Постанова № 29821520, 25.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2013 р. Справа №805/365/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

з участю представників:

позивача - Андрієнка О.В.,

відповідача - Небитової Є.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СК «УКРСХІДБУД» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби з неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за вересень 2012 року, зобов'язання прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за вересень 2012 року та вважати їх поданими 22 листопада 2012 року, зобов'язання відобразити в електронних базах податкової звітності дані податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за вересень 2012 року, -

в с т а н о в и в :

14 січня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «СК «УКРСХІДБУД» (далі - позивач, ТОВ «СК «УКРСХІДБУД») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Кіровському районі м. Донецька Донецької області ДПС) про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби з неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за вересень 2012 року, зобов'язання прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за вересень 2012 року та вважати їх поданими 22 листопада 2012 року, зобов'язання відобразити в електронних базах податкової звітності дані податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за вересень 2012 року.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що ним, як платником податку, була подана декларація з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість до ДПІ у Кіровському районі м. Донецька Донецької області ДПС. 30 листопада 2012 року позивачем отримано повідомлення від 23 листопада 2012 року № 7830/10/28-113-3, яким відповідачем вказана декларація та уточнюючий розрахунок не визнані податковою звітністю у зв'язку з тим, що свідоцтво платника ПДВ анульовано 20 листопада 2012 року.

Також позивач зауважив, що Податковим кодексом України не передбачено такої підстави для неприйняття податкової декларації як анулювання реєстрації платником податку на додану вартість. Анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість було здійснено 20 листопада 2012 року. Підставами для неприйняття податкової звітності є недотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 Податкового кодексу України, перелік яких є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

На підставі викладеного, просив суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби з неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за вересень 2012 року, зобов'язати прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за вересень 2012 року та вважати їх поданими 22 листопада 2012 року, зобов'язати відобразити в електронних базах податкової звітності дані податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за вересень 2012 року (арк. справи 3-6).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення адміністративного позову, про що надала письмові заперечення (арк. справи 37-38), в яких посилалася на те, що до ДПІ у Кіровському районі м. Донецька Донецької області ДПС 22 листопада 2012 року засобами поштового зв'язку надіслані ТОВ «СК «УКРСХІДБУД» податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість. Відповідачем дані декларації не визнані як податкова звітність, оскільки встановлено, що у позивача з 20 листопада 2012 року анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість. Позивачу було надіслано поштове повідомлення від 23 листопада 2012 року № 7830. Крім того, представник відповідача зазначила, що згідно з наказом ДПС України від 14 червня 2012 року № 516 «Про затвердження рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платника податків в органах ДПС України» від 02 грудня 2010 року, пункту 4.8 розділу 4 Методичних рекомендацій, декларація з податку на додану вартість подається особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість. З огляду на вказане, дії ДПІ щодо неприйняття вказаних декларацій як податкової звітності є правомірними.

На підставі вищевикладеного, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «СК «УКРСХІДБУД» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 25 серпня 2005 року за адресою: 83120, Донецька область, м. Донецьк, Кіровський район, вул. Петровського, буд. 126 Г, кв. 104, включено до ЄДРПОУ за номером 33728777. Товариство з обмеженою відповідальністю «СК «УКРСХІДБУД» з 13 вересня 2005 року по 20 листопада 2012 року був зареєстрований платником податку на додану вартість (арк. справи 51-53).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, 20 листопада 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю «СК «УКРСХІДБУД» подавалися до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2012 року з додатками, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року та уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2012 року з додатком (арк. справи 9-21).

Вказана податкова звітність направлялась до податкового органу в електронному вигляді на підставі договору про визнання електронних документів від 11 квітня 2012 року № 101/9018069546, укладеного між позивачем та відповідачем, у розділах першому та третьому якого зазначено, що предметом договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Договір надає платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органу ДПС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом. Платник податків має право: повторно передавати податкові документи в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку у разі неотримання першої квитанції від органу ДПС або при надходженні другої квитанції про неприйняття податкових документів в електронному вигляді; не надавати податкову звітність до органу ДПС у паперовому вигляді, якщо її було надіслано в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, прийнято до бази даних органу ДПС, про що відповідну квитанцію було отримано платником податку; не надсилати податкову звітність до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку у разі її подання в паперовому вигляді. Орган ДПС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку; забезпечити відправлення квитанцій на електронну адресу платника податків та інше (арк. справи 54-56).

Для підтвердження фактів направлення зазначених податкових документів в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису 20 листопада 2012 року позивач надав роздруківки квитанцій № 1, в яких відправником (шлюз прийому звітності ДПС України) зазначені наступні дані: підприємство - 33728777 товариство з обмеженою відповідальністю «СК «УКРСХІДБУД»; документи - J0215103 Додаток 5 розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, J1201505 Реєстр виданих та отриманих податкових накладних, J0200112 Податкова декларація з ПДВ, J0217004 Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість; документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 20 листопада 2012 року в 17:47:18 та 17:55:00, 17:55:44, 17:54:27, 17:45:48 відповідно; документ не прийнято; виявлені помилки: для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо, відсутній договір з ДПСУ. Для з'ясування запропоновано звернутися до ДПІ за місцем реєстрації (арк. справи 24-28).

