Ухвала суду № 29820141, 26.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/67/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Приходько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Імпульс» звернулося до суду першої інстанції із позовом, в якому просило визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби № 0000022201 від 18.12.2012.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Працівниками Прилуцької ОДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Імпульс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ольтенія Білд» за період 01.01.2011 року по 31.03.2011, ТОВ «Юван ТА» за період 01.01.2011 по 31.03.2011, ТОВ «Берніс Продакт» за липень 2011 року. За результатами перевірки складений акт від 30.11.2012 № 871/22/313600701.

Перевіркою встановлено порушення товариством п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, Податкового кодексу України, ч. 1, 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, в сумі 72873,50 грн., в тому числі за січень 2011 року на суму 16922,50 грн., лютий 2011 року на суму 17551,00 грн., березень 2011 року на суму 12431,00 грн., липень 2011 року на суму 25969,00 грн.

На підставі акту перевірки Прилуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022201 від 18.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 79366,75 грн., з яких 72873,50 грн. за основним платежем та 6493,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що ТОВ «ТД Онікс» є фіктивним підприємством та угоди між ним і позивачем є нікчемними, первинні документи, що посвідчують угоди, також є нікчемними, а тому спірне податкове повідомлення-рішення прийняте ним правомірно.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Під час проведення перевірки Прилуцькою ОДПІ було встановлено, що між ТОВ «Імпульс» та ТОВ «Ольтенія Білд» було проведена господарська операція в січні, березні 2011 року. А саме ТОВ «Ольтенія Білд» було здійснено на користь ТОВ «Імпульс» роботи по розширенню зерносховища на 80 тисяч тон зберігання зерна в с. Івківці, Прилуцького району Чернігівської області.

На виконання умов цього договору ТОВ «Ольтенія Білд» було видано ТОВ «Імпульс» рахунок № 280102 від 28.01.2011 року на суму 61745,83 грн. в тому числі ПДВ 12349,17 грн.

На підтвердження виконання цього договору сторонами було складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 26 від 28.01.2011 року та № 51 від 17.03.2011 року.

ТОВ «Ольтенія Білд» було складено та видано ТОВ «Імпульс» податкові накладні № 305 від 28.01.2011 року, № 539 від 17.03.2011 року.

Розрахунок між сторонами було здійснено в безготівковій формі платіжними дорученнями № 72 від 21.02.2011 року, № 175 від 13.04.2011 року.

Перевіркою позивача було встановлено, що ТОВ «Імпульс» в січні-березні 2011 року мало відносини з ТОВ «Юван ТА», а саме ТОВ «Юван ТА» було здійснено поставку товару на користь ТОВ «Імпульс».

ТОВ «Юван ТА» було видано позивачу рахунки-фактури № 280101 від 28.01.2011 року, № 210201 від 21.02.2011 року, складено видаткові накладні № 422 від 28.01.2011 року, № 287 від 21.02.2011 року, №73 від 02.03.2011 року.

На виконання умов договору контрагентом позивача ТОВ «Юван ТА» виписано податкові накладні № 422 від 28.01.2011 року, № 287 від 21.02.2011 року, № 73 від 02.03.2011 року. Оплата товару була здійснена ТОВ «Імпульс» в безготівковій формі згідно платіжних доручень № 163 від 05.04.2011 року, № 61 від 07.02.2011 року, № 118 від 14.03.2011 року.

В акті перевірки ДПІ в м. Чернігові зазначено, що в липні 2011 року ТОВ «Імпульс» отримало від ТОВ «Берніс Продакт» товар - комплектуючі до автомобіля.

Відповідно до матеріалів справи, з ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «Юван ТА», ТОВ «Берніс Продакт» на момент складання податкових накладних було зареєстроване як платник податку на додану вартість, що не оспорюється відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог подано до суду податкові накладні (а.с. 42-43, 47-50, 53), видаткові накладні (а.с. 51-52, 54), рахунки-фактури (а.с. 45-46), копії банківських виписок (а.с. 55-62), акти прийому передачі (а.с. 44) на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит по господарських операціях з ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «Юван ТА», ТОВ «Берніс Продакт», що підтверджують факт реального виконання умов договору.

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 199.1 ст.199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено факт реального виконання умов договорів, що надає йому право на формування податкового кредиту.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Виходячи із вищезазначених обставин справи, а також з того, що санкції є похідними від учинення нікчемного правочину, у даному випадку вони не можуть бути застосовані через недоведеність направленості спірного договору на досягнення мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не порушено п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, Податкового кодексу України, ч. 1, 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України та не занижено суму податку на додану вартість, в сумі 72873,50 грн., в тому числі за січень 2011 року на суму 16922,50 грн., лютий 2011 року на суму 17551,00 грн., березень 2011 року на суму 12431,00 грн., липень 2011 року на суму 25969,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 0000022201 від 18.12.2012.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.