Постанова № 29821264, 20.02.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 лютого 2013 року 810/294/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Горбач М.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Устюгов А.Ю.,

від відповідача - Прибора П.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлоінвест»

до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Промжитлоінвест» (далі - позивач) з позовною заявою до Іванівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалами суду від 23.01.2013 було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового слухання.

В судове засідання з'явились представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000092300 від 05.12.2012. Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує невмотивованістю висновків акта перевірки та порушенням відповідачем норм чинного законодавства

Представник відповідача проти позову заперечив, заперечення виклав у письмовій формі, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи заперечення проти позову представник відповідача зазначив, що вважає висновки акта перевірки вмотивовані, а оскаржуване рішення - законним.

Дослідивши обставини справи та заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

За наслідками перевірки позивача, відповідач по справі виніс акт «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Промжитлоінвест» (код ЄДРПОУ 36421263) з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по господарських взаємовідносинах із платником податків ТОВ «Міара Компані» (код ЄДРПОУ 37192413) за період з 01.12.2011 по 31.12.2011» (далі - Акт перевірки).

Із Акта перевірки слідує, що відповідач встановив вчинення позивачем наступних порушень:

- ч.1 статті 203 та статей 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по взаємовідносинах з ТОВ «Міара Компані» за грудень 2011 року;

- п.201.1 та п.201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено суму податку на додану вартість (далі - ПДВ), яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за грудень 2011 року на суму 24 063,5 грн.

У зв'язку з зазначеними висновками Акта перевірки, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0000092300 від 05.12.2012, яким нарахував позивачу ПДВ в сумі 24 063 та штрафні (фінансові) санкції у сумі 12 032 грн.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного рішення, суд надав оцінку документам, які були досліджені і відповідачем при проведенні перевірки позивача, а саме:

- копія реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2011 року;

- копії податкових накладних за грудень 2011 року;

- копія договору від 12.12.2011 №11/1212-5в;

- комерційна пропозиція до договору від 12.12.2011 №11/1212-5в;

- лист ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12.09.2012 разом з актом від 12.09.2012 №3685/22-9/37192412 - про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Міара Компані».

Із вищезазначених документів слідує, що 12.12.2011 між позивачем та ТОВ «Міара Компані» було укладено договір купівлі-продажу метало-пластикових виробів №11/1212-5в (далі - договір №11/1212-5в). За умовами цього договору ТОВ «Міара Компані» (продавець за договором) зобов'язувалось продати, а позивач (покупець за договором) зобов'язувався купити метало-пластикові вироби, визначені у комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.

Відповідно до комерційної пропозиції, об'єктом купівлі-продажу були метало-пластикові вікна та двері.

Договором №11/1212-5в передбачено, що ТОВ «Міара Компані» зобов'язувалось самостійно власними силами або із залученням третіх осіб доставити та встановити зазначені метало-пластикові вікна та двері.

Дійсність виконання договору №11/1212-5в була підтверджена в судовому засіданні такими документами:

- актом надання послуг від 14.12.2011 №001404, складеним сторонами договору №11/1212-5в;

- комерційними пропозиціями від 12.12.2011, 14.12.2011 та 23.12.2011, погодженими сторонами договору №11/1212-5в;

- видатковими накладними від 12.12.2011 №201, від 14.12.2011 №1403, від 23.12.2011 №2305;

- банківськими виписками від 18.01.2012 та від 27.02.2012, з яких слідує, що позивач повністю сплатив вартість товару за договором №11/1212-5в, включаючи ПДВ, сума якого дорівнює сумі заявленого позивачем податкового кредиту;

- податковими накладними від 12.12.2011 №1201, від 14.12.2011 №1403, від 23.12.2011 №2305, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства, що не було спростовано в судовому засіданні і представником відповідача.

Окрім того представник позивача, обґрунтовуючи господарську доцільність укладення договору №11/1212-5в та призначення товару за цим договором подав до суду документи, які свідчать про укладення між позивачем та Управлінням охорони здоров'я Оболонської районної у місті Києві Державної адміністрації договорів на надання послуг з ремонту. До переліку цих ремонтних робіт входили і роботи по встановленню метало-пластикових вікон і дверей на користь Управління охорони здоров'я Оболонської районної у місті Києві Державної адміністрації.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які складають предмет спору у даній справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні відповідач заперечував проти задоволення позову, однак його заперечення не були підтверджені належними та достатніми доказами.

Відсутність належних доказів, які б вказували на порушення податкового законодавства, що має наслідком безумовне та чітко визначене застосування відповідних санкцій податкового законодавства, та за умов застосування презумпції правомірності рішень платника податку, передбаченого п.4.1.4. Податкового кодексу України, приводить суд до висновку про задоволення позову та скасування оскаржуваного рішення.

Щодо висновку відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Міара Компані» суд зазначає наступне.

Відповідно до п.14.1.181 статті 181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема і з придбання товарів.

Зі змісту Акта перевірки, слідує, що договір №11/1212-5в, за результатами господарських операцій по якому позивачем було сформовано податковий кредит, - відповідач вважає нікчемним.

Однак, суд не погоджується з висновком відповідача про невизнання за позивачем права на податковий кредит та донарахування, у зв'язку з цим, ПДВ та зазначає наступне.

