Рішення № 29822494, 20.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2013 р.Справа № 922/201/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Кододова М.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Слобожанський", смт . Чкалівське до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий будинок "Слобожанський", м. Харків третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Дзержинський ВДВС Харківського міського управління юстиції, 2. Ленінський ВДВС Харківського міського управління юстиції, 3. Київський ВДВС Харківського міського управління юстиції про визнання права власності та зняття арешту за участю представників сторін:

позивача - Алексеєнко А.В., дов. від 14.01.2013 року

відповідача - не з'явився

3-я особа (Дзержинський ВДВС ХМУЮ) - не з'явився

3-я особа (Ленінський ВДВС ХМУЮ) - не з'явився

3-я особа (Київський ВДВС ХМУЮ) - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий будинок "Слобожанський", в якій просить суд визнати за Публічним акціонерним товариством "Агрокомбінат "Слобожанський" право власності на автобус ПАЗ -4234 (2006), білий, дв. № 195571, № куз. ХІМ 4234Т060000452; автомобіль ПАЗ-32053-07 (2004), білий, № куз. ХІМ 32053R40000781; ЗСК-Ф-15 на шасі КАМАЗ-53205 (2006), оранжевий, № шас. ТС53205R62263883; ЗСК-Ф-15 на шасі КАМАЗ-53205 (2006), оранжевий, №дв. 62325668, № шас. ХТС53205R62261867 та зняти з-під арешту вищезазначений автотранспорт. Витрати по сплаті судового збору просить суд покласти на відповідача.

16.01.2013 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу № 922/201/13-г було призначено для розгляду судді Шатернікову М.І.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2013 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/201/13-г та розгляд справи призначено у судовому засіданні. Цією ж ухвалою до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено 1. Дзержинський ВДВС Харківського міського управління юстиції, 2. Ленінський ВДВС Харківського міського управління юстиції, 3. Київський ВДВС Харківського міського управління юстиції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.02.2013 р. розгляд справи № 922/201/13-г було відкладено на 20.02.2013 року 11:00 год.

12 лютого 2013 року на адресу суду від державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ надійшов лист, в якому зазначено, що на примусовому виконанні знаходилося виконавче провадження про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий будинок "Слобожанський" на користь ТОВ "Цехове Корм ЛТД" на підставі наказу 11/103-07 виданого 17.12.2007 року ГСХО, де 378865,25 грн. заборгованості за поставлений товар, 18376,58 грн. пені, 3242,42 грн.3% річних, 432,29 грн. індексації, 4509,17 грн. витрат на ітз судового процесу. Керуючись п.10 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем 18.11.2011 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі заяви стягувача, з проханням направити виконавчий документ за місцезнаходження боржника, а саме: м. Харків, вул. Черноармійська, 11, що належить до території Ленінського ВДВС ХМУЮ. Наданий лист долучено судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Надав 19 лютого 2013 року за вх. 6532 письмові пояснення з документами в обґрунтування викладених в поясненнях обставин. Суд дані документи долучає до матеріалів справи.

В наданих позивачем поясненнях наголошено, що спірне майно, а саме автобус ПАЗ - 4234 (2006), білий, дв. № 195571, № куз. ХІМ 4234Т060000452; автомобіль ПАЗ-32053-07 (2004), білий, № куз. ХІМ 32053R40000781; ЗСК-Ф-15 на шасі КАМАЗ-53205 (2006), оранжевий, № шас. ТС53205R62263883; ЗСК-Ф-15 на шасі КАМАЗ-53205 (2006), оранжевий, №дв. 62325668, № шас. ХТС53205R62261867, належить на праві власності саме ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський", проте позивач не має можливості реалізувати своє право володіння, користування та розпорядження спірним автотранспортом, оскільки відповідач не здійснив зняття зазначеного автотранспорту з обліку в органах ДАІ УМВС та такі дії відповідача позивач вважає незаконними, що в свою чергу призвело до накладення арешту на вищезазначене майно в ході виконавчого провадження з виконання наказів про стягнення з відповідача заборгованості перед іншими особами.

Відповідач свого повноважного представника у судове засідання не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за юридичною адресою.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 01.02.2013 року ТОВ "Агрокомбінат "Слобожанський" зареєстрований за адресою: 61072, м. Харків, вул. Єсеніна, 16, кв. 31 та саме за цією адресою відповідачу направлялась ухвала суду по даній справі.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначає, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - ТОВ "Агрокомбінат "Слобожанський", належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Треті особи правом на участь своїх повноважних представників у судовому засіданні не скористались, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Присутній у судовому засіданні представник позивача пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

19 січня 2010 року між Відкритим сільськогосподарським акціонерним товариством "Агрокомбінат "Слобожанський" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Будинок "Слобожанський" (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу автотранспорту, відповідно до умов якого відповідач зобов'язаний передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити нижчеперелічених автотранспорт і сільськогосподарську техніку: автобус ПАЗ - 4234 дв. № 195571; комбайн бурякозбиральний Matrot-31; автомобіль ПАЗ-32053-07; ЗСК-Ф-15 на шасі КАМАЗ-53205; ЗСК-Ф-15 на шасі КАМАЗ-53205 (2006); борона ЗПГ-24; косарка дискова причіпна КПП-3,1; оприскувач причіпний СМ+Twin Force 220/18.

