Постанова № 29822496, 04.03.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р. Справа № 5015/4818/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Кордюк Г.Т.,

Кравчук Н.М.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача - Нагірний Р.М.

від відповідача - Кальмук Н.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Львівська ПМК-7», вих.№17 від 06.02.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2013 року (підписане 31.01.2013 року), суддя Козак І.Б.

у справі № 5015/4818/12

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Львівська ПМК-7», м. Пустомити, Львівська область

до відповідача Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького», м. Львів

про стягнення 297993,33 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.01.2013 року по справі №5015/4818/12 відмовлено в задоволенні позову ВАТ «Львівська ПМК-7» про стягнення з ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» 297993,33 грн., з яких 20132 грн. - заборгованість, 622,07 грн. - 3% річних, 7630,02 грн. - пені, 1409,24 грн. - штрафу.

Суд у рішенні посилаючись на положення ст.ст.173, 175, 204, 207, 509, 525, 526, 629, 653, 843, 844 ЦК України, ст.ст. 216-219, ч.2 ст.317 ГК України, умови договору №21/07-11/205-11 від 29.07.2011 року, Локальний кошторис №2-1-1, проведення відповідачем 100 % передоплати вартості робіт за договором, а також те, що додаткової угоди між сторонами щодо змін та доповнень робіт і збільшення договірної ціни не укладалось, відсутність згоди відповідача на перевищення визначеного кошторису, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ВАТ «Львівська ПМК-7» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2013 року по справі №5015/4818/12, прийняти нове рішення, яким позов задоволити, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та те, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, апелянт звертає увагу на те, що господарським судом не взято до уваги листи №235 від 21.09.2011 року та №247 від 13.11.2011 року, якими позивач звертався до відповідача з проханням оформити додаткову угоду та внести відповідні зміни щодо збільшення об'ємів робіт в дефектний акт. Поряд з цим, вказує на факти встановлені при розгляді справи №5015/7560/11, а також на наявність акту виконаних робіт на суму 318242 грн., який не підписано зі сторони відповідача та посилаючись на ст.ст.212, 509, 526, 613, 625, 850, 853, 882 ЦК України, ст.193, 229, 230, 231 ГК України, зазначає про правомірність позовних вимог.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апелянта заперечив, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вих.№395 від 22.02.2013 р.). Зокрема, звертав увагу суду на те, що відповідно до п.2.1 договору №21/07-11/205-11 від 29.07.2011 року договірна ціна становить 29793,33 грн., яка сплачена відповідачем, а згідно п.6.1 договору, рішення замовника про зміни і доповнення робіт приймаються виконавцем (позивачем) до виконання при умові внесення їх в дефектний акт, а також якщо це потрібно, при перегляді строків виконання робіт і договірної ціни. Такий перегляд оформляється додатковою угодою, однак, зміни до договору щодо збільшення договірної ціни не вносились, додаткових угод про зміни і доповнення робіт сторонами не укладались. Одночасно, зазначав, що відповідачем власними силами завершено демонтаж павільйону.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що 29.07.2011 року між ВАТ "Львівська ПМК-7" (в тексті договору - виконавець) та ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Д. Галицького" (в тексті договору - замовник) укладено договір №21/07-11/205-11, відповідно до умов якого, а саме п.1.1 виконавець взяв на себе зобов'язання власними силами і засобами виконати роботи по демонтажу незавершеного будівництва пасажирського павільйону (міжнародний сектор) за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168, аеропорт ЦА відповідно до затвердженого дефектного акту і в обумовлений даним договором строк.

Умовами п.1.1 договору передбачено, що обсяг робіт визначається дефектним актом. В дефектному акті від 22.07.2011 року вказані назва та об'єми робіт, що підлягали виконанню.

Відповідно до п. 2.1. договору договірна ціна робіт, що доручені виконавцю по цьому договору, складає 298110,00 грн. в т.ч. ПДВ. Договірна ціна підлягає коригуванню за визначених у п.2.1 умов.

Пунктом 4.2 договору передбачена 100% попередня оплата робіт.

