 від 18.11.2011 р., № РН-0000118 від 22.11.2011 р. з підписом відповідача про отримання товару, про що відповідач в судових засіданнях не заперечував.

08.12.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервис» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Нова» було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) № б/н, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервис» (Цедент) відступає Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр-Нова» (Цесіонарієві) - позивачу по справі, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові у відповідності до договорів поставки № 5/111894 від 10.11.2011 р., № 5/111900 від 11.11.2011 р., № 5/111910 від 15.11.2011 р.

Згідно п. 2 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-Нова» набуває право вимагати від боржника - ДП «Макіїввугілля» - відповідача по справі реального та належного виконання наступних обов'язків:

- сплати заборгованості за договором № 5/111894 в розмірі 86955,00 грн.;

- сплати заборгованості за договором № 5/111900 в розмірі 99329,40 грн.;

- сплати заборгованості за договором № 5/111910 в розмірі 73 113,90 грн.;

Право вимоги засновано на рахунках-фактурах, видаткових накладних, специфікаціях до кожного з договорів.

Відповідно до п. 6 договору від 08.12.2011 р. цедент зобов'язаний повідомити боржника про відступлення права вимоги за цим Договором протягом 15 днів з моменту набрання чинності цим Договором.

Пунктом 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Водночас, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

На виконання п. 6 Договору позивачем відповідачу було направлене повідомлення від 08.12.2011 р. про відступлення права вимоги. Про обізнаність щодо існування зазначеного договору відповідач не заперечував.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, отриманий товар не сплатив.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості партії товару у листопаді 2011 р., позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача борг за паливно-мастильні матеріали в сумі 259398,30 грн.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги акт звірки взаємних розрахунків станом на 04.02.2013 р. за договором від 08.12.2011 р., акти звірки взаємних розрахунків за договором від 10.11.2011 р. № 111984, від 11.11.11 р. № 111900, від 15.11.2010 р. № 5/111/910, суд дійшов висновку, що сума боргу відповідача перед позивачем - 259398,30 грн. є доведеною та такою, що підлягає стягненню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 18175,65 грн. за період 29.12.2011 р. - 15.11.2012р.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проте, сторонами за вищевказаними договорами поставки не передбачена відповідальність боржника у вигляді сплати пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором та не визначений її розмір.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення пеня є безпідставними.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 7270,26 грн.

Розрахунок 3 % річних перевірено судом. Вказані суми нараховані позивачем згідно приписів діючого законодавства, проте арифметично не вірно (невірно зазначена кількість днів прострочення), за період 29.12.2011 р. - 15.11.2012 р. та відповідно до перерахунку, здійсненого судом, складає 6514,71 грн.

Відповідно до викладеного, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 7270,26 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 6514,71 грн.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 512, 514, 526, 527, 530, 549, 610, 612, 625, 627, 712 Цивільного кодексу України, ст. 67, 179, 193, 199, 216-218, 231 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Нова», м. Донецьк до Державного підприємства «Макіїввугілля», м. Макіївка за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервис», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 259398,3 грн., 3 % річних в сумі 7270,26 грн., пені в сумі 18175,65 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїв?вугілля» (86157, м. Макіївка, пл. Радянська, 2, ЄДРПОУ 32442295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Нова» (83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 131, ЄДРПОУ 35951762 на поточний рахунок № 26007022284001 в ПАТ КБ «Южкомбанк», МФО 335946) заборгованість в сумі 259398,30 грн., 3 % річних в сумі 6514,71 грн., судовий збір в сумі 5318,26 грн.

В залишковій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 04.03.2013 р.

Суддя Бокова Ю.В.