Чинним законодавством не передбачено такого наслідку (санкції) встановлення факту нікчемності (недійсності) правочину, як донарахування податкових платежів за такими правочинами, зокрема і платежів з ПДВ.

Донарахування податкових зобов'язань, є за своїм змістом санкцією за допущене порушення платником податку у сфері виключно податкових правовідносин, а встановлення ознак недійсності чи правомірності правочину є суть цивільних правовідносин, в сфері дії яких податкові органи не наділені управлінськими повноваженнями. Тому, висновок відповідача про недійсність (нікчемність) договору №11/1212-5в в Акті перевірки не може бути належною юридичною підставою для винесення оскаржуваного рішення та має лише інформативний характер.

Окрім того, суд звертає увагу, що на день проведення перевірки та винесення оскаржуваних рішень відповідач не був наділений і правом на звернення до суду з позовами про застосування наслідків недійсних правочинів, оскільки норма п. 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу», яка таке право відповідача передбачала втратила свою силу відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні», від 5.07.2012 № 5083-VI.

Оскаржуване рішення відповідача стосується виключно донарахування позивачу як платнику податків ПДВ та нарахування штрафу у зв'язку з несплатою ПДВ в належному розмірі.

Суд звертає увагу, що з усних та письмових пояснень представника відповідача слідує, що у зв'язку з діями виключно ТОВ «Міара Компані», які відповідач вважає фіктивним підприємництвом, угода між цим підприємством та позивачем є нікчемною. При цьому, відповідач не вказує на будь-які протиправні дії позивача. Зокрема, відповідач не вказує на докази безтоварності, тобто відсутності господарської операції як такої між ТОВ «Міара Компані» та позивачем. Напроти, з пояснень представника відповідача слідує, що останній, маючи відповідні повноваження, не вчиняв ніяких дій по виявленню дійсності проведення господарських операцій за договором №11/1212-5в, а свої висновки в Акті перевірки оформив виключно на підставі висновків акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 12.09.12 №3685/22-9/37192413 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Міара Компані», код за ЄДПРОУ 37192413, щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за грудень 2011, січень 2012 року» (далі - акт ДПІ у Печерському районі від 12.09.12). Цей акт був складений податковим органом щодо господарської діяльності ТОВ «Міара Компані» загалом, а не безпосередньо щодо господарських операцій з позивачем.

За умов відсутності вказівки та доказів вчинення позивачем правопорушення у сфері саме податкових правовідносин, застосування санкцій податкового законодавства у вигляді донарахування податкових зобов'язань та штрафу є безпідставним та необґрунтованим.

Окрім того, суд критично ставиться щодо можливості використання, як обґрунтованих, при винесенні оскаржуваного рішення, висновків ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про не встановлення факту передачі товарів від ТОВ «Міара Компані» третім особам зважаючи виключно на ненадання для перевірки договорів та інших первинних документів, оскільки неподання (чи навіть не оформлення) первинних документів не може свідчити достовірно про відсутність реальної передачі товару чи проведення господарської операції.

Суд також критично ставиться до висновку відповідача в Акті перевірки (с.6) про те, що ТОВ «Міара Компані» не задекларувало ПДВ за наслідками виконання договору №11/1212-5в та у розмірі сплаченого позивачем ПДВ в складі ціни товару (24 063,5 грн.).

Так, представник позивача надав суду копію податкової декларації з ПДВ ТОВ «Міара Компані» за грудень 2011 року, якою (рядок 18 Р. І додатку 5 до декларації) спростовується цей висновок відповідача. Представник відповідача, в свою чергу, не спростував дійсність декларування ТОВ «Міара Компані» ПДВ за наслідками виконання договору №11/1212-5в.

Із матеріалів справи слідує, що відповідачем безтоварність господарських операцій, проведених на виконання договору №11/1212-5в не досліджувалась фактично, а висновки представника відповідача про таку безтоварність ґрунтуються виключно на припущеннях ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про нікчемність та безтоварність всіх господарських операцій ТОВ «Міара Компані» за грудень 2011 та січень 2012 року. Так з пояснень представника відповідача у справі слідує, що він не виключає, зокрема, що метало-пластикові вікна та двері, придбані за договором №11/1212-5в, були або є у розпорядженні позивача та змонтовані ТОВ «Міара Компані» або третіми особами за її вказівкою на користь позивача.

Натомість суд, вивчивши документи подані представником позивача, не може виключити дійсність проведення господарських операцій на виконання договору №11/1212-5в.

За умов відсутності належних доказів безтоварності господарських операцій проведених на виконання договору №11/1212-5в, суд вважає обмеження відповідачем права позивача на податковий кредит за такими операціями - незаконним, а оскаржуване рішення таким, що підлягає скасуванню як протиправне.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що не зазначення в податкових накладних виду цивільного договору не тягне за собою визнання податкової накладної недійсною. Окрім того, актом перевірки відповідача чи актом ДПІ у Печерському районі від 12.09.12 не встановлено будь-яких порушень, допущених позивачем чи ТОВ «Міара Компані» при складанні первинних документів (в тому числі і податкових накладних) в порядку виконання договору №11/1212-5в, а тому представник відповідача не може поза межами процедури передбаченої Податковим кодексом України (без проведення належним чином оформленої перевірки) самостійно стверджувати про такі порушення.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 05.12.2012 № 0000092300.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25 лютого 2013 р.