04.08.2011 року відповідачем платіжним дорученням №00011283 перераховано позивачу 100% передоплати вартості робіт за договором в розмірі 298110 грн., з урахуванням ПДВ.

Судом відзначено, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2 статті 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Розділом 2 договору встановлено ціну договору, а розділом 6 - зміни проектної документації і обсягів робіт.

Відповідно до статті 629 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Частиною 1 ст.844 ЦК України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Сторонами складено Локальний кошторис №2-1-1, який є частиною договору підряду та згідно якого вартість робіт за договором становила - 217760 грн. Відомістю ресурсів до локального кошторису 2-1-1 сторони погодили вартість експлуатації машин і механізмів в розмірі 68513 грн., розрахунком загальновиробничих витрат до Локального кошторису 2-1-1 встановлено загальну масу загальновиробничих витрат в розмірі 75 656 грн. (арк. справи 71 - 77).

З огляду на наведене, договірна ціна на демонтаж незавершеного будівництва пасажирського павільйону (міжнародний сектор) за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168, аеропорт ЦА, що виконується в 2011 році, становила - 298 110 грн. з урахуванням ПДВ.

Приписами частини третьої статті 844 ЦК України встановлено, що кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.4 статті 844 ЦК України у випадку, якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

Позивач, подаючи позов, посилається на акт виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року б/н, який підписано лише зі сторони позивача та в якому зазначено про виконання робіт по договору на суму 318242 грн. 40 коп., що на 20132 грн. 40 коп. перевищує погоджену сторонами договірну ціну.

Положеннями пункту 6.1. договору №21/07-11/205-11 від 29.07.2011 року передбачено, що рішення замовника про зміни і доповнення робіт приймаються виконавцем до виконання при умові внесення їх в дефектний акт, а також якщо це потрібно, при перегляді строків виконання робіт і договірної ціни. Такий перегляд оформляється додатковою угодою.

Як відзначено судом та не заперечується сторонами, додаткові угоди щодо збільшення об'ємів робіт та ціни договору не укладались, доказів надання відповідачем згоди на перевищення визначеного кошторису суду не подано, а договір, укладений сторонами не передбачає умов, за яких позивач може в односторонньому порядку змінювати вартість робіт за договором.

Судом першої інстанції правомірно відхилено посилання позивача на листи адресовані відповідачу від 21.09.2011 року №235 та від 13.10.2011 року №247, оскільки такі не можуть вважатись своєчасним попередженням підрядником замовника про перевищення кошторису, як цього вимагає частина 4 статті 844 ЦК України, так як такі надіслані в кінці вересня та у жовтні 2011 року, а роботи, як зазначено позивачем вже були виконані та відображені у акті виконаних робіт за вересень 2011 року, від підписання якого відповідач відмовився.

Згідно ч.4 статті 653 ЦК України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Окрім того, рішенням господарського суду Львівської області від 14.03.2012 року у справі №5015/7560/11 за позовом Львівського міжрайонного транспортного прокурора поданою в інтересах держави в особі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" до ВАТ "Львівська ПМК-7" (позивач по даній справі) про стягнення з ВАТ "Львівська ПМК-7" на користь ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" заборгованості по договору №21/07-11/205-11 від 29.07.2011 року встановлено, що в акті приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року б/н зазначено про виконання більшого обсягу робіт, ніж передбачено договором, хоча таке збільшення, згідно з умовами пункту 6.1. договору, потребувало двостороннього погодження, від якого позивач (ДП "Міжнародний аеропорт "Львів") фактично відмовився, а відповідь на лист-звернення №235 від 21.09.2011 року не надавалася.

Таким чином, судом правомірно відмовлено у стягненні основної заборгованості в розмірі 20132 грн.

Оскільки стягнення вказаної заборгованості є необґрунтованим, безпідставними є заявлені до стягнення: 622,07 грн. - 3% річних, 7630,02 грн. - пені, 1409,24 грн. - штрафу.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2013 року по справі №5015/4818/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Львівська ПМК-7» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Кордюк Г.Т.

Кравчук Н.М.