Публічне акціонерне товариство "Агрокомбінат "Слобожанський" є юридичною особою із новим найменуванням в результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту, які пов'язані із набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» та зміною найменування Відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства "Агрокомбінат "Слобожанський".

Відповідно до п. 1.2 договору купівлі-продажу позивач набуває право власності на автотранспорт та несе усі ризики його знищення та пошкодження, а також усі витрати по автотранспорту з моменту передачі його до позивача, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною.

Пунктом 2.3 Договору передбачається, що відповідач зобов'язаний передати Автотранспорт у власність Покупця не пізніше 3 робочих днів з моменту підписання Договору.

19 січня 2010 року між Сторонами за Договором купівлі-продажу від 19.01.201 було підписано Акт приймання-передачі автотранспорту до Договору купівлі-продажу автотранспорту від 19.01.2010 р.

Відповідно до п. 1 цього Акту відповідач передав у власність позивача, а позивач прийняв вищезазначений автотранспорт.

Як зазначає позивач у позовній заяві, факт оплати автотранспорту підтверджується Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.02.2010 р., укладеною між позивачем та відповідачем у справі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" не має можливості здійснити державну реєстрацію автотранспорту, яке належить йому на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу автотранспорту від 19.01.2010 р., оскільки ТОВ ТБ "Слобожанський" до цього часу не здійснило зняття зазначеного автотранспорту з обліку в органах ДАІ УМВС України, чим грубо порушує права позивача на володіння, користування і розпорядження цим автотранспортом. А також зазначає, що такі дії/бездіяльність відповідача призвели до неправомірного накладення Дзержинським, Ленінським, Київським ВДВС Харківського міського управління юстиції арешту на майно яке належить позивачу, а саме на автобус ПАЗ - 4234 (2006), білий, дв. № 195571, № куз. ХІМ 4234Т060000452; автомобіль ПАЗ-32053-07 (2004), білий, № куз. ХІМ 32053R40000781; ЗСК-Ф-15 на шасі КАМАЗ-53205 (2006), оранжевий, № шас. ТС53205R62263883; ЗСК-Ф-15 на шасі КАМАЗ-53205 (2006), оранжевий, №дв. 62325668, № шас. ХТС53205R62261867. Як зазначає позивач, підставою накладення арешту на вищезазначені автотранспортні заходи є заборгованість відповідача у справі перед іншими особами.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що факти викладені у позовній заяві свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 15, ч.1, п.1 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним зі способів якого є визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.08.1976 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" за правилами встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Зазначаючи про грубе порушення своїх прав, позивач посилається на неправомірну бездіяльність відповідача та не здійснення зняття спірного автотранспорту з обліку в органах ДАІ УМВС України, що сприяло неправомірному накладенню на це майно арешту Дзержинським, Ленінським, Київським ВДВС Харківського міського управління юстиції.

Відповідно до Закону "Про дорожній рух" державній реєстрації та обліку підлягають усі транспортні засоби, призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 34 "Про дорожній рух" державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Держреєстрація придбаного автомобіля відбувається згідно процедури, встановленої "Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів.

Відповідно до п. 7. зазначеного Порядку, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). Аналогічна правова позиція викладена і у ч. 9 ст. 34 ЗУ "Про дорожній рух".

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 33 зазначеного вище Порядку, перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери. При перереєстрації транспортних засобів у разі зміни їх власників зняття з обліку таких транспортних засобів не проводиться.

Таким чином, саме на власника транспортного засобу покладено обов'язок перереєструвати транспортний засіб в органах ДАІ протягом 10 днів після його придбання.

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності ( ст. 392 Цивільного кодексу України).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Отже, виходячи із змісту зазначених норм власник або особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту, а умовою задоволення матеріально-правових вимог позивача має бути встановлення факту належності майна позивачеві та безпідставність включення такого майна до опису боржника та накладення на нього арешту.

Втім, суд приходить до висновку, що в даному разі цей тягар доказування позивачем ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" не витриманий. Позивачем не надано доказів оспорювання або не визнання з боку інших осіб права власності на спірне майно; доказів звернення позивача в орган ДАІ з метою перереєстрації транспортних засобів, у зв'язку із зміною їх власника, доказів на підтвердження сплати всіх передбачених законодавством податків пов'язаних з укладення договору купівлі-продажу спірного майна та, більш того, до матеріалів справи не надано жодного доказу на підтвердження факту накладення арешту на спірні транспортні засоби, що унеможливлює встановлення реальних правовідносин, що склались між сторонами.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність у справі достатніх правових підстав для визнання позовних вимог законними та обґрунтованими.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

За таких обставин, з урахуванням приписів наведених правових норм та на підставі матеріалів справи суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" є необґрунтованими належними доказами, а відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 25.02.2013 р.

Суддя Шатерніков М.І.