Однак, дослідженням означених квитанцій, з останніх не можливо встановити які саме документи податкової звітності позивач направляв до податкового органу, тобто яких періодів вони стосувалися, тому на думку суду дані квитанції не є належними доказами подачі спірної податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за вересень 2012 року.

Водночас, із пояснень представників сторін судом також встановлено, що у зв'язку з неприйняттям податкової звітності в електронному вигляді ТОВ «СК «УКРСХІДБУД» засобами поштового зв'язку на адресу ДПІ у Кіровському районі м. Донецька Донецької області ДПС направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за вересень 2012 року, які отримані податковою інспекцію 22 листопада 2012 року та зареєстровано за номерами 25646, 25647, 25648, 25644 та 25645. Обставини отримання означеної звітності саме 22 листопада 2012 року не є спірними між сторонами.

23 листопада 2012 року відповідач на адресу позивача направив лист за № 7830/10/28-113-3 про невизнання як податкової звітності, яким ТОВ «СК «УКРСХІДБУД» повідомлялося про те, що подані засобами поштового зв'язку податкова декларація з ПДВ за жовтень 2012 року, уточнюючий розрахунок з ПДВ визнані як неподаткові. Порушенням визначено подання звітності не платником цього податку (свідоцтво платника ПДВ анульовано 20 листопада 2012 року) (арк. справи 22).

Не погодившись з висновками Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби 14 січня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «СК «УКРСХІДБУД» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби з неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за вересень 2012 року, зобов'язання прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за вересень 2012 року та вважати їх поданими 22 листопада 2012 року, зобов'язання відобразити в електронних базах податкової звітності дані податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за вересень 2012 року.

Спірною обставиною у справі є правомірність дій податкового органу щодо не визнання податковою звітністю податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за вересень 2012 року, що подані товариством 22 листопада 2012 року, у зв'язку з анулюванням свідоцтва платника податку на додану вартість. Стосовно цього суд зазначає наступне.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У пунктах 49.1, 49.3, 49.4 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228, затверджено форми та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

За пунктом 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

У пункті 48.3 статті 48 Податкового кодексу України перелічені обов'язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, а саме: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до підпункту 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Дана норма кореспондується у підпункті 9.1 пункту 9 розділу ІІІ «Порядок оформлення та подання податкової звітності» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, в якому зазначено, що податкова звітність повинна бути підписана керівником платника податку або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку і подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України встановлено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Судом встановлено, що рішенням про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 27/18-214 від 20 лютого 2012 року анульовано реєстрацію ТОВ «СК «УКРСХІДБУД». Датою анулювання реєстрації є 20 листопада 2012 року, підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - внесення до ЄДР інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою (арк. справи 51-53).

Таким чином, суд приходить до висновку, що останнім звітним періодом, за який позивач повинен подавати декларацію з податку на додану вартість був період з 01 листопада 2012 року по 20 листопада 2012 року.

Як зазначалося вище, податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2012 року та уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за звітний (податковий) період вересень 2012 року позивачем подано до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби 22 листопада 2012 року. Таким чином, суд приходить до висновку, що вказана декларація та уточнюючий розрахунок подані позивачем у передбачений податковим законодавством спосіб.

Пунктом 48.7 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 Податкового кодексу України.

Як передбачено нормою пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковий орган не може відмовити платнику податків у прийнятті декларації з причини анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Водночас, Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

При цьому, суд зазначає, що Податковий кодекс України не передбачає будь-яких інших підстав для відмови у прийнятті податкової декларації, крім подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

Згідно із приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Статтею 159 КАС України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки приписами абзацу 2 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено можливість суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд з метою повного захисту прав та інтересів позивача вважає за необхідне визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за вересень 2012 року, та вважати їх поданими саме 22 листопада 2012 року.

При цьому, встановлення у судовому порядку протиправної відмови Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за вересень 2012 року, а також визнання їх поданими 22 листопада 2012 року, є достатньою підставою для відображення в електронних базах відомостей означеної податкової звітності у податковому обліку, яка гарантується принципами адміністративного судочинства стосовно виконання судових рішень, що не потребує додаткового зобов'язання для відповідача.

Водночас, виходячи зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, останній не передбачає можливості захисту прав позивачів на майбутнє, а з огляду на наведене вище, порушення прав позивача може відбутися лише у разі не відображення податковим органом в електронних базах відомостей означеної податкової звітності після прийняття судом даної постанови, тому вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача відобразити в електронних базах податкової звітності дані податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за вересень 2012 року є також і передчасними, у зв'язку із чим вимоги в означеній частині не підлягають задоволенню.

З урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

З огляду на приписи вказаної норми, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 17,21 гривень (арк. справи 2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СК «УКРСХІДБУД» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби з неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за вересень 2012 року, зобов'язання прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за вересень 2012 року та вважати їх поданими 22 листопада 2012 року, зобов'язання відобразити в електронних базах податкової звітності дані податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за вересень 2012 року, - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за вересень 2012 року.

Вважати поданими декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року та уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за вересень 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «СК «УКРСХІДБУД» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби 22 листопада 2012 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СК «УКРСХІДБУД» (код ЄДРПОУ 33728777, адреса: 83120, Донецька область, м. Донецьк, Кіровський район, вул. Петровського, буд. 126 Г, кв. 104) витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 (сімнадцять) грн. 21 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 25 лютого 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена 01 